Ухвала

від 19.05.2022 по справі 382/398/22

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/398/22

Провадження 2/382/381/22

У х в а л А

20 травня 2022 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Коваль Лариси Миколаївни до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та середнього заробітку за час не проведення розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Коваль Лариси Миколаївни звернулась до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та середнього заробітку за час не проведення розрахунку при звільненні.

Починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових правовідносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових правовідносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці», а також розроблена відповідно до нього Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

В той же час, середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки (частина п`ята статті 235 КЗпП України) не є ані основною, ані додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною або компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто не входить до структури заробітної плати.

Схожий за змістом правовий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 28 березня 2019 року у справі № 243/9539/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 591/2875/17, від 06 квітня 2020 року у справі № 243/9685/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Також позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме вимогу про стягнення моральної шкоди, яка не відноситься до трудових правовідносин, та оплачується судовим збором.

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (В/КЦС від 28 листопада 2018р. у справі № 761/11472/15-ц).

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить о 2022 році 992, 40 грн.

Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Отже, враховуючи відсутність сплати позивачем судового збору у даній справі, суд залишає позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» фізичною особою сплачується судовий збір за подачу до суду позовної заяви з майновою вимогою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовна заява немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Відповідно до ч. 11ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, що після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ним ухвали.

Зважаючи на викладене, та враховуючи вимоги ст.ст.187, 185, 175, 177 ЦПК України, а також те, що по даній справі на даний час не сплачений судовий збір відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд приходить до висновку щодо необхідності надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу надати строк для усунення недоліків по справі за позовом до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та середнього заробітку за час не проведення розрахунку при звільненні,терміном 5 днів з дня отримання даної ухвали та попередити, що у разі невиконання ухвали у визначений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кисіль О.А.