Рішення

від 09.05.2022 по справі 448/1459/21

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1459/21

Провадження № 2/448/108/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

10.05.2022 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріусЯворівського районногонотаріального округуЛьвівської областіЯксманицький РоманСтепанович таМостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її (позивачки) прабаба ОСОБА_2 , на час смерті остання проживала в АДРЕСА_1 .

Вказує, після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в т.ч. на земельну ділянку площею 1,15406 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482000:16:000:0089), розташовану на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №030863 від 16.08.2004р.

Покликалася на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав вона (позивачка) звернулась до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено про необхідність встановлення факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_2 , а також у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане майно, роз`яснено їй право на звернення до суду з відповідною позовною заявою.

З огляду на наведене, просить суд встановити факт родинних відносин, зокрема, що спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Дидятичі Мостиського району Львівської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її (позивачки) прабабою, а також просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,15406 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482000:16:000:0089), розташовану на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №030863 від 16.08.2004р., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила такі задовольнити. Ствердила, що спадкодавець ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її прабабою, що підтверджується матеріалами справи та вона прийняла спадщину після її смерті.

Представник відповідача Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просить розглядати справу у їх відсутності та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи приватний нотаріусЯворівського районногонотаріального округуЛьвівської областіЯксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №1508/01-16; копії сторінок спадкової справи №448/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 30.11.2021р. №67534052, згідно якої, після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №448/2020 та така зберігається в приватного нотаріуса Яксманицького Р.С.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 30.11.2021р. №67534073, згідно якої спадкодавцем ОСОБА_2 за життя заповіт не складався, а також надіслав клопотання, в якому просить розглядати дану справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, показання свідків та дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,15406 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482000:16:000:0089), розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №030863 від 16.08.2004р.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом..

Згідно із копіями сторінок спадкової №448/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті останньої прийняла: позивачка (правнучка) ОСОБА_1 , яка звернулась в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій зазначила, що спадщину прийняла, факт прийняття нею спадщини підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.05.1999р. Отже, у відповідності до вимог ч.4 ст.1268 ЦК України позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину.

Так, спадкоємці за законом ОСОБА_3 (дочка спадкодавця ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 (внук спадкодавці ОСОБА_2 ), як вбачається із матеріалів справи, а саме копій сторінок спадкової справи №448/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідки, виданої виконавчим комітетом Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області 07.10.2020 року за №778, - у встановлені законом строки не вчинили жодних дій, які б свідчили про прийняття ними спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подали у визначений законом строк до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи, єдиним спадкоємцем за законом, зокрема спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом даної спадщини, що прийняла спадщину є правнучка спадкодавиці ОСОБА_2 ОСОБА_1 (позивачка).

Позивачкою ОСОБА_1 надано суду ряд письмових доказів, якими підтверджується факт їхніх родинних відносин зі спадкодавицею ОСОБА_2 .

Так, із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , поданого позивачкою ОСОБА_1 , вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Львів, а її батьком у графі «батько» зазначений « ОСОБА_4 », а її матір`ю у графі «мати» зазначена « ОСОБА_1 ».

Згідно свідоцтва про народження батька позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 зазначено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с.Дидятичі Львівської області, а його батьком у графі «батько» зазначений « ОСОБА_5 », а його матір`ю у графі «мати» зазначена « ОСОБА_3 ».

Згідно свідоцтва про шлюб баби позивачки ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 , слідує, що вона після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до копії свідоцтва про народження баби позивачки ОСОБА_6 , вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Дидятичі Судововишнянського району Львівської області, а її батьком у графі «батько» зазначений « ОСОБА_9 », а її матір`ю у графі «мати» зазначена « ОСОБА_2 ».

У свідоцтві про смерть ОСОБА_2 (прабаби заявниці) серії НОМЕР_4 зазначена дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце смерті м.Львів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 показали, що померла ОСОБА_2 дійсно була прабабою позивачки ОСОБА_1 .

Отже, суд приходить до висновку, що наведені вище письмові докази (документи) підтверджують ті обставини, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є прабабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Встановлення зазначеного факту родинних відносин має юридичне значення, так як дає позивачці підстави для реалізації своїх прав на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що:

- ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є прабабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Отже, в силу вимог ст.1268 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті прабаби - спадкодавця ОСОБА_2 оскільки на час прийняття спадщини була неповнолітньою.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачка не заявила про відмову від даної спадщини.

В той же час, через відсутність документів, що підтверджують факт родинних відносин (при поновленні свідоцтва про народження баби ОСОБА_6 , таке було видане без зазначення відомостей про батьків) та відсутності правовстановлюючих документів на спірне майно, позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються, а також підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №030863 від 16.08.2004р.; копіями сторінок спадкової справи №448/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 30.11.2021р. №67534052, згідно якої, після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №448/2020 та така зберігається в приватного нотаріуса Яксманицького Р.С.; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 30.11.2021р. №67534073, згідно якої спадкодавцем ОСОБА_2 за життя заповіт не складався; копією паспорта позивачки по справі; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивачів на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку (нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ними (позивачами) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне їм майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом; вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить зазначена земельна ділянка; право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку було посвідчене Державним актом, виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, оригінал якого не зберігся - суд приходить до висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачки, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст.206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріусЯворівського районногонотаріального округуЛьвівської областіЯксманицький РоманСтепанович таМостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Дидятичі Мостиського району Львівської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є прабабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на земельну ділянку площею 1,15406 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622482000:16:000:0089), розташовану на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №030863 від 16.08.2004р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20.05.2022р.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка м.Львів, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач - Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04056233, місцезнаходження: 81340, м.Судова Вишня, пл.І.Франка, 14, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів), місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Львівської області, код ЄДРПОУ: 20849826.

Суддя Ю.В. Кічак