Постанова

від 18.05.2022 по справі 450/1377/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/1377/20 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/811/821/22 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. Провадження № 22-ц/811/963/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2021 року (повний текст складено 09 грудня 2021 року) та додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

в травні 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 82 878 грн 27 коп. завданої майнової шкоди.

Позов мотивовано тим, що 28 липня 2017 року о 09:30 год. на автодорозі Львів - Шегині у с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21102 д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну, на перехресті, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора, здійснив виїзд на перехрестя на сигнал світлофора, який забороняє рух жовтий та червоний, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Форд Фокус, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , та який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс», який рухався на дозволяючий сигнал світлофора зелений, завдавши технічних пошкоджень транспортним засобам, а водій автомобіля ВАЗ 21102 та водій автомобіля НОМЕР_1 і його пасажир отримали тілесні ушкодження. Внаслідок ДТП автомобіль марки Форд Фокус, д.н.з. НОМЕР_2 зазнав значних механічних ушкоджень. Станом на час звернення до суду з позовом автомобіль відремонтований. Розмір завданої внаслідок ДТП шкоди становить 82 878 грн 27 коп., і підтверджується копіями платіжних доручень, копіями видаткових накладних та копіями актів виконаних робіт.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» 82 878 грн 27 коп. завданої майнової шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Додатковим рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» 20 000,00 грн понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги Адвокатським об`єднанням Юридична фірма «Марусяк і Партнери».

23 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2021 року.

Справа разом з апеляційною скаргою надійшла до суду апеляційної інстанції з місцевого суду 05 квітня 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року.

Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2021 року та додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року.

Зупинено дію додаткового рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2021 року та додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем належними та пустими доказами не доведено розмір дійсної шкоди, завданої йому діями відповідача. Такими доказами не можуть бути рахунки на оплату ремонтних робіт. Про проведення огляду транспортного засобу позивача, відповідач не повідомлявся, що не дозволяє встановити характер ушкоджень автомобіля позивача, і як наслідок, чи слід проводити ремонтні роботи, зазначені у відповідних рахунках на їх проведення. За фактом ДТП, за участю автомобіля позивача було розпочато кримінальне провадження, однак суд першої інстанції не з`ясував, чи в межах цього провадження проведено відповідні експертизи, та які їх результати. Щодо ухвалення додаткового рішення, вважає, що стягнута судом сума витрат на правничу допомогу нічим не обґрунтована та непідтверджена.

У травні 2022 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, підписаний адвокатом Купцем Олегом Ігоровичем, в якому міститься прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення та додаткове рішення залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований законність та обґрунтованістю оскаржуваних рішень. У відзиві зазначається, що автомобіль позивача відремонтований, вартість ремонтних робіт підтверджена відповідними документами, які містяться в матеріалах справи. Посилання на відповідну судову практику в апеляційній скарзі є не релевантними до спірних правовідносин у справі, що розглядається. Розмір витрат на правничу допомогу вважає співмірним.

У відзиві міститься клопотання про стягнення судових витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обставини вчинення ДТП, за участю автомобілів марки ВАЗ 21102 д.н.з. НОМЕР_1 та Форд Фокус, д.н.з. НОМЕР_2 , яка мала місце 28 липня 2017 року о 09:30 год. на автодорозі Львів - Шегині у с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, а також вина ОСОБА_1 у її спричиненні, які встановлені судом першої інстанції повно та всебічно, учасниками справи не оспорюються.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що дослідженню підлягають обставини щодо визначення розміру шкоди, завданої в результаті ДТП майну позивача, а саме транспортному засобу Форд Фокус, д.н.з. НОМЕР_2 , а також її доведеності.

Відповідно доположень статті1192ЦК України(вредакція,яка діялана моментДТП)з урахуваннямобставин справисуд завибором потерпілогоможе зобов`язатиособу,яка завдалашкоди майну,відшкодувати їїв натурі(передатиріч тогож родуі такоїж якості,полагодити пошкодженуріч тощо)або відшкодуватизавдані збиткиу повномуобсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зчастиною другоюстатті 22ЦК Українизбитками є: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктами 2.3.та 2.4.Методики товарознавчоїекспертизи таоцінки коліснихтранспортних засобів,затвердженої наказомМіністерства юстиціїУкраїни,Фонду державногомайна України24.11.2003№ 142/5/2092(уредакції наказуМіністерства юстиціїУкраїни, Фондудержавного майнаУкраїни від24.07.200№ 1335/5/1159)визначено,що вартістьвідновлювального ремонтуКТЗ визначаєтьсяяк грошовівитрати,необхідні длявідновлення пошкодженого,розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Ця Методика розроблена згідно із Законами України «Про судову експертизу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна (пункт 1.1.)

Згідно з пунктом 1.3. вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Методика застосовується,зокрема,з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ та визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (підпункт «д» та «е» пункту 1.4.).

Абзацом дев`ятимчастини другоїстатті 7«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні»визначено,що проведенняоцінки майнає обов`язковиму випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц (провадження № 61-28918св18) дійшов висновку, що «визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимога Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами). Для усунення розбіжностей при визначенні матеріального збитку, суд повинен був у порядку, визначеному процесуальним законом, роз`яснити сторонам про необхідність призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, а також наслідки непризначення відповідної експертизи та положення щодо належності та допустимості доказів».

Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (див. постанову Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 461/2217/19 (провадження № 61-9194св20)).

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №522/1597/15-ц (провадження № 61-12079ск18) дійшов висновку, що «Визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець - оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець - судовий автотоварознавець) відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що Проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках. Таким чином, аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для стягнення з винуватця ДТП вартості збитків є наявність вини такої особи у скоєнні ДТП та оцінка розміру завданої шкоди у відповідності до Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні».

Саме цей висновок, на який посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи.

Щодо його нерелевантності, про що зазначається у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів таке заперечення відхиляє, адже цей висновок зроблено у справі, в якій відсутній страховий випадок, до участі в ній страховик не залучений, позов пред`явлено до винуватця ДТП, а розмір шкоди підтверджено висновком з визначення вартості матеріального збитку, виконаного експертом, що відповідає обставина справи, що переглядається.

При цьому колегія суддів погоджується, що висновок викладений у справі № 520/8867/15-ц, на який також міститься посилання про його неврахування в апеляційній скарзі, є нерелевантним, адже такий висловлено у справі, в якій предмет спору, підстави позову та фактичні обставини справ, на які посилається заявник, і фактичні обставини справи, яка переглядається, є різними.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зстаттею 80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження розміру матеріальних збитків, які б були достатніми у своїй сукупності для його підтвердження, а також те, що в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі відповідної експертизи, місцевим судом відмовлено, а це питання позивачем, в силу розподілу обов`язку доказування (стаття 81 ЦПК України), в суді апеляційної інстанції не ставилось, дійшов до невірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, оскаржуване рішення слід скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. У цьому зв`язку слід скасувати і додаткове рішення суду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної, сплачений ОСОБА_1 судовий збір за її подання у розмірі 3 153 грн 00 коп. підлягає стягненню на його користь з позивача.

У цьому зв`язку, не підлягають розподілу судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2021 року та додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Вест Сервіс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 153 грн 00 коп. сплачений за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 травня 2022 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В.Ніткевич