Рішення

від 18.05.2022 по справі 240/20799/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/20799/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Чуднівської міської ради щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1825884800:01:000:0869, загальною площею 0,1605 га, в т.ч. для ведення особистого селянського господарства 0,1605 га, яка розташована на території Красносільського старостинського округу Чуднівської міської ради поза межами населеного пункту (урочище "Біля тракторної бригади") та надання земельної ділянки у власність;

- зобов`язати Чуднівську міську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1825884800:01:000:0869, загальною площею 0,1605 га, в т.ч. для ведення особистого селянського господарства 0,1605 га, яка розташована на території Красносільського старостинського округу Чуднівської міської ради поза межами населеного пункту (урочище "Біля тракторної бригади"), та надання цієї земельної ділянки мені у власність.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками розгляду проекту землеустрою відповідачем рішення не прийнято, оскільки проект рішення не набрав необхідної кількості голосів. Про зазначене позивачу повідомлено листом. Позивач вважає, що у відповідач зобов"язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, оскільки такий був погоджений у встановленому законом порядку.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що на бажану позивачем земельну ділянку надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою іншій особі.

Ухвалою від 21.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника про залучення до участі у розгляді справи третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Чуднівської міської ради 14 сесії 7-го скликання від 26.02.2020 року №906 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр.. ОСОБА_1 " було надано гр.. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер 1825884800:01:000:0847, орієнтованою площею 0,1600 га, для послідуючої передачі її у власність, що знаходиться на території Красносільського старостинського округу, Чуднівського району Житомирської області.

Позивачем було розроблено проект землеустрою, погоджено та подано на затвердження.

06.04.2021 позивач звернувся до Чуднівської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастров номером 1825884800:01:000:0869, загальною площею 0,1605 га, в т.ч. для ведення особистого селянського господарства 0,1605 га, яка розташована на території Красносільського старостинського округу Чуднівської міської ради поза межами населеного пункту (урочище "Біля тракторної бригади") та передачу земельної ділянки мені у власність.

Листами від 04.06.2021 та від 25.06.2021 відповідачем повідомлено позивача, що звернення про затвердження проекту землеустрою було розглянуто на сесії міської ради 28.05.2021, однак проект рішення про затвердження проекту землеустрою не набрав необхідної кількості голосів депутатів міської ради.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України (далі - ЗУ України).

Так, положеннями статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження ради щодо питань, які виникають з приводу земельних відносин визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", в частині першій статті 26 якої передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (ч. 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

З аналізу вищезазначених норм слідує, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо затвердження проекту землеустрою чи відмову у затвердженні повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією відповідних органів, зокрема, органів місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема затверджується проект або мотивована відмова у його затвердженні.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №826/8858/16 від 05.05.2020 року, №826/8108/16 від 18.06.2020 року.

Разом з тим, за наслідками розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, відповідач листами повідомив позивача, що звернення про затвердження проекту землеустрою було розглянуто на сесії міської ради 28.05.2021, однак проект рішення про затвердження проекту землеустрою не набрав необхідної кількості голосів депутатів міської ради.

Отже, міська рада включила заяву позивача до порядку денного, однак не прийняла жодного рішення за наслідками її обговорення та голосування, що свідчить про допущення відповідачем бездіяльності .

Саме по собі винесення відповідного питання на засідання за встановлених судом обставин не свідчить про належне виконання вимог ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до постанови від 09 липня 2020 року по справі № 454/160/17 Верховний Суд вважає, що з боку відповідача мала місце бездіяльність, у разі, якщо відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення, за наслідками розгляду заяви позивача.

На час пред`явлення позову, за наслідком розгляду клопотання позивача, не прийнято рішення Коростенською міською радою щодо відмови або затвердження проекту із землеустрою.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що клопотання позивача розглянуто, проте воно не набрало необхідної кількості голосів.

За позицією Верховного Суду у постанові №454/160/17 від 09.07.2021, результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

Утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у затвердженні проекту землеустрою.

Затвердження або відмова у його затвердженні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Відтак, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень про затвердження проекту землеустрою чи відмову у його затвердження, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного мотивованого рішення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.11.2021 по праві №580/704/21 зазначено, що неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у такому затвердженні.

Земельний кодекс України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою).

Таким чином, Верховний Суд у постанові №580/704/21 від 23 листопада 2021 року дійшов висновку, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимог Земельного кодексу України, не прийнято по суті рішення за наслідком розгляду поданої позивачем заяви, зокрема щодо відмови або затвердження проекту землеустрою, а тому, така бездіяльність є протиправною.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 у справі №560/1651/20.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов у цій частині слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1825884800:01:000:0869, загальною площею 0,1605 га, в т.ч. для ведення особистого селянського господарства 0,1605 га, яка розташована на території Красносільського старостинського округу Чуднівської міської ради поза межами населеного пункту (урочище "Біля тракторної бригади").

Щодо належного способу захисту порушених прав позивача.

Стаття 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України, критеріям, за загальним правилом, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Водночас, зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Погодження проекту землеустрою є складною процедурою, яка залежить не тільки від того, чи було позивачем надано всі необхідні документи, а й від того чи отримано всі необхідні погодження від законодавчо визначених органів влади, чи відповідає проект землеустрою вимогам чинного законодавства, містобудівній документації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 січня 2022 року у справі № 200/13539/19-а.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту порушеного права у контексті обставин цієї справи буде зобов`язання відповідача розглянути на черговій сесії міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою з прийняттям рішення відповідно до чинного законодавства .

Відтак, позовні вимоги в частині зобов`язання Чуднівську міську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою та надання цієї земельної ділянки мені у власність, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.

У силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у частини 2 статті 2 КАС України, де зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож адміністративні суди мають з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не спростував у ході розгляду справи, та не надав до суду належних і достатніх доказів, які спростовують твердження позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чуднівської міської ради Житомирської області (вул.Героїв Майдану, 146,м.Чуднів, Житомирська область, 13201, код ЄДРПОУ 04344952) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Чуднівської міської ради Житомирської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1825884800:01:000:0869, загальною площею 0,1605 га, в т.ч. для ведення особистого селянського господарства 0,1605 га, яка розташована на території Красносільського старостинського округу Чуднівської міської ради поза межами населеного пункту (урочище "Біля тракторної бригади") та надання земельної ділянки у власність.

Зобов"язати Чуднівську міську раду Житомирської області розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1825884800:01:000:0869, загальною площею 0,1605 га, в т.ч. для ведення особистого селянського господарства 0,1605 га, яка розташована на території Красносільського старостинського округу Чуднівської міської ради поза межами населеного пункту (урочище "Біля тракторної бригади"), та надання цієї земельної ділянки у власність, з прийняттям рішення відповідно до чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чуднівської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос