Рішення

від 19.05.2022 по справі 480/9591/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2022 року Справа № 480/9591/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9591/21 за позовом Комунальної установи "Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) "Берегиня" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Центр реінтеграції бездомних осіб звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 18.05.2021 № СМ1687/202/326, складений інспектором праці Управління Держпраці у Сумській області Чернишовою О.В.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що уповноваженою особою Управління Держпраці у Сумській області з 17.05.2021 по 18.05.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці Центром реінтеграції бездомних осіб, за наслідками якого складено акт із зазначенням опису виявлених порушень вимог законодавства та винесено припис №СМ1687/202/326 від 18.05.2021 про усунення виявлених порушень, передбачених ч.1 ст. 47, ч.1 ст.105, ч.1 ст. 149 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Позивач з приписом не погоджується та зазначає, що законодавством про працю не передбачено дій роботодавця у випадку відмови працівника отримати трудову книжку при звільненні.

Так, працівника було звільнено за прогул, в останній робочий день його на роботі не було. Позивачем направлялось повідомлення працівнику про необхідність отримання трудової книжки. Оскільки, ОСОБА_1 не приходив, щоб її забрати, трудова книжка була направлена йому рекомендованим листом з повідомленням про отримання. Останній отримав трудову книжку.

Позивач вважає, що в його діях відсутнє порушення, зазначене в п.1 припису, оскільки працівник трудову книжку отримав. Тим більше, виходячи із засад та вимог до зрозумілості припису інспектора в частині можливості його виконання, вважає, що вимога по усуненню порушення п.1 припису є завідомо неможливою до виконання, адже працівником трудова книжка вже отримана.

Щодо порушення, зазначеного в п.2 припису, позивач вважає, що з його боку жодних порушень допущено не було, оскільки чинним на той час колективним договором, не було передбачено доплат за роботу із здійснення публічних закупівель. Крім того, трудовий договір, укладений з ОСОБА_1 у формі наказу та посадової інструкції не визначає розміру доплати за виконання функцій уповноваженої особи з публічних закупівель, а отже вимоги ст. 105 КЗпП України позивачем не були порушені.

З приводу зажадання письмових пояснень від працівника перед звільненням його на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, позивач зазначає, що ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення щодо підстав відсутності на робочому місці, про що 24.03.2021 уповноваженими працівниками Центру реінтеграції бездомних осіб було складено відповідний акт. Такий спосіб засвідчення факту дотримання роботодавцем прав працівника на надання пояснень, на думку, позивача є належним та допустимим.

Крім того, після отримання припису, не погоджуючись із ним, позивачем направлялась до відповідача скарга, яка була отримана останнім 27.05.2021. Та відповідь на скаргу отримано позивачем лише 18.08.2021.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач вважає припис відповідача протиправним, тому звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 29.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що інспекційне відвідування позивача проводилось із дотримання норм чинного законодавства. 18.05.2021 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Чернишовою О.В. було складено акт перевірки №СМ1687/202 та винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №СМ 1687/202/326. Один примірник акту та припису отримано представником позивача Заруцьким М.А.

Відносно порушення позивачем норм чинного трудового законодавства відповідач зазначає, що згідно пункту 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Міністерства праці №58 від 29.07.1993, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. 25.03.2021 повідомлення було надіслане, проте, 15.04.2021 трудова книжка ОСОБА_1 була направлена поштою без його згоди.

Відповідно до наказу Центру реінтеграції бездомних осіб від 09.06.2020 №132-О ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель. Проте, під час перевірки відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 відповідна доплата за додаткову роботу не проводилася. Відповідач стверджує про наявність підстав для винесення припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю та просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою від 27.10.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 29.11.2021 замінено позивача - Центр реінтеграції бездомних осіб (код ЄДРПОУ 33079051) правонаступником - Комунальна установа "Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) "Берегиня" (40034, Сумська обл., місто Суми, вул. Інтернаціоналістів, будинок 18, код 24023394).

Ухвалами суду від 24.01.2022 та 02.05.2022 судом витребовувались додаткові докази по справі.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 481 від 11.05.2021 та направлення № 428 від 11.05.2021 Управлінням держпраці у Сумській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці позивачем, за наслідками якого складено акт № СМ 1687/202 від 18.05.2021 (а.с. 29, 30-33).

На підставі зазначеного акту відповідачем 18.05.2021 було складено припис № СМ1687/202/326, яким зобов`язано позивача забезпечення додержання норм законодавства про працю та усунути порушення:

ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України - всупереч вимогам Інструкції № 58 трудова книжка ОСОБА_1 була направлена поштою без його письмової згоди;

ч. 1 ст. 105 КЗпП України за виконання на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) ОСОБА_1 не провадиться доплата згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі»;

ч. 1 ст. 149 КЗпП України до звільнення ОСОБА_1 за прогул, тобто відсутність на роботі без поважних причин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України від порушника трудової дисципліни не зажадано письмових пояснень. Строк усунення усіх вказаних порушень визначено 18.06.2021 (а.с. 34-35).

Не погодившись із приписом, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі Положення № 96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з п. 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Кабінетом Міністрів України постановою від 21.08.2019 р. № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджений «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок № 823, чинний, станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 823 визначено як підставу для здійснення інспекційних відвідувань, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п.16 Порядку №823).

Відповідно до п. 20, 21 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з п. 22 Порядку № 823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Згідно з п.24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Суд зазначає, що припис - це обов`язкова для виконання господарюючим суб`єктом імперативна вимога суб`єкта владних повноважень, за невиконання або неналежне виконання якої до зобов`язаної особи можуть наставати негативні наслідки у вигляді інспекційного відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 Порядку № 823 та подальшого застосування штрафних санкцій за невиконання припису.

Таким чином, припис суб`єкта владних повноважень має бути чітким та зрозумілим, таким, що не потребує трактування зобов`язаною стороною на власний розсуд, строк для усунення порушень, вказаних в приписі має бути достатнім для умов виконання припису.

Як вбачається з акту перевірки, згідно наказу від 24.03.2021 № 6-К ОСОБА_1 24.03.2021 звільнено з посади юрисконсульта 1-ї категорії Центру реінтеграції бездомних осіб за прогул, тобто відсутність на роботі без поважних причин, на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Згідно табелю обліку використання робочого часу за березень 2021 року в день звільнення ОСОБА_1 не працював. 25.03.2021 листа із повідомленням про необхідність отримання трудової книжки було направлено ОСОБА_1 (вих. № 01-08/106 від 24.03.2021). Проте, ОСОБА_1 письмова згода на пересилання трудової книжки поштою не була надана. 15.04.2021 (вих. № 01-08/140) трудова книжка ОСОБА_1 була направлена поштою без його згоди.

Пунктом 1 припису позивача було зобов`язано усунути порушення ч. 1 ст.47 КЗпП України, оскільки, як було встановлено в ході перевірки, всупереч вимогам Інструкції № 58 трудова книжка ОСОБА_1 була направлена поштою без його письмової згоди.

Надаючи оцінку вказаному пункту припису, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України (чинної, станом на час виникнення спірних правовідносин) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно пункту 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Міністерства праці №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58), якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Отже, дійсно діюче законодавство не передбачає права роботодавця на пересилання трудової книжки звільненому працівнику без його згоди на це.

Водночас, суд наголошує, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка була направлена ОСОБА_1 та отримана останнім, про що свідчать долучена ОСОБА_1 до заяви Управлінню Держпраці в Сумській області копія трудової книжки із записом від 24.03.2021 про звільнення, та пояснення ОСОБА_1 про отримання ним трудової книжки 20.04.2021 (а.с. 108-109).

З огляду на те, що трудова книжка позивачем на час проведення перевірки вже була надіслана та отримана звільненим працівником, суд вважає, що пункт перший оскаржуваного припису не відповідає вимогам щодо чіткості, оскільки не зрозуміло, яким чином позивачем має бути виконана вимога про необхідність усунення порушення вимог ч. 1 ст.47 КЗпП України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими.

Також, як вбачається з акту перевірки, позивачем під час позапланової перевірки не надано інспектору праці документів, підтверджуючих факт отримання від особи, яку звільнено за прогул, письмових пояснень.

Пунктом 3 припису зобов`язано позивача усунути порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП України у зв`язку з тим, що до звільнення ОСОБА_1 за прогул, тобто відсутність на роботі без поважних причин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, від порушника трудової дисципліни не зажадано письмових пояснень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Проте, як вбачається з акту перевірки, описуючи порушення за номером 5.25 відповідачем було встановлено, що згідно табелю обліку використання робочого часу за березень 2021 року в день звільнення ОСОБА_1 не працював.

Позивачем надано копію акта від 24.03.2021, складений за фактом відсутності 19, 22, 23, 24 березня 2021 року на робочому місці ОСОБА_1 , в якому зазначено, що до 23.03.2021 на телефонні дзвінки директора ОСОБА_1 не відповідав, а 23.03.2021 повідомив, що виходити на роботу не буде, адже вважає себе звільненим за власним волевиявленням, письмові пояснення щодо підстав відсутності на робочому місці надавати відмовився (а.с. 96).

Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень.

Суд зазначає, що вимога відповідача, викладена у п. 3 припису так само не є чіткою, зрозумілою та вмотивованою в частині визначення способу усунення виявлених порушень, оскільки не містить обґрунтувань, яким чином позивачем має бути усунуто порушення з огляду на те, що на час проведення перевірки ОСОБА_1 вже було звільнено.

А тому, на думку суду, позовні вимоги в цій частині також є обгрунтованими.

Крім того, в ході перевірки відповідачем було встановлено, що відповідно до наказу Центру реінтеграції бездомних осіб від 09.06.2020 № 132-0 юрисконсульта І категорії ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель. Згідно вказаного наказу до посадової інструкції юрисконсульта внесено зміни та одним із обов`язків додано виконання функцій відповідальної особи за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель (п.2.20). Проте, під час перевірки встановлено, що юрисконсульту І категорії ОСОБА_1 відповідна доплата за виконання додаткової роботи з дня видання наказу від 09.06.2020 № 132-0 по день звільнення не проводилася.

Пунктом 2 припису позивача зобов`язано усунути порушення ч. 1 ст. 105 КЗпП України у зв`язку з тим, що за виконання на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) ОСОБА_1 не провадиться доплата згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно частини першої статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначена шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.

Згідно статті 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Отже, з аналізу вказаних норм закону вбачається, що уповноваженій особі, яка визначена шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної як додаткової роботи, має здійснюватись доплата за виконання такої роботи.

Позивачем не заперечується, що доплата за виконання роботи з проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель ОСОБА_1 не проводилась.

Водночас та обставина, що ОСОБА_1 виконувались робота щодо проведення процедур закупівель підтверджується копією наказу від 09.06.2020 № 132-0, яким уповноваженою особою відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель було призначено саме ОСОБА_2 , у зв`язку з чим до посадової інструкції юрисконсульта внесено зміни та одним із обов`язків додано виконання функцій відповідальної особи за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель (п. 2.20), а також звітами про результати проведення процедури закупівлі (а.с. 97, 98-101).

При цьому, суд зазначає, що не визначення розміру та порядку виплати доплат в колективному договорі не може бути підставою для такої невиплати.

З огляду на викладене, суд вважає обгрунтованим висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 105 КЗпП України, а позовні вимоги в цій частині безпідставними.

Отже, ураховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису від 18.05.2021 підлягають задоволенню в частині скасування пунктів 1 та 3. В іншій частині позовні вимоги суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Разом з тим суд зазначає, що враховуючи приписи ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в даному випадку, судові витрати відшкодовуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунальної установи "Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) "Берегиня" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправним та скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3 припису Управління Держпраці у Сумській області від 18.05.2021 №СМ1687/202/326.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь Комунальної установи "Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) "Берегиня" (40034, Сумська обл., м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, будинок 18, 40034, код ЄДРПОУ 24023394) витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-б,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 39857622).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска