Постанова

від 18.05.2022 по справі 1640/2968/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 року

м. Київ

справа № 1640/2968/18

адміністративне провадження № К/9901/34928/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, про скасування податкового повідомлення - рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2020, ухвалене у складі головуючого судді Удовіченка С.О. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Подобайло З.Г. (головуючий), Чалого І.С., Бартош Н.С.

І. Суть спору

1. У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" (далі - ТОВ «НВФ «СТМ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 10.08.2018

- №001054140 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 484 121,25 грн (387 297,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 96 824,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)),

- №0010531401 - про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 435 708,75 грн (348 567,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 87 141,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «НВФ «СТМ» зазначило, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вказаним актом, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними, бухгалтерськими, договірними, складськими документами. Стверджував, що у періоді, який перевірявся, формували свій податковий кредит у відповідності із вимогами чинного на час вчинення господарських правовідносин законодавства про податок на додану вартість.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «НВФ «СТМ» зареєстровано як юридична особа 05.07.1999, номер запису 1 585 120 0000 000283.

4. ГУ ДФС у Полтавській області у період з 14.03.2018 по 03.07.2018, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України та наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 21.02.2018 № 470, на підставі плану-графіку документальних перевірок на 2018 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану перевірки.

5. За результатами перевірки 10.07.2018 ГУ ДФС у Полтавській області складено Акт № 813/16-31-14-01-10/30481107 (т.1 а.с. 35-60), за висновками якого встановлено порушення ТОВ "НВФ "СТМ":

6. - пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті із змінами та доповненнями), статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), пункту 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, пункту 6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 внаслідок чого підприємством неправомірно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, наслідком чого стало заниження податку на прибуток всього в розмірі 348 567 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 348 567 грн;

7. - пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 1982.2, пункту 198.3 статті ПК України (із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість всього в розмірі 387 297 грн, в тому числі за серпень 2016 року в сумі 107 304 грн, вересень 2016 року в сумі 22 727 грн, жовтень 2016 року в сумі 3 735 грн, листопад 2016 року в сумі 122 940 грн, грудень 2016 року в сумі 130 591 грн.

8. На підставі висновків Акту № 813/16-31-14-01-10/30481107, ГУ ДФС у Полтавській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018:

9. - №0010541401, яким ТОВ "НВФ "СТМ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 387 297 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 96 824,25 грн.;

10. - №0010541401, яким ТОВ "НВФ "СТМ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями в розмірі 348 567 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 87 141,75 грн.

11. Позивач, уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Справа слухалась судами не одноразово.

13. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 №0010541401 та №0010531401.

14. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі №1640/2968/18 касаційну скаргу ГУ ДФС у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

15. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 виправлено описку в постанові Верховного Суду від 28.10.2019, замінивши в резолютивній частині дату рішення Полтавського окружного адміністративного суду "14.02.2019" на "19.11.2018".

16. За результатами повторного розгляду справи Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 26.05.2020 позов задовольнив.

17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях ТОВ "НВФ "СТМ" порушень податкового законодавства, визначених Актом перевірки № 813/16-31-14-01-10/30481107, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 № 0010541401 та № 0010531401.

18. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.11.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційні скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

20. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

21. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

23. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

24. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

25. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

26. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

27. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

28. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

29. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

30. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

31. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

32. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

33. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

34. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

35. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

36. дата отримання платником податку товарів/послуг.

37. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

38. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

39. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

40. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

41. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

42. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

43. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

44. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

45. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

46. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

47. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

48. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

49. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

V. Оцінка Верховного Суду

50. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 10.08.2018 №0010541401 та №0010531401, які ґрунтуються на висновках останнього про безтоварність операцій позивача з його контрагентами ПП «Колос» та ТОВ «Укртрейдальянс».

51. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, що полягало у завищенні витрат за 2016 рік на 1' 936' 481,00 грн та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень-грудень 2016 року на 387' 297,00 грн, обґрунтовані посиланням на те, що операції Товариства з ПП «Колос» та ТОВ «Укртрейдальянс» є такими, що відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без їх фактичного здійснення.

52. При цьому контролюючий орган посилається на отриману за результатами здійснення заходів податкового контролю інформацію, згідно з якою у ПП «Колос» в серпні - грудні 2016 року працювало 4 особи, відсутні основні засоби, зокрема транспортні засоби. На підставі даних з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено маніпулювання звітністю шляхом зміни номенклатури товару та відображення реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких відсутнє або не підтверджено по ланцюгу від постачальника (придбано косметичні засоби, меблі, напої, інше, а реалізовано - будівельні матеріали), тобто виявлено невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів, відсутність ланцюга постачання ідентифікованого товару та непідтвердження взаємовідносин ПП «Колос» з його контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

53. Відповідач також посилається на протоколом допиту від 03.08.2018 засновника ПП «Колос». Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що позивач безпідставно відніс до складу витрат суму коштів по собівартості реалізованої продукції, придбаної у ПП «Колос», у розмірі 1'661 100,00 грн та безпідставно включив до податкового кредиту ПДВ у розмірі 332 221,00 грн за операціями з придбання товарів з вказаним постачальником.

54. Також відповідач зазначає, що за результатами здійснення заходів податкового контролю отримано інформацію, згідно з якою у ТОВ «Укретрейд Альянс» в 2016 році згідно зі звітом форми 1ДФ значилися працюючими 2 особи; основні засоби відсутні, а аналіз виконання оформлених господарських операцій та аналіз даних з Єдиного реєстру податкових накладних вказує на маніпулювання звітністю шляхом зміни номенклатури товару та відображення реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких відсутнє або не підтверджене по ланцюгу від постачальників (придбано продукти харчування, напої, автомобільні аксесуари, а реалізовано позивачу - блискавкоприймач металевий висотою 21м у комплекті з фундаментом), що, свідчить про відсутність фактичного руху товарів та про відсутність можливості виконання оформлених з позивачем господарських операцій. Зважаючи на викладене, відповідач уважає, що позивач безпідставно відніс до складу витрат собівартість реалізованої продукції, придбаної у вказаного постачальника, у загальній сумі 275' 381,00 грн та безпідставно включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 55' 076,00 грн на підставі податкової накладної, виписаної від імені ТОВ «Укретрейд Альянс».

55. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

56. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

57. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

58. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

59. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

60. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

61. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

62. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

63. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

64. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

65. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

66. Так, судами установлено, що 01.03.2016 між Компанією "Фобос" ТОВ (генпідрядник) та ТОВ "НВФ "СТМ" (субпідрядник) укладено договір підряду №0103/2016, відповідно до умов якого генпідрядник доручає та оплачує на умовах цього договору, а субпідрядник приймає на себе зобов`язання у відповідності до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, виконати роботи на об`єкті "Реконструкція газопроводу Мар`ївка - Херсон ІІ н DN 1000, PN 5.4 МПа, з влаштування 2-х камер запуску-приймання очисного поршня та заміною 0.4 км труби DN 700 на DN 1000" (т. 1 а.с. 125-130).

67. Указані роботи здійснювалися позивачем в межах основних видів діяльності за КВЕД, зазначених у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.08.2018, ліцензії на здійснення діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури серії АЕ №640963 від 06.07.2018 та дозволу на виконання робіт по магістральним газопроводам (т. 1 а.с. 23-26, т. 3 а.с. 60).

68. Для забезпечення виконання вищевказаних робіт позивачем укладено договори поставки з ТОВ "Укртрейд Альянс" та ПП "Колос".

69. 10.08.2016 між ТОВ "Укртрейд Альянс" (постачальник) та ТОВ "НВФ "СТМ" (покупець) укладений договір поставки №10-08/16 (т.1 а.с. 69-72).

70. За умовами договору постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість). Загальна кількість, асортимент товару, що передаються за цим договором у власність покупця, визначаються у погоджених рахунках фактурах та видаткових накладних. Оплата ціни товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця в строк визначений у специфікації. Оплата ціни товару здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000). Факт поставки товару в рамках договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар.

71. На виконання умов договору №10-08/16, ТОВ "НВФ "СТМ" у серпні 2016 року придбало у ТОВ "Укртрейд Альянс" блискавкоприймач металевий висотою 21 м в комплексі із фундаментом на загальну суму 330 457,62 грн, сума ПДВ по даних правовідносинах склала 55 076,27 грн.

72. 20.07.2016 між ПП "Колос" (постачальник) та ТОВ "НВФ "СТМ" (покупець) укладений договір поставки №20/07-16 (т. 1 а.с. 82-84).

73. За умовами договору постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну. Загальна кількість, асортимент товару, що передаються за цим договором у власність покупця, визначаються у погоджених рахунках фактурах та видаткових накладних. Оплата ціни товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця в строк визначений у специфікації. Оплата ціни товару здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000). Факт поставки товару в рамках договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар.

74. На виконання вказаних договорів позивачем було отримано від ПП "Колос" у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2016 року ТМЦ на загальну суму ПДВ 332 221 грн.

75. За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Укртрейд Альянс" та ПП "Колос" позивачу виписано: рахунки-фактури (т. 1 а.с. 74-75, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106), видаткові накладні (т. 1 а.с. 76, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 108), податкові накладні (т.1 а.с. 78, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 110, 124а).

76. Указані первинні документи ТОВ "Укртрейд Альянс" та ПП "Колос" відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількості, ціни.

77. Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Укртрейд Альянс" та ПП "Колос", що підтверджується банківськими виписками (т. 1 а.с. 81, 122-124).

78. Згідно з наданим позивачем витягом з журналу реєстрації доручень встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ТОВ "НВФ "СТМ" Костюк В.В. на підставі довіреності та підпис якого є також у видаткових накладних (т. 2 а.с. 169-172).

79. За інформацією журналу-ордеру по рахунку 631 за перевіряємий період та даних складського обліку вбачається оприбуткування товарів, придбаних у ПП "Колос" та ТОВ "Укртрейд Альянс" (т. 2 а.с. 161-168, т. 3 а.с. 38-57), згідно яких відображено прихід та розхід товару по вказаних постачальниках, а операції по поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача.

80. У підтвердження факту транспортування придбаного ТОВ "НВФ "СТМ" товару, позивачем надано до матеріалів справи товарно-транспортні накладні: від 15.08.2016 №Т23, автомобільний перевізник - ТОВ "Укртрейд Альянс", замовник (платник) - ТОВ "Укртрейд Альянс", вантажовідправник - ТОВ "Укртрейд Альянс", вантажоодержувач - ТОВ "НВФ "СТМ" (т.1 а.с. 79); від 29.12.2016 №Т224 (т.1 а.с. 113); від 16.12.2016 №Т219 (т.1 а.с. 114); від 15.12.2016 №Т218 (т.1 а.с. 115); від 10.11.2016 №Т177 (т.1 а.с. 116); від 09.11.2016 №Т176 (т.1 а.с. 117); від 07.11.2016 № Т175 (т.1 а.с. 118); від 31.10.2016 №Т166 (т.1 а.с. 119); від 29.09.2016 №Т147 (т.1 а.с. 120); від 19.08.2016 №Т104 (т.1 а.с. 141).

81. Згідно з товарно-транспортними накладними автомобільний перевізник - ПП "Колос", замовник (платник) - ПП "Колос", вантажовідправник - ПП "Колос", вантажоодержувач - ТОВ "НВФ "СТМ".

82. Судами також встановлено, що ТОВ "НВФ "СТМ" приймало матеріали за місцем проведення робіт, при цьому не приймало участі у перевезенні матеріалів, контрагенти не надавали транспорті послуги за умовами договорів №10-08/16 та №20/07-16 (т.4 а.с. 117-118).

83. Як зазначено представником позивача, оскільки місце здійснення будівельних робіт не має адреси (орієнтир: 46043'52.8''N 32042'02.0''Е), у товарно-транспортних накладних зазначено пункт розвантаження найбільш наближений до вказаного місця: с. Молодіжне, Херсонська область.

84. Місце навантаження знаходиться поза зоною відповідальності та контролю Покупця товарів ТОВ «НВФ «СТМ». Розвантаження товарів здійснювалось за місцем проведення підрядних робіт ТОВ «НВФ «СТМ», яке не містить присвоєної поштової адреси. Конкретне місце поставки зазначалось у специфікаціях до договору, куди і були поставлені товари. Факт виконання підрядних робіт саме в цьому місці, в с. Молодіжному, підтверджується договором із замовником, актами виконаних робіт, звітами форми М-29, наявними в матеріалах справи.

85. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

86. У постанові від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а Верховний Суд зауважив, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі.

87. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судами встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

88. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

89. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

90. Крім того, суд зазначає, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу, підряду чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а тому, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

91. Товарно-транспортні накладні не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

92. Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

93. Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

94. Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

95. Крім того, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

96. Подібні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17), від 26.06.2018 у справі №826/3006/14 (адміністративне провадження №К/9901/2453/18), від 27.11.2018 у справі №826/11629/1 (адміністративне провадження №К/9901/50057/18) від 06.11.2018 у справі № К/9901/3443/18.

97. Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження №42017170000000219, внесене до ЄРДР 05.07.2018 за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Крім того, про наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.03.2019 813/1979/15.

98. Доказів, які б свідчили про наявність такого, що набрав законної сили вироку суду відносно позивача та/або контрагента, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано

99. Крім того, судами встановлено, що кримінальне провадження № 42017170000000219, внесене до ЄРДР 05.07.2018, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України (т.4 а.с. 95), а протокол допиту ОСОБА_1 не був покладений в основу оскаржуваних податкових повідомлення-рішень від 10.08.2018 № 001054101 та № 0010531401, так як за інформацією наданою ГУ ДПС у Полтавській області отриманий лише 21.08. 2018 року.

100. Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на неврахування судами висновку експерта. Так, судом апеляційної інстанції вказано, що «експертом підтверджено документально факт оприбуткування та використання придбаних матеріалів у господарській діяльності підприємства, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Всі матеріали були використані при виконанні робіт «Реконструкція газопроводу Мар`ївка-Херсон II н, DN 1000, PN 5.4. МПа, з влаштуванням 2-х камер запуску- приймання очисного поршня та заміною 0,4 км труби DN 700 на DN 1000», проте щодо частини виконаних робіт не були підписані акти виконаних робіт, тому використані матеріали для таких робіт обліковуються на рахунках 205 «Будівельні матеріали» та 206 «Матеріали передані в переробку», та відповідно не були віднесені до собівартості робіт».

101. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

102. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

103. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

104. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

105. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

106. Поряд із цим, відповідач просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831).

107. З огляду на реорганізацію відповідача у справі, касаційний суд вважає за необхідне допустити відповідну заміну.

VII. Судові витрати

108. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Допустити заміну відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831).

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

3. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року справі № 1640/2968/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді Н.Є. Блажівська

І.В. Дашутін