Рішення

від 22.05.2022 по справі 120/14204/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 травня 2022 р. Справа № 120/14204/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменна" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменна" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2021 року № 3000909/44093754 про відмову у реєстрації розрахунку коригування від 24.05.2021 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації спірного розрахунку коригування, контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складений ним розрахунок коригування не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення його реєстрації були відсутні. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації розрахунку коригування, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких був складений та направлений для реєстрації розрахунок.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації розрахунку коригування.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в яких останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема вказує на законність та обґрунтованість прийнятого Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про відмову в реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 24.05.2021 року № 1.

Позиція Державної податкової служби України з приводу заявлених позовних вимог, викладена у відзиві на адміністративний позов, що надійшов до суду 21.12.2021 року, згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні даного позову. Враховуючи, що платником податку до пояснень додано документи, які не відкрилися для перегляду, комісія, на думку відповідача, при прийнятті рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування діяла на підставі, та у спосіб передбачений чинним законодавством. Тому, оскільки жоден з документів не відкрився для перегляду, вказує на доцільність зобов`язання комісії повторно розглянути документи, які були наданні платником податків до суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменна" зареєстроване з 19.08.2021 року та основним видом його економічної діяльності між іншим є: оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75).

31.03.2021 року, між позивачем, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Прайд", як покупцем, укладено Договір поставки №17, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язувався прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено що, найменування (асортимент, номенклатура) товару, його кількість, ціна, строки та умови поставки, строки оплати Товару, а також інші умови, визначаються в Специфікації (додатку), а у разі відсутності Специфікації товар поставляється за найменуванням (асортиментом, номенклатурою), у кількості та за ціною, що зазначена у видатковій накладній. Сторонами не укладалася Специфікація, а поставка здійснювалася відповідно до видаткової накладної.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Прайд" здійснено 100% передоплату за Товар 31.03.2021 року в сумі 5367,36 грн., в т.ч. ПДВ, 894,56 грн., що підтверджується випискою банку по поточному розрахунковому рахунку ТОВ "Роменна" від 31.03.2021 року та платіжним дорученням № 298 від 31.03.2021р.

31.03.2021 року позивачем відвантажено покупцю товар Оплот Тріо КС в кількості 10 л, що підтверджується видатковою накладною № 12 від 31.03.2021 року на суму 5367,36 грн, в т.ч. ПДВ 894,56 грн.

За фактом оплати та поставки товару у Постачальника виникли податкові зобов`язання з ПДВ. Постачальником виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 1 від 31.03.2021 року на загальну суму 5 367,36 грн., в т.ч. ПДВ 894,56 грн.

24.05.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Прайд" повернуто придбаний товар - Оплот Тріо КС в кількості 10 л, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 51 від 24.05.2021 року на суму 5367,36 грн., в т.ч. ПДВ 894,56грн.

За результатами фінансово-господарської діяльності, у зв`язку з поверненням товару, у Позивача виникла необхідність здійснення коригування податкового зобов`язання, виписано та відправлено на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування № 1 від 24.05.2021 року на загальну суму: - 5367,36 грн. в т.ч. ПДВ: - 894,56грн.

За наслідками обробки вказаної операції, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, відповідно до якої розрахунок коригування від 24.05.2021 року № 1 прийнятий, але згідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України його реєстрацію зупинено, оскільки сума компенсації товару/послуги 3808, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги) відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання, прийняття дій про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження здійснення вищевказаної господарської операції, позивачем направлено на адресу податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів з поясненнями та відповідним пакетом документів, що не заперечується відповідачем.

Вказані документи були прийняті Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 13.08.2021 року, що підтверджується квитанцією №1.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення від 18.08.2021 № 3000909/44093754 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 24.05.2021 року №1, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документі в щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що жоден документ не відкривається для перегляду.

26.08.2021 року вказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржено до Державної податкової служби України.

30.08.2021 року відповідачем прийнято рішення № 39047/44093754/2, за результатами якого, скаргу позивача залишено без задоволення та рішення від 18.08.2021 № 3000909/44093754 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 24.05.2021 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації розрахунку коригування, з метою його скасування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульованіПодатковим кодексом України(далі -ПК України).

Підпунктом20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК Українивстановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК Україниподатковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту71.1 статті 71 ПК Україниінформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 ПК Українивизначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41цьогоКодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

За змістом підпункту "б" пункту185.1 статті 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу.

Пунктом187.1 статті 187 ПК Українивизначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК Україниреєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнятопостанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165(набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 5 яких до цих Критеріїв віднесено перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з частиною другоюстатті 73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало рішень комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, а також відмови у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 року у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналізуючи доводи відповідачів стосовно правомірності дій податкового органу під час прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.

Зі змісту долучених до матеріалів справи квитанцій судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування від 24.05.2021 № 1 пункту 5 Критеріям ризиковості здійснення операції.

Мотивуючи вказаний висновок податковий орган зазначив, що сума компенсації вартості товару/послуги 3808, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару) та на цій підставі зупинив реєстрацію розрахунку коригування у ЄРПН.

Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації складених ТОВ "Роменна" розрахунку коригування №1 в ЄРПН, суд звертає увагу на те, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас, виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктом 11 Порядку №1165 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов`язково мають бути зазначені: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 14.06.2021 судом встановлено, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

У контексті вищенаведеного суд також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 року у справі №824/245/19-а.

Однак, суд звертає увагу, що у даному випадку надіслана позивачу квитанція містить лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

При цьому, відповідачами не надано до суду доказів щодо підстав встановлення відповідності надісланого позивачем розрахунку коригування №1 в ЄРПН положенням пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, суд враховує, що позивачем після отримання квитанції від 14.06.2021 року надіслані податковому органу письмові пояснення на підтвердження обґрунтованості складення розрахунку коригування.

Так, матеріалами справи підтверджено, що після зупинення реєстрації розрахунку коригування позивач з метою спростування сумнівів контролюючого органу в реальності господарської операції з постачання послуг, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності надав пояснення на підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію розрахунку коригування, контролюючий орган не довів відповідність відображеної у ній господарської операцій критеріям ризиковості здійснення операцій, та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу. Посилання відповідача у спірному рішенні на недостатність наданих позивачем копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, як підставу відмови у його реєстрації, є безпідставним, оскільки позивачу не було повідомлено про конкретні документи, які він мав надати для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, доводи про те, що документи надані позивачем разом з поясненнями не відкрилися для перегляду, не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідачем не було надано належних доказів з яких можливо встановити такі обставини.

Суд також звертає увагу, що матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює контролюючий орган, у якому утворена така комісія та технічні проблеми щодо можливості/неможливості відкриття поданих документів у визначеному податковим органом порядку та форматі не можуть бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

На думку суду, у разі технічного збою у роботі електронної системи, внаслідок чого контролюючий орган не зміг відкрити для перегляду жоден з отриманих документів, він зобов`язаний був повідомити про це платника податків, надіславши відповідне повідомлення. Доказів того, що податковий орган повідомляв позивача про неможливість відкриття документів та/або пропонував направити їх повторно з метою дослідження у повному обсязі суду надано не було.

Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації розрахунку коригування прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації розрахунку коригування, теж не є законними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.08.2021 року № 3000909/44093754, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування від 24.05.2021 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 24.05.2021 року №1, який сформований та поданий позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог підпункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 24.05.2021 року №1, який сформований позивачем датою його фактичного подання.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим слід вказати, що у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою розмір судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2, при визначенні кількості вимог немайнового характеру вимогу про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності слід вважати однією вимогою.

Тобто, не дивлячись на те, що позивачем, згідно платіжного доручення про сплату судового збору від 19.10.2021 року № 764 здійснено платіж за вказаним призначенням в сумі 4540,00 грн., зміст позовних вимог дає підстави кваліфікувати їх як одну вимогу немайнового характеру та одну похідну вимогу зобов`язального характеру, а відтак, розмір судового збору має становити 2270,00 грн., який і підлягає стягненню на користь позивача.

Разом з тим, вказана сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, оскільки саме рішення комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

В той же час, інша частина коштів, може бути повернута позивачу, як надмірно/помилково сплачені кошти, в порядку визначеному "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2021 року № 3000909/44093754.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 24.05.2021 року №1, який сформований Товариством з обмеженою відповідальністю "Роменна" датою його фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роменна" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роменна" (код ЄДРПОУ: 44093754, адреса: вул. Залізнична, 51, м. Бершадь, Вінницька область, 24402);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21000);

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Суддя Чернюк Алла Юріївна