Рішення

від 22.05.2022 по справі 160/2385/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року Справа № 160/2385/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПРО» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПРО» до Львівської митниці, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.11.2021 №UА209000/2021/000040/02;

-визнати протиправною та скасувати Картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209120/2021/004407 від 25.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, яка вплинула на розмір митних платежів. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, оскільки підприємством подано повний пакет документів, які містять відомості щодо числових значень митної вартості ввезеного товару та не містять жодних розбіжностей та неточностей у відповідності до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Відмова митниці у визнанні митної вартості з урахуванням доданих документів є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що він не міг визначити вартість на базі ціни, встановленої експортером у звязку з відсутністю документального підтвердження всіх складових, тому вартість визначалась на базі загального рівня цін на подібний товар.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «АК ПРО» та компанією Luna Abrasivi S.r.l. укладено Контракт №170921 від 17.09.2021.

Відповідно до п. 1.1. контракту Продавець продає, а Покупець купує «Товар» на умовах, обумовлених в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно п. 2.1. Контракту, Товар поставляється партіями протягом усього терміну дії цього Контракту. Кількість партії вказується в Специфікаціях до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Так, 17.09.2021 між сторонами підписано Специфікацію № 1 на загальну суму 4237,20EURO. Відповідно до даної Специфікації постачався наступний Товар: RBD сектор для граніту в кількості, розмірі зазначених в Специфікації та інструмент для обробки крайок.

На виконання умов договору, 06.10.2021 ТОВ «АК ПРО» сплачено на реквізити компанії Luna Abrasivi S.r.l. (Італія) вартість замовленого товару відповідно до Специфікації №1, що підтверджується платіжним дорученням.

З метою підтвердження митної вартості ТОВ «АК ПРО» надано до митниці наступні документи:

- Сертифікат якості б/н від 01.01.2015;

- Сертифікат якості б/н від 01.06.2015;

- Сертифікат якості б/н від 01.02.2018;

- Пакувальний лист б/н від 15.11.2021;

- Рахунок-фактура (інвойс) № 407/2021 від 15.11.2021;

- Автотранспортна накладна №903249 від 16.11.2021;

- Навантажувальний документ №1153 від 16.11.2021;

- Платіжне доручення від 06.10.2021;

- Довідка про транспортні витрати №22.11.2021 - 5 від 22.11.2021;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією №ГО-1874 від 23.11.2021;

- Комерційна пропозиція від 17.09.2021;

- Висновок за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів №47470-Ю від 23.11.2021;

- Специфікація № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.09.2021;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №170921 від 17.09.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера № 221121/1 від 22.11.2021;

- Договір на організацію транспортно - експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом № 112111 від 08.11.2021;

- Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №407/2021 від 15.11.2021;

- Доручення №26/10 від 26.10.2021;

- Технічний опис від 17.09.2021;

- Копія митної декларації країни відправлення 21ITQ3J010062815E9 від 19.11.2021.

Проте, 25.11.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/000040/02, в якому зазначено наступне: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) та 26) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально.

Під час розгляду документів встановлено, що подане до митного оформлення платіжне доручення не ідентифікується з даною поставкою. До митного оформлення не подана заявка на перевезення, яка є обов`язковою згідно п 1.2. договору 112111 від 08.11.2021. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів».

На підставі рішення про коригування митної вартості, позивачу відмовлено у прийнятті митної декларації, про що було виданокартку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209120/2021/004407.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у відповідності до частини 4 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу приписів частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. При цьому, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

В оскаржуваному рішенні про коригування, відповідач посилається на те, що подане до митного оформлення платіжне доручення не ідентифікується з даною поставкою.

Однак, суд зазначає, що наданий платіжний документ містить дані, які надають можливість віднести дане платіжне доручення до даної поставки, зокрема в графі 70 зазначено: «Призначення/Details of payment (VO10100) PREPAYMENT FOR SECTORS FOR GRANITE ACC TO THE CONTR 170921 FROM17/09/21».

Крім того, платіжне доручення містить реквізити, які належать контрагенту позивача - Luna Abrasivi Srl та безпосередньо суму, яка відповідає вартості товару, що постачається, зазначеного в Специфікації № 1 до Договору від 17.09.2021 року, а саме: 4237,20 EUR.

Також, суд критично ставиться до тверджень відповідача, що Позивачем до митного оформлення не подана заявка на перевезення, яка є обов`язковою згідно п 1.2. договору від 08.11.2021, оскільки відповідно частиною 2 статті 53 МК України визначений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Заявка на перевезення не є обов`язковим документом, в розумінні статті 53 МК України.

Відповідно до пункту 4.2. Договору на організацію транспортно - експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом від 08.11.2021, послуги оплачуються Довірителем протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку та надання оригіналу CMR (ТТН), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Повіреного у національній валюті України.

Так, позивач на підтвердження транспортних витрат, надав до митної декларації Договір на організацію транспортно - експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом №112111 від 08.11.2021, а також Довідку про транспортні витрати №22.11.2021 - 5 від 22.11.2021.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2481,00 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПРО» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2021 №UА209000/2021/000040/02.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209120/2021/004407 від 25.11.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АК ПРО» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська