Рішення

від 04.10.2007 по справі 2/212-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.07

          Справа № 2/212-07.

За

позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.

Лебедин, Сумська область

До:                 Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Лебедин, Сумська область    

Третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог

на

предмет спору на стороні відповідача:

Про

зобов'язання вчинити дії 

Суддя    О.Ю. Соп'яненко

При

секретарі судового засідання Маслову В.В.

За

участю представників сторін:

Від

позивача - ОСОБА_1 ОСОБА_3

Від

відповідача -  ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Від

третьої особи - не прибув.

Суть

спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача - суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 провести демонтаж побудованої стіни в

підвалі приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати

відповідача відновити систему водопостачання та каналізації в приміщенні ТОВ ПП

«Битовик», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також просить суд судові

витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на відповідача.

Відповідач

подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує і зазначає, що

позивачем не надано ніяких доказів про правомірність проведення і відповідність

мереж водопостачання та каналізації діючому 

законодавству   на   момент 

до   розділу   приміщення  

і   на   момент  

після розділу. Немає дозволу, планів, схем, технічних умов і інших

документів про правомірність проведених мереж. У зв'язку із розділом

приміщення, всі мережі, у тому числі і газові, електричні, водні,

каналізаційні, їх ввід, крім електричної, знаходились на частині відповідача.

Оскільки знаходження і водопроводу і  

зливу каналізації у швейному цеху відповідача, як зазначає останній,

не   відповідало санітарним нормам (із-за

запаху і підвищення вологості, а також у зв'язку із ремонтом і переобладнанням

приміщень), ним було перенесено вказані мережі в інше приміщення. Дозвіл на

здійснення вказаних дій відповідачеві було надано міськвиконком від

20.12.2006р. та від 15.11.2006р., а також технічними умовами від 12.12.2006р.

10.05.2007р.

від відповідача надійшло клопотання про призначення судової

будівельно-технічної експертизи по справі, на вирішення якої відповідач просить

поставити 12 питань та проведення експертизи доручити Сумському відділенню

Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, і суд задовольнив клопотання

відповідача, ухвалою від 11.06.2007р. провадження у справі № 2/2121-07 зупинено

та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідач

подав доповнення до відзиву на позовну заяву, де зазначає, що позивач не бажав

разом із відповідачем вирішувати питання про 

 влаштування внутрішньої  каналізації, про що свідчить акт № 6 від

27.12.2006р., який було складено комісією Лебединського міськвиконкому, який

позивач відмовився підписувати. А тому позивач не має права зобов'язувати

ОСОБА_1 через належні їй комунікаційні мережі, які розташовані у належних їй

приміщеннях, користуватись послугами водоканалу; і просить суд визвати у якості

свідка у наступне судове засідання юриста Комунального підприємства

«Водоканал», м. Лебедин.

Господарським

судом ухвалою від 07.05.2007р. по справі № 2/212-07, відповідно до ч. 1 ст. 27

Господарського процесуального кодексу України, залучив в якості третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Комунальне підприємство «Водоканал», м. Лебедин.

Позивач

в судове засідання надав письмові пояснення, в яких просить суд зобов'язати

відповідача провести демонтаж побудованої стіни в підвалі приміщення, що

розташоване за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача відновити систему

водопостачання та каналізації в приміщенні за вищевказаною адресою.

Від

третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначається, що в

комунальному підприємстві «Водоканал» зареєстровані як споживачі ПП ОСОБА_2

Салон «Оазис мод» та ТОВ «Битовик» в особі директора ОСОБА_1 24.11.2006р.

комісією в присутності головного інженера ОСОБА_6, майстра водогону ОСОБА_7

було проведено обстеження системи водопроводу та каналізації в приміщенні по

АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт. В процесі перевірки було

встановлено, що у приміщенні салону «Оазис мод» комунікації були відрізані ПП

ОСОБА_2, які забезпечували ТОВ «Битовик». Прокладав далі комунікації ТОВ

«Битовик». Згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції КП «Водоканал»

заява про отримання дозволу на відрізання комунікацій від ОСОБА_2 не поступала,

дозвіл в письмовій формі на їх відрізання не надавався.

29.08.2007р.

справа № 2/212-07 була повернута з судової будівельно-технічної експертизи до

господарського суду Сумської області, а ухвалою суду від 03.09.2007р.

провадження у вказаній справі поновлено.

Відповідач

подав заяву від 20.09.2007р., в якій посилаючись на висновок експерта заперечує

проти позовних вимог та просить суд при вирішенні справи стягнути з позивача

понесені відповідачем витрати пов'язанні з оплатою проведеної судової

будівельно-технічної експертизи та витрати пов'язані з оплатою за отриману

правову допомогу.

Позивач

подав письмові пояснення від 02.10.2007р., де зазначив, що ОСОБА_2 не мала

права проводити переобладнання системи каналізації, а відповідно і відключати

ТОВ ПП «Бито вик» від водопостачання і каналізації. Також позивач звертає увагу

суду, що таке відключення було проведено відповідачем у листопаді 2006р. до

видачі технічних умов на каналізацію від 12.12.2006р., і суд приймає це

пояснення позивача до розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши

матеріали справи, суд встановив:

Товариство

з обмеженою відповідальністю Побутове підприємство «Битовик» зареєстроване

розпорядженням голови Лебединської районної державної адміністрації № 124 від

15.05.1997р. Засновниками вказаного товариства виступили 19 фізичних осіб.

У

вересні 2006р. ОСОБА_2 було виключено зі складу учасників товариства на

підставі її заяви про вихід та виділено частину приміщення (ухвала Лебединого

районного суду від 15.11.2005р.), а ухвалою Лебединого районного суду від

04.04.2006р. було роз'яснено ухвалу від 15.11.2005р. та деталізовано належні

частини приміщення сторонам, пропорційно часток у статутному капіталі ТОВ ПП

«Битовик».

У

відповідності з вказаною ухвалою Лебединого районного суду ОСОБА_2 виділялися

кімнати на першому та другому поверхах в приміщенні, яке розташоване за

адресою: АДРЕСА_1, а також гараж під літерою «В» пл. 31,3 кв. м., частина

гаража під літерою «Б» та половину підвалу площею 28.9 кв. м., при цьому вхід в

підвал один і розподілу не підлягає, тому залишається в загальному

користуванні.

ТОВ

ПП «Битовик» виділялися також  кімнати на

першому та другому поверхах в приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

та інша половина підвалу площею 28.9 кв.м., а також виділялася частина

металевого гаража під літерою «Б» площею 128.8 .м.

04.09.2006р.

до Статуту ТОВ ПП «Битовик» були внесені зміни, відповідно до яких єдиним

учасником товариства ставОСОБА_1

Згідно

рішення СПД ФО ОСОБА_1, як єдиного члена товариства, № 2 від 08.09.2006р. ТОВ

ПП «Битовик» було ліквідовано як юридичну особу, а 13.03.2007р. до Єдиного

державного реєстру було внесено запис про проведення державної реєстрації

припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Побутове підприємство

«Битовик» в результаті його ліквідації.

Позивач

подав позов про зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної

особи ОСОБА_2 вчинити дії по проведенню демонтажу побудованої стіни в підвалі

приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та вчинити дії по відновленню

системи водопостачання та каналізації у вказаному приміщенні.

Позивач

в обґрунтування свої позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення ухвал

Лебединого районного суду від 15.11.2005р. та від 04.04.2006р. самовільно

захватила частину спільного входу до підвалу, побудувала там стіну, тобто

своїми діями, як вважає позивач, порушила вимоги ст. 124 Конституції України та

ст.ст. 317, 321 Цивільного кодексу України.

Крім

того, на думку позивача, відповідач у листопаді 2006р. не маючи відповідного

дозволу ні від позивача як співвласника приміщення, яке розташоване за адресою:

АДРЕСА_1, ні від КП «Водоканал» відрізала водопровідну та каналізаційні труби у

вказаному приміщенні, що призвело до утруднення дотримання санітарних норм у

зазначеному приміщенні.

Разом

з тим суд вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені із наступних

підстав:

04.04.2006р.

Лебединський районний суд своєю ухвалою у справі № 2-1040/05 затвердив мирову

угоду між ОСОБА_2 та ТОВ «Битовик» про розподіл площ будівлі по АДРЕСА_1 та

частини будівлі, яка не входить до загальної площі, між ОСОБА_2 та ТОВ

«Битовик».

Згідно

ч. 1 ст. 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій

власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між

ними.

Таким

чином, зважаючи на вищевикладене, приміщення, що були у спільній частковій

власності ОСОБА_2 та ТОВ «Битовик» у будинку АДРЕСА_1, були поділені в натурі

між співвласниками, тобто між ОСОБА_2 та ТОВ «Битовик», за домовленістю між

ними, яка зафіксована мировою угодою, затвердженою судом.

У

відповідності до ч. 2 ст. 367 Цивільного кодексу України, у разі поділу

спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього

припиняється.

Тобто,

після затвердження 04.04.2006р. згаданої вище мирової угоди у ОСОБА_2 виникло

право приватної власності на певні приміщення у будинку АДРЕСА_1 , які

зазначені в мировій угоді та ухвалі.

Апеляційний

суд Сумської області ухвалою від 10.05.2007р. встановив, що 30.11.2005р.

ОСОБА_2 подала заяву про вихід із ТОВ «Битовик», а 05.12.2005р. ця заява була

задоволена зборами учасників товариства та виділена ОСОБА_2 частка майна в

натуральній формі шляхом виділення приміщення та двох швейних машин.

З

огляду на вищевикладене, ОСОБА_2 є власницею приміщень у будинку АДРЕСА_1, які

виділені їй і зазначені в мировій угоді та ухвалі Лебединського районного суду

від 04.04.2006р. у справі № 2-1040/05 року, і ці приміщення належать їй на

праві приватної власності, крім тих, що були залишені в загальному

користуванні, оскільки виділ їх в натурі із спільного майна неможливий.

Майно

ТОВ «Битовик», у тому числі приміщення в будинку АДРЕСА_1, які були виділені

згідно вищезгаданої мирової угоди та ухвали Лебединського районного суду від

04.04.2006р., перейшли у приватну власність ОСОБА_1 як єдиного учасника ТОВ

«Битовик» після його ліквідації.

Таким

чином, лише після 13.03.2007р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли правовідносини

щодо спільної сумісної власності без визначення часток кожного з них у праві

власності на ті приміщення, які не були поділені мировою угодою та ухвалою

Лебединського районного суду від 04.04.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Битовик»

за домовленістю між ними і були залишені в загальному користуванні.

Згідно

ст. 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у спільній сумісній

власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено

домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній

власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно

до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1118 від 22.08.2007р.,

щодо роздільної стіни побудованої відповідачем у підвалі приміщення АДРЕСА_1,

то вказана роздільна стіна побудована ОСОБА_2 відповідає вимогам ухвали

Лебединського районного суду від 04.04.2006р. та акту державного виконавця ДВС

у Лебединському районі від 12.04.2006р. про виділ ОСОБА_2 половини підвалу

площею 28.9 кв. м., з урахуванням встановлених змін, в розмірі 26,3 кв. м.

З

огляду на наступне суд дійшов висновку, що роздільна стіна побудована ОСОБА_2 у

підвалі приміщення АДРЕСА_1, яке належить сторонам у справі на праві спільної

сумісної власності, не перешкоджає позивачеві у користуванні ним своєю

половиною підвалу у вказаному приміщенні, а також не перешкоджає у користуванні

позивачем входом до зазначеного підвалу, оскільки побудована роздільна стіна

цілісність входу до підвалу не порушила.

Крім

того, як зазначається у висновку експерта, що побудована роздільна стіна

ОСОБА_1 користуватися своєю частиною підвалю і спільним входом у підвал не

заважає.

Як

вбачається з матеріалів справи, після виділу відповідачеві частки приміщення

АДРЕСА_1 і оформлення державного акту на приватну власність вказаної вище

частки, яка була у занедбаному стані і  

потребувала капітального ремонту як самих приміщень, так і системи   водопостачання і каналізації, яка не

відповідала технічним і санітарним нормам  

та правилам охорони  праці,

відповідачу було надано дозвіл на підключення до міського водогону та дозвіл на

проведення перепланування нежитлового приміщення відповідно до рішень виконавчого

комітету Лебединської міської ради № 296 

від  15.11.2006р. та № 311 від

20.12.2006.р., а також були видані  

також технічні умови на каналізацію.

А

тому, суд вважає, що труби водопостачання і водовідведення були відрізані в

приміщенні 1-5 та 1-6, відповідно до плану 1-го поверху відповідачем по справі

без порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки вказані

приміщення належать відповідачеві на праві приватної власності.

Посилання

позивача на те, що технічні умови каналізації були видані після демонтажу

відповідачем системи водопровідну та каналізації у вказаному приміщенні, що

призвело, на думку позивача, до утруднення дотримання санітарних норм у

зазначеному приміщенні, суд вважає безпідставним, і такими, що не мають суттєвого

значення, оскільки технічні умови каналізації потрібні   для монтажу системи, а не її демонтажу.

Згідно

ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона

повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх

вимог і заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав

суду належних доказів, які б обєктивно, і у визначеному законом порядку,

підтвердили його позицію.

Приймаючи

до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не можуть бути

задоволені, і тому суд у задоволенні позовних вимог відмовляє.

Щодо

заяви відповідача від 20.09.2007р. про стягнення з позивача понесених

відповідачем витрат пов'язаних з оплатою проведеної судової

будівельно-технічної експертизи та витрат пов'язаних з оплатою за отриману

правову допомогу, то суд вважає її обґрунтованою і такою, що підлягає

задоволенню шляхом стягнення з позивача на користь відповідача вартості

проведеної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1999 грн. 99 коп. та  вартості правової допомоги в сумі 500 грн.,

оскільки вказані витрати понесені відповідачем в обґрунтування своєї позиції по

справі порушеної за позовом позивача.

Керуючись

ст. ст. 75, 82-85 Господарського 

процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову - відмовити.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номерНОМЕР_1) на користь

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент.

номер НОМЕР_2) вартість проведеної судової будівельно-технічної експертизи в

сумі 1999 грн. 99 коп. та  вартість

правової допомоги в сумі 500 грн.

3.          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

Суддя                                                                                            

О.Ю. Соп'яненко

Повний

текст рішення підписано 10.10.07р.