Рішення

від 10.05.2022 по справі 357/12187/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12187/21

Провадження 2/357/931/22

Категорія 2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В. П. ,

секретар судового засідання - Чайка О.В., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Служби приватизації житлового фонду, треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська, 50», Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визнання відмови у приватизації житлового приміщення незаконною та зобов`язання здійснити належні дії щодо приватизації житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - «Позивач», «Позивачі») звернулась до суду з позовом до КП БМР Служба приватизації житлового фонду (далі - «Відповідач»), треті особи: ОСББ «Пушкінська, 50», Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визнання відмови у приватизації житлового приміщення незаконною та зобов`язання здійснити належні дії щодо приватизації житлового приміщення.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

Вона з 2015 року зареєстрована та проживає разом з малолітніми дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

12.09.2017 року рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №319 «Про деякі питання щодо квартирного обліку», відповідно до клопотання КП БМР ЖЕК №1 від 06.07.2017 року №769, квартиру АДРЕСА_1 , з однієї кімнати, житловою площею 11,9 кв.м., виключено із числа службових та видано ордер на заселення вищезазначеної квартири Позивачу на склад сім`ї з 3-х осіб.

12.09.2017 року Позивачу був виданий ордер №001651 серії БЦЖ, відповідно до якого їй з сім`єю з 3-х чоловік, надано право на зайняття житлового приміщення площею 11,9 кв.м., яке складається з 1-ї кімнати у ізольованій квартирі по АДРЕСА_1 .

Вказане житло надавалося Позивачу як службове на підставі рішення виконкому Білоцерківської міської ради №439 від 22.12.2015 року.

При цьому, Позивачем власними силами відповідно до проекту перепланування технічного приміщення в будинку АДРЕСА_1 було виконано перепланування вищевказаного приміщення.

Вказані перепланування Позивачем проводились на підставі рішення виконкому №156 від 14.04.2009 року, яким КП БМР ЖЕК №1 було надано дозвіл на реконструкцію нежитлового технічного приміщення з добудовою під квартиру житловою площею 11,90 кв.м. та загальною площею 21,60 кв.м. по АДРЕСА_1 .

01.11.2016 року будинок АДРЕСА_1 разом зі спірною квартирою передано на баланс ОСББ «Пушкінська 50».

У липні 2021 року Позивач звернулась до КП БМР служба приватизації житлового фонду щодо приватизації квартири, в якій вона проживає разом з дітьми, та отримала консультацію і вичерпний перелік документів, які мала надати для приватизації квартири.

22.07.2021 року Позивач подала до органу приватизації заяву та необхідний перелік документів для приватизації нерухомого майна.

25.08.2021 року Позивач отримала листа №60 від КП БМР служби приватизації житлового фонду в якому зазначено, що відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, заяву на приватизацію квартири погоджує керівник підприємства по обслуговуванню житла. КП БМР служби приватизації житлового фонду не може прийняти документи для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська 50».

Вважає, що відмова є незаконною, підстави, зазначені у відмові не передбачені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». Помешкання Позивача не відносяться до об`єктів, що не підлягають приватизації, а тому і підстав для відмови немає.

Позивач та її діти протягом тривалого часу добросовісно використовують квартиру як єдине житло. Вона вносить оплату за утримання будинку та прибудинкової території, за комунальні послуги. Право на безоплатну приватизацію житла Позивачем та її дітьми не було використано.

За таких обставин вона звернулась до суду та просила визнати незаконною відмову КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду в неприйнятті документів для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська, 50», яка викладена в листі від 25.08.2021 року №60 та зобов`язати КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду прийняти документи, оформити приватизацію та передати у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлове приміщення: квартиру АДРЕСА_1 відповідно до вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (т.1 а.с. 3-12, т.2 а.с. 1-2).

21.10.2021 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с.33-34).

12.11.2021 року на адресу суду від представника Відповідача надійшов відзив на позов, разом із підтвердженням його направлення Позивачу. У відзиві той зазначив, що позовні вимоги є надуманими та безпідставними, заперечує проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (т.1 а.с.65-66).

22.11.2021 року на адресу суду від представника третьої особи - Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області надійшли письмові пояснення, в яких той зазначив наступне.

Згідно з ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У Позивача на утриманні є двоє дітей: малолітні дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зареєстровані у спірній квартирі та мають право користування цим житлом.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх змінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним службою у справах дітей Білоцерківської міської ради від 15.11.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , створені задовільні умови для проживання.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

На підставі викладеного третя особа вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому заявлено про розгляд справи за відсутності представника Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області (т.1 а.с.44-45, 46).

22.11.2021 року на адресу суду від представника третьої особи - ОСББ «Пушкінська 50» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСББ з позовом не погоджується, вважає дії КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду законними та правильними, у задоволенні позову просить відмовити (т.1 а.с.71-75).

20.12.2021 року на адресу суду від Позивача надійшла відповідь на відзив, разом із підтвердженням його направлення іншим учасникам справи. У відповіді на відзив та зазначила, що Відповідач відмовив її в приватизації житла у зв`язку з не погодженням керівником підприємства по обслуговуванню житла ОСББ «Пушкінська 50» заяви на приватизацію її житла, тобто з підстав, не передбачених Законом. Таким чином, виходячи з того, що її право користування спірною квартирою встановлено судом, законність її проживання у квартирі ніхто не оспорює. Вона в установленому порядку звернулась із заявою про приватизацію житла, надала усі передбачені документи. Надати погодження керівником підприємства по обслуговуванню житла ОСББ «Пушкінська 50» не змогла з об`єктивних причин, оскільки на її усні звернення керівник ОСББ «Пушкінська 50» відповідає відмовою, а письмові звернення до голови ОСББ повертають їй у зв`язку з відмовою адресата їх отримати. Вважає, що Відповідач незаконно відмовив її в приватизації спірного житла, порушив її право та право її малолітніх дітей на житло, яке підлягає захисту судом шляхом визнання дій Відповідача неправомірними та зобов`язання Відповідача оформити приватизацію житла, яке вона займає разом з дітьми (т.1 а.с.187-195).

12.01.2022 року у судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила їх задовольнити.

12.01.2022 року у судовому засіданні представник Відповідача позовні вимоги не визнала, вважала їх необґрунтованими, просила Позивачу відмовити, а подальший розгляд справи проводити без її участі.

12.01.2022 року у судовому засіданні представники третьої особи - ОСББ «Пушкінська 50» вважали позовні вимоги необґрунтованими, просили Позивачу відмовити.

16.02.2022 року та 22.03.2022 року судові засідання відкладалися у зв`язку з неявкою до суду учасників справи та за клопотанням представника третьої особи - ОСББ «Пушкінська 50».

11.05.2022 року в судове засідання Позивач та представник Позивача не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 08.04.2022 року через канцелярію суду Позивачем було подано заяву про розгляд справи без її участі та її представника. В заяві зазначила, що у зв`язку з запровадженням військового стану в Україні, у неї відсутня можливість бути присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити (т.2 а.с.12-13).

11.05.2022 року в судове засідання представник Відповідача - КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявне його клопотання в якому зазначено, що той заперечує проти задоволення позовної заяви в повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутності (т.1 а.с.231).

11.05.2022 року в судове засідання представник третьої особи - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявне його клопотання в якому зазначено, що той підтримує позовні вимоги повністю і просить розглянути справу за його відсутності (т.1 а.с.44-45, 239).

11.05.2022 року в судове засідання представник третьої особи - ОСББ «Пушкінська 50» не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 10.05.2022 року на адресу суду надійшло направлене засобами поштового зв`язку клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями (т.2 а.с.18-19).

Втім, дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки право на доступ до правосуддя гарантоване Конституцією України. Відповідно до ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Отже, право на судовий захист, встановлене ст.55 Конституції України, не може обмежуватись навіть за умови оголошення воєнного стану. При цьому суд ураховує, що на дату ухвалення рішення у справі, на території Білоцерківського району, як і на території всій Київській області, бойові дії не відбуваються. У той же час, дана справа призначалася до розгляду вже п`ять разів і потребує на своє вирішення.

В зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно з приписами ст.47 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивачу було видано ордер на житлове приміщення з сім`єю з 3-х чоловік на квартиру площею 11,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордеру на житлове приміщення №001651, виданого Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області на підставі рішення №319 від 12.09.2017 року (т.1 а.с.17).

До складу сім`ї Позивача входять її малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , виданих Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актові записи №1428, 1427 (т.1 а.с.10, зворот а.с.10).

Як убачається з копії паспорта Позивача серії НОМЕР_3 , виданого МВ №2 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області від 11.02.2000 року, вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.02.2016 року (т.1 а.с.18).

Згідно з витягом з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади №15.2-03/19308 від 22.07.2021 року, в будинку АДРЕСА_1 , зареєстрована Позивач разом з малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2016 року (т.1 зворот а.с.13).

Позивачем, власними силами, відповідно до проекту перепланування технічного приміщення в будинку АДРЕСА_1 , було виконано перепланування вищевказаного приміщення, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні та підтверджується копією технічного паспорту №575 від 25.09.2017 року (т.1 а.с.15-16).

Відповідно до витягу з протоколу №1 від 30.08.2016 року установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було створено ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 , надано йому назву ОСББ «Пушкінська 50» та затверджено статут в запропонованій редакції; обрано головою правління даного ОСББ - Леваднюк Н.І. (т.1 а.с.76, 77-83).

Відповідно до копії заяви, Позивач звернулась до голови ОСББ «Пушкінська 50» щодо погодження заяви на приватизацію спірної квартири (т.1 а.с.21).

Як убачається з копії заяви, яка міститься в матеріалах справи, у липні 2021 року Позивач звернулася до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Служби приватизації житлового фонду щодо приватизації квартири, в якій вона проживає разом з малолітніми дітьми (т.1 а.с.13).

Проте, Позивачем було отримано лист №60 від 25.08.2021 року, направлений на її адресу КП БМР Служба приватизації житлового фонду в якому зазначено, що відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, заяву на приватизацію квартири погоджує керівник підприємства по обслуговуванню житла. КП БМР Служба приватизації житлового фонду не може прийняти документи для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська 50» (т.1 а.с.22).

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Згідно з ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до статі 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого житла, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно з законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до статті 1 Закону, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно з ч. 1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.1, 3 ст.8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонді.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Частинами 10, 11 цієї ж статті передбачено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до п.п.17, 18 Положення Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, який затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 року №109/17404, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації та подає такі документи й оформлену заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа. що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку довідку про склад сім`ї та займані приміщення; копію ордера про надання жилої площі(копію договору найму жилої площі у гуртожитку документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Як зазначалось, для проведення процедури приватизації громадянином до органу приватизації подається відповідний перелік документів, у тому числі оформлена заява на приватизацію квартири (п.18 Положення).

За змістом п.23 Положення орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Відповідно до ч.1. 2, 3 ст.3 діючого Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, шо знаходяться на території Української РС, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

Відповідно до ст.9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле: приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.31 Житлового кодексу Української РСР, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше, не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.1 ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2020 року по справі № 483/731/19 міститься наступний правовий висновок: «Спори, що виникають при приватизації квартири (будинків) державного житлового фонду, хоча й вирішуються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходяться державний житловий фонд.

Компетенція і порядок утворення органів приватизації передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Вказаними законодавчими актами визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.

Отже, враховуючи те, що передача у власність приватизованого житла відбувається на підставі рішення органу приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на житло, яке реєструється органом приватизації, цей орган приватизації у будь-якому випадку має бути залучений до участі у справі у якості відповідача.

Крім того, за змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

Тобто, спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду вирішуються судом, а належним способом захисту є визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.

Таким чином, спосіб захисту порушеного права Позивачем обрано правильно.

При цьому суд наголошує на тому, що приєднані представником ОСББ «Пушкінська 50» до його відзиву та до клопотання про долучення доказів документи або вже містяться у матеріалах справи, або не мають правового значення, оскільки обставини, які вони підтверджують, як і можливі пояснення свідків, виходять за межі предмета доказування. А тому суд їх відхиляє.

З огляду на викладене, ураховуючи правову позицію Служби у справах дітей, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача не спростовані, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відмова КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду в неприйнятті документів для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська, 50», яка викладена в листі від 25.08.2021 року №60 є такою, що не ґрунтується на законі. А тому необхідно зобов`язати КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду прийняти документи, оформити приватизацію та передати у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спірну квартиру відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням обраного Позивачами способу захисту права, на підставі поданих сторонами доказів.

При цьому суд ураховує, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 3, 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Судові витрати необхідно залишити за Позивачем згідно з її заявою (т.1 а.с. 11).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Служби приватизації житлового фонду, треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська, 50», Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визнання відмови у приватизації житлового приміщення незаконною та зобов`язання здійснити належні дії щодо приватизації житлового приміщення - задовольнити.

Визнати незаконною відмову КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду в неприйнятті документів для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська, 50», яка викладена в листі від 25.08.2021 року №60 та зобов`язати КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду прийняти документи, оформити приватизацію та передати у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлове приміщення: квартиру АДРЕСА_1 відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Судові витрати залишити за Позивачем ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації; АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації; АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації; АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Служба приватизації житлового фонду, місцезнаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, площа Торгова, будинок 11, ЄДРПОУ: 20579025).

Треті особи:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська, 50», місцезнаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Пушкінська, будинок 50, ЄДРПОУ: 40845214).

Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, місцезнаходження: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Першотравнева, будинок 8, ЄДРПОУ: 35615529).

Повне судове рішення складено 16.05.2022 року.

СуддяВ. П. Цукуров