Постанова

від 03.11.2022 по справі 357/12187/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 357/12187/21

Провадження №22-ц/824/8534/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Сас Ю.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська, 50» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє від себе та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Служби приватизації житлового фонду, треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська, 50», Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визнання відмови у приватизації житлового приміщення незаконною та зобов`язання здійснити належні дії щодо приватизації житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання відмови у приватизації житлового приміщення незаконною та зобов`язання здійснити належні дії щодо приватизації житлового приміщення.

В обґрунтування позову зазначила, що з 2015 року зареєстрована та проживає разом з малолітніми дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

12.09.2017 року рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №319 «Про деякі питання щодо квартирного обліку» відповідно до клопотання КП БМР ЖЕК №1 від 06.07.2017 року №769 квартиру АДРЕСА_2 , з однієї кімнати, житловою площею 11,9 кв.м., виключено із числа службових.

12.09.2017 року позивачу був виданий ордер №001651 серії БЦЖ, відповідно до якого їй з сім`єю з 3-х чоловік надано право на зайняття житлового приміщення площею 11,9 кв.м., яке складається з 1-ї кімнати у ізольованій квартирі по АДРЕСА_3 . Вказане житло надавалося позивачу як службове на підставі рішення виконкому Білоцерківської міської ради №439 від 22.12.2015 року.

Позивачем відповідно до проекту перепланування технічного приміщення в будинку АДРЕСА_3 було виконано перепланування вищевказаного приміщення. Вказані перепланування позивачем проводились на підставі рішення виконкому №156 від 14.04.2009 року, яким КП БМР ЖЕК №1 було надано дозвіл на реконструкцію нежитлового технічного приміщення з добудовою під квартиру житловою площею 11,90 кв.м. та загальною площею 21,60 кв.м. по АДРЕСА_4 .

01.11.2016 року будинок АДРЕСА_4 разом зі спірною квартирою передано на баланс ОСББ «Пушкінська 50».

22.07.2021 року позивач подала до органу приватизації заяву та необхідний перелік документів для приватизації займаного нею житла.

25.08.2021 року позивач отримала листа №60 від КП БМР служби приватизації житлового фонду в якому зазначено, що відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, заяву на приватизацію квартири погоджує керівник підприємства по обслуговуванню житла. КП БМР служби приватизації житлового фонду не може прийняти документи для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська 50».

Позивач вважає, що відмова є незаконною, підстави, зазначені у відмові, не передбачені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». Помешкання позивача не відноситься до об`єктів, що не підлягають приватизації, а тому і підстав для відмови немає. Позивач та її діти протягом тривалого часу добросовісно використовують квартиру як єдине житло. Вона вносить оплату за утримання будинку та прибудинкової території, за комунальні послуги. Право на безоплатну приватизацію житла позивачем та її дітьми не було використано.

У зв`язку з вищевикладеним, просила визнати незаконною відмову КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду в неприйнятті документів для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська, 50», яка викладена в листі від 25.08.2021 року №60 та зобов`язати КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду прийняти документи, оформити приватизацію та передати у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлове приміщення: квартиру АДРЕСА_2 відповідно до вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року позовні вимоги задоволено; визнано незаконною відмову КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду в неприйнятті документів для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська, 50», яка викладена в листі від 25.08.2021 року №60 та зобов`язано КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду прийняти документи, оформити приватизацію та передати у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлове приміщення: квартиру АДРЕСА_2 відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; судові витрати залишено за позивачем.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСББ «Пушкінська, 50» направило апеляційну скаргу, в якій зазначило, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просить апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

22.09.2022 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.10.2022 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника.

07.10.2022 року на електрону адресу Київського апеляційного суду від імені служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника служби.

13.10.2022 року дана справа була знята з розгляду у зв`язку з тим, що з 11.10.2022 року по 14.10.2022 року включно у Київському апеляційному суді установлено дистанційний режим роботи. Розгляд справи призначено на 03.11.2022 року.

18.10.2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ОСББ «Пушкінська, 50» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу допиту свідка від 04.10.2022 року в якості письмового доказу.

03.11.2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від імені служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника служби.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу було видано ордер на житлове приміщення з сім`єю з 3-х чоловік на квартиру площею 11,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордеру на житлове приміщення №001651, виданого Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області на підставі рішення №319 від 12.09.2017 року. До складу сім`ї Позивача входять її малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , виданих Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актові записи №1428, 1427.

Як вбачається з копії паспорта позивача, вона зареєстрована в спірній квартирі.

Згідно з витягом з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади №15.2-03/19308 від 22.07.2021 року, в будинку АДРЕСА_1 , зареєстрована позивач разом з малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2016 року.

Позивачем, власними силами, відповідно до проекту перепланування технічного приміщення в будинку АДРЕСА_3 , було виконано перепланування вищевказаного приміщення, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, та підтверджується копією технічного паспорту №575 від 25.09.2017 року.

Відповідно до витягу з протоколу №1 від 30.08.2016 року установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , було створено ОСББ за адресою: АДРЕСА_4 , надано йому назву ОСББ «Пушкінська 50» та затверджено статут в запропонованій редакції; обрано головою правління даного ОСББ - Леваднюк Н.І.

Як вбачається з копії заяви, яка міститься в матеріалах справи, у липні 2021 року позивач звернулася до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Служби приватизації житлового фонду щодо приватизації квартири, в якій вона проживає разом з малолітніми дітьми, проте позивачем було отримано лист №60 від 25.08.2021 року, направлений на її адресу КП БМР Служба приватизації житлового фонду в якому зазначено, що відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, заяву на приватизацію квартири погоджує керівник підприємства по обслуговуванню житла. КП БМР Служба приватизації житлового фонду не може прийняти документи для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська 50».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги позивача не спростовані, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відмова КП БМР Служба приватизації державного житлового фонду в неприйнятті документів для приватизації квартири без заяви, погодженої головою ОСББ «Пушкінська, 50», є такою, що не ґрунтується на законі.

Свою незгоду з ухваленим рішенням апелянт обґрунтовував тим, що матеріалами справи не доведено факт постійного місця проживання відповідача в спірній квартирі. Крім того, на заяві про приватизацію має міститися підпис керівника підприємства по обслуговуванню житла, що в даному випадку відсутнє.

За результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З наведеної норми вбачається, що передумовою для здійснення судового захисту є порушення прав та інтересів особи, яка звернулась за таким захистом. Оскарження рішення суду в апеляційному порядку також є одним з видів захисту прав, відтак має відповідати загальним принципам цивільного судочинства, в тому числі і щодо підстав для судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому особа, яка звернулась до суду, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду справи.

За таких умов, право на оскарження рішення суду апелянт набуває лише у випадку, коли оскаржуване рішення стосується його прав або не визнає права та свободи особи. В іншому випадку рішення суду не може бути скасованим за скаргою особи, яка хоча формально і є учасником справи, відтак має формальне право на оскарження, однак чиї права таким рішенням фактично не зачіпаються.

Суть позову у даній справі полягає в оскарженні відмови уповноваженого органу провести приватизацію житлового приміщення. За таких умов рішення суду у справі безпосередньо стосується прав та інтересів позивачів, в також органу, чиї дії оскаржуються, в тому числі і в якості уповноваженого органу, на розпорядженні якого належні державі житлові приміщення. В той же час жодного обґрунтування, яким чином оскаржуване рішення стосується прав та інтересів апелянта, ні апеляційна скарга, ні інші матеріали справи не містять.

В судовому засіданні представник апелянта таке своє право обґрунтовував тим, що всі співвласники багатоквартирного будинку мають право на користування підсобними нежитловими приміщенням будинку, відтак питання щодо приватизації спірного приміщення зачіпає їх права та інтереси, а об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_4 » фактично здійснює їх представництво у даних правовідносинах.

Дана позиція не може бути прийнята апеляційним судом.

З матеріалів справи вбачається, що спірне приміщення першопочатково обліковувалось як службова житлова квартира. 12.09.2017 році рішенням Виконавчого комітетом Білоцерківської міської ради Київської області №319 спірну квартиру було виключено зі складу службових та видано ордер позивачу на заселення до квартири сім`єю у складі трьох осіб. До того часу, спірне приміщення вважалося технічним приміщенням. В той же час, рішенням Виконавчого комітетом Білоцерківської міської ради Київської області №156 від 14.04.2009 року К ПБМР ЖЕК №1 було надано дозвіл на реконструкцію нежитлового технічного приміщення з добудовою під квартиру, яка фактично у була проведена. З того часу вказане приміщення не може вважатися технічним, є самостійною квартирою комунальної форми власності. Фактично спір у даній справі полягає саме у зміні власника житлової квартири, а саме передачі її з комунальної до приватної власності. В той же час в рамках даного спору жодним чином не вирішувалося питання щодо віднесення спірного приміщення до категорії житлового чи нежитлового. За таких умов колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про неможливість задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою ОСББ «Пушкінська, 50», оскільки належного обґрунтування, яким саме чином таке рішення порушує права апелянта, так представлено й не було.

Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що й за своїм змістом апеляційна скарга також не може вважатися обґрунтованою, оскільки ті норми закону «Про приватизацію державного житлового фонду», на які посилається апелянт, фактично пов`язують право на приватизацію не з питанням щодо безперервного фактичного знаходження осіб в приміщенні, яке підлягає для приватизації, а з питанням зайняття (мешкання) в приміщенні двох і більше наймачів з юридичної точки зору.

У даній справі фактичне проживання позивача з малолітніми дітьми у спірній квартирі підтверджується рядом представлених до суду документів, в тому числі і ордером №001651 серії БЦЖ від 12.09.2017 року.

Доводам апелянта стосовно необхідності наявності підпису керівника підприємства по обслуговуванню житла на заяві про приватизацію була надана належна правова оцінка судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, з якого погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Вищевказані обставини додатково обґрунтовують відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в той же час, основною підставою для цього колегія суддів вважає відсутність порушення прав апелянта оскаржуваним рішенням, про що зазначалося вище.

З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська, 50» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько