Вирок

від 04.05.2022 по справі 359/2499/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/2499/22

Провадження № 1-кп/359/417/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4травня 2022року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайоннийсуд Київськоїобласті у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12022111100000416, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2022 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянини України,українця, уродженцяс.Мартусівка Бориспільськогорайону Київськоїобласті,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимого,паспорт громадянинаУкраїни серія НОМЕР_1 ,виданий 13серпня 2015року,

та

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця м. Ірпінь Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 22.12.2021 року, РНОКПП: НОМЕР_3 , раніше судимого,-

по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням в інше приміщення та в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.

Так, відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України передбачається наступне: 1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 2. Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. 3. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

08.04.2022 ОСОБА_6 знаходився за місцем проживання ОСОБА_5 , де у них виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням до гуртожитків які належать ТОВ «БФ Сервіс».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 09.04.2022 близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_6 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли на територію гуртожитків, які належать ТОВ «БФ Сервіс», що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Мартусівка вул. Промислова 74, де перебуваючи в одній з кімнат гуртожитку, віднайшли електричні дроти, які в подальшому склали до заздалегідь підготовлених сумок, але не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними та не змогли довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані на місці події з викраденим майном працівниками охорони підприємства.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинили умисні дії, які виразились у незакінченому замахуна таємне викраденнячужого майна(крадіжку), повторноза попередньоюзмовою групоюосіб,поєднану з проникненнямв іншеприміщення тав умовахвоєнного стану, тобто скоїли кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинувачених, надані ними в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинувачених, думки прокурора, захисника, представника потерпілої сторони, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інкримінованого їм злочину, крім допиту обвинувачених, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, часу та місця їх, способу скоєння та мотивів, завданого матеріального збитку потерпілому, тощо).

В судовому засіданні, ОСОБА_6 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Просив суворо його не карати.

В судовому засіданні, ОСОБА_5 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Просив суворо його не карати.

Про обставини злочину, повідомили, що дійсно 08.04.2022 року, вони спільно проникли на територію приміщення, що розташоване в с. Мартусівка Бориспільського району, шляхом віджиму метало пластикового вікна, що вчинив ОСОБА_5 , та почали складати інструменти та обладнання, дроти до сумок та пакунків, щоб потім їх винести, однак були помічені охороною і затримані.Кількість викраденого, перелік такого майна та їх вартість ними не оспорюється.

Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомили, що вони дійсно вчинили указаний злочин за наведених у обвинувальному акті обставин.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинувачених, про наявність речових доказів, процесуальних витрат, тощо.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

З урахуванням наведеного, показів обвинувачених, суд вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дійсно вчинили злочин передбачений ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останніх до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні сумніви щодо визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 винуватими у вчиненні інкримінованого їм злочину, та засудження останніх і призначення покарання у відповідності до зазначених норм кримінального закону.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання йому покарання, визначеного санкцією частини четвертої ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 65, 68 КК України.

Так, санкцією ч.4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченими замаху на тяжкий злочину.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинувачених не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем.

Указані обставини потребують врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його дані, його вік,а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, ОСОБА_8 оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_6 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в два роки з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особи.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання йому покарання, визначеного санкцією частини четвертої ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 65, 68 КК України.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття.

Обвинувачений ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання, не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи незняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став, не відбувши, призначене покарання, знову вчинив замах на новий злочин, який за законом віднесено до категорії тяжких злочинів. З огляду на ці обставини в поєднані їх з характером та обсягом вчинених суспільно-небезечних дій, суд вважає, що ОСОБА_5 фактично не виявляє реального адекватного критичного ставлення до власної протиправної поведінки, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, не бажання змінити своє ставлення до особистого життя та підвищену суспільну небезпеку.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, тяжкості та суспільної небезпеки, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини обвинуваченого, мотивації кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку останнього під час вчинення кримінального правопорушення, та характеризують поведінку після його вчинення, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а також даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, визначений санкцією ч.4 ст. 185 КК України.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Так, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин невідбувши покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, призначене за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 6 грудня 2021 року за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, то остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд призначає за правилами ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання до покарання у даному кримінальному провадженні невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком.

Підсумовуючи вищезазначене суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є достатньою для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочину та дані про осіб обвинуваченого.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою діє щодо ОСОБА_5 зважаючи на притягнення останнього до відповідальності за вчинення іншого злочину, а тому підстав для обрання до вступу вироку в законну силу іншого запобіжного заходу у суду немає.

Строк відбування покарання слід рахувати з моменту приведення вироку суду до виконання з урахуванням терміну відбутого покарання за попереднім вироком у зв`язку із частковим складанням покарань.

Однак вирішення цього питання при завершенні розгляду даного кримінального провадження суд можливості не має, оскільки прокурором не подано, а матеріали судового провадження не містять підстав утримання обвинуваченого під вартою, у зв`язку з притягненням останнього до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні становлять 400 грн. 00 коп. за проведення товарознавчої експертизи, що підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави України.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 174, 318, 322, 342-351, 358,363-368 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 68, 71, 75-77, ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнативинним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи чи навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_6 рахувати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст.71КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання згідно вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 6 грудня 2021 року за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 04.05.2022 року.

До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_5 утримувати в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_6 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 13 серпня 2015 року) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 22.12.2021 року, РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь Держави України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA858999980313030115000010103; код класифікації доходів: 24060300); назва платежу: за проведення експертизи по справі, по 200(двісті)гривень 00коп.,з кожного, процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Речові доказив кримінальномупровадженні післянабрання вирокомсуду законноїсили,а саме: викруткучорно-червоногокольору,викрутку сірогокольору,дріт (кабель)сірий 3-хжильний довжиною3,86м,ключ (фомка)синього кольору«Веrgе»CHROMEVANADIUM1»,моток ізолентисинього кольору,4(чотири)ключі рожкові,розмір 17,10,13,14,металеву викрутку,сверла вкількості 7(сім)штук,ножиці пометалу зчервоною ручкою,ножовку пометалу сірогокольору,2(два)крани шаровідля подачіводи згравіюванням «DN15»,2(два)акамулятори (батарейки)синього тарожевого кольору,фомку металеву,монтіровку металеву,дріт (кабель)сірий 3-хжильний загальноюдовжиною 35,47м,дріт (кабель)білий 3-хжильний загальною довжиною39,18м,дріт (кабель)білий 2-хжильний загальноюдовжиною 6,23м, дріт(кабель)чорний 3-хжильний загальноюдовжиною 6,35м,дріт (кабель)чорний 4-хжильний загальноюдовжиною 7,07м,дріт (кабель)чорний 2-хжильний загальноюдовжиною 2,78м,подовжувач білогокольору (тривідділи)довжиною 1,26м,які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілої сторони ОСОБА_7 , - залишити в користуванні ТОВ «БФ Сервіс» (код ЄДРПОУ 35602713).

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку визначеному КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, потерпілому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1