Ухвала

від 12.02.2022 по справі 755/11150/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11150/20

Провадження №: 4-с/755/26/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценка О.І.

за участі представника скаржника Лисюк О.В.

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 на дії держаного виконавця, суд

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що на виконанні Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження щодо стягнення з боржника ( скаржника) ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до судового наказу виданого Дніпровським районним судом м.Києва стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 % частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімум для дітей відповідного віку, починаючи з 09 жовтня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Даний судовий наказ за заявою стягувача - ОСОБА_2 , було направлено на виконання до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, оскільки ОСОБА_1 станом на 24.04.2018 року був працевлаштований у ТОВ «Джерман-Автоцентр» (код ЄДРПОУ 26054401) яке розташовано у місті Одеса, і 25.05.2018 року державним виконавцем даної ДВС було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження.

З 22.07.2018 року ОСОБА_1 звільнився з ТОВ «Джерман- Автоцентр» (код ЄДРПОУ 26054401) яке розташовано у місті Одеса, та повернувся проживати за місцем своєї постійної реєстрації у місто Кагарлик Київської області, про що боржник повідомив державного виконавця міста Одеси відповідним листом (копія листа від 18.03.2019 року додається).

Проте, дане виконавче провадження на неодноразові скарги боржника, на початку 2019 року було передано до виконання за місцем мого постійного проживання у Кагарлицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Проте, у зв`язку із тим, що матеріали виконавчого провадження містили суттєві недоліки, та їх оформлення не відповідало вимогам чинного законодавства України (документи не були скріплені підписом та печаткою державного виконавця), старший державний виконавець Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вказані матеріали виконавчого провадження повернути для усунення недоліків на адресу Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що 17.05.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 56478230 була винесена відповідна Постанова про передачу виконавчого провадження.

На неодноразові скарги боржника та його представника матеріали даного виконавчого провадження було повернуто до Кагарлицького відділу ДВС лише у березні 2020 року.

За заявою до державного виконавця Кагарлицької державної виконавчої служби Терещенку Євгену Валентиновичу було надано довідку - розрахунок про стан заборгованості по аліментах (вих.. № 1117 від 20.07.2020 року), з якої вбачається, що його заборгованість зі сплати аліментів складає 65 125,55 гривень, з яких: 8 286 гривень, нараховано за період березень 2020 року - червень 2020 року, та наведено розрахунок, а решта - 56 839,55 гривень - заборгованість станом на 01.03.2020 року, і жодного розрахунку заборгованості не має.

Частиною першою статті 195 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Відповідно до частини другої статті 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Отже, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості з зі сплати аліментів, розрахунок розміру належних до сплати аліментів має здійснюватися виходячи із середньої заробітної плати працівника для місцевості, в якій проживає платник аліментів.

Зі змісту довідки - розрахунку про стан заборгованості по аліментах (вих.. № 1117 від 20.07.2020 року), вбачається, що розмір аліментів, які мав сплачувати скаржник, визначено державним виконавцем виходячи з середньої заробітної плати працівника для місцевості, в якій проживає скаржник, лише за період березень 2020 року - червень 202 року, а решта періоду база нарахування та спосіб нарахування взагалі не відомі.

У період з 22 липня 2018 року по 01 березня 2020 року ОСОБА_1 офіційно не працював, відповідно розмір аліментів, які він мав сплачувати на утримання своєї доньки мав визначатися виходячи з розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, в якій він проживав.

Відповідно державний виконавець, визначаючи розмір заборгованості зі сплати аліментів, повинен був вираховувати її виходячи з розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, в якій проживав боржник. Проте база нарахування заборгованості за період 22 липня 2018 року по 01 березня 2020 року не відома, як не зрозумілий розмір заборгованості зі сплати аліментів за даний період.

За таких обставин скаржник вважає, що державним виконавцем неправомірно нараховано суму заборгованості у розмірі 65 125,55 гривень, оскільки частина розрахунку здійснювалася не відповідно до норм чинного законодавства, а саме не з розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, в якій він проживає.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала скаргу та просила її задовольнити з обставин викладених в скарзі .

Суб`єкт оскарження в зал судового засідання не з`явився, але до суду було надано копії виконавчого провадження та заяву щодо слухання справи у його відсутність, прийнявши законне та обгрунтоване рішення.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, копію виконавчого провадження дійшов наступного, що відповідно до ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державне виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під ча виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права ч свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В судовому засіданні встановлено, що 25.05. 2018р. старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській обл. Намазенко А.В. відкрито виконавче провадження за № 56478230 на підставі судового наказу про стягнення аліментів, що був виданий Дніпровським районним судом м.Києва

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах , передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рн/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства , держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 року по справі ,,Шмалько" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухвалено будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Статтею 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Згідно з п. 12 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській обл. Нємазєнко А.В. від 29.02.2019 р. вказане виконавче провадження було передано до Кагарлицького РВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській обл., з врахуванням того, що боржник ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника директора з продажу авто ТОВ «Джерман - Автоцентр» та вказане виконавче провадження було скеровано за місцем реєстрації боржника .

Як убачається з матеріалів справи, що вказане виконавче провадження неодноразово скеровувалося Кагарлицьким РВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській обл. до Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській обл. для усунення недоліків, що були виявлені під ведення вказаного вище виконавчого провадження та 13.03.2020 р. державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) А.С. Поповою в рамках даного виконавчого провадження було складено довідку заборгованості по аліментах, відповідно до якої вбачається? що заборгованість скаржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 1 березня 2020 р. складає 56839 грн. 55 коп. та в зазначеній довідці беруться розрахунки щодо визначення розміру аліментів виходячи з розміру середньої заробітної плати працівника для Одеської обл., а не розмір середньої заробітної плати для працівника по Кагарлицькому району Київської обл.

В матеріалах справи міститься довідка - розрахунок заборгованості від 20.07.2020 р. складеною головним державним виконавцем Кагарлицького РВ ДВС ЦМУМЮ ( М.Київ) Качанюк О.В. , відповідно до якої боржнику були нараховані суми зі сплати аліментів за період березень - червень 2020 р. з врахуванням довідок статистики по середньомісячній заробітній платі на одного штатного працівника по Кагарлицькому району Київської обл., а також державним виконавцем було взято до уваги суму заборгованості що були визначена скаржнику, відповідно до довідки 13.03.2020 р., що була складена державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) А.С. Поповою.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, що саме державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) Поповою А.С. при складані довідки про заборгованість боржника ОСОБА_1 для розрахунку заборгованості були взято за основу середній заробіток по регіону Одеської обл., а не по Кагарлицькому району Київської обл.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, що з врахуванням визначеної заборгованості державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) А.С. Поповою ще 5 липня 2019 р. в рамках вказаного вище виконавчого провадження, стосовно боржника ОСОБА_5 встановлювалися відповідні обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, що дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) Попової А.С., щодо визначення суми заборгованості у встановленому законом порядку не оскаржувалися та головним державним виконавцем Кагарлицького РВ ДВС ЦМУМЮ ( М.Київ) Качанюк О.В. була складена довідка - розрахунок заборгованості з врахуванням суми заборгованості, що була визначена вже у відповідності до довідки від 13 березня 2020 р.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 на дії держаного виконавця - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 13 січня 2022 р.

Відомості щодо учасників справи: скаржник - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суб`єкт оскарження: Кагарлицький районного відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: Китївська обл., м.Кагарлик, вул. Кооперативна, буд.19;

Зацікавлені особи: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: