Ухвала

від 18.05.2022 по справі 991/3608/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 травня 2022 року

м. Київ

справа № 991/3608/21

провадження № 61-4326ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2022 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2022 року подана касаційна скарга Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень обґрунтоване тим, що постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заявником отримано 13 квітня 2022 року. На підтвердження зазначеного надано копію супровідного листа суду апеляційної інстанції про направлення судом копії оскаржуваної постанови, яка містить відмітку про її отримання.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення Державі Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2022 року.

Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний

пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Касаційна скарга Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Підставою касаційного оскарження рішення Вищого антикорупційного суду

від 21 жовтня 2021 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2022 року заявник визначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах

(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у касаційній скарзі не вказує щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинахвідсутній висновок Верховного Суду та не обґрунтовує необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити Державі Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора строк на касаційне оскарження рішення Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2022 року у цій справі.

Касаційну скаргу Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2022 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко