Постанова

від 17.05.2022 по справі 756/12798/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 756/12798/18

провадження № 61-16500св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макіта Україна»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіта Україна» про стягнення недоплаченої заробітної плати та скасування дисциплінарних стягнень

за касаційною скаргою адвоката Пагера Сергія Миколайовича як представника ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року у складі судді Диби О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому заробітної плати у повному обсязі (з урахуванням доплат за виконання посадових обов`язків тимчасово відсутнього працівника); стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в розмірі 25 000,00 грн (ненараховану та невиплачену за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, а саме механіка сервісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіта Україна» (далі - ТОВ «Макіта Україна», товариство), 50 000,00 грн (ненараховану та невиплачену за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, а саме менеджера по сервісу ТОВ «Макіта Україна»), що разом становить 75 000,00 грн; скасувати накази відповідача від 03 липня 2018 року № 125-К про внутрішнє службове розслідування щодо обставин порушення ним трудової дисципліни і № 126-К про дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни та накази від 29 серпня 2018 року № 177-К про внутрішнє службове розслідування щодо обставин порушення ним трудової дисципліни і від 30 серпня 2018 року № 178-К про дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він згідно з трудовим договором від 20 березня 2006 року, в редакції додаткової угоди від 01 квітня 2015 року, працює в ТОВ «Макіта Україна» на посаді інженера з ремонту.

У період з 2008 до 2014 року позивач виконував обов`язки тимчасово відсутнього працівника, механіка сервісного центра ТОВ «Макіта Україна», а у період з 2011 до 2018 роки неодноразово виконував обов`язки тимчасово відсутнього менеджера по сервісу ТОВ «Макіта Україна», без доплати за суміщення посад.

Внаслідок того, що він відстоював своє право не виконувати без доплати роботу, що не передбачена його посадовими обов`язками, відповідач 03 липня 2018 року прийняв рішення про проведення внутрішнього службового розслідування щодо обставин порушення позивачем дисципліни і того ж дня застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме за невиконання обов`язків менеджера.

Крім того, 29 серпня 2018 року відповідач прийняв подібні рішення, проте позивачу копії наказів на їх підтвердження вручені не були.

Вважаючи, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є протиправним з огляду на вимоги відповідача виконувати додаткову роботу не передбачену трудовим договором, посадовою інструкцією та з використанням специфічних для займаної посади кваліфікацій, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 30 березня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване правомірністю накладення на позивача дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, оскільки позивач порушив умови трудового договору, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку та норм законодавства.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 08 вересня 2021 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції. Оскаржувані позивачем накази є правомірними, містять посилання на неналежне виконання позивачем трудових обов`язків, зокрема вимог підпунктів а, б пункту 2.2 трудового договору в редакції від 01 квітня 2014 року, пункту 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Макіта Україна», затверджених наказом від 07 квітня 2016 року № 31-3, посадової інструкції ОСОБА_1 , та докази зазначених порушень трудових обов`язків позивачем. Виконання позивачем обов`язків тимчасово відсутнього працівника та стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати в розмірі 25 000,00 грн за виконання обов`язків механіка сервісного центра ТОВ «Макіта Україна» та заробітної плати в розмірі 50 000,00 грн за виконання обов`язків менеджера по сервісу товариства, як і незаконність дій відповідача, не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідно до статей 77-80 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 08 жовтня 2021року, адвокат Пагер С. М. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 754/15156/15, від 26 серпня 2020 року у справі № 127/26237/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 824/238/19-а, від 14 листопада 2018 року у справі № 804/3583/17, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 752/294/18; суди не повно та не об`єктивно з`ясували усі фактичні обставини справи, не дослідили і не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказами, надали превагу одним доказам над іншими, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Сам факт наявності в трудовому договорі чи посадовій інструкції ОСОБА_1 положень про те, що він зобов`язаний виконувати посадові обов`язки інших працівників на час їх відсутності, не звільняє роботодавця від додаткових доплат до заробітної плати працівника. Крім того, якщо існувала необхідність виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків інших працівників, роботодавець зобов`язаний був отримати від нього згоду на це, достатньо подання ним заяви. У свою чергу, керівник ТОВ «Макіта Україна» повинен був видати наказ про суміщення.

Апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції, що ОСОБА_1 виконував на час відсутності деяких працівників відділу їх обов`язки, але його трудовим договором та посадовою інструкцією це прямо передбачено і додаткової оплати не потребує. Однак така позиція судів суперечить нормам права, які регулюють спірні правовідносини, є незаконною і необґрунтованою.

Окрім того, суди неправомірно зазначили, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження обставин щодо виконання позивачем обов`язків механіка сервісного центру ТОВ «Макіта Україна» та обов`язків інженера по сервісу ТОВ «Макіта Україна», аджепозивач долучив усі необхідні докази на підтвердження фактів суміщення посад, у тому числі надав електронні докази, а саме витяги (скріни) з електронної пошти ОСОБА_1 з листуванням, яке велося між позивачем та його колегами щодо виконання ним обов`язків тимчасово відсутнього менеджера по сервісу ОСОБА_2 . У тому числі були надані витяги з листування із самим ОСОБА_2 , який особисто в електронній переписці з ОСОБА_1 повідомив йому, що йде у відпустку і у зв`язку з цим делегує йому свої повноваження.Однак жодні докази не були взяті до уваги ні судом першої, ні апеляційної інстанцій, подані позивачем докази не досліджувалися та не оцінювалися відповідно до ЦПК України.

ОСОБА_1 неодноразово під час надання пояснень у процесі застосування до нього роботодавцем дисциплінарних стягнень за невиконання ним своїх посадових обов`язків зазначав про те, що він не володіє англійською мовою, тому не може виконати деякі з доручень, які надавалися йому керівництвом, в тому числі роботу, пов`язану із внесенням відповідних даних англійською мовою та переклад з англійської в систему 1С, з якою він зобов`язаний був працювати. У посадовій інструкції позивача не міститься жодного обов`язку інженера з ремонту здійснювати переклад з англійської мови в системі 1С. Його посадова інструкція серед кваліфікаційних вимог містить лише вимогу знання української мови та не містить жодних вимог щодо володіння будь-якими іноземними мовами.

У період з 2008 року до 2014 року позивач виконував обов`язки тимчасово відсутнього працівника (механіка сервісного центра ТОВ «Макіта Україна») без доплат за суміщення професій (посад); у період з 2011 року до червня 2018 року позивач, поряд із виконання своєї основної роботи, неодноразово виконував обов`язки тимчасово відсутнього менеджера по сервісу ТОВ «Макіта Україна», а тому він має право на доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

03 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Макіта Україна» на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю судових рішень, висновки яких заявник у касаційній скарзі не спростовує.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

23 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

20 березня 2006 року між ТОВ «Макіта Україна» і ОСОБА_1 укладено трудовий договір, за умовами пункту 1.1 якого ОСОБА_1 з 20 березня 2006 року прийнятий на роботу до ТОВ «Макіта Україна» на посаду сервісного інженера.

Пунктом 8.1 трудового договору передбачено, що до працівника, в разі неналежного виконання ним своїх обов`язків за цим договором, згідно з законодавством України можуть застосовуватися уповноваженими представниками ТОВ «Макіта Україна» такі види дисциплінарних стягнень: а) догана; б) звільнення; в) інші стягнення, передбачені законодавством України.

20 березня 2006 року ОСОБА_1 ознайомлений з посадовою інструкцією сервісного інженера ТОВ «Макіта Україна».

До трудового договору, укладеного між сторонами 20 березня 2006 року, неодноразово вносилися зміни, зокрема: додаток від 01 червня 2007 року № 2 про збільшення щомісячної заробітної плати з 01 липня 2007 року; додаток від 28 грудня 2007 року № 3 про збільшення щомісячної заробітної плати з 01 січня 2008 року; додаток від 29 березня 2012 року № 5 про збільшення щомісячної заробітної плати з 01 квітня 2012 року; додаток від 03 травня 2012 року № 6 щодо порядку відшкодування витрат на відрядження; додаткова угода від 01 квітня 2014 року № 1, якою трудовий договір викладено в новій редакції, змінено найменування посади на «інженер з ремонту», збільшено розмір заробітної плати позивача; додаткова угода від 01 липня 2016 року № 2, якою збільшено розмір щомісячної заробітної плати позивача, викладено розділ 7 «Конфіденційність» в новій редакції; додаткова угода від 01 червня 2017 року № 3, якою збільшено розмір щомісячної заробітної плати позивача; додаткова угода від 01 грудня 2017 року № 4, якою збільшено розмір щомісячної заробітної плати позивача; додаткова угода від 01 квітня 2018 року № 5, якою збільшено розмір щомісячної заробітної плати позивача; додаткова угода від 01 червня 2018 року № 6, якою збільшено розмір щомісячної заробітної плати позивача.

Згідно з посадовою інструкцією інженера з ремонту від 23 квітня 2014 року до посадових обов`язків позивача входить: ухвалення рішень в конфліктних ситуаціях; контроль складу запчастин; контроль наявності обладнання; зв`язок з клієнтами (кінцеві споживачі, сервіси, дилери) по телефону та електронною поштою; консультації та технічна підтримка клієнтів і співробітників компанії (телефон, електронна пошта, усно); виставлення рахунків клієнтам за платні ремонти; прийом інструменту в ремонт; прийом/відправка товарів пов`язаних ремонтом; складання актів про технічний стан інструменту (актів про негарантія) і доведення їх до клієнтів; дотримання якості обслуговування у сервісному центрі; видача інструменту з ремонту (передача інструменту для відправки на склад); оформлення всієї документації з ремонті в системі 1С; оформлення службових записок на списання; оформлення переміщень інструментів з основного складу на склад сервісного центру; контроль наявності запасних частин на складі сервісного центру і поповнення складу сервісного центру запчастинами шляхом переведення необхідних позицій із основного складу компанії і формування замовлень в системі 1С; інформування менеджера по сервісу про всі виявлені недоліки в роботі; інформування менеджера по сервісу про можливі поліпшення своєї роботи та роботи сервісного центру в цілому; підтримка чистоти і порядку в сервісному центрі; у своїй роботі співпрацює з працівниками інших відділів компанії; виконує всі розпорядження керівництва пов`язані з виробничою діяльністю компанії; бере участь у планових і позапланових інвентаризаціях на складах компанії; відвідування тематичних внутрішніх та зовнішніх тренінгів, організованих роботодавцем; регулярна звітність керівництву компанії чи безпосередньому начальнику; виконання завдань згідно інструкцій безпосереднього начальника. Інженер з ремонту може заміщувати співробітників відділу.

20 квітня 2016 року видано наказ ТОВ «Макіта Україна» № 34-З «Про введення в дію нової редакції «Положення про реєстрацію нового клієнта (покупця) та відправки товару ТОВ «Макіта Україна», з яким позивач був ознайомлений 27 липня 2016 року.

Згідно з наказом ТОВ «Макіта Україна» від 03 липня 2018 року № 125-К «Про проведення внутрішнього службового розслідування щодо обставин порушення трудової дисципліни» розпочато внутрішнє службове розслідування щодо обставин порушення трудової дисципліни інженером з ремонту ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_1 .

Наказом ТОВ «Макіта Україна» від 03 липня 2018 року № 126-К «Про застосування дисциплінарного стягнення» до інженера з ремонту ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме невиконання завдань менеджера по сервісу.

03 липня 2018 року ОСОБА_1 подав доповідну записку, в якій зазначив, що не виконав доручення менеджера сервісного центру ОСОБА_2 від 08 червня 2018 року, оскільки йому не було встановлено доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Відповідно до службової записки менеджера по сервісу ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_2 від 02 липня 2018 року ОСОБА_1 двічі порушив трудову дисципліну.

Відповідно до службової записки начальника відділу логістики та обслуговування клієнтів К. Хоменко від 03 липня 2018 року ОСОБА_1 не виконав завдання свого керівника - менеджера по сервісу ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_2 та відмовився надати визначення технічно правильного найменування нового артикулу запчастин, мотивуючи тим, що йому за це не доплачують.

Згідно з наказом ТОВ «Макіта Україна» від 29 серпня 2018 року № 177-К «Про проведення внутрішнього службового розслідування щодо обставин порушення трудової дисципліни» розпочато внутрішнє службове розслідування щодо обставин порушення трудової дисципліни інженером з ремонту ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_1 .

У службовій записці від 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 зазначив, що внесення в 1С нових контрагентів юридичних осіб не відноситься до його повноважень.

Відповідно до службової записки менеджера по сервісу ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_2 від 28 серпня 2018 року, інженер з ремонту ОСОБА_1 28 серпня 2018 року скоїв дисциплінарний проступок, зокрема, відмовився виконувати свої посадові обов`язки та вносити в систему 1С нових контрагентів - юридичних осіб для оформлення ремонту, в результаті чого виникла затримка у виробничому процесі.

Наказом ТОВ «Макіта Україна» від 30 серпня 2018 року № 178-К «Про застосування дисциплінарного стягнення» до інженера з ремонту ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме невиконання своїх трудових обов`язків, пов`язаних з прийомом інструменту в ремонт та оформленням всієї документації з ремонтів у системі 1С.

Згідно з довідкою про внесення нових контрагентів платного ремонту ТОВ «Макіта Україна» в період часу з 30 грудня 2015 року до 07 серпня 2018 року відповідальним за первинне введення інформації є ОСОБА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга

не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення роботодавцем дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Статтею 105 КЗпП України визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено структуру заробітної плати, до якої відносяться в тому числі: 1) основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки; 2) додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.

Виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника характеризується, зокрема такими ознаками:

- виконання додаткових обов`язків у цьому разі означає фактичну заміну працівника, тимчасово відсутнього з причин, які дозволяють зберігати за відсутнім працівником місце роботи (відрядження, відпустка тощо);

- поряд з виконанням додаткових функцій працівник продовжує виконувати свою основну роботу, яка передбачена трудовим договором;

- виконання додаткових обов`язків відбувається протягом його робочого дня, який встановлений умовами укладеного з ним трудового договору;

- виконання додаткових обов`язків оформлюється наказом керівника підприємства про покладання додаткових функцій з виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника;

- призначення працівника виконуючим обов`язки тимчасово відсутнього працівника здійснюється за згодою працівника, якого призначають;

- відповідно до статті 105 КЗпП України працівнику також провадиться доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника;

- порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у відповідному наказі.

Встановивши, що наказом ТОВ «Макіта Україна» від 03 липня 2018 року № 126-К «Про застосування дисциплінарного стягнення» до інженера з ремонту ТОВ «Макіта Україна» ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме невиконання завдань менеджера по сервісу, а позивач не надав належних і допустимих як доказів того, що виконання завдань менеджера по сервісу не відноситься до його посадових обов`язків, так і доказів, що обов`язки, які позивач виконував відносяться до посадових обов`язків іншого співробітника товариства, і він поряд з виконанням додаткових функцій тимчасово відсутнього працівника продовжував виконувати свою основну роботу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених позивачем вимог.

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який, на думку заявника, свідчить про доведеність заявлених позивачем вимог, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Висновки судів не суперечать висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 754/15156/15, від 26 серпня 2020 року у справі № 127/26237/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 824/238/19-а, від 14 листопада 2018 року у справі № 804/3583/17, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 752/294/18.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Частиною першої статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Пагера Сергія Миколайовича як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов