Рішення

від 07.02.2022 по справі 366/863/21

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/863/21

Провадження № 2/366/49/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 лютого 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., при секретарі Євтушенко В.Д., за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Сергеєва В.М., розглянувши у відкритому судовому засідання, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, ФОП ОСОБА_3 , про стягнення допомоги з тимчасової непрацездатності, що сплачується за рахунок коштів роботодавця, Фонду соціального страхування та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України (далі Відповідач), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (даліТретя особа) про стягнення допомоги з тимчасової непрацездатності, що сплачується за рахунок коштів роботодавця, Фонду соціального страхування в розмірі 37304,11 грн. (тридцять сім тисяч триста чотири гривні одинадцять копійок) та моральної шкоди в розмірі 25000 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він з 15 червня 1992 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем за безстроковим трудовим договором.

У зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я в період з 22 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року він перебував на стаціонарному лікуванні КНП «Славутицька міська лікарня». Після виписки зі стаціонару, був переведений на амбулаторне лікування. Лікарняний лист не був закритий, про що на листку непрацездатності (серія АДЮ № 942144) був зроблений відповідний запис «продовжує хворіти».

Сімейним лікарем ФОП « ОСОБА_3 », з якою він мав підписану декларацію, було відкрито листок непрацездатності (серія АДЧ № 121527) з 01.05.2020 по 28.05.2020 включно.

В подальшому, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, в період до 05.03.2021 року перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності (серії АДЯ № 227067 за період з 30.11.2020 по 11.12.2020 включно; серії АДЯ № 158738 за період з 14.12.2020 по 31.12.2020 включно; серії АДЯ № 159071 за період з 01.01.2021 по 04.02.2021 включно; серії АДЯ № 159754 за період з 08.02.2021 по 26.02.2021 включно; серії АДЯ № 159929 за період з 27.02.2021 по 05.03.2021 включно).

Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Вищевказані листки непрацездатності були передані Позивачем до Відповідача для їх оплати, однак кошти допомоги по тимчасовій непрацездатності він не отримав.

14.01.2021 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням надати відповідь щодо стану оплати наданих ним листків непрацездатності. Листом № 09-10/055 від 28.01.2021 року відповідач повідомив про сумніви щодо аргументованості видачі/продовження лікарняних. Комісія відповідача із соціального страхування висловила сумніви у правомірності продовження листків непрацездатності серії АДЧ № 121527, серії АДЯ № 227067.

На думку позивача, відповідач хибно вважає, що сімейний лікар не мав права продовжувати видані йому листки непрацездатності понад 10 днів. У зв`язку з цим направив до третьої особи запит щодо правомірності видачі листків непрацездатності серії АДЮ № 942144, серії АДЧ № 121527, серії АДЯ № 227067.

Крім того, третя особа ініціювала перевірку КНП «Славутицька міська лікарня» та сімейного лікаря на предмет обґрунтованості видачі листків непрацездатності серії АДЮ № 942144, серії АДЧ № 121527, серії АДЯ № 227067. Відомо, що для підтвердження правомірності видачі лікарняних листків КНП «Славутицька міська лікарня» та сімейний лікар надали вичерпний і достатній перелік документів (медичні висновки та обстеження, а також копію медичної картки ОСОБА_2 , встановлені діагнози тощо).

Після проведеної перевірки відповідач надав позивачу лист № 09-10/055 від 28.01.2021 з копіями листів № 08/54 від 11.01.2021та № 08/63 від 12.01.2021 третьої особи. У даних листах мітяться висновки, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та наявних матеріалах.

Внаслідок хибних висновків третьої особи, відповідач повернув позивачу листки непрацездатності серії АДЧ № 121527 та серії АДЯ № 227067 з відмовою їх в оплаті. Листки непрацездатності серії АДЮ № 942144, серії АДЯ № 158738, серії АДЯ № 159071, серії АДЯ № 159794, серії АДЯ № 159929 прийняті відповідачем, назад позивачу не повернуті, матеріальна допомога з тимчасової втрати працездатності по них не виплачена.

Не зважаючи на відсутні підстави для відмови йому у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, позивач повторно направив відповідачу повернуті листки непрацездатності серії АДЧ № 121527 та серії АДЯ № 227067.

Вимогами частини 1 статті 31 Закону передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Жоден з наданих позивачем листок непрацездатності відповідачем не оплачений, а тому загальна сума матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності становить 37304,11 грн. (тридцять сім тисяч триста чотири гривні одинадцять копійок).

Враховуючи, що належні позивачу кошти не виплачуються без законних на те підстав, що є порушенням його прав, а тому вони підлягають стягненню у примусовому порядку.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить:

- стягнути з відповідача на його користь матеріальну допомогу з тимчасової непрацездатності по листкам непрацездатності в сумі 37304,11 грн. (тридцять сім тисяч триста чотири гривні одинадцять копійок);

- поновити позивачу строк звернення за призначенням матеріального забезпечення по листкам непрацездатності серії АДЧ № 121527 від 30.04.2020, серії АДЯ № 227067 від 30.11.2020 року після набрання рішенням законної сили;

- зобов`язати відповідача прийняти на оплату та сплатити матеріальне забезпечення по листам непрацездатності серії АДЧ № 121527 від 30.04.2020, серії АДЯ № 227067 від 30.11.2020 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 25000 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень).

Ухвалою суду від 23 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 33 том 1).

27 травня 2021 року до суду від представника Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії наук України Сергеєва В.М. надійшло заперечення на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі посилаючись на те, що приймаючи рішення про відмову у виплаті Позивачу матеріального забезпечення за листками непрацездатності, які йому були видані необґрунтовано, що встановлено відповідно до вимог діючого законодавства, Комісія ІПБ АЕС НАН України діяла в межах встановлених повноважень (а.с. 40-73 том 1).

04 червня 2021 року до суду від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області надійшли пояснення по справі, відповідно до яких Фонд вважає, що викладені в позовній заяві вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому вони не підлягають до задоволення (а.с. 76-92 том 1).

11 червня 2021 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с. 94-108 том 1).

18 серпня 2021 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення № 1 (а.с. 117 том 1).

18 серпня 2021 року від позивача до суду надійшла заява про залучення до участі у справі на боці позивача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 (а.с. 118 том 1).

19 серпня 2021 року до суду від представника Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії наук України Сергеєва В.М. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема, повідомлення про виплату застрахованим особам та відомість нарахування коштів № 65 від 24.06.2021 року (а.с. 126-131 том 1).

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ФОП ОСОБА_3 (а.с. 136-137 том 1). Розгляд підготовчого судового засідання відкладено на 20 вересня 2021 року на 10 год. 30 хв.

Розгляд підготовчого судового засідання 20 вересня 2021 року було відкладено за клопотання представника відповідача на 11 жовтня 2021 року на 10 год. 55 хв.

20 вересня 2021 року на електронну пошту суду, а 23 вересня 2021 року по пошті від позивача до суду надійшло Відповідь на заперечення (а.с. 145-168, 169-189 том 1).

24 вересня 2021 року до суду від представника Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії наук України Сергеєва В.М. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с. 190-240 том 1).

06 жовтня 2021 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення № 2 (а.с. 241-243 том 1).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26 листопада 2021 року (а.с. 6-8 том 2). Крім того, було ухвалено витребувати у відповідача: розрахункову відомість за квітень 2021 року; письмове повідомлення про нараховані суми, належні працівнику при звільненні; виписку по окремому поточному балансовому рахунку 3551, на який зараховуються страхові кошти від ФСС, де відображаються суми, що надійшли від ФСС згідно відповідної заяви-розрахунку, суми підраховуваних податків та перерахування сум лікарняних для зарахування ОСОБА_2 ; відомості по сплаті лікарняних за рахунок підприємства ОСОБА_2 , платіжні доручення з відміткою банку, тощо.

18 листопада 2021 року до від представника відповідача ОСОБА_4 надйшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема: розрахунковий лист за квітень 2021 р.; письмове повідомлення про нараховані суми при звільненні; виписки по окремому поточному балансовому рахунку 3551; письмове пояснення бухгалтера ОСОБА_5 ; Акт перевірки № КВ 2915/1365/АВ від 10.09.2021 року ГУ Держпраці у Київській області (а.с. 13-52 том 2).

26 листопада 2021 року розгляд судового засідання за клопотанням представника відповідача було відкладено на 09 грудня 2021 року (а.с. 56 том 2).

09 грудня 2021 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про признання до матеріалі справи пояснення № 3 з уточненим розрахунком (а.с. 67-74 том 2).

09 грудня 2021 року судове засідання не відбулося, в зв`язку з перебуванням судді у нарядчій кімнаті по кримінальному провадженню.

Розгляд судового засідання призначено на 08 лютого 2022 року.

18 січня 2022 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема, копію Акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником стрових коштів Фонду соціального страхування України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 зменшила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 16718,98 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень дев`яносто вісім копійок) та моральну шкоду в розмірі 25000 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень) з підстав, викладених у позовній заяві та її письмових поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засідання позов не визнав, викладені обставини у запереченні підтримав. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області та Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно. Заяв та клопотань не надіслали.

Суд,вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеномуЦПК Українипорядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантованост.124 Конституції України.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України з 15 червня 1992 року по 29 квітня 2021 року (а.с. 4, 101 том 1). Звільнений за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП України).

ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом другої групи загального захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 5. 6).

З 22 квітня 2020 року по 05 березня 2021 року ОСОБА_2 періодично хворів і перебував на лікарняному у зв`язку з хворобою, що підтверджується листами непрацездатності, виданими КНП «Славутицька міська лікарня» (а.с. 23, 24, 25, 26, 28).

За положеннями ч. 1 ст.31Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Підтвердження тимчасової непрацездатності регулюються Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженимнаказом МОЗ України № 189 від 09 квітня 2008 року, Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженоюнаказом МОЗ України № 455 від 13 листопада 2001 року, та Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою спільним наказом МОЗ України, Мінпраці України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136ос/1406.

У п. 1.1 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності встановлено, що цим Положенням установлюється єдиний порядок організації та проведення експертизи тимчасової непрацездатності.

Згідно із п. 1.3 цього Положення тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначаються Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженоюнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455.

Згідно з пунктом 1.6Інструкції № 455видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу (пункт 1.9Інструкції № 455).

Відповідно до п.1.10. Інструкції № 455, пристаціонарномулікуванніпозапостійним місцем проживання у тому числі й з інших адміністративних районів міста, листок непрацездатностівидається з дозволуголовноголікаря, засвідчуєтьсяйого підписом і печаткою лікувально-профілактичного закладу на число днів, необхідних для лікування.

Згідно з пунктом 1.11Інструкції № 455документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько - консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі: а) гострих захворювань і травм; б) загостренні хронічних захворювань; в) вагітності та пологів; г) оперативних втручань при невідкладних станах; ґ) лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з перерахованих у частині першій цієї статті страхових випадків, в тому числі, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві; необхідності догляду за хворою дитиною.

Згідно з ч. 2 ст. 22 цього Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами частини 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Порядком оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженим Постановою № 440 від 26.06.2015 КМ України (далі Порядок № 440). Цей порядок визначає умови оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не повязаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі за рахунок коштів роботодавця (п. 1).

Оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (п. 2 Порядку № 440).

Частина 5 статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачає, що матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім`ї, який перебував на її утриманні.

У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач вчасно звернувся до відповідача з лікарняними листками для отримання допомоги з тимчасової непрацездатності.

14.01.2021 року позивач звернувся до відповідача, з проханням надати відповідь щодо стану оплати наданих ним листків непрацездатності (а.с. 7 том 1).

Як слідує, з Листа Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України за № № 09-10/055 від 28.01.2021 року, якщо роботодавець сумнівається в аргументованості видання або продовження лікарняного, Комісія має право на звернення до робочого органу виконавчої дирекції ФСС чи обґрунтовано виданий і продовжений лікарняний листок. Водночас, на засіданнях Комісії виникло питання щодо продовження лікарняних листків серії АДЧ № 121527, АДЯ № 227067, виданих ФОП ОСОБА_3 , так як відповідно до Порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян від 13.11.2001 року № 455, самостійно лікар-ФОП може продовжувати лікарняний на термін до 10 днів. Рішення про продовження листа непрацездатності понад десять днів можливе лише лікуючим лікарем, спільно із завідувачем відділення, а надалі ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу. Відповідно до результатів перевірок ФСС, де у висновку зазначено про необґрунтованість видачі лікарняних листів серії АДЧ № 121527 за весь період, а серії АДЯ № 227067 частково та керуючись Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» було прийнято рішення «про повернення вам вищезазначених ЛН, так як підстав для їх оплати не має. Лікарняні листки серії АДЮ № 942144, АДЯ № 158738 були розглянуті на засіданні Комісії, бухгалтерською службою було подано заявки-розрахунки до ФСС у терміни, передбачені чинним законодавством. Після того, як кошти будуть перераховано на рахунок Інституту, виплата матеріальної допомоги Вам буде здійснена у найкоротший термін» (а.с. 10 том 1).

З матеріалів справи, доданих до заперечення на позовну заяву, вбачається, що згідно листків непрацездатності

Серії АДЮ № 942144, де 5 днів за рахунок роботодавця 1359,20 грн., за рахунок ФССУ 1087,36 грн. виплата здійснена 15.03.2021 року;

Серії АДЯ № 158738, де 5 днів за рахунок роботодавця 1335,85 грн., за рахунок ФССУ 3473,21 грн. виплата здійснена 26.04.2021 року;

Серії АДЯ № 159071, повністю здійснена за рахунок ФССУ 9350,95 грн. виплата здійснена 06.04.2021 року;

Серії АДЯ № 159754, де 5 днів за рахунок роботодавця 1258,25 грн., виплата здійснена в березні 2021 року, за рахунок ФССУ 3523,10 грн. станом на 26.05.2021 року не профінансовано ФССУ;

Серії АДЯ № 159929, повністю за рахунок ФССУ 2013,20 грн. станом на 26.05.2021 року не профінансовано ФССУ (а.с. 47-63).

Згідно Виписки з протоколу № 4 засідання комітету профспілки ИПБ АЕС від 23.02.2021 року, ухвалено виділити добровільну допомогу ОСОБА_2 у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень) із коштів профкому, у зв`язку з важким матеріальним станом (а.с.45, 64).

Відповідно до Виписки з протоколу № 8 засідання комітету профспілки ИПБ АЕС від 23.02.2021 року, ухвалено виділити добровільну допомогу ОСОБА_2 у розмірі 1800 грн. (одна тисяча вісімсот гривень) із коштів профкому, у зв`язку із звільненням по медичним показникам (а.с.46, 65).

Згідно Наказу «Про Порядок організації роботи з експеритизи тимчасової та стійкої втрати непрацездатності» № 6 від 07.10.2019 року, ФОП ОСОБА_3 має право вирішувати питання про видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян на підставі даних всебічного медичного обстеження пацієнта, враховуючи ступінь функціональних порушень органів та систем (а.с. 85-86 том 1).

Відповідно до частини першої статті 23 Закону, допомога з тимчасової непрацездатності не надається:

- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з мстою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби;

- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

- у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням;

- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням.

Відповідно до абзацу п`ятого статті 5 "Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), одним з принципів законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування є обов`язковість фінансування страховими фондами витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено статтею 29 Основ, страховики несуть відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, встановлених законодавством.

Тобто у статті 23 чітко зазначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а тому наведені третьою особою у листі № 08/54 від 11.01.2021 року підстав для відмови в наданні такої допомоги не містяться серед встановлених у вказаній статті Закону.

Позивачем надано суду та відповідачу листки непрацездатності встановленої форми.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці"передбачені гарантійні та компенсаційні виплати, зокрема матеріальна допомога за період тимчасової непрацезданості, яка входить в структуру заробітної плати.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивачу частково виплачена сума допомоги з тимчасової втрати непрацездатності, що підтверджується розрахунками, наданими відповідачем.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 N 2 передбачено, що відповідно достатей 55, 124 Конституції України та статті3ЦПК України кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених документів та норм права суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний доплатити позивачу матеріальну допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 16718,98 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень дев`яносто вісім копійок).

До посилань відповідача і третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області щодо необгрунтованості видачі лікарняних листів АДЧ № 121527 за весь період та лікарняного листа серії АДЯ № 227067 частково, так як лікарем ОСОБА_3 порушено Порядок видачі документів, зокрема, листів непрацездатності, суд ставиться критично, так, як із матеріалів справи з`ясовано, що відповідно до Наказу «Про Порядок організації роботи з експеритизи тимчасової та стійкої втрати непрацездатності» № 6 від 07.10.2019 року, ФОП ОСОБА_3 має право вирішувати питання про видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян на підставі даних всебічного медичного обстеження пацієнта, враховуючи ступінь функціональних порушень органів та систем; видавати та продовжувати листки непрацездатності на той термін, який потрібно для лікування певних захворювань, із створенням та залученням лікарської консультаційної комісї.

Суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, дослідив надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення допомоги з тимчасової непрацездатності підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині поновлення паозивачу строку для звернення за призначенням матеріального забезпечення по листках непрацездатності серії АДЧ № 121527 від 30.04.2020, серії АДЯ № 227067 від 30.11.2020 року та пред`явлення до їх до виконання не підлягають до задоволення, оскільки їх оригінали направлені позивачем на виконання на адресу відповідача.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд приходить до наступного.

Положеннями ч. 4ст. 23 ЦК Українипередбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, що містяться в п.п. 3, 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Також слід зазначити, що у пункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Таким чином, предметом доказування для позивача у цій справі є протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок із такими діями та наслідками у вигляді моральних страждань.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем законних прав позивача, а саме невиплати йому допомоги з тимчасової непрацездатності, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату праці, було порушено звичний для останнього уклад життя та завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до різних установ, за юридичною допомогою, а зрештою і до суду за захистом свого порушеного права, останній зазнав втрат немайнового характеру, тобто йому завдано моральну шкоду.

Враховуючи пояснення представника позивача щодо моральної шкоди, враховуючи засади розумності та справедливості, наявність встановлених фактів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, зокрема, на користь ОСОБА_2 у розмірі 16000 грн. (шістнадцять тисяч гривень).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно доположеннями ч.ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язанихз розглядомсправи.До витрат,пов`язанихз розглядомсправи,належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Вимогою ч.6 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, як позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави слід стягнути з відповідача в розмірі 1816 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень), що складається з сум: 908 грн. за позовну вимогу про стягнення допомоги з тимчасової непрацездатності та 908 грн. за позовну вимоги про стягнення моральної шкоди.

Керуючисьст.ст. 19, 46, 129 Конституції України,Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженимнаказом МОЗ України № 189 від 09 квітня 2008 року, Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженоюнаказом МОЗ України № 455 від 13 листопада 2001 року,ст. ст. 22, 31, 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 15, 16, 23 Цивільного кодексу України, ст.4,12,13, 76 - 81,141,258,259,264 - 265,268ЦПК Українисуд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, ФОП ОСОБА_3 , про стягнення допомоги з тимчасової непрацездатності, що сплачується за рахунок коштів роботодавця, Фонду соціального страхування та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України (код ЄДРПОУ 13723792, 07270, Київська область Вишгородський район м. Чорнобиль вул. Кірова,36-А) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) матеріальну допомогу з тимчасової непрацездатності по листам непрацездатності (серії АДЮ № 942144 за період з 22.04.2020 по 30.04.2020, серії АДЧ № 121527 за період з 01.05.2020 по 28.05.2020, серії АДЯ № 227067 за період з 30.11.2020 по 11.12.2020, серії АДЯ № 158738 за період з 14.12.2020 по 31.12.2020, серії АДЯ № 159071 за період з 01.01.2021 по 04.02.2021, серії НОМЕР_2 за період з 08.02.2021 по 26.02.2021, серії НОМЕР_3 за період з 27.02.2021 по 05.03.2021) в сумі 16718,98 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень дев`яносто вісім копійок).

Стягнути з Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України (код ЄДРПОУ 13723792, 07270, Київська область Вишгородський район м. Чорнобиль вул. Кірова,36-А) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )моральну шкодув розмірі16000грн.(шістнадцятьтисяч гривень).

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України (код ЄДРПОУ 13723792, 07270, Київська область Вишгородський район м. Чорнобиль вул. Кірова,36-А) на користь держави судовий збір в розмірі 1816 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень),

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Іванківського районного суду Київської області може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2022 року

Відомості про учасників сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Інститут проблем безпеки атомних електростанцій Національної Академії Наук України, код ЄДРПОУ 13723792, 07270, Київська область Вишгородський район м. Чорнобиль вул. Кірова,36-А

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, код ЄДРПОУ 41316012, 03148, м. Київ вул. Тимофія Строкача,2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ФОП ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_2

Суддя: Ю.В. Ткаченко