Вирок

від 24.05.2022 по справі 379/50/22

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/50/22

Провадження № 1-кп/379/36/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження №12021111030001420, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сасівка Свалявського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не депутата, раніше судимого: 02.02.2021 Ставищенським районним судом Київської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік; 14.09.2021 ухвалою Таращанського районного суду Київської області скасовано звільнення від відбуття покарання з випробуванням із направленням для відбуття покарання у виді одного року обмеження волі, -

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, а саме 02.02.2021 вироком Ставищенського районною суду Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України, маючи не зняту і не погашену судимість, знову вчинив умисний злочин проти власності.

Так, 22.06.2021 приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 . В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на викрадення продуктів харчування з приміщення Дубівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів закладу дошкільної освіти Таращанської міської ради Київської області. Відразу ж після цього ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного задуму на велосипеді приїхав до Дубівського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів закладу дошкільної освіти, який розміщений за адресою: вул. Шкільна, 7, с. Дубівка Білоцерківського району Київської області. Після цього ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, користуючись відсутністю власника та будь-яких інших осіб, які б могли завадити йому вчинити крадіжку, підійшов до приміщення їдальні Дубівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Таращанської міської ради Київської області, руками вийняв у вікні скло та через вказаний отвір проник всередину. Будучи всередині вказаного приміщення, ОСОБА_4 викрав продукти харчування, а саме: м`ясо свине, вагою 1,670 кг, вартістю 208 грн 75 коп.; крупу гречану, вагою 19,400 кг, вартістю 242 грн 50 коп.; макарони «МУС-МІКС», вагою 1,040 кг, вартістю 23 грн 40 коп.; горох, вагою 0,500 кг, вартістю 10 грн 75 коп. - на загальну суму 485 грн 40 коп., які на велосипеді привіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Своїми діями ОСОБА_4 завдав Дубівському закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів закладу дошкільної освіти Таращанської міської ради Київської області майнову шкоду на загальну суму 485 грн. 40 коп. (чотириста вісімдесят п`ять гривень 40 коп).

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в обсязі пред`явленого йому обвинувачення за ч. 3 ст.185КК України визнав повністю та надав показання про те, що влітку 2021 року, точної дати і часу не пам`ятає, його цивільна дружина почала скаржитись на відсутність продуктів харчування і те, що немає чим годувати неповнолітню дитину. Саме тому він вирішив викрасти продукти харчування з дитячого садочка. Для цього він зняв шибку у вікні, заліз в їдальню і взяв звідти 19,400 кг гречки, 05 кг гороху, 1,040 кг макарон та 1,670 кг м`яса. Усі продукти повантажив на велосипед і привіз додому, де виклав на кухонний стіл. Наступного дня вранці до його помешкання прийшли працівники поліції, яким він одразу зізнався у скоєному та віддав усі викрадені продукти. У скоєному щиро кається, жалкує щодо свого вчинку. Просив його суворо не карати та врахувати його стан здоров`я, оскільки він нещодавно переніс інсульт, внаслідок якого не маже сам себе обслуговувати.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349КПК України суд вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Пунктом 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» визначено, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) «Девеер проти Бельгії» (Deweerv. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.

Відтак, за погодженням з усіма учасниками судового провадження, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

3. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Кримінальний кодекс України, частина 3 стаття 185: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 02.02.2021 і остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнаючи себе винуватим у скоєному злочині, каявся та вибачався за вчинене, просив його суворо не карати та врахувати стан здоров`я.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив при призначенні покарання обвинуваченому визнати пом`якшуючими його покарання обставинами те, що ОСОБА_7 скоїв крадіжку продуктів харчування для того, щоб нагодувати неповнолітню дитину, одразу після появи працівників поліції зізнався у скоєному та повернув викрадені продукти, отже, активно сприяв розкриттю цього злочину, збитки потерпілій стороні відшкодовані, оскільки продукти повернуті, а також просив врахувати стан здоров`я обвинуваченого. З огляду на це, захисник просив застосувати статтю 69 КК України і призначивши ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі.

За п.1постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24.10.2003року №7«Про практикупризначення судамикримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно ст. 65 КК України враховує межі, установлені санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Суд, зокрема, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України є тяжким злочином; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості; особу винного, який має повну середню освіту, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має місце проживання, однак, зареєстрований за іншою адресою, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, раніше судимий 02.02.2021 Ставищенським районним судом Київської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік; 14.09.2021 ухвалою Таращанського районного суду Київської області його звільнення від відбуття покарання з випробуванням скасовано та направлено засудженого ОСОБА_4 для відбуття покаранняу виді одного року обмеження волі. 24.09.2021 прибув до ДУ «Бердичівський виправний центр №108».

Санкцією частини 3 статті 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

За сукупності вищенаведених обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості злочину, обставини злочину,особуобвинуваченого ОСОБА_4 , обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства із призначенням йому покарання у виді позбавлення волі у нижній межі санкції частини 3ст. 185 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.69КК України суд не вбачає і не погоджується з позицією захисту щодо можливості визнання пом`якшую обставиною факт вчинення обвинуваченим крадіжки для того, щоб нагодувати неповнолітню дитину, оскільки ця обставина жодним чином не виправдовує скоєння даного злочину. Посилання ж захисту на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, як підставу для пом`якшення покарання, голослівне і не підтверджене жодним доказом.

Суд також не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування до нього ст. 69-1 КК України.

Крім того, судом враховується те, що 02.02.2021 ОСОБА_4 був засуджений вироком Ставищенського районного суду Київської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік.

В подальшому 14.09.2021 ухвалою Таращанського районного суду Київської області звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням скасовано та направлено ОСОБА_4 для відбуття покарання у виді одного року обмеження волі, призначеного вироком Ставищенського районного суду Київської області від 02.02.2021.

Відтак, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 має бути призначене згідно положень ч.ч.1, 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутної частини покарання за попереднім вироком Ставищенського районного суду Київської області від 02.02.2021.

При цьому, суд керується правилами статті 72 КК України щодо відповідності одному дню позбавлення волі двох днів обмеження волі та зарахування у строк покарання у виді позбавлення волі попереднього ув`язнення із розрахунку день за день.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Потерпілим юридичною особою Дубівським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Таращанської міської ради Київської області у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся. Завдана майнова шкода відшкодована потерпілій юридичній особі шляхом вилучення та повернення викраденого майна працівниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

За повідомленням ДУ «Бердичівський виправний центр №108» ОСОБА_4 засуджений 02.02.2021 вироком Ставищенського районного суду Київської області за ч.1 ст.185 КК України, прибув до установи 24.09.2021.

Водночас, судом встановлено, що за ухвалою Ставищенського районного суду Київської області ОСОБА_4 з 25.11.2021 тимчасово переведений до Державної установі «Київський слідчий ізолятор» і ухвалою суду від 17.01.2022 тимчасово залишений в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на час розгляду в суді даного обвинувального акта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 50, 63, 65-67, 71-73, ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 100, 318, 322, 349, 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376, 392-395, КПК України, суд

З АС УД ИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі частин 1, 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_4 за даним вироком, частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року з урахуванням п. «б» ч.1 ст.72 КК України, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Початок відбування строку покарання ОСОБА_4 за даним вироком обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 відбуте ним частково покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року з 24.09.2021 по 25.11.2021 - із розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк досудового тримання його під вартою з 26.11.2021 року по день набрання цим вироком законної сили - із розрахунку: одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: крупу гречану вагою 19 кг 400 г, макаронні вироби «МУС-МІКС» вагою 1 кг 40 г, м`ясо свине вагою 1 кг 670 г, що передані на відповідальне зберігання потерпілому Дубівському закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів закладу дошкільної освіти Таращанської міської ради Київської області згідно розписки директора закладу від 23.06.2021, - після набрання вироком суду законної сили залишити у власності Дубівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів закладу дошкільної освіти Таращанської міської ради Київської області.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з обмеженнями, передбаченими ч. 2 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Вирок проголошено 24 травня 2022 року о 13 годині 10 хвилин негайно після виходу суду із нарадчої кімнати.

Головуючий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1