Ухвала

від 14.04.2022 по справі 593/1006/14-ц

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-с/593/3/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2022 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області

В складі:

головуючого судді Німко Н.П.

при секретарі Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області із скаргою на дії державного виконавця, у якій просив: «Поновити строк на оскарження звіту про оцінку нерухомого майна та висновку про оцінку нерухомого майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Реноме Груп» від 28.12.2021 року. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Горина В.В. Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в частині винесення Постанови від 22.12.2021 року ВП №47235527 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Визнати протиправним та скасувати звіт про оцінку нерухомого майна та висновок про оцінку нерухомого майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Реноме Груп» від 28.12.2021 року...».

Скарга мотивована тим, що постановою від 14.12.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №47235527 головний державний виконавець Горин В.В. описав та наклав арешт на майно ОСОБА_1 , а саме на: житловий будинок, незавершений будівництвом, загальною площею 97,7 кв.м., житловою площею 57,2 кв.м.; земельну ділянку, кадастровий номер 6120410100:04:013:0059; встановлено заборону відчуження. Вказану постанову скаржник вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки таку постанову складено без проведення входу в приміщення та без візуального огляду, у ній відсцтній опис майна; у житловому будинку на момент накладення арешту прописана малолітня дитина, а накладення арешту на таке майно порушує її права. Його, як божника, не було повідомлено про проведення виконавчої дії щодо опису та арешту майна, що позбавило його права брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати пояснення. Зазначає також, що постанова не містить обсягу та строків установлення обмеження права користування майном, не містить відмітки про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну чи іншу відповідальність, за його розстрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження і т.д. Оскаржувана постанова не містить інформації про розмір, цільове призначення земельної ділянки, наявності чи відсутності комунікацій, у ній відсутні відомості про кількість кімнат у будинку, площу кожної кімнати, кількість поверхів, про підсобні приміщення. В обгрунтування вимоги про визнання протиправним та скасування звіту та висновку про оцінку нерухомого майна послався на те, що під час проведення звіту допущено порушення ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та ст.51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що є підставою для скасування такого звіту.

У судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у поданій скарзі клопотав про її розгляд за його відсутності, у разі його неявки.

Представник стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у судове засідання не з`явився, адресована судова повістка повернута до суду без вручення.

Представник заінтересованої особи Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, жодних заяв не подав.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.450ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника, державного виконавця та стягувача.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши скаргу, дослідивши наявні докази у справі, прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.4ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» від 02.06.2016р.№ 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями ст.56Закону №1404-VІІІ у визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження ВП №47235527, 14 грудня 2021 року головний державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Горин В.В. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 , якою наклав арешт на майно:

-житловий будинок, незавершений будівництвом, загальною площею 97,7 кв.м., житловою площею 57,2 кв.м., стіни цегляні частково з каменю, перекриття шифер, вікна пластикові, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер 6120410100:04:013:0059, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями ч.1 ст.20Закону №1404-VІІІ передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з ч.5 ст.20Закону №1404-VІІІ експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Постановою головного державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Горина В.В. від 22 грудня 2021 року, призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Реноме Груп» для визначення вартості майна боржника.

Як на підставу задоволення заяви скаржник посилається на порушення під час проведення звіту про оцінку нерухомого майна ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та ст.51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що є підставою для скасування такого звіту.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі:

майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;

майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Положеннями пункту 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження N 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Судовим розглядом встановлено, що скаржником не було доведено належними та допустимими доказом факту порушення державним виконавцем норм законодавства та конституційних прав скаржника під час винесення постанови від 22 грудня 2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Також суд не знаходить підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця в частині винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. У своїй скарзі скаржник не зазначає які саме (в цій частині його скарги) конституційні права скаржника було порушено та у чому полягали порушення.

Даних чи доказів, що боржник ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність боргових зобов`язань, присуджених до стягнення рішенням суду, про наявність виконавчого провадження, судом не встановлено, а отже боржник повинен проявляти добросовісну процесуальну поведінку, цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи, суд вважає що доводи скарги є безпідставними, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що винесенням оскаржуваних постанови, складенням звіту та висновку про оцінку нерухомого майна були порушені права ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що у поданій скарзі скаржник викладає обставини щодо неправомірності дій державного виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14 грудня 2021 року, але поряд з цим висуває лише вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця в частині винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання та визнання протиправним та скасування звіту про оцінку нерухомого майна та висновку про оцінку нерухомого майна.

Суд також вважає за необхідне вказати, що в ухвалі Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року констатовано, що постанова від 14 грудня 2021 року про опис та арешт майна державним виконавцем складена згідно вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

За таких обставин, оскільки під час вчинення дій та винесення рішень у виконавчому провадженні № 47235527, які оскаржуються, державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Горина В.В. діяв у відповідності до вимог Закону України«Про виконавчепровадження» та в межах своїх повноважень, тому суд вважає, що з боку останнього права чи свободи скаржника вказаними діями та рішеннями порушені не були, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Згідно ст.451ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії головного державного виконавця Горина В.В. Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в частині винесення постанови від 22.12.2021 року ВП №47235527 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та визнання протиправним й скасування звіту про оцінку нерухомого майна та висновку про оцінку нерухомого майна, що виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Реноме Груп» від 28.12.2021 року відмовити з підстав необгрунтованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко