Постанова

від 01.06.2022 по справі 593/1006/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/1006/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Музика Я.М. Провадження № 22-ц/817/383/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 351000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Дідух М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №593/1006/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року, ухвалену суддею Музикою Я.М., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії, рішення державного виконавця Бережанського ВДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою про поновлення строку на оскарження, визнання протиправним та скасування: постанови від 14 грудня 2021 року ВП №47235527 головного державного виконавця Горина В.В. Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про опис та арешт майна (коштів) боржника; постанови від 22 грудня 2021 року ВП №47235527 головного державного виконавця Горина В.В. Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 1-4).

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказав, що постановою від 14 грудня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №47235527 головним державним виконавцем Горином В.В. описано та накладено арешт на майно, а саме: житловий будинок, незавершений будівництвом, загальною площею 97,7 кв.м., житловою площею 57,2 кв.м.; земельну ділянку, кадастровий номер: 6120410100:04:013:0059, яким встановлено обмеження права користування ним: заборона відчуження. Проте, дана постанова не відповідає вимогам ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VIII) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 02 квітня 2012 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, чим порушує права та інтереси скаржника (боржника) та третіх осіб, а тому є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Державним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна без проведення входу в приміщення та без візуального їх нагляду, відсутній опис майна. Також звертає увагу на те, що у житловому будинку на момент накладення арешту та станом на час подання скарги прописана малолітня дитина, а тому, накладення арешту також порушує її права. Крім того, державним виконавцем позбавлено скаржника права брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, що закріплено у ст.19 Закону №1404-VIII, оскільки не повідомлено про проведення виконавчої дії щодо опису та арешту майна. Також, передбачена ч.ч.1, 2 ст.22 Закону №1404-VIII можливість проведення виконавчих дій у присутності понятих, не виключає права боржника, у відповідності до ст.19 Закону №1404-VIII бути обізнаним про дату та час проведення опису та арешту його майна та відповідно бути присутнім під час проведення опису та арешту майна, у зв`язку з чим вважає, що державним виконавцем порушено право скаржника, як сторони виконавчого провадження ВП №47235527 при вчиненні дій щодо опису та арешту майна боржника. Між тим, не відомо яким чином державним виконавцем було визначено площу житлового будинку незавершеного будівництва, на підставі яких документів чи вчинялися державним виконавцем будь-які дії щодо визначення площі житлового будинку та земельної ділянки. Окрім того, при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника державним виконавцем не враховані положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії, рішення державного виконавця Бережанського ВДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - відмовлено (а.с. 82-84).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року у справі №4-с/593/1/2022 - скасувати та прийняти постанову, якою вимоги скарги - задовольнити, визнати протиправними та скасувати: постанови від 14 грудня 2021 року ВП №47235527 головного державного виконавця Горина В.В. Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про опис та арешт майна (коштів) боржника; постанови від 22 грудня 2021 року ВП №47235527 головного державного виконавця Горина В.В. Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що вона є незаконною, постановленою із порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає скасуванню (а.с. 88-91).

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав, що відповідно до нормативно-правових актів, державні виконавці не розпочинають примусове звернення стягнення на нерухоме іпотечне майно боржника, право на користування яким мають неповнолітні особи, у разі не надання органами опіки та піклування дозволу на реалізацію. Крім того, державним виконавцем було порушено ст.19, ч.ч. 1-2 ст.22, ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 02 квітня 2012 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802. Більше того, не враховано положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Від Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять відмовити апелянту у задоволенні його скарги, а ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року по справі №4-с/593/1/2022 - залишити без задоволення, посилаючись на те, що скарга боржника є безпідставна та необґрунтована. Вказують, що ОСОБА_1 було відомо про відкриття виконавчого провадження, про що свідчать його апеляційні оскарження та надані пояснення щодо виконання рішення суду, які містяться в матеріалах виконавчого провадження. В ході примусового виконання державним виконавцем вчинено запити до реєструючих установ з метою виявлення майна та доходів боржника. Згідно наданих відповідей на запити державного виконавця виявлено, що боржнику належить на праві власності, земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6120410100:04:013:0059 та будинок, житловий незавершений будівництвом за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановлено, що боржник одержує пенсію, з якої згідно постанови державного виконавця проводиться стягнення з примусового виконання виконавчого листа 2/593/378/2014 від 27 лютого 2015 року, виданого Бережанським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" 3 575,35 гривень сплаченого судового збору. З метою опису іпотечного майна державним виконавцем неодноразово було здійснено виїзди за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, за місцем розташування іпотечного майна з метою виконання рішення суду, про що свідчать акти державного виконавця. В матеріалах справи наявні докази надсилання боржнику вимог виконавця про вчинення виконавчих дій по опису іпотечного майна, про час та дату яких було належним чином повідомлено ОСОБА_1 , тобто боржник знав про вчинення державним виконавцем дій та заходів, спрямованих на звернення стягнення на іпотечне майно. Враховуючи наведене, а також наявність технічної документації на земельну ділянку та будинок, державним виконавцем складена постанова про опис та арешт даного майна боржника, проведена фотофіксація даного майна, із залученням понятих та надіслана сторонам до відома. Державним виконавцем проводився опис житлової будівлі та земельної ділянки, доступ до яких був обмежений, тому, примусове входження до житла не проводилось. Наявність факту реєстрації дітей в предметі іпотеки не означає автоматичну неможливість звернення стягнення на дане майно.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, однак, в апеляційній скарзі просив розгляд справи проводити у його відсутності та апеляційну скаргу задовольнити.

Представник Бережанського ВДВС у Тернопільському районі Тернопільської області ПЗМУ МЮ (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, проте на електронну адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника.

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено, що 27 лютого 2015 року Бережанським районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №2/593/378/2014 про стягнення з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 52 048,52 доларів США заборгованості за кредитним договором №118/2008-ф від 02 березня 2007 року, що згідно курсу НБУ становить 674 234,08 гривень (а.с. 40).

Згідно договору іпотеки ВЕЕ 519342 від 05 березня 2007 року предметом іпотеки є земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий №6120410100:04:013:0059 та будинок, житловий, незавершений будівництвом за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №288865275 від 07 грудня 2021 року (а.с. 44-45).

15 квітня 2015 року старшим державним виконавцем Горином В.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №47235527 , якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/593/378/2014 від 27 лютого 2015 року, виданого Бережанським районним судом Тернопільської області (а.с. 42) та цього ж дня направлена сторонам (а.с. 41).

Добровільно боржник не виконав рішення суду.

В подальшому, протягом п`яти років державний виконавець неодноразово намагався в примусовому порядку виконати рішення.

Так, з акту державного виконавця від 05 грудня 2017 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , провести опис належного скаржнику майна виявилося неможливим, оскільки даний будинок був замкнений, боржник відсутній (а.с. 46).

16 серпня 2019 року за вих. №0326/10014 ОСОБА_1 надіслана вимога виконавця про те, що він повинен забезпечити належний доступ державних виконавців до майна за адресою: АДРЕСА_1 , 20 вересня 2019 року в 11 годині для складання відповідних процесуальних документів та бути присутнім (а.с. 53), проте, провести виконавчі дії виявилося неможливим, про що свідчить Акт державного виконавця від 20 вересня 2019 року (а.с. 55).

14 січня 2021 року за вих. №377 ОСОБА_1 надіслана вимога виконавця про те, що він повинен забезпечити належний доступ державних виконавців до майна за адресою: АДРЕСА_1 , 05 лютого 2021 року в 11 годині для складання відповідних процесуальних документів та бути присутнім (а.с. 57), проте, провести виконавчі дії виявилося неможливим, про що свідчить Акт державного виконавця від 05 лютого 2021 року (а.с. 59).

05 лютого 2021 року за вих. №2586 начальнику Бережанського ОК МБТІ надіслана вимога виконавця про надання копії технічної документації на житловий будинок, незавершений будівництвом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 (а.с. 60).

Бережанський ОК МБТІ за вих. №11 від 12 лютого 2021 року надало копії інвентарної справи на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 76-79).

З акту державного виконавця від 12 лютого 2021 року видно, що 05 лютого 2021 року боржнику направлено вимогу, якою зобов`язано його 12 лютого 2021 року бути присутнім та забезпечити доступ виконавців до вказаного майна, проте, останній був відсутній, зайти на територію подвір`я неможливо, оскільки огорожа зачинена (а.с. 62).

15 лютого 2021 року за вих. №3655 ОСОБА_1 направлено виклик державного виконавця, щоб він з`явився до виконавця 24 лютого 2021 року на 10:00 годину щодо надання пояснень за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату (а.с. 67).

07 грудня 2021 року за вих. №28136 ОСОБА_1 надіслана вимога виконавця про те, що він повинен забезпечити належний доступ державних виконавців до майна за адресою: АДРЕСА_1 , 14 грудня 2021 року в 11 годині для складання відповідних процесуальних документів та бути присутнім (а.с. 43).

Проте ОСОБА_1 вимоги виконавця виконані не були.

14 грудня 2021 року державним виконавцем Бережанського відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області ПЗМУ МЮ (м. Івано-Франківськ) винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, в присутності понятих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якою на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: заборона відчуження, а саме: незавершений будівництвом житловий будинок, загальною площею 97,7 кв.м., житловою - 57,2 кв.м., стіни цегляні, частково з каменю, перекриття шифер, вікна пластикові, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер: 6120410100:04:013:0059, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 72-73), яка цього ж дня надіслана сторонам виконавчого провадження (а.с. 71).

22 грудня 2021 року державним виконавцем Бережанського відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області ПЗМУ МЮ (м. Івано-Франківськ) винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Реноме Груп", який має сертифікат, виданий 08 вересня 2020 року за №810/20, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 08 вересня 2023 року) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2/593/378/2014 від 27 лютого 2015 року, виданого Бережанським районним судом Тернопільської області (а.с. 70) та цього ж дня направлена сторонам (а.с. 69).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи наявні докази надсилання боржнику вимог виконавця про вчинення виконавчих дій по опису іпотечного майна про час та дату яких було належним чином повідомлено ОСОБА_1 , тобто боржник знав про вчинення державним виконавцем дій та заходів, спрямованих на звернення стягнення на іпотечне майно. Враховуючи наведене та наявність технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6120410100:04:013:0059 та будинок, житловий, незавершеним будівництвом за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 та згідно договору іпотеки, ВЕЕ 519342 від 05 березня 2007 року є предметом іпотеки, 14 грудня 2021 року державним виконавцем складена постанова про опис та арешт даного майна боржника, також проведена фото фіксації даного майна. Дана постанова складена згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження", із залучення понятих та надіслана сторонам до відома. Державним виконавцем проводився опис житлової будівлі та земельної ділянки, доступ до яких був необмежений, тому примусове входження до житла не проводилось. Також державним виконавцем згідно вимог статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме для проведення експертної оцінки арештованого нерухомого майна.

Одним із способів перешкоджання звернення стягнення на нерухоме житлове приміщення боржника, в тому числі об`єкти обтяжені іпотекою, є реєстрація в такому приміщенні місця проживання дитини, як правило не члена сім`ї боржника. У зв`язку з наведеним необхідно виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Таким чином наявність факту реєстрації дітей в предметі іпотеки не означає автоматичну неможливість звернення стягнення на дане майно. Враховуючи вище викладене державний виконавець проводив заходи примусового виконання рішення №2/593/378/2014 виданого 27 лютого 2015 року Бережанським районним судом Тернопільської області, в межах - законодавства.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки висновки суду відповідають обставинам справи, судом дотримано норми процесуального права.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання (згідно із ч.1 ст.14 Закону).

За змістом статті 10 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що заявнику ОСОБА_1 було відомо про відкриття виконавчого провадження, про що свідчать надані ним пояснення щодо виконання рішення суду, які містяться в матеріалах виконавчого провадження. Також в матеріалах виконавчого провадження є докази надсилання боржнику вимог виконавця про вчинення виконавчих дій з приводу опису та арешту іпотечного майна.

З постанови державного виконавця Бережанського відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області ПЗМУ МЮ (м. Івано-Франківськ) від 14 грудня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника вбачається, що в присутності понятих- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було описане майно боржника ОСОБА_1 , зокрема незавершений будівництвом житловий будинок, загальною площею 97,7 кв.м., житловою - 57,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де зазначено, що стіни цегляні, частково з каменю, перекриття шифер, вікна пластикові, а також земельну ділянку, кадастровий номер: 6120410100:04:013:0059, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладено на вказане майно арешт і встановлено обмеження права користування ним, а саме заборона відчуження (а.с. 72-73).

Отже, державним виконавцем в присутності понятих описано майно із зазначенням ознак (будматеріалів), розмір незавершеного будівництва та заборонено ОСОБА_1 відчужувати дане майно.

Тому, доводи заявника, що постанова державного виконавця від 14.12.2021 про опис та накладення арешту на майно не відповідає вимогам пункту 10 розділу VIII Інструкції № 51 не заслуговують на увагу, оскільки опис майна здійснено і заявнику не заборонено користуватися описаним майном, а лише відчужувати, в зв`язку з чим не слід було його опечатувати.

Також є безпідставними доводи заявника, що в спірному майні прописана малолітня дитина, що виключає можливість накладення арешту шляхом заборони відчуження цього майна, оскільки права малолітньої в даному випадку не порушуються з огляду на те, що описане майно не передається на реалізацію і якраз держвиконавцем накладено заборону саме на відчуження, а не на користування описаним майном.

Крім цього, є надуманими доводи заявника, що при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника державним виконавцем не враховані положення Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки дана заборона не дає можливість відчужити описане майно.

Статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Тому, виносячи постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, державний виконавець виконав вимоги статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на те, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Отже, колегія суддів вважає, що повно та всебічно встановивши обставини справи, врахувавши та надавши правову оцінку поданим заявником доказам та наведеним ним доводам, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявник не довів обґрунтованості вимог своєї скарги, а дії приватного виконавця та прийняті ним рішення відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на скаржника в межах ним понесених.

Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на скаржника в межах ним понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 червня 2022 року.

Головуючий

Судді