Рішення від 28.03.2010 по справі 2-648/2010

Справа № 2-648/2010

?

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Нікітішина В.П.

при секретарі Бондаренко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.01.2009 року звернувся до суду з окремими позовами до відповідачів у справі про захист честі і гідності та відшкодування майнової і моральної шкоди, вказуючи, що він є орендатором ставка в с.Коси Котовського району Одеської області. Ним проведено зариблення цього ставка, а тому з охоронцями приймає заходи щодо боротьби з браконьєрським виловом риби рибацькими сітками. 10 листопада 2009 року близько 20 год. 00 хв. на березі ставка біля дачного будинку одної із мешканок с.Коси ним було виявлено факт браконьєрського вилову риби сітками відповідачами у справі. На його зауваження з цього приводу останні почали обзивати його нецензурною лайкою та погрожувати розправою. В подальшому у розвиток цього конфлікту стали бити його у різні частини тіла. В наслідок цього побиття йому завдано тілесних ушкоджень, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних пошкоджень. Прибувши на місце пригоди працівники міліції спробували вгамувати відповідачів, однак ті продовжували висловлювати в його адресу нецензурну лайку. Згідно відповідних постанов Котовського міськрайонного суду Одеської області відповідачі були визнані винними у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого за ст.173 КУпАП. Своїми діями відповідачі завдали йому майнової шкоди, яка позлягає у приведення у повну непридатність шкіряної куртки вартістю 800 грн., а крім цього завдано моральної шкоди, яка полягає у спричиненні йому фізичної болі, принижені та приведені до стресового стану. Моральну шкоду він оцінив в 1700 грн. Тому просив постановити рішення суду, яким стягнути з кожного з відповідачів на його користь 800 грн. в порядку відшкодування майнової шкоди, 1700 грн. в порядку грошового відшкодування завданої моральної шкоди та понесені ним судові витрати у справі.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08.02.2010 року ці три цивільні справи об`єднані в одне провадження.

В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і просив постановити рішення суду яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку майнову шкоду розмірі 800 грн. та моральну шкоду у розмірі по 1700 грн., а також понесені судові витрати у справі.

Представник позивача у суді, адвокат Сухарчук В.В., підтримав уточнені заявлені позовні вимоги.

Відповідачі та їх представник у суді за довіреністю ОСОБА_5 позов не визнали у повному обсязі. Пояснювали, що позивач, перелізши через дві бетоні огорожі самовільно проник на територію приватного домоволодіння та став пред`являти безпідставні претензії з приводу вилову риби сітками, при цьому став кричати та погрожувати розправою. В руках у нього був ліхтар яким він світив їм в обличчя, а потім вдарив ним ОСОБА_2 , розсікши верхню губу до крові. В подальшому позивач знову, перелізши через тин, при відкритих воротах зник. При цьому вони його не били і

не ображали його честі та гідності. Виникнення наявних тілесних пошкоджень у позивача пояснювали його лазінням через бетонні забори та можливим травмуванням при цьому. Зазначали, що куртка в якій був позивач у той вечір, ними не пошкоджувалась. В ній він і в подальшому був одягнутий.

Притягнення їх до адміністративної відповідальності пояснювали, тим, що на прохання дільничного інспектора підписали протоколи про вчинення ними правопорушення передбаченого за ст.173 КУпАП, вважаючи, що на цьому інцидент буде вичерпано. Однак зараз вони усвідомили помилковість своїх дій, результатом чого є цей позов. Також зазначали, що позивач незаконно присвоїв собі право орендатора ставка та виставляє, виходячи з цього свої права вилов риби дозволеними любительськими засобами вилову риби.

Своєї вини у спричиненні шкоди позивачу не вбачали, а тому просили у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків та дослідивши письмові докази у справі, а також відмовний матеріал Котовського МРВ №3486 за фактом заяви позивача до міліції, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Розглядаючи майнові вимоги позову суд виходить з такого:

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати які особа зробила або мусить зробити ля відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім цього ст.1166 цього кодексу визначає, що шкода завдана неправомірними діями майну фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо остання не доведе своєї невинності в цьому.

Вимоги позивача щодо завдання йому відповідачами у справі майнової шкоди не знайшли свого підтвердження доказами у справі.

Так свідок з боку відповідача ОСОБА_6 показував, що позивача ніхто не бив. На ньому була ціла чорна балоньєва куртка. Інший свідок очевидець подій з боку відповідача, ОСОБА_7 , також вказував на цілісність куртки позивача. Неповнолітній свідок з боку відповідача, ОСОБА_8 , показував, що позивач у цій куртці приїздив до них у село і наступний день. Куртка була ціла.

Крім цього свідок з боку позивача ОСОБА_9 вказував, що в той вечір на позивачеві була чорна трапчана куртка, а свідок ОСОБА_10 показував, що це була шкіряна куртка. При цьому вони не бачили факту побиття позивача а також пошкодження його куртки відповідачами у справі.

Матеріали справи також не містять даних про вартість цієї куртки, стан її непридатності до використання, а також вона сама відсутня, як належний доказ у справі.

Тому цій частині позову належить відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи позов у частині грошового відшкодування морально шкоди суд виходить з наступного:

Зідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачі згідно постанов Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.01.2010 року у справах про адміністративні правопорушення (справа №3-120, № 3-122, №3-123), визнанні винними у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого за ст.173 КУпАП, а саме 10.11.2009 року, знаходячись у с.Коси Котовського району Одеської області, виражалися на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою та на зауваження працівників міліції не реагували.

Таким чином ці постанови суду, які набрали законної сили, доводять факт приниження честі та гідності позивача у присутності інших осіб, працівників міліції, а тому ця обставина не потребує додаткового доведення в ході розгляду цієї цивільної справи.

Заявлена підстава для відшкодування моральної шкоди, як то спричинення позивачу фізичної болі, суд вважає не знайшла свого підтвердження у суді.

Доводи позивача про те, що йому було завдано тілесних пошкоджень саме відповідачами у справі грунутуються саме на його твердженні про це.

Допитані судом свідки з боку відповідачів, які були очевидцями цих подій - ОСОБА_6 стверджував, що позивача ніхто не бив, а свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказували, що не бачили бійки з позивачем.

Натомість свідок з боку позивача ОСОБА_9 показував, що не бачив на позивачеві тілесних пошкоджень, а інший свідок ОСОБА_10 про наявність таких пошкоджень дізнався в подальшому із слів самого позивача.

Судово-медичне дослідження позивача від 11.11.2009 року про наявність у нього легких тілесних пошкоджень без розладу здоровя, також базується на його особистих поясненнях.

Тому ця обставина не може бути підставою для задоволення позову.

Щодо визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди пов`язаної з приниженням його честі і гідності, то в цьому випадку суд керується п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, в редакції від 25.05.2001 року, який зазначає, що «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

При вирішенні цього питання суд бере до уваги і положення ст.1193 ЦК України, а саме те, що позивач не надав в ході розгляду справи у суді доказів, правомірності його вимог, як орендатора ставка, більш того матеріали справи доводять протиправність дій самого позивача щодо самовільного заволодіння цим ставком. Допитаний судом в якості свідка депутат Одеської облради ОСОБА_11 , свідчив про самоуправство позивача у захваті ним ставку.

Також матеріали справи не містять доказів браконьєрського вилову риби відповідачами у справі. Тому проникнення позивача на територію приватного домоволодіння у супереч волі власників, чи осіб які ним володіють, є неправомірним.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає, що розмір моральної шкоди завданої

позивачу є межах 450 грн.. Відповідно відповідачі повинні її відшкодувати позивачеві у рівній мірі, тобто, по 150 грн. з кожного

На відповідачів належить покласти понесені позивачем судові витрати у справі в частині задоволеного позову у вигляді судового збору в сумі 17 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 75 грн. з кожного.

Керуючись ст..ст.22, 23,275,280,297,1166,1167,1193 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 150 грн., в порядку відшкодування завданої йому моральної шкоди, та по 92 грн. понесених ним судових витрат у справі, а всього разом по 242 грн...

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд, який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, а в подальшому апеляційної скарги в наступні 20 днів.

Суддя -