Рішення

від 09.05.2022 по справі 523/6786/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/6786/21

Провадження №2/523/356/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"10" травня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Аліна С.С.

при секретарі-Вовкович І.В.,

розглянувши в судовомузасіданні цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівка» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівка» до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 51046,56 гривень.

Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що 10.07.2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 відповідно до наказу №108 від 09.07.2020 року ТОВ «Гаврилівка» прийняло відповідача на посаду диспетчера з виробництва і збуту.

09.01.2021 року на ім`я директора ТОВ «Гаврилівка» було надано доповідну записку, яку складено комірником ОСОБА_2 про те, що при передачі зміни, яка розпочалась 08.01.2021 року та закінчилась 09.01.2021 року, 09.01.2021 року він виявив недостачу м`ясної продукції в асортименті.

11.01.2021 року на підприємстві був складений акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, в якому зазначено асортимент м`ясної продукції та суму на яку виявлено недостачу.

В ході проведення інвентаризації, винною особою, яка завдала збитків позивачу на суму 51046,56 грн. встановлено ОСОБА_1 , який погодився із тим, що своїми діями завдав збитки ТОВ «Гаврилівка» на вказану суму, що підтверджується розпискою (а.с. 15).

Також позивач зазначив, що відповідно до бухгалтерської довідки №1 від 11.01.2021 року, яка складена за результатами інвентаризації залишків товару у переробному цеху ТОВ 2Гаврилівка», результати інвентаризації були внесені до податкового та бухгалтерського обліку та відображена відповідна заборгованість відповідача перед позивачем на вищевказану суму.

Вказана заборгованість визнана відповідачем, що підтверджується борговою розпискою від 15.01.2021 року на суму від 51046,56 гривень, в якій ОСОБА_1 зобовязався повернути вказані грошові кошти ТОВ «Гаврилівка» у строк до 28.01.2021 року. Відповідно до наказу 19 від 12.02.2021 року відповідач звільнений за прогул без поважних причин.

Відповідач у встановлений строк грошові кошти не повернув. Дані обставини стали підставою звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи провести за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає про те, що позов є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що у підтвердження укладення між сторонами договору позики, позивачем надано суду копію розписки, написану ОСОБА_1 про отримання від позивача грошових коштів у розмірі 51046,56 гривень зі строком повернення до 28.01.2021 року.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України вказує, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у справах № 6-1967цс15, № 6-487цс17, а також Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 761/11028/14-цта у справі № 211/3035/14-ц.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобов`язання одностороння зміна його умов, при цьому зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1-2. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайно виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Враховуючи, що оригінал боргової розписки знаходиться у позивача це свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики, а отже з відповідача підлягають стягненню отриманні у позивача кошти за розпискою від 15.01.2021 року.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно до ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 270 гривень на користь позивача.

При таких обставинах позовні вимоги ТОВ «Гаврилівка» про стягнення боргу підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 79, 81, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,533,625,1046,1047 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівка» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівка» (ЄДРПОУ: 32751546, 65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205) грошові кошти у розмірі 51046,56 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаврилівка» (ЄДРПОУ: 32751546, 65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205) судовий збір у розмірі 2270 гривень.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2022 року.

Суддя Аліна С.С.