Постанова

від 22.05.2022 по справі 2-114/10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №2-114/10 Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.

Категорія 39 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О. Ю.

суддів Григорусь Н.Й.

Галацевич О.М.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Житомирі справу №2-114/10

за поданням приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу

за апеляційною скаргою Товариства зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал»

на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Чуб І.А. у м. Андрушівка,

встановив:

У листопаді2021року приватнийвиконавець виконавчогоокругу Житомирськоїобласті ВолковаН.Я. звернуласядо судуз поданнямпро тимчасовеобмеження ОСОБА_1 управі виїздуза кордонбез вилученняпаспорта громадянинаУкраїни длявиїзду закордон довиконання зобов`язань,покладених нанеї виконавчимлистом,виданим напідставі рішення Андрушівського районного суду Житомирської області у справі № 2- 114/2010, яким стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ "ОТП Банк" 8671,89 доларів США заборгованості за кредитним договором, заборгованість за відсотками на користування кредитом у розмірі 687,13 доларів США, пеню в розмірі 265481 грн. 95 коп., 264,82 грн., 93,59 доларів США, 120 грн. Виконавцем вживались заходи для виконання рішення, боржниці направлялись виклики та вимоги, які вона ігнорує. На зареєстрований за ОСОБА_1 автомобіль накладено арешт, місце знаходження автомобіля не встановлено. Коштів на рахунках недостатньо для стягнення боргу.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2021 року в задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Вердикт Капітал» просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу про задоволення подання. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що приватним виконавцем були вжиті всі можливі передбачені законом заходи примусового виконання виконавчого документа, які не спонукали боржника до вжиття будь-яких дій, спрямованих на виконання покладених на нього обов`язків виконавчим листом, який перебуває на примусовому виконанні. Суд безпідставно не взяв до уваги інформацію про неодноразовий перетин ОСОБА_1 державного кордону України. Обмеження виїзду за кордон є дієвим заходом для виконання ОСОБА_1 рішення суду.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області у справі № 2-114/2010 з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ "ОТП Банк" стягнуто 8671,89 доларів США заборгованості за кредитним договором, заборгованість за відсотками на користування кредитом у розмірі 687,13 доларів США, пеню в розмірі 265481 грн. 95 коп., 264,82 грн., 93,59 доларів США, 120 грн. Андрушівським районним судом Житомирської області були видані два виконавчі листи на підставі вказаного рішення суду від 18.06.2010 року, які були направлені стягувачу.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 04.03.2019 року у справі № 2-114/10 було замінено сторону стягувача ПАТ ОТП БАНК на його правонаступника ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".

З метою забезпечення реального виконання рішення суду 12.02.2021 приватним виконавцем винесено постанови про арешт майна та коштів боржника у межах суми звернення стягнення, направлено постанови до банківських установ, зроблено запити до Пенсійного фонду України, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до МВС України, надіслана боржниці вимога № 772 від 12.02.2021 відповідно, якими зобов`язано боржника надати (доставити) 22.02.2021 до офісу приватного виконавця транспортний засіб - автомобіль вантажний, що знаходиться у розшуку, яка не отримана.

Як передбачено ч.ч.1, 3 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до частини першої ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом пункту 19 частини 3 статті 18 вказаного вище Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

З долучених виконавцем до подання копій матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що ОСОБА_1 обізнана про наявність виконавчго провадження, що вона отримала постанови або інші процесуальні документи державного виконавця.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про недоведеність фактів ухилення боржниці від виконання зобов`язань і обґрунтовано відмовив у задоволенні подання. При цьому суд врахував, що ОСОБА_1 перетинала кордон до відкриття виконавчого провадження і це не може бути розцінено як намагання ухилитися від виконання рішення суду.

Ухвала постановлена із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал» залишити без задоволення, а ухвалу Андрушівського районногосуду Житомирськоїобласті від24листопада 2021року беззмін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: