РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
24 травня 2022 р. Справа № 120/1002/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Трасн» до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
УСТАНОВИВ:
25.01.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Трасн» (далі позивач, Товариство, ТОВ «Про Трасн») до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач -1) та Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач - 2).
У позовній заяві позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 30.11.2021 № 293746 про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
Позивач вважає постанову протиправними, зазначаючи, що належним суб`єктом відповідальності за порушення ст. 48 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ є автомобільний перевізник яким Товариство не являється. Акцентує увагу на тому, що ТОВ «Про Трасн» є лише власником транспортного засобу яким здійснювалися перевезення. Вантажний автомобіль Товариство передало в оренду іншій юридичній особі, а тому на момент проведення перевірки не використовувало його для здійснення перевезень в межах власної підприємницької діяльності.
Разом із позовом Товариством подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 25.01.2022 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою 31.01.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у спрощеному провадженні без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи.
23.02.2022 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи підстави заперечень проти позову зазначає, що територіальним органом Укртрансбезпеки 20.10.2021 на а/д М-25 (Хмельницька область) проведено рейдову перевірку вантажного транспортного засобу, що використовується ТОВ «Про Трасн». Перевіркою встановлено, що перевезення вантажів здійснюється за відсутності у водія документів перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, а саме особистої картки водія. Це стало підставою для складення Акту перевірки 321288 яким задокументовано виявлене порушення та подальшого застосування до Товариства штрафу у сумі 17000 грн. Відповідач стверджує, що про розгляд справи щодо накладення штрафу позивача повідомлено у передбаченому законодавством порядку. Однак уповноважений Товариством представник на засідання не прибув та не надав доказів того, що перевезення здійснювалися іншим суб`єктом господарювання.
28.04.2022 позивачем подано відповідь на відзив у якій акцентовано увагу на тому, що відповідачем - 1 у відзиві не наведено будь яких аргументованих заперечень щодо доводів позивача про відсутність у нього на момент проведення перевірки статусу автомобільного перевізника.
Надавши оцінку аргументам сторін, що наведені у заявах по суті справи та поданим разом із ними письмовим доказам, суд встановив таке.
20.10.2021 на автомобільній дорозі М-25 (230 км. Хмельницька область) службовими особами Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу VOLVO FH 460 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Власником транспортного засобу було ТОВ «Про Трасн».
За результатом перевірки контролюючим органом складено Акт № 321288 від 20.10.2021, яким задокументовано, що водій ( ОСОБА_1 ) здійснював перевезення вантажів транспортним засобом який обладнаний діючим та повіреним тахографом за відсутності картки водія (а.с. 55).
Це кваліфіковано як порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ) здійснення перевезення вантажів за відсутності документів передбачених Законом.
Повідомленням від 12.11.2021 позивача проінформовано про розгляд 30.11.2021 справи про порушення Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ та запропоновано прибути для особистої участі. Роз`яснено, що у випадку неявки матеріали справи будуть розглянуті без участі уповноваженого представника Товариства (а.с. 54).
30.11.2021 відповідачем 1 прийнято постанову № 293746 про застосування адміністративно господарського штрафу (а.с. 53).
Постановою від 30.11.2021 № 293746 до ТОВ «Про Трасн» на підставі ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, за порушення ст. 48 цього Закону застосовано адміністративно господарський штраф у сумі 17000 грн.
Постанова від 30.11.2021 № 293746 стала предметом оскарження у цій справі. Ключовим аргументом позову стало те, що суб`єктом відповідальності за правопорушення, вчинення якого поставлено у вину позивачу, є виключно автомобільний перевізник статусом якого Товариство не володіє, оскільки являється лише власником транспортного засобу.
Надаючи оцінку спірній постанові та визначаючись щодо позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, регулює Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Сторонами не оспорюється, що одним із документів яким зобов`язаний володіти водій під час здійснення перевезень є особиста картка водія. Цей документ повинен бути пред`явлений під час проведення рейдової перевірки.
Безспірним є й те, що водій ОСОБА_1 , який використовував належний позивачу на праві власності транспортний засіб VOLVO FH 460 реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час проведення 20.10.2021 рейдової перевірки транспортного засобу, особисту картку водія не пред`явив, що відповідачем кваліфіковано як відсутність на момент проведення перевірки документів, невичерпний перелік яких визначено ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону є підставою для застосування до автомобільного перевізника штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.)
Отже, суб`єктом відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, згідно норми абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, є автомобільний перевізник.
Згідно ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно зі ст. 33 Закону від 05.04.2001 № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Визначаючись щодо правильності кваліфікації статусу позивача як автомобільного перевізника у спірних правовідносинах, суд враховує наступне.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ТОВ «Про Трасн» є власником вантажного спеціалізованого транспортного засобу VOLVO FH 460 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 9).
15.02.2021 між ТОВ «Про Трасн» (орендодавець) та ТОВ «Будівельна Група «Монолітбуд» (орендар) укладено Договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № 15/02-2021.
Відповідно до п. 1.1 Договору № 15/02-2021 від 15.02.2021, ТОВ «Про Трасн» (орендодавець) зобов`язується передати в тимчасове платне володіння та користування ТОВ «Будівельна Група «Монолітбуд» (орендар) зокрема й транспортний засіб VOLVO FH 460 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 14-15).
Автомобіль використовується орендарем для надання транспортних послуг та перевезення вантажів (п. 2.1 Договору № 15/02-2021 від 15.02.2021).
Строк оренди становить до 28.02.2022 (п. 4.1 Договору № 15/02-2021 від 15.02.2021).
Розмір орендної плати становить 6000 грн за один день оренди. Орендна плата вноситься кожного місяця в строк до 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт та отримання рахунків, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця ( п. 5.1 та 5.3 Договору № 15/02-2021 від 15.02.2021).
Згідно зі ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо цей договір укладено за участю фізичної особи, то він підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до зазначених норм чинного законодавства, договір оренди транспортних засобів укладений між позивачем та ТОВ "Будівельна група "Монолітбуд" є чинним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки вказані суб`єкти є юридичними особами, здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази які б спростовували презумпцію чинності зазначеного договору.
Передача автомобіля VOLVO FH 460 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) орендарю відбулася 15.02.2021 та підтверджується Актом приймання передачі транспортного засобу, підписаним уповноваженими представниками сторін договору (а.с. 15-зворот).
Як зазначалося, рейдова перевірка транспортного засобу VOLVO FH 460 реєстраційний номер НОМЕР_1 проведена 20.10.2021. В цей час, згідно Актів надання послуг № 124 від 15.10.2021 (9 днів оренди), № 127 від 29.10.2021 (12 днів оренди), № 133 від 15.11.2021 (9 днів оренди), № 139 від 30.11.2021 (15 днів оренди), № 142 від 15.12.2021 (13 днів оренди) та № 144 від 30.12.2021 (13 днів оренди) транспортний засіб (водій ОСОБА_1 ) використовувався орендарем - ТОВ «Будівельна Група «Монолітбуд» (а.с. 16-18).
Долучені позивачем до позову рахунки на оплату № 81 від 15.10.2021, № 86 від 29.10.2021, № 92 від 15.11.2021, № 99 від 30.11.2021, № 102 від 15.12.2021, № 104 від 30.12.2021 разом із банківською випискою по особовому рахунку підтверджують факт реального використання транспортного засобу у період, що охоплює день проведення рейдової перевірки орендарем - ТОВ «Будівельна Група «Монолітбуд» (а.с. 19-24).
Відповідно до ст.1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III єдиним для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом є товарно-транспортна накладна.
Судом оглянуто товарно транспортну накладну від 20.10.2021 та встановлено, що цього дня (день проведення рейдової перевірки) автомобілем VOLVO FH 460 реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювалося перевезення вантажу (щебінь) (а.с. 11). Замовником та вантажоодержувачем зазначено ТОВ «БГ «Монолітбуд». У товарно транспортній накладній від 20.10.2021 взагалі відсутні відомості про позивача як суб`єкта транспортного процесу із перевезення вантажів, що здійснювалося у день рейдової перевірки.
До того ж, навіть відповідач у відзиві зазначає, що під час проведення перевірки із наданих водієм документів неможливо було встановити перевізника, що й стало фактичною підставою для застосування адміністративно господарського штрафу до власника транспортного засобу, а не до автомобільного перевізника як цього вимагає абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не був належним суб`єктом відповідальності в розумінні абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, адже сторонами не надано доказів його статусу як автомобільного перевізика у день проведення рейдової перевірки. Тому прийнята відповідачем постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу від 30.11.2021 № 293746 в сумі 17000,00 грн підлягає скасуванню.
Помилкове застосування відповідачем норм матеріального права при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 15.09.2020 № 198554 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17000,00 грн, що виключає необхідність в оцінці інших аргументів позивача.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідачем у справі є Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (територіальний орган Укртрансбезпеки), який в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України володіє статусом суб`єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, що виключає можливість стягнення із відповідача сплаченого позивачем судового збору.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
З приводу витрат позивача на правничу допомогу, то на момент ухвалення цього рішення доказів їх понесення не надано, а тому такі витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 293746 від 30.11.2021.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Трасн» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Про Трасн» - вул. Партизанська, 69, с. Бруслинів, Літинський район, Вінницька область, 22336, код ЄДРПОУ 40325073;
Відповідач: Подільське міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, Державна служба України з безпеки на транспорті - проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845.
Суддя Богоніс Михайло Богданович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104435648 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні