Ухвала

від 22.05.2022 по справі 380/6862/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/6862/22

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

23 травня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» про вжиття заходів забезпечення позову у справі 380/6862/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТБУД ПЛЮС" про визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури та інформаційної політики України.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТБУД ПЛЮС", в якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати Припис Міністерства культури та інформаційної політики України №12467/6.11.6 від 18.10.2021 року щодо негайного припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові зі знесенням існуючих будівель».

Ухвалою від 29.04.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача 19.05.2022 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову у якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» шляхом зупинення дії Припису Міністерства культури та інформаційної політики України №12467/6.11.6 від 18.10.2021 року щодо припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 м. Львові зі знесенням існуючих будівель» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що Припис від 18.10.2021 року порушує його права та інтереси, а відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду. Зазначає, що 20 лютого 2020 року між ПП «Мега-Тех» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватбуд Плюс» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт №20-02/2020, відповідно до якого сторони договору узгодили основні умови з організації будівництва торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕҐА-ТЕХ» є правонаступником прав та обов`язків Приватного підприємства «Мега-Тех», що підтверджується передавальним актом від 15 вересня 2021 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕҐА-ТЕХ» є користувачем земельних ділянок, а саме: - земельної ділянки пл. 0,0420 га; кадастровий номер: 4610136600:07:005:0025; - земельної ділянки пл. 0,2182 га; кадастровий номер: 4610136600:07:005:0047; - земельної ділянки пл. 0,0044 га; кадастровий номер: 4610136600:07:005:0040. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕҐА-ТЕХ» є власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на вищевказаних земельних ділянках, а саме: - котельні літ «А», загальною площею 75,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Волоська, буд. 1; - Ѕ ідеальної частки нежитлового приміщення загальною площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Волоська, буд. 1а; - Ѕ ідеальної частки нежитлового приміщення загальною площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Волоська, буд. 1а; - гаражу літ. «Б», загальною площею 19,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Волоська, б/н. Вказує, що у 2021 році ТОВ «Приватбуд Плюс» на замовлення ТОВ «МЕҐА-ТЕХ» розпочато будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові зі знесенням існуючих будівель. Будівництво проводиться на підставі Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ПП «Мега-Тех» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові зі знесенням існуючих будівель (надалі по тексту «МБУО»), затверджених рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.08.2019 року №783, проектної документації, що розроблена ПП «Вікторія Парк» та затверджена згідно наказу від 31.03.2020 року №03-2020/П «Про затвердження проектної документації», експертиза проекту проведена ТзОВ «Українська будівельно-технічна експертиза (код ЄДРПОУ 39190177), висновок №7-47-19-ЕП/ЛО від 30.03.2020 року (позитивний), а також Дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ112201401041 від 22.12.2020 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Зазначає, що Замовником будівництва - ТОВ «МЕҐА-ТЕХ» погоджено в порядку встановленого законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» із Львівською міською радою та її виконавчим комітетом містобудівні умови та обмеження, більше того будівництво багатоквартирного будинку розпочате на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ112201401041 від 22.12.2020 року, який видано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львов. Стверджує, що у позивача - ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» було достатньо законних підстав для початку здійснення будівництва. Повідомляє, що з метою будівництва вказаного торгово-офісного центру було укладено ряд договорів, зокрема, договір на виконання пам`яткоохоронних робіт №07-20-АН від 07.05.2020 року, договір на виконання авторського нагляду №310320 АН від 31.03.2020 року, договір про надання послуг з технічного нагляду №5 від 31.03.2020 року. Вказує, що зупинення будівельних робіт призведе до порушення договірних зобов`язань щодо оренди відповідної будівельної техніки та обладнання, яке використовується у будівництві, численних договорів поставки тощо. Крім того, при припиненні робіт на об`єкті будівництва підлягає застосуванню Положення консервації та розконсервації об`єктів будівництва, яке затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 №2 (далі Положення №2). Так, згідно п. 4.5. цього Положення замовник будівництва зобов`язаний понести витрати на безпосередньо консервацію об`єкта та забезпечення охорони об`єкта. Відповідно до п. 4.4. Положення №2 Підрядник зобов`язаний здати, а Замовник прийняти законсервований об`єкт (будову) за актом про прийняття законсервованого об`єкта (будови) (додаток 6), а також конструкції, устаткування і матеріали, які залишаються на об`єкті та підлягають консервації, за відомістю не змонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які залишаються на об`єкті (будові) та підлягають консервації (додаток 3). Вартість зазначених конструкцій, устаткування і матеріалів, які придбані Підрядником за його кошти і залишаються на об`єкті (будові) та підлягають консервації, відшкодовуються Замовником. Відтак, припинення виконання будівельних робіт по вул. Волоській, 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львові з будівництва торгово-офісного центру з підземною автостоянкою на час розгляду судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» про оскарження Припису від 18.10.2021 року спричинить ряд негативних наслідків, а саме: переривання технологічних процесів будівництва, які визначені проектною документацією на будівництво та графіком виконання будівельних робіт. Процеси забезпечення безпеки будівельного об`єкта та збереження якості зведених конструкцій вимагають безперервного ведення будівництва, оскільки у випадку його припинення можуть настати наслідки у вигляді руйнування об`єкта незавершеного будівництва внаслідок дії природних процесів (потрапляння води в пори будівельних матеріалів, тощо); псування запланованих до використання у будівництві будівельних матеріалів через несвоєчасне їхнє використання, що призведе до значних економічних збитків Замовника будівництва та необхідності пошуку інвестицій для нової закупки матеріалів, не передбачених кошторисною документацією, після відновлення виконання робіт; виконання заходів, що передбачені Положенням консервації та розконсервації об`єктів будівництва, яке затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 №2, що призведе до понесення Позивачем як замовником будівництва витрат на безпосередньо консервацію об`єкта та забезпечення охорони об`єкта (п. 4.5. Положення №2) та необхідності компенсації Позивачем Виконавцю ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» вартості конструкцій, устаткування і матеріалів, які будуть залишені на об`єкті будівництва, та забезпечення охорони об`єкта; продовження строку оренди залученого до будівництва обладнання та устаткування, а відтак і перевищення передбачених кошторисною документацією витрат на таку оренду, сплата яких підлягатиме за кошти Позивача; заподіяння працівникам Виконавця ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» матеріальної шкоди у вигляді оплати заробітної плати у меншому розмірі внаслідок простою, під яким розуміють вимушене призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП України); порушення строку прийняття в експлуатацію торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові, що в свою чергу спричинить неможливість виконання Замовником будівництва своїх зобов`язань перед інвесторами та покупцями. В свою чергу, Позивач у зв`язку з неможливістю своєчасного завершення будівництва об`єкту буде вимушене сплатити штрафні санкції за порушення строків будівництва, а відтак їхня сплата є утрудненим та потребує залучення Позивачем додаткових позик; неможливість вчасного оформлення покупцями об`єктів нерухомого майна в об`єкті будівництва права власності на відповідні закріплені за ними приміщення, що є неприпустимим з огляду на гарантії прав власності особі, які гарантовані їй державою Україна положеннями ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року і положеннями Конституції України. Зазначає, що що припинення виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта «Будівництво ПП «МЕГА-ТЕХ» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львові» на час розгляду у судовому порядку позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» про оскарження Припису від 18.10.2021 року спричинить значну фінансову шкоду та збитки не тільки самому Позивачу та його працівникам, але і замовнику будівництва - ТОВ «МЕҐА-ТЕХ», а також залученим інвесторам, то навіть у випадку задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» для відновлення порушених прав позивача, замовника та інвесторів будівництва потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Також вважає, що Припис №12467/6.11.6 від 18.10.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, який виданий Міністерством культури та інформаційної політики України, містить очевидні ознаки протиправності, так як: межі історичного ареалу м. Львова не затверджені Міністерством культури та інформаційної політики України, як того вимагає до ч.2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п.12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318, а Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1311 від 09.12.2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», на яке покликається Міністерство культури та інформаційної політики України в оскаржуваному Приписі від 18.10.2021 року як на підтвердження визначених меж історичного ареалу м. Львова, не може вважатися документом, яким належним чином затверджені межі історичного ареалу м. Львова, так як законодавством України не передбачено можливості затверджувати межі історичного ареалу рішенням виконкому міської ради і такі межі мають бути затверджені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (Міністерством культури України); межа буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини « Львів: Ансамбль історичного центру», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, не визначені та не затверджені Міністерством культури та інформаційної політики України з наступним повідомленням про таке затвердження Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як того вимагає п.п. 121 ч.2 ст. 5, ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»; на даний час Кабінетом Міністрів України не затверджено порядку звернення до органів охорони культурної спадщини щодо надання дозволів та погоджень на проведення робіт в історичних ареалах населених місць як це передбачено ст. 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», тобто відсутній правовий механізм отримання цих дозволів та погоджень і положення ЗУ «Про охорону культурної спадщини» щодо отримання погодження та дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України на проведення будівельних робіт в межах історичного ареалу населеного місця не має практичного застосування; дозвіл на проведення робіт в історичних ареалах населених пунктів є дозвільним документом у сфері господарської діяльності згідно з п. 58 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який затверджений Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», тобто його отримання є частиною господарської діяльності відповідного суб`єкта, а тому перевірка наявності чи відсутності такого дозволу є перевіркою здійснення господарської діяльності відповідного суб`єкта на предмет дотримання ним законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а тому проведення візуального огляду земельних ділянок на вул. Волоська, 1, вул. Волоська, 1-а, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львові мало здійснюватись у порядку, передбаченому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», чого не було дотримано, оскільки: оскаржуваний Припис від 18.10.2021 року не містить інформації про наказ органу охорони культурної спадщини, на підставі якого проводився огляд; не містить інформації про складений за результатами огляду акт і такий акт не направлявся ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС»; огляд земельних ділянок на вул. Волоська, 1, вул. Волоська, 1-а, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львові проводився без повідомлення ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» як генерального підрядника будівництва, а огляд проводився за відсутності керівника ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» чи його уповноваженої особи; працівник управління охорони об`єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, який проводив огляд, не пред`явив ані посвідчення (направлення) на здійснення заходу, ані службового посвідчення; оскільки на офіційному сайті Державної регуляторної служби за посиланням http://www.drs.gov.ua/state-supervision-category/aktualna-informatsiya/ розміщено перелік органів державного нагляду (контролю), якими у віднесених до їх відання сферах затверджено уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), і серед таких органів відсутнє Міністерство культури та інформаційної політики України, не затвердження та не оприлюднення Міністерством культури та інформаційної політики України на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, позбавляє Міністерство культури та інформаційної політики України права проводити заходи державного нагляду (контролю) з виявлення та запобігання порушення вимог пам`яткоохоронного законодавства; оскільки перевірка шляхом візуального обстеження земельних ділянок на вул. Волоська, 1, вул. Волоська, 1-а, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львові проводилося працівником управління охорони об`єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, а не працівниками Міністерства культури та інформаційної політики України, то Міністерство культури та інформаційної політики України не мало підстав видавати оскаржуваний Припис від 18.10.2021 року за результатами перевірки, яку воно не призначало і не проводило. Повідомляє суд, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 року у справі №380/18475/21 залишено без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року з питань забезпечення позову у справі №380/18475/21 за позовною заявою ТОВ «МЕҐА-ТЕХ» до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасувати припису №12519/6.11.6 від 19.10.2021 року щодо припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво ПП «Мега-Тех» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові зі знесенням існуючих будівель».

Суд при вирішенні заяви про забезпечення адміністративного позову виходить з наступного.

Провадження в адміністративних справах відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може відповідно до ч.2 ст. 154 КАС України викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З огляду на викладене виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду, та оскільки необхідність у виклику сторін відсутня, заява розглядається без повідомлення учасників справи відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України.

З поданих заявником до позовної заяви та заяви про вжиття заходів забезпечення позову доказів встановлено укладення 20 лютого 2020 року між ПП «Мега-Тех» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватбуд Плюс» (Виконавець) договору на виконання робіт №20-02/2020, відповідно до якого сторони договору узгодили основні умови з організації будівництва торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕҐА-ТЕХ» є правонаступником прав та обов`язків Приватного підприємства «Мега-Тех», що підтверджується передавальним актом від 15 вересня 2021 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕҐА-ТЕХ» є користувачем земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки пл. 0,0420 га; кадастровий номер: 4610136600:07:005:0025; цільове призначення: 03.10 - для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу з підземним паркінгом; місце розташування: м. Львів, вул. Волоська, 1 на підставі ухвали Львівської міської ради №877 від 14.07.2016 року «Про надання ПП «Мега-Тех» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Волоській, 1 та вул. Волоській, 1-а, ухвали Львівської міської ради №5212 від 20.06.2019 року «Про затвердження ПП «Мега-Тех» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Волоській, 1 та вул. Волоській, 1-а та Договору оренди земельної ділянки від 08.08.2019 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від12.08.2019 року, індексний номер витягу: 177174728;

- земельної ділянки пл. 0,2182 га; кадастровий номер: 4610136600:07:005:0047; цільове призначення: 03.10 - для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва та обслуговування торгово-офісного комплексу з підземним паркінгом; місце розташування: м. Львів, вул. Волоська, 1-а на підставі ухвали Львівської міської ради №877 від 14.07.2016 року «Про надання ПП «Мега-Тех» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Волоській, 1 та вул. Волоській, 1-а, ухвали Львівської міської ради №5212 від 20.06.2019 року «Про затвердження ПП «Мега-Тех» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Волоській, 1 та вул. Волоській, 1-а та Договору оренди земельної ділянки від 15.07.2019 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.08.2019 року, індексний номер витягу: 176073306;

- земельної ділянки пл. 0,0044 га; кадастровий номер: 4610136600:07:005:0040; цільове призначення: 03.10 - для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку; місце розташування: м. Львів, вул. Волоська, 1 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2014 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12.2014 року, індексний номер витягу: 31399924.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕҐА-ТЕХ» є власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на вищевказаних земельних ділянках, а саме:

- котельні літ «А», загальною площею 75,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Волоська, буд. 1 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.12.2015 року, зареєстрованого 08.12.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 798651546101, номер запису про право власності 12422731, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.12.2015 року, індексний номер витягу: 49354215;

- Ѕ ідеальної частки нежитлового приміщення загальною площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу Ѕ ідеальної частки в праві власності на нежитлове приміщення від 30.03.2016 року, зареєстрованого 30.03.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891627746101, номер запису про право власності 13981074, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2016 року, номер інформаційної довідки: 56608747

- Ѕ ідеальної частки нежитлового приміщення загальною площею 150,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу Ѕ ідеальної частки в праві власності на нежитлове приміщення від 31.03.2016 року, зареєстрованого 31.03.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891627746101, номер запису про право власності 14009338, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2016 року, номер інформаційної довідки: 56608747;

- гаражу літ. «Б», загальною площею 19,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Волоська, б/н на підставі Договору купівлі-продажу гаражу від 15.12.2014 року, зареєстрованого 22.12.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Журомською Ю.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 362169946101, номер запису про право власності 8181521, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12.2014 року, індексний номер витягу: 31406374.

Будівництво проводиться на підставі Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ПП «Мега-Тех» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові зі знесенням існуючих будівель («МБУО»), затверджених рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.08.2019 року №783, проектної документації, що розроблена ПП «Вікторія Парк» та затверджена згідно наказу від 31.03.2020 року №03-2020/П «Про затвердження проектної документації», експертиза проекту проведена ТзОВ «Українська будівельно-технічна експертиза (код ЄДРПОУ 39190177), висновок №7-47-19-ЕП/ЛО від 30.03.2020 року (позитивний), а також Дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ112201401041 від 22.12.2020 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

У Дозволі на виконання будівельних робіт №ЛВ112201401041 від 22.12.2020 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові генеральним підрядником визначено позивача ТзОВ «Приватбуд Плюс».

Отже Замовником будівництва - ТОВ «МЕҐА-ТЕХ» погоджено в порядку встановленого законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» із Львівською міською радою та її виконавчим комітетом містобудівні умови та обмеження, а будівництво багатоквартирного будинку розпочате на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ112201401041 від 22.12.2020 року, який видано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львов.

Відтак у позивача - ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» було достатньо законних підстав для початку здійснення будівництва.

З метою будівництва вказаного торгово-офісного центру укладено ряд договорів, зокрема, договір на виконання пам`яткоохоронних робіт №07-20-АН від 07.05.2020 року, договір на виконання авторського нагляду №310320 АН від 31.03.2020 року, договір про надання послуг з технічного нагляду №5 від 31.03.2020 року

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно ч. 4 ст. 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у справі "Мікалефф проти Мальти" визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші проти Мальти").

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Суд погоджується з доводами заявника, що зупинення будівельних робіт призведе до порушення договірних зобов`язань щодо оренди відповідної будівельної техніки та обладнання, яке використовується у будівництві, численних договорів поставки тощо.

При припиненні робіт на об`єкті будівництва підлягає застосуванню Положення консервації та розконсервації об`єктів будівництва, яке затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 №2 (далі Положення №2).

Так, згідно п. 4.5. цього Положення замовник будівництва зобов`язаний понести витрати на безпосередньо консервацію об`єкта та забезпечення охорони об`єкта. Відповідно до п. 4.4. Положення №2 Підрядник зобов`язаний здати, а Замовник прийняти законсервований об`єкт (будову) за актом про прийняття законсервованого об`єкта (будови) (додаток 6), а також конструкції, устаткування і матеріали, які залишаються на об`єкті та підлягають консервації, за відомістю не змонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які залишаються на об`єкті (будові) та підлягають консервації (додаток 3). Вартість зазначених конструкцій, устаткування і матеріалів, які придбані Підрядником за його кошти і залишаються на об`єкті (будові) та підлягають консервації, відшкодовуються Замовником.

На переконання суду підставними є твердження позивача, що припинення виконання будівельних робіт по вул. Волоській, 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львові з будівництва торгово-офісного центру з підземною автостоянкою на час розгляду судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» про оскарження Припису від 18.10.2021 року спричинить ряд негативних наслідків, а саме:

-Переривання технологічних процесів будівництва, які визначені проектною документацією на будівництво та графіком виконання будівельних робіт. Процеси забезпечення безпеки будівельного об`єкта та збереження якості зведених конструкцій вимагають безперервного ведення будівництва, оскільки у випадку його припинення можуть настати наслідки у вигляді руйнування об`єкта незавершеного будівництва внаслідок дії природних процесів (потрапляння води в пори будівельних матеріалів, тощо);

-Псування запланованих до використання у будівництві будівельних матеріалів через несвоєчасне їхнє використання, що призведе до значних економічних збитків Замовника будівництва та необхідності пошуку інвестицій для нової закупки матеріалів, не передбачених кошторисною документацією, після відновлення виконання робіт;

-Виконання заходів, що передбачені Положенням консервації та розконсервації об`єктів будівництва, яке затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 №2, що призведе до понесення Позивачем як замовником будівництва витрат на безпосередньо консервацію об`єкта та забезпечення охорони об`єкта (п. 4.5. Положення №2) та необхідності компенсації Позивачем Виконавцю ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» вартості конструкцій, устаткування і матеріалів, які будуть залишені на об`єкті будівництва, та забезпечення охорони об`єкта;

-Продовження строку оренди залученого до будівництва обладнання та устаткування, а відтак і перевищення передбачених кошторисною документацією витрат на таку оренду, сплата яких підлягатиме за кошти Позивача;

-Заподіяння працівникам Виконавця ТОВ «ПРИВАТБУД ПЛЮС» матеріальної шкоди у вигляді оплати заробітної плати у меншому розмірі внаслідок простою, під яким розуміють вимушене призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП України);

-Порушення строку прийняття в експлуатацію торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові, що в свою чергу спричинить неможливість виконання Замовником будівництва своїх зобов`язань перед інвесторами та покупцями. В свою чергу, Позивач у зв`язку з неможливістю своєчасного завершення будівництва об`єкту буде вимушене сплатити штрафні санкції за порушення строків будівництва, а відтак їхня сплата є утрудненим та потребує залучення Позивачем додаткових позик;

-Неможливість вчасного оформлення покупцями об`єктів нерухомого майна в об`єкті будівництва права власності на відповідні закріплені за ними приміщення, що є неприпустимим з огляду на гарантії прав власності особі, які гарантовані їй державою Україна положеннями ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року і положеннями Конституції України.

Судом також встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі 380/18475/21, залишеною в силі Постановою Восьмого апеляційного адміністративно суду від 16.03.2022 задоволено заяву замовника будівництва ТзОВ «МЕГА-ТЕХ» про забезпечення позову та зупинено дію припису Міністерства культури та інформаційної політики України №12519/6.11.6 від 19.10.2021 року щодо припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львова зі знесенням існуючих будівель».

Тобто у спірних правовідносинах виникла правова невизначеність, за якої перешкод у здійсненні проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львова зі знесенням існуючих будівель» у замовника немає, однак проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові зі знесенням існуючих будівель» заборонено заявнику (позивачеві), який є згідно виданого дозволу генеральним підрядником та який повинен виконувати роботи для замовника ТзОВ «МЕГА-ТЕХ» згідно укладеного договору №20-02/2020 від 20 лютого 2020 року

Відтак припинення виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта «Будівництво ПП «МЕГА-ТЕХ» та ТзОВ «Галпроектмонтаж» торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львові» на час розгляду у судовому порядку позову Товариства з обмеженою відподальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» про оскарження Припису від 18.10.2021 року спричинить значну фінансову шкоду та збитки не тільки самому Позивачу та його працівникам, але і замовнику будівництва - ТОВ «МЕҐА-ТЕХ», а також залученим інвесторам, а у випадку задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відподальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» для відновлення порушених прав позивача, замовника та інвесторів будівництва потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, що є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст. 150 КАС України.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п.1 ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже КАС України допускає забезпечення позову як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з підстав якщо:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза спричинення значної шкоди, відшкодування якої неминуче буде пов`язано з труднощами ефективного захисту та можливості поновлення порушених прав.

Судом враховано співмірність співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.

З урахуванням вищевикладених мотивів та встановлених судом на підставі поданих позивачем доказів фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому для належного захисту прав позивача достатнім є забезпечення позову шляхом :

- зупинення дії Припису Міністерства культури та інформаційної політики України №12467/6.11.6 від 18.10.2021 року щодо припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 м. Львові зі знесенням існуючих будівель» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову є наданням тимчасового захисту можливо порушених прав позивача та відповідає завданням, засадам і принципам адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд, -

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТБУД ПЛЮС" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Застосувати заходи забезпечення позову у справі 380/6862/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТБУД ПЛЮС" про визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури та інформаційної політики України

3. Зупинити дію Припису Міністерства культури та інформаційної політики України №12467/6.11.6 від 18.10.2021 року щодо припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 м. Львові зі знесенням існуючих будівель» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч.2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд відповідно до п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Повний текст ухвали складений 23.05.2022.

Суддя Коморний О.І.