Рішення

від 17.05.2022 по справі 380/16037/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16037/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКоморного О.І.

секретар судового засіданняМарець В.В.

за участю:

представник позивачаІванюк Й.І.

представник відповідачаВолошин О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Тайфун-Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Тайфун-Плюс", в якій просить :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області від 3 вересня 2021 року № 20102/13-01-07-05.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2021 року № 20102/13-01-07-05, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 1 010 941 грн (один мільйон десять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 00 копійок) та штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 101 094, 10 грн (сто одна тисяча дев`яносто чотири гривні 10 копійок). Вказує, що перевіркою встановлено порушення Підприємством п.200.1, п.п. «б» п.200.4 ст.200, п.208.2 ст.208 Податкового Кодексу України. Зазначає, що відповідач обґрунтовує порушення тим, що позивачем безпідставно задекларовано до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, не зареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України. Вважає, що це суперечить нормам Податкового кодексу України. Вказує, що відповідач дійшов до висновку про те, що підприємством безпідставно задекларовано до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, не зареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України (ст. 40 Акту), проте вважає, що такий висновок не відповідає фактичній складовій здійснених підприємством зовнішньоекономічних господарських операцій, та суперечить нормам ПК України та усталеній податково-правничій практиці. Зазначає, що господарські операції із контрагентами були об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання послуг та виконання робіт, що були предметом операцій є митна територія України. Вважає, що такий висновок напрошується, зокрема, з огляду на умови зовнішньоекономічних контрактів, укладених з зазначеними контрагентами де чітко прослідковується причинно-наслідковий зв`язок необхідності надання послуг та виконання робіт на митній території України, та фактичне надання таких послуг і виконання робіт в межах митної території України (випадки можна класифікувати за двома основними критеріями: (1) за місцезнаходженням нерухомого майна та виробничих ліній підприємства, (2) за зареєстрованим місцем отримувача таких послуг і робіт - підприємством). Позивач вказує, що в результаті, у підприємства виникли податкові зобов`язання, що повністю відповідають нормам, передбаченим ПК України, а також, підприємством правомірно сформовано податковий кредит та, в результаті, законно відшкодовано ПДВ з державного бюджету України в загальній сумі 1 010 941 грн (один мільйон десять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня).

Позивач стверджує, що прийняте Відповідачем Податкове повідомлення-рішення суперечить: пп. 2 п. 180.1 ст. 180, п. 180.2 ст. 180, пп. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2.ст. 200, п. 200.4 ст. 200, п. 208.2 та 208.3 ст. 208 ПК України; судовій практиці Верховного Суду, наведеній у абзаці 6 розділу 3 цієї Позовної заяви, яку повноважний Суд повинен врахувати при розгляді цієї справи відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 13 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" в редакції чинній станом на дату подання цієї Позовної заяви; висновкам відповідача, що стосуються бюджетного відшкодування ПДВ по аналогічних господарських операціях, викладеним у довідках за результатами проведення податкових перевірок.

Позивач зазначає, що ні податковим повідомленням-рішенням ні Актом не доведено умислу та вини Позивача у "незаконному" відшкодуванні ПДВ, як і факту завдання збитків Державному бюджету України в результаті відшкодування позивачем від`ємного значення сум податку на додану вартість, натомість, відповідачем покладено в аргументацію Податкового повідомлення-рішення суперечливу аргументацію, яка побудована на тому, що позивач не мав права формувати податковий кредит в результаті здійснення господарських операцій, які є об`єктами оподаткування ПДВ.

Також вказує, що законність відшкодування ПДВ з вказаних підстав, раніше підтвердив сам відповідач в результаті проведення позапланових документальних перевірок на предмет правомірності бюджетного відшкодування ПДВ Позивачем (довідка № 2451/13-01-07-06/36741547 від 09.12.2020 за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування; довідка № 32/28/10-52-04/36741547 від 20.12.2019 за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість , у тому числі заявленого до відшкодування.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує повністю. Позиція відповідача полягає у правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки підпунктом «б» п. 200.4 ст. 200 Кодексу визначено, що сума від`ємного значення, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст. 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Поряд з цим, назва графи 7 Таблиці 2 та примітка «*» до цієї таблиці Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276), передбачає зазначення сум ПДВ по отриманих послугах від нерезидента на митній території України з умовним ІПН постачальника 500000000000. До 1 січня 2015 року п. 200.4 ст. 200 Кодексу передбачав бюджетне відшкодування частини від`ємного значення в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України в сумі, яка дорівнювала сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, п. 200.4 ст. 200 Кодексу було викладено в новій редакції, якою не передбачено бюджетного відшкодування за такої обставини. Відповідач вказує, що з цієї дати та до сьогодні визначено, що бюджетне відшкодування може здійснюватися лише у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, оскільки: п. 200.4 ст. 200 Кодексу передбачає розподіл (у тому числі для бюджетного відшкодування) виключно сум від`ємного значення. На відміну від операцій з ввезення товарів на митну територію України, по яких є обов`язок сплати ПДВ на митниці, сплачена сума включається до складу податкового кредиту і відповідно формує від`ємне значення, то за операціями з отримання послуг, що постачаються нерезидентами, лише нараховується сума ПДВ, яка включається до складу як податкового кредиту, так і податкових зобов`язань (підпункти 208.2 та 208.3 ст. 208 Кодексу). Тобто за операціями з отримання послуг, що постачаються нерезидентами, у платника податків взагалі не має обов`язку сплачувати ПДВ і не може виникати від`ємного значення з ПДВ, на відшкодування частини якого міг би претендувати отримувач цих послуг. Таким чином зазначає, що Кодекс виключає можливість декларування до бюджетного відшкодуванням сум ПДВ за операціями з отримання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно з п.п. 208.2 та 208.3 ст. 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим шостим підпункту «в» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 Кодексу. При цьому отримувач послуг платник податку в порядку, визначеному ст. 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту в установленому порядку. Відповідно до п. 208.3 ст. 208 Кодексу якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань декларації за відповідний звітний період. Підпунктом «б» п. 200.4 ст. 200 Кодексу визначено, що сума від`ємного значення, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст. 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Враховуючи вищевикладене відповідач стверджує, що платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України. Отже вважає, що ГУ ДПС у Львівській області було законно проведено перевірку за наслідками якої складено акт перевірки від 05,08.2021 №15941/13-01-07-05/36741547 та винесено податкове повідомлення - рішення: №20102/13-01-07-05 від 03.09.2021.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Тайфун-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 31.03.2021, валютного - за період з 01.07.2017 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2016 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт перевірки від 05.08.2021 №15941/13-01-07-05/36741547 (т.1, а.с.72-135) та встановлено наступні порушення:

п.7, п.9, п.18, п.19, п.20, п.21 П(С)БО 16, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 591 911 грн., у тому числі за 2017 рік (IV квартал 2017 року в сумі 394 838 грн.) в сумі 394 838 грн., за 2018 рік (IV квартал 2018 року в сумі 197 072 грн.) в сумі 197 072 гривень ;

п.200.1, п.п. «б» п.200.4 ст.200, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями встановлено завищення суми податку, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1. податкової декларації «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку») за період з 01.07.2017 по 31.03.2021 всього у сумі 1 010 941 гри., у тому числі за травень 2018 року в сумі 17 383 грн, за листопад 2018 в сумі 51 031 грн., за грудень 2018 в сумі 18 327 грн., за січень 2019 в сумі 583 175 грн, за лютий 2019 в сумі 52 235 грн, за серпень 2019 в сумі 1 873 грн, за вересень 2019 в сумі 8711 грн, за жовтень 2019 в сумі 4 010 грн, за листопад 2019 в сумі 2 215 грн, за лютий 2020 в сумі 78 827 грн, за березень 2020 в сумі 15 476 грн., за квітень 2020 в сумі 53 076 грн, за травень 2020 в сумі 3 808 грн, за липень 2020 в сумі 18 617 грн, за вересень 2020 в сумі 144 грн, за листопад 2020 в сумі 27 057 грн, за грудень 2020 в сумі 48 624 грн, за січень 2021 в сумі 26 352 гривень;

п.46.1 ст.46, п.48.7 ст.48 та п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, не подано "Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" (додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) і не відображено виплат за 1 квартал 2018 року у сумі 1 488 414,55 грн, півріччя 2018 року - 3440809,93 грн, три квартали 2018 року - 6446090,83 грн, 2018 рік - 9805092,80 грн, 1 квартал 2019 року - 2688943,55 грн, півріччя 2019 року - 5454722,01 грн, три квартали 2019 року - 9029876,11 грн, 2019 рік - 14073231,92 грн, 1 квартал 2020 року -5427556,68 грн, півріччя 2020 року - 11822591,04 грн, три квартали 2020 року -20013908,48 грн, 2020 рік - 29241397,13 грн, 1 квартал 2021 року - 9480053,75 грн доходів з джерелом походження з України (проценти) нерезиденту "European Bank for Reconstruktion and Developmen" (Великобританія);

п.51.1 ст.51, абз. „б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, не відобразило - подало не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за 2019 рік.

06 вересня 2021 року уповноваженим представником Підприємства отримано лист відповідача вих. № 25542/6/13-01-07-05-16 від 06 вересня 2021 року (т.1, а.с.187), яким в задоволенні заперечень позивача від 18.08.2021 №222 до Акту відповідача (т.1, а.с.174-179) відмовлено.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення №20102/13-01-07-05 від 03.09.2021, яким на підставі п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість та зобов`язано сплатити суму податку в розмірі 1 010 941,00 грн та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 101 094, 10 грн (т.1, а.с.181-184).

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача, та звернувся до суду з означеним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Судом встановлено, що податковою перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.п. «б» п.200.4 ст.200, п. 208.2 ст.208 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями встановлено завищення суми податку, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1. податкової декларації «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок І 9.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок З ДЗ): на рахунок платника у банку») за період з 01.07.2017 по 31.03,2021 всього у сумі 1 010 941 грн., у тому числі за травень 2018 року в сумі 17 383 грн., за листопад 2018 в сумі 51 031 грн., за грудень 2018 в сумі 18 327 грн., за січень 2019 в сумі 583 175 грн., за лютий 2019 в сумі 52 235 грн., за серпень 2019 в сумі 1 873 грн., за вересень 2019 в сумі 8711 грн., за жовтень 2019 в сумі 4 010 грн., за листопад 2019 в сумі 2 215 грн., за лютий 2020 в сумі 78 826,75 грн., за березень 2020 в сумі 15 476 грн., за квітень 2020 в сумі 53 076 грн., за травень 2020 в сумі 3 808 грн., за липень 2020 в сумі 18 617 грн., за вересень 2020 в сумі 144 грн., за листопад 2020 в сумі 27 057 грн., за грудень 2020 в сумі 48 624 грн., за січень 2021 в сумі 26 352 гривень.

Отже, відповідач при проведенні документальної перевірки дійшов до висновку про те, що підприємством безпідставно задекларовано до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, не зареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пп. 2 п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування податком на додану вартість, платником такого податку є будь-яка особа, що зареєстрована платник податку.

Згідно із п. 180.2 ст. 180 ПК України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208-1 ПК України.

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

Як встановлено судом із змісту акта перевірки, відповідно до укладених контрактів (договорів) з контрагентами-нерезидентами Підприємства на послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України складено акти виконаних робіт та податкові накладні, по яких суми нарахованого податку включені в розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість ) в рядок 7 під кодом 500000000000 за звітні періоди декларування ПДВ. Перелік контрагентів наведено у таблиці 1 на ст. 33 Акту. В бухгалтерському обліку взаємовідносини між вищезазначеними контрагентами-нерезидентами та Підприємством відображено наступними проведеннями: Дт 1521,1522. 91. 92, 952,39 Кт 632 Дт 632 Кт 3712 Дт 6442 Кт 6412 Дт6412 Кт 6442 (т.1, а.с.109).

Згідно з пунктом 208.2 ст. 208 ПК України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим шостим підпункту «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПК України.

При цьому отримувач послуг платник податку в порядку, визначеному ст. 201 ПК України, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту в установленому порядку.

Відповідно до п. 208.3 ст.208 ПК України, якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань декларації за відповідний звітний період.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2.ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або

б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або

в) зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, в ПП «Тайфун-Плюс» виникло право на бюджетне відшкодування ПДВ за правилами, що наведені вище, в результаті проведення господарських операцій, в т.ч. з наступними нерезидентами відповідно до контрактів :

Vecoplan (Німеччина), контракт №806032019 від 06.03.2020, де Продавець зобов`язується продати/надати, Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти у майбутньому Товар/Послуги, на умовах передбачених даним Контрактом і замовленнями, отриманими від Покупця (т. 2, а.см.112-124);

LAW DEBENTUE CORPORATE (Сполучене Королівство), договір №2 від 20.11.2017, за цим Договором Виконавець зобов`язується надати визначені цим Договором юридичні послуги, а Замовник прийняти їх та оплатити відповідно до умов, передбачених Договором (т.2, а.с.124-127);

HEPHEISTOS GMBH (Австрія), контракт №1 від 15.05.2018, де Клієнт призначає Виконавця технологічним консультантом для проведення оцінки та підготовки звіту енергетичного балансу підприємства (т.2, а.с. 128-135);

Fill Geselschaft M.B.H. (Австрія), контракт №07/10/19-1 від 07.10.2019, за цим Договором Виконавець зобов`язується виконувати роботи, а Замовник приймати і оплачувати виконання робіт по технічному обслуговуванню Завдання замовника (т.2, а.с.141-146);

UAB NEPCon LT (Литва), договір № 01/19 від 11.01.2019, де за цим Договором Замовник уповноважує Виконавця провести оцінку по ланцюгу постачання ПП «Тайфун-плюс», на основі пропозиції з аудиту та інформації отриманої при відвідуванні офісів і виробничих ділянок та іншої наданої Замовником інформації (т.2, а.с. 147-150);

Kalin Hobeltechmk AG (Швейцарія), контракт №6-24052018 від 25.05.2018, де за цим Контрактом продавець зобов`язується здійснити поставку, встановлення і за пуск рейсмуса для сирої дошки, а Покупець зобов`язується прийняти вказане обладнання і роботи та провести оплату на умовах даного Контракту (т.2, а.с.151-156);

Agata Bzdyn Kancelaria Radcy Prawnego (Польща), контракт від 11.09.2019, де у відповідності до умов даного Контракту, Клієнт оплачує юридичні послуги, пов`язанні з формуванням правової позиції, щодо регламентації та супроводження декларативної процедури банкрутства згідно законодавства Республіки Польща (т.2, а.с.157-163)

Primultmi SRL (Італія), контракт №18/04/19-1 від 18.04.2019, де Продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити і прийняти запасні запчастини (т.2, а.с.165-166)

DI EWALD FUCHS CONSULTING (Австрія), контракт №9 від 20.04.2020 , де Згідно умов Контракту, Фрілансер зобов`язується надати послуги Принципалу визначені у Контракті, а Принципал зобов`язується оплатити вартість наданих послуг (т.2, а.с.167-172).

Nawinia GmbH (Німеччина), договір №150620220 від 15.07.2020, де Експедитор приймає на себе зобов`язання виконати та/або організувати виконання визначених, згідно даного Договору та заявок до нього, послуг транспортного експедирування (т.2, а.с.173-1760

DIN CERTCO GESELLSCHAFT FUR KONFORM ITATS- BEWERTUNG MBH (Німеччина), контракт №DE01-12/2020 від 09.12.2020, де по Контракту Виконавець зобов`язується виконати, за завданням Замовника, роботу по сертифікації та дозволити використання у майбутньому торгових марок і ліцензії на щодо дерев`яних налетів (т.2, а.с.177-181);

Biocontrol Sp.z.o.o. (Польща), контракт №515-02 (т.2, а.с.182-194); Dalso SRL (Італія); LANGZAUNER GmbH (Австрія).

Як встановлено судом з долучених до матеріалів справи доказів, господарські операції із зазначеними контрагентами були об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання послуг та виконання робіт, що були предметом операцій є митна територія України.

Суд встановив із змісту та умов зовнішньоекономічних контрактів, укладених з зазначеними контрагентами причинно-наслідковий зв`язок необхідності надання послуг та виконання робіт на митній території України, та фактичне надання таких послуг і виконання робіт в межах митної території України, а саме за місцезнаходженням нерухомого майна та виробничих ліній Підприємства та за зареєстрованим місцем отримувача таких послуг і робіт - Підприємством.

Як встановлено судом, в результаті проведення господарських операцій, у позивача виникли податкові зобов`язання передбачені ПК України, а також, правомірно сформовано податковий кредит та, в результаті, законно відшкодовано ПДВ з державного бюджету України в загальній сумі 1 010 941 грн. (один мільйон десять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі№ 808/1539/16 дійшли висновку : «Зміст вказаних правових норм свідчить, що платник ПДВ - покупець товарів (послуг) від нерезидента місце постачання яких розташоване на митній території України за наслідками отримання таких товарів (послуг) самостійно виписує податкову накладну, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та за наслідками такої операцій одночасно відображає суми податкових зобов`язань та суми податкового кредиту у власній податковій звітності».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 806/1706/16 викладено висновок : «Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також: на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надасться виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.Відтак, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності»

Відтак, суд дійшов висновку, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом, такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем, постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; і) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі № 820/3274/18.

Більше того, законність відшкодування ПДВ з вказаних підстав, підтвердив відповідач в результаті проведення позапланових документальних перевірок на предмет правомірності бюджетного відшкодування ПДВ Позивачем.

Судом встановлено, що за результатами проведення зазначених перевірок Податковим органом складено та видано:

- довідку № 2451/13-01-07-06/36741547 від 09.12.2020 року за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість , у тому числі заявленого до відшкодування (т.1, а.с.249-250, т.2, а.с.1-13).

- довідку № 32/28-10-52-04/36741547 від 20.12.2019 року за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування, згідно яких господарські операції Підприємства з імпорту послуг та робіт, місце надання та виконання яких знаходиться на митній території України, с об`єктом оподаткування ПДВ. Відтак, податкові зобов`язання, що виникають із таких операцій підлягають до врахування при обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ (т.1, а.с.214-249)

Як встановлено судом, згідно вказаних довідок відповідача за результатами проведення позапланових документальних перевірок на предмет правомірності бюджетного відшкодування ПДВ Позивачем зазначає, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ за вересень 2020 р. у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету порушень не встановлено та підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13 059 376.

При цьому, у таблиці на ст. 4-5, ст. 7 довідки № 2451 /13-01 -07-06/36741547 від 09.12.2020 року зазначено постачальників послуг-нерезидентів в результаті здійснення господарських операцій з якими у Позивача виникло право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Крім того, зазначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП «Тайфун-Плюс» вимог Кодексу з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2019 року порушень не встановлено.

При цьому, у таблиці на ст. 16-28 довідки № 32/28-10-52-04/36741547 від 20.12.2019 року зазначено постачальників послуг-нерезидентів в результаті здійснення господарських операцій з якими у Позивача виникло право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що винесене Головним управлінням ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2021 року № 20102/13-01-07-05 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку па додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи те, що позивачем не вчинено жодних з порушень податкового законодавства, які зазначені у податковому повідомленні-рішенні, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 101 914, 10 грн є протиправним.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не дотримані в повній мірі, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що відповідно до ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судовий збір в сумі 16 680,53 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 3 вересня 2021 року № 20102/13-01-07-05.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства "Тайфун-Плюс" (вул. Шашкевича, 41, с. Ожидів, Буський район, Львівська область, 80530; код ЄДРПОУ : 36741547) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ : 43968090), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 16 680,53 грн (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень, 53 копійки).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23.05.2022.

Суддя Коморний О.І.