Рішення

від 09.05.2022 по справі 716/1945/20

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1945/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2022 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Стрільця Я.С.,

з участю секретаря судових засідань Вікторівської Д.Я.,

представника відповідача Берегуляк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» (далі по тексту ТОВ «Мрія Фармінг Буковина») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що в рамках розгляду Заставнівським районним судом Чернівецької області цивільної справи №716/839/19, йому стало відомо про наявність договору оренди земельної ділянки від 28.08.2018, реєстраційний номер 44249484, начебто укладеним між ним ( ОСОБА_1 ) та ТОВ «Мрія Фармінг Буковина». До вказаного часу про наявність вказаного договору оренди йому нічого відомо не було.

Згідно довіреності від 26.07.2018 особою, уповноваженою представляти інтереси ОСОБА_1 в частині належної йому на підставі державного акту серії №17752 виданого 04.06.2007 земельної ділянки, була ОСОБА_3 , проте вказана довіреність у своєму змісті не містила визначених довірителем повноважень на укладення повіреною договору оренди земельної ділянки.

Зі слів ОСОБА_4 вона будь-якого договору не підписувала та не мала намір підписувати, проте зазначає, що під час отримання орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою вона підписувала ряд документів, серед яких, можливо, і був оспорюваний правочин.

ОСОБА_4 вважає, що її навмисно було введено в оману представниками ТОВ «Мрія Фармінг Буковина», оскільки останніми для підпису їй пропонувалися накладні про отримання орендної плати за користування земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві приватної власності.

З урахуванням наведеного, позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.07.2018 та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши відповідача повернути йому спірну земельну ділянку і, таким чином, відновити його становище, яке існувало до порушення його цивільних прав.

22.09.2021 представником ТОВ «Мрія Фармінг Буковина» Берегуляк О.В. на адресу суду було адресовано відзив на позовну заяву, в якому вона висловила свої заперечення щодо заявлених вимог, вважаючи їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення. В першу чергу, просила суд при розгляді даної справи врахувати наявність чинного рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.03.2020, яке було ухвалене за наслідками розгляду позову ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія Фармінг Буковина» про визнання недійсним договору оренди землі від 26.07.2018 та яким встановлено наявність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення оспорюваного правочину, а також наявність повноважень у ОСОБА_4 на його укладення. Оскільки, вказані обставини в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Також вказала, що ОСОБА_4 , підписуючи оспорюваний договір оренди, діяла за наявності повної цивільної дієздатності. Позивачем на підтвердження його вимог про визнання правочину недійсним не доведено жодними належними доказами підписання ОСОБА_4 оспорюваного правочину під впливом обману. При цьому, обставини, які є наслідком недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін договору, не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, попередньо від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просив розгляд справи провести без їх з позивачем участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв`язку, позовні вимоги не визнала та заперечила проти їх задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, врахувавши клопотання представника позивача, вислухавши позицію представниці відповідача, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши та оцінивши подані письмові докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про оренду землі"договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, площею 2,2643 гектари, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7321589500:01:002:0040, що розташована на території Шубранецької сільської ради Чернівецького (колишнього Заставнівського) району Чернівецької області. Вказана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 02.04.2020 за №205962966 (а.с.16).

26.07.2018 ОСОБА_1 було складено довіреність, якою він уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси в частині належної йому на підставі державного акту серії №17752 від 04.06.2007 земельної ділянки (а.с.15).

За змістом вказаної довіреності ОСОБА_4 уповноважено:

-представляти інтереси ОСОБА_1 у будь-яких органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх структурних підрозділах та підпорядкованих ним органах і організаціях, в органах земельних ресурсів, у кадастровому відділі, відповідних територіальних органах і організаціях, в органах земельних ресурсів, у кадастровому відділі, відповідних територіальних органах екології та природних ресурсів, в інших підприємствах, установах та організаціях, незалежно від підпорядкування, форм власності та належності;

-отримувати на ім`я ОСОБА_1 дивіденди на земельну частку (пай) згідно державного акту серії №174752, виданого 04.06.2007;

-подавати від імені ОСОБА_1 документи, в тому числі заяви відповідного змісту;

-одержувати документи, в тому числі рішення, дозволи, державні акти на право власності на землю, довідки тощо;

-розписуватися за ОСОБА_1 на документах та в їх одержанні, в тому числі на заявах;

-сплачувати належні з ОСОБА_1 будь-які інші платежі, в тому числі платежі за виготовлення та оформлення документів тощо;

-подавати до відповідних уповноважених органів документи, необхідні для оформлення державних актів на право власності на землю, одержати оформлені на ім`я ОСОБА_1 державні акти;

-вчиняти всі інші юридично значущі дії, пов`язані з цією довіреністю.

З наведеного вбачається, що будь-яких обмежень повноважень Петрюк О.Д. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 при вирішенні будь-яких питань, пов`язаних з управлінням належною останньому земельною ділянкою, довіреністю не встановлено.

Вказана довіреність позивачем видана на ім`я ОСОБА_4 добровільно, посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, та у встановленому законом порядку недійсною не визнавалась.

Водночас, наявність у ОСОБА_6 повноважень на вчинення договору оренди від імені ОСОБА_1 встановлено рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.03.2020, яке було предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку, та набрало законної сили 04.04.2020 (а.с.237-240).

В силу приписів ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28.08.2018 ОСОБА_4 , діючи на підставі довіреності, уклала з ТОВ «Мрія Фармінг Буковина» договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,2643 га, у тому числі під ріллею 2,2643 га (а.с.235-236).

Згідно розділу «Строк дії договору» договору оренди землі від 28.08.2018 «Договір укладено строком на 7 років» (а.с.235).

Відповідно до ст.126 ЗК України та ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, з цього моменту починають діяти права і обов`язки сторін, ця дата є початком перебігу строку дії договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ «Мрія Фармінг Буковина» за вказаним договором прийнято державним реєстратором Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Пожога К.Г. (а.с.16-17).

Основною підставою звернення до суду із вимогою про визнання вказаного договору оренди недійсним позивач зазначає те, що такий не відповідав його волі, як власника спірної земельної ділянки, та був підписаний ОСОБА_4 під впливом обману з боку відповідача, яка, підписуючи документацію, помилково вважала, що підписує документи про отримання орендної плати за використання земельної ділянки, переданої в оренду, а не договір оренди землі з ТОВ «Мрія Фармінг Буковина».

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Як роз`яснено у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними», відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Цивільний кодекс встановлює презумпцію правомірності договору (ст. 204). Це означає, що договір є дійсним, якщо: він не визнаний недійсним судом; його недійсність не випливає з норми закону.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини 1 статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину (активний обман), або якщо сторона замовчує їх існування (пасивний обман).

Згідно роз`яснень, що містяться у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

З аналізу наведених законодавчих норм та правових позицій слідує, що вимоги про визнання правочинів недійсними, заявлені на підставі статті 230 ЦК України, можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях іншої особи та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона правочину - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V.v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Всупереч цьому, позивач не довів в судовому засіданні з посиланням на належні та допустимі докази той факт, що його довірителькою ОСОБА_4 підписано оспорюваний договір оренди землі під впливом обману. Той факт, що ОСОБА_4 , добровільно підписавши наданий їй на підпис документ - договір оренди земельної ділянки, не ознайомилася з його змістом, не свідчить про вчинення договору під впливом обману зі сторони відповідача.

Підписуючи оспорюваний договір, ОСОБА_4 , як уповноважена особа, яка наділена повною цивільною дієздатністю, знала або ж мала знати його зміст. В свою чергу, обставини, які є наслідком недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін договору не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним.

Із змісту позовної заяви можна зробити висновок, що при підписанні договору оренди, ОСОБА_4 внаслідок власного недбальства (через неуважність, або з інших причин, які позивач не називає) погодилася із його змістом, що вказує на відсутність правових підстав для визнання цієї угоди недійсною із передбачених статтями 229, 230 ЦК України.

Приходячи до такого висновку, суд одночасно враховує обставини, встановлені рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.03.2020 у справі №716/2106/19, зокрема пояснення ОСОБА_4 , яка, будучи допитаною в судовому засіданні вказала, що вона є сестрою ОСОБА_1 , який оформив на її ім`я довіреність та уповноважив її на розпорядження належною йому земельною ділянкою на період його перебування за кордоном. Про те, що вказана земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «Мрія Фармінг Буковина» ОСОБА_1 було відомо, проте він бажає розірвати договір оренди земельної ділянки, оскільки має намір в подальшому передати її в користування ОСОБА_7 .

Розглядом цивільної справи №716/2106/19 встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії №17752 від 04.06.2007, відповідало внутрішній волі останнього.

Вказані обставинимають преюдиційнезначення дляданої справита всилу ч.4 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.

Відтак, доводи ОСОБА_1 щодо введення в оману представником відповідача його довірительки ОСОБА_4 під час укладення договору оренди землі від 28.08.2018, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки не підтверджені будь-якими доказами.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 206, 235, 247, 259, 263 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 1-м відділом ЧМВ УМВС України в Чернівецькій області 28.03.2003 року, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Спіжавка Тарас Георгійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №307 від 06 жовтня 2006 року, діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 12.11.2020 виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 03.08.2020;

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» код ЄДРПОУ 40093326, місцезнаходження с.Юрківці, вул.Центральна,1 «Г», Чернівецький район Чернівецької області;

Представник відповідача: адвокат Берегуляк Оксана Вікторівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000400 від 24 жовтня 2019 року, діє на підставі довіреності від 07.06.2021 № 27.

Дата складення повного судового рішення: 20.05.2022.

Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ