Постанова

від 18.05.2022 по справі 187/625/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2022 року м. Дніпросправа № 187/625/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засіданні Солодкової К.А.,

за участі представника позивача Клочихіна Є.І.,

представника відповідача Стрєльнікова Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року в адміністративній справі №187/625/21 (головуючий суддя першої інстанції Боженко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05.05.2021 року звернувся до Петриківського районного суду з позовом до Петриківської селищної ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення сесій Петриківської селищної ради від 04.12.2020 року №16-2/VIII «Про реорганізацію сільських та селищних рад, що увійшли до складу новоутвореної Петриківської селищної ради».

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2021 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про не відповідність рішення сесій Петриківської селищної ради від 04.12.2020 року №16-2/VІІІ «Про реорганізацію сільських та селищних рад, що увійшли до складу новоутвореної Петриківської селищної ради» нормам ч.1 ст.106 Цивільного кодексу України, Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та Закону України «Про місцеве самоврядування». Позивач вказує, що закон допускає можливість примусового приєднання інших юридичних осіб лише за рішенням суду або відповідних органів державної влади, однак Петриківська селищна рада не є органом державної влади та не наділена законом повноваженнями (правом) на прийняття відповідних рішень. Відповідно до п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №709-р є актом з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, який не містить жодної норми, що зачіпає права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та/або юридичних осіб, у зв`язку з чим не підлягає державній реєстрації, як наслідок - не є обов`язковим для виконання органами місцевого самоврядування нормативно-правовим актом України, тому не може породжувати будь-яких правових наслідків для Петриківської селищної ради, у зв`язку з чим п.1 рішення не відповідає нормам закону. Петриківська селищна рада не правомочна розглядати і вирішувати питання щодо реорганізації рад, а також визначати на власний розсуд спосіб (шлях) такої реорганізації інших органів місцевого самоврядування, які є самостійними юридичними особами. Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням порушено його права та інтереси як члена територіальної громади с.Єлизаветівка та як депутата Єлизаветівської сільської ради сьомого скликання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, його представник подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного врахування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття незаконного судового рішення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Рішенням від 17.11.2020 року №1-1/VІІІ вирішено прийняти до відома факт початку повноважень депутатів Петриківської селищної ради VIII скликання, згідно переліку.

Рішенням від 17.11.2020 року №2-1/VІІІ прийнято до відома факт початку повноважень Петриківського селищного голови ОСОБА_2 ..

Рішенням Петриківської селищної ради від 04.12.2020 року №16-2/VІІІ з урахуванням ст.ст.25, 26, 59, п.6-1 Розділу 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статей 104, 105, 107 Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частиною 4 статті 31 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №601-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Дніпропетровської області», п.7 Розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879, ч.4 ст.3 Розділу XIV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, враховуючи рішення селищної ради «Про початок повноважень депутатів Петриківської селищної ради від 17 листопада 2020 року №1-1/VІІІ, вирішено почати процедуру реорганізації наступних сільських та селищних рад шляхом їх приєднання до Петриківської селищної ради (код ЄДРПОУ 04339698), місцезнаходження 51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт.Петриківка, пр.Калнищевського Петра, буд. 69:

Курилівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04339681), місцезнаходження вул.Щаслива, 58, смт.Курилівка, 51840;

Іванівської сільської ради (код ЄДРПОУ 23642209), місцезнаходження вул.Центральна, 72, с.Іванівка, 51812;

Єлизаветівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338090), місцезнаходження Центральна площа, 9, с.Єлизаветівка, 51831;

Лобойківської сільської ради (код ЄДРПОУ 0433881), місцезнаходження вул.Центральна, 86, с.Лобойківка, 51830;

Чаплинської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338173), місцезнаходження провулок Тихий, 7, с. Чаплинка, 51820;

Шульгівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338189), місцезнаходження вул.Центральна, 102, с.Шульгівка, 51810 (а.с.53-55 т.1).

Вказане рішення опубліковано на офіційному сайті Петриківської селищної ради 07 грудня 2020 року.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає пістав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ, міст.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування» (тут і далі по тексту - в редакції на час спірних правовідносин) встановлено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Згідно статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

16 квітня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» №562-ІХ, яким встановлено:

- визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюються на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей;

- у 2020 році перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, проводяться одночасно з черговими місцевими виборами 2020 року;

- вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, не проводяться;

- повноваження сільських, селищних, міських рад, Сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році».

17 листопада 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» №1009-ІХ.

Цим законом внесені доповнення до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та визначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

«у день набуття повноважень Сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються вповноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі - ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі - новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу;

після припинення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу ради, що припиняється, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження новообраною радою персонального складу виконавчого комітету;

сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього Пункту;

якщо територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді:

нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої територіальної громади;

речей, призначених для обслуговування відповідних об`єктів нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв`язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об`єкта нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації;

прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою (у тому числі в особі відповідної сільської, селищної, міської ради), якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади;

не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розмішеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом:

юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою;

з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету починається реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету новообраної ради.

Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим пунктом;

юридична особа - виконавчий комітет новообраної ради є правонаступником прав та обов`язків юридичних осіб - виконавчих комітетів рад, що припиняються, з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету;

під час реорганізації юридичних осіб - органів місцевого самоврядування у випадках, визначених цим пунктом, не застосовуються положення законодавства щодо: необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов`язанні (переведення боргу); права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків; неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.

Під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою.

За поданням сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, сільська, селищна, міська рада може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються».

Кабінетом Міністрів України на виконання делегованих Законами України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» №562-ІХ від 16.04.2020 року та «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» №1009-ІХ від 17.11.2020 року повноважень, розпорядженням «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Дніпропетровської області» від 20 травня 2020 року №601-р затверджено перспективний план формування територіальних громад Дніпропетровської області.

В додатку до вказаного розпорядження встановлено перелік спроможних територіальних громад Дніпропетровської області, зокрема вказано Петриківська територіальна громада, з адміністративним центром в смт.Петриківка та територіальні громади, що входять до складу спроможної територіальної громади: Петриківська, Єлизаветівська, Іванівська, Курилівська, Лобойківська, Хутірська, Чаплинська, Шульгівська.

За результатами проведення перших виборів 25.10.2020 року набули повноважень сільські, селищні, міські ради та відповідні сільські, селищні, міські голови у територіальних громадах, утворених Кабінетом Міністрів України. День відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на перших виборах 25.10.2020 року є останнім днем здійснення повноважень попередніми сільськими, селищними та міськими радами, їхніми головами, секретарями. З цього пленарного засідання новообрані ради отримують нові повноваження на новій адміністративно-територіальній основі.

Петриківська селищна рада та Петриківський селищний голова набули повноважень внаслідок проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року в день проведення першої сесії Петриківської селищної ради восьмого скликання, яка відбулася 17 листопада 2020 року (а.с.49-51, 52 т.1).

Саме з цього дня припиняються повноваження сільських, селищних рад, сільських, селищних голів, територіальних громад, які увійшли до складу сформованої Петриківської селищної територіальної громади.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача поясниив, що до складу новоутвореної Петриківської селищної ради увійшли депутати від попередніх сільских та селищних рад, в тому числі і від Єлизаветінської сільської ради.

Вказана обставина представником позивача не оскаржувалась та не спростована.

На другій сесії Петриківської селищної ради, яка відбулась 04 грудня 2020 року, депутати ухвалили рішення «Про реорганізацію сільських та селищних рад, що увійшли до складу новоутвореної Петриківської селищної ради» №16-2/VІІІ, яке опубліковано 07.12.2020 року (а.с.53-55 т.1).

На підставі вказаного рішення розпочато процедуру реорганізації сільських та селищних рад шляхом їх приєднання до Петриківської селищної ради: Курилівської селищної ради, Іванівської сільської ради, Єлизаветівської сільської ради, Лобойківської сільської ради, Чаплинської сільської ради та Шульгівської сільської ради.

Петриківську селищну раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків селищної та сільських рад, утворені комісії з реорганізації з визначенням їх повноважень, а також визначені план заходів, акти приймання-передачі, проведення інвентаризації та вжиття селищним головою повноважень, пов`язаних з попередженням працівників про їх вивільнення, закриття рахунків реорганізованих рад та подання відомостей про зміни до державного реєстру.

Прийняте рішення відповідає статтям 25, 26, 59, п.6-1 розділу V Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтям 104, 105, 107 Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частиною 4 статті 31 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419, розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №601-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Дніпропетровської області», п.7 Розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року №879, ч.4 ст.3 Розділу XIV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року №1000/5.

Вказане рішення прийняте відкритим поіменним голосуванням, результати якого оприлюднені відповідно до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» на офіційному сайті селищної ради.

На підставі зазначеного рішення 17.12.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені дані про перебування юридичної особи в процесі припинення та внесено відомості про голову комісії з припинення ( а.с.74-79 т.1).

24 грудня 2020 року на третій сесії депутатами прийнято рішення «Про деякі питання управління комунальною власністю», яким прийнято до комунальної власності Петриківської селищної ради майно бюджетних установ, комунальних підприємств, фінансові кошти та затверджені передавальні акти Чаплинської сільської ради, Лобойківської сільської ради, Іванівської сільської ради, Шульгівської сільської ради, Курилівської селищної ради, Єлизаветівської сільської ради (а.с.67 т.1).

Статтею 106 Цивільного кодексу визначено, що приєднання юридичної особи здійснюється у випадках, передбачених законом за рішенням відповідних органів державної влади.

Такі випадки визначені вказаним вище Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» №562-ІХ, яким внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до статті 1 «адміністративний центр територіальної громади - населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади;

територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування»;

до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити пунктом 7-1 такого змісту:

«7-1. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад».

Тобто, законодавчо передбачено утворення територіальних громад з визначенням їх центрів, а також визначено відповідний орган державної влади (Кабінет Міністрів України), який уповноважений приймати рішення про визначення адміністративних центрів територіальних громад, що в подальшому є підставою для призначення перших місцевих виборів.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що посилання у рішенні Петриківської селищної ради на розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №601 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Дніпропетровської області» є таким, що свідчить про утворення нової громади за рішенням органу державної влади, як вірн зазначив і суд першої інстанції.

Відтак, твердження позивача, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №601 регулює виключно відносини добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад не є вірним.

Посилання позивача на статтю 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вказана норма відноситься до розділу II Закону, яка регулює лише порядок добровільного об`єднання територіальних громад, в той час як Петриківська селищна рада - це територіальна громада, що утворена рішенням органу державної влади - Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей» №348-ІХ від 05.12.2019 року частину 1 статті 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» доповнено пунктом 6 такого змісту:

«6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області».

частину 3 статті 11 викладено в такій редакції:

« 3. Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації».

З огляду на вказані вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Петриківської селищної ради від 07.12.2020 року №16-2/VІІІ «Про реорганізацію сільських та селищних рад, що увійшли до складу новоутвореної Петриківської селищної ради» прийнято правомірно, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо порушення прав та інтересів позивача, суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване відповідача не порушує прав та законних інтересів позивача як громадянина.

Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає: що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї явно необгрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.02.2019 року у справі № 522/3665/17.

Крім того, як зазначалось вище, Петриківська селищна рада та Петриківський селищний голова набули повноважень внаслідок проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року в день проведення першої сесії Петриківської селищної ради восьмого скликання, яка відбулася 17 листопада 2020 року (а.с.49-51).

Саме з цього дня припиняються повноваження сільських, селищних рад, сільських, селищних голів, територіальних громад, які увійшли до складу сформованої Петриківської селищної територіальної громади.

Відтак, порушення інтересів позивача відсутні, оскільки повноваження позивача як депутата Єлизаветівської сільської ради сьомого скликання вичерпали свій термін, а у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не обрано депутатом новосформованої територіальної громади.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається на порушення інтересу територіальної громади, частиною якої він є і для якої цей інтерес на його думку має значення.

Отже, вирішуючи спір, суд дійшов висновку про неприпустимість підміни інтересів територіальної громади інтересами окремої фізичної особи, не зважаючи на її пріналежність до такої територіальної громади.

З огляду на вказані обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність рішення від 07.12.2020 року №16-2/VIII «Про реорганізацію сільських та селищних рад, що увійшли до складу новоутвореної Петриківської селищної ради».

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року в адміністративній справі №187/625/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 травня 2022 року.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак