Постанова

від 22.05.2022 по справі 160/12020/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/12020/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Солодкова К.А.

за участі представників відповідача Тарана А.М., Виноградова О.Є.

особи, яка не брала участь у справі, Свердліна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 р. (суддя Голобутовський Р.З.) в справі № 160/12020/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі ГУ Держгеокадастру), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.08.2021 р.) про визнання протиправним та скасування наказу «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням (01.03) для ведення особистого селянського господарства; визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невиконанні обов`язку із затвердження протягом встановленого вимогами законодавства строку для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 1223781700:01:001:0007; зобов`язання затвердити проект землеустрою та передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 1223781700:01:001:0156 для ведення особистого селянського господарства на території Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням (01.03) - для ведення особистого селянського господарства; визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які полягають у залишенні без розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1223781700:01:001:0007 та передання у власність гр. ОСОБА_2 ; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 28.04.2021 року № 301032-015582-216-13-2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,4819 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах третя особа ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважають, що посилання позивача про порушення її прав спростовуються тією обставиною, що відповідачем надано дозволи на розробку проекту землеустрою щодо однієї й тієї ж самої земельної ділянки кільком особам, а кожна особа, яка отримала дозвіл, має рівні права та можливості при реалізації права на безкоштовне отримання земельної ділянки у власність.

Наказ від 20.05.2021 р. № 4-3445/15-21-СГ «Про надання у власність» припиняє дію наказу від 02.04.2021 р. № 4-2962/15-21-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а державна реєстрація права власності припиняє дію відповідного наказу від 20.05.2021 р. № 4-3445/15-21-СГ «Про надання у власність», тому ці накази не можуть бути скасовані без визнання недійсним чи скасування права власності на землю.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1223781700;01:001:0156 сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007 та є її частиною, станом на 20.05.2021 р. не були передані у власність та/або користування будь-яким фізичним особам.

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Зазначають, що позивач не позбавлена права на отримання земельної ділянки у власність, а обраний спосіб захисту порушеного права не призведе до відновлення порушеного права позивача, тому є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд першої інстанції безпідставно послався на ст. 123 Земельного кодексу України, адже ця норма регулює питання надання земельної ділянки у користування.

У разі скасування наказу від 20.05.2021 р. № 4-3445/15-21-СГ «Про надання у власність» буде порушено право третьої особи як власника земельної ділянки.

У зв`язку з набранням чинності з 27.05.2021 р. Законом України № 1423-ІХ припинено повноваження ГУ Держгеокадастру щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів, крім випадків, зазначених у п. 24 розділу Х «Перехідні положення».

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 р. закрите апеляційне провадження, відкрите ухвалою від 14.02.2022 р. за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 р. в справі № 160/12020/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач підтримав апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Третя особа ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв`язку з чим визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності третьої особи.

Позивач до судового засідання не з`явилась, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв`язку з чим визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та ОСОБА_3 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України.

19.03.2021 року ОСОБА_2 через Центр надань адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області подано клопотання на підставі ст. ст. 118 та 121 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2000,00 га, яка знаходиться на території Лобойківської сільської (селищної) ради Петриківського району Дніпропетровської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

До клопотання позивачем додано наступні документи: копія паспорт громадянина України, копія РНОКПП, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з супутникової карти, викопіювання з публічної кадастрової карти).

22.03.2021 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області винесено наказ № 4-2691/15-21-СГ «Про надання дозволу на розроблення проект землеустрою», яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням (01.03) - для ведення особистого селянського господарства.

24.03.2021 року позивач звернулась до ТОВ «ГЕОЛЕНД 2001» для здійснення останнім організації роботи з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,4819 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада.

31.03.2021 року відповідачем прийнято для погодження документацію із землеустрою - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, підготовлену ТОВ «ГЕОЛЕНД 2021» на замовлення позивача.

06.04.2021 року відповідачем за результатами розгляду вказаного проекту землеустрою надано висновок про розгляд документації із землеустрою №3441/82-21 від 06.04.2021 року, відповідно до якого ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада.

Відповідно до вказаного висновку будь-які зауваження та пропозиції до документації із землеустрою у відповідача відсутні (п. 9 висновку).

19.04.2021 року територіальним органом Держгеокадастру зареєстровано земельну

ділянку з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, за адресою:

Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, на підставі

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.03.2021 р.

27.04.2021 року позивачем отримано витяг з Державного земельного кадастру про

земельну ділянку № НВ-990020928221 щодо земельної ділянки кадастровий номер

1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, за адресою: Дніпропетровська область,

Петриківський район, Лобойківська сільська рада.

28.04.2021 року позивачем через Центр надання адміністративних та дозвільних

процедур Дніпровської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у

Дніпропетровській області подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо

відведення земельної ділянки, загальною площею 1,4819 га, яка розташована за адресою:

Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада. Вказану заяву

прийнято та зареєстровано за № 301032-015582-216-13-2021 від 28.04.2021 року.

Станом на день розгляду справи судом будь-якої відповіді відповідачем не надано,

доказів протилежного суду не надано.

20.05.2021 року відповідачем зареєстровано заяву ОСОБА_1 про

затвердження документації із землеустрою за № Я-2394/0/2Т-21 та видано відповідний

наказ, зазначена інформація знаходиться на сайті Державної служби України з питань

геодезії, картографії та кадастру https://land.gov.ua, у розділі «Архів наказів щодо

розпорядження С/Г землями Дніпропетровської області за 2021 рік».

Відповідно до Публічної кадастрової карти (посилання map.land.gov.ua) земельна

ділянка кадастровий номер 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161, є частиною земельної

ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, яку

зареєстровано територіальним відділом Держгеокадастру 19.04.2021 року та внесено до

Державного земельного кадастру на підставі погодження проекту землеустрою, наданого

позивачем.

Крім того, саме після реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161 га, та внесення даних до Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007 площею 1,4819 га у Державному земельному кадастрі вже відсутня.

Суд першої інстанції вважав, що позивач мала правомірні очікування у питанні оформлення правовідносин щодо земельної ділянки, адже нею дотримано процедуру, яка не завершилась внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

При цьому судом першої інстанції вказано, що у зв`язку з переданням спірної земельної ділянки іншій особі з порушенням права позивача та порядку,

встановленого статтею 123 Земельного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом скасування відповідного розпорядження відповідача.

Також оскільки відповідачем вчинено неправомірні дії шляхом затвердження проекту на відведення земельної ділянки іншій особі при тому, що на земельну ділянку позивачем для затвердження проекту відведення земельної ділянки та передання її у власність подано відповідну заяву з проектом, які проігноровано та не розглянуто станом на день подання позовної заяви, а також безпідставно надано перевагу для передання у власність земельної ділянки іншій особі, а не позивачу, який звернувся для оформлення документації із землеустрою значно раніше, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням (01.03) - для ведення особистого селянського господарства; визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які полягають у залишенні без розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1223781700:01:001:0007 та передання у власність гр. ОСОБА_2 .

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою та передати у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 1223781700:01:001:0156 для ведення особистого селянського господарства на території Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), суд першої інстанції вказав, що оскільки належний розгляд заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,4819 га, яка

розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська

сільська рада (зареєстровано за № 301032-015582-216-13-2021 від 28.04.2021 року) не

відбувся, відповідачем не надано будь-якої відповіді на заяву позивача, вимоги про

зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати у власність позивачу

земельну ділянку є передчасними та не є належним способом захисту прав та законних

інтересів позивача за наведених обставин.

Враховуючи положення статті 245 КАС України,

з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,4819 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішенні.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.03.2021 р. № 4-2691/15-21-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Лобойківської сільської ради Петриківського район; Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням (01.03) - для ведення особистого селянського господарства.

На виконання цього наказу ТОВ «Геоленд 2001» за замовленням позивача розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,4819 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, який 06.04.2021 р. погоджено територіальним органом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Територіальним органом Держгеокадастру зареєстровано 19.04.2021 р. земельну

ділянку з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1.4819 га, що розташована у Дніпропетровській області, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, на підставі

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.03.2021 р.

ОСОБА_2 27.04.2021 р. отримано витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку № НВ-990020928221 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, за адресою: Дніпропетровська область,

Петриківський район, Лобойківська сільська рада.

Позивачем 28.04.2021 р. подано відповідачу заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,4819 га, за адресою:

Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада. Заяву

прийнята та зареєстрована за № 301032-015582-216-13-2021 від 28.04.2021 р.

За заявою позивача про затвердження проекту землеустрою відповідачем не прийнято рішення.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 20.05.2021 р. подане до ГУ Держгеокадастру клопотання про затвердження проекту землеустрою.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 20.05.2021 р. № 4-3445/15-21-СГ «Про надання у власність» затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, Лобойківська сільська рада, площею 0,3161 га, кадастровий номер 1223781700:01:001:0156, цільове призначення: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, яким надано згоду на надання у власність ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до Публічної кадастрової карти (посилання map.land.gov.ua) земельна

ділянка кадастровий номер 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161, є частиною земельної

ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, яку

зареєстровано територіальним відділом Держгеокадастру 19.04.2021 р. та внесено до

Державного земельного кадастру на підставі погодження проекту землеустрою, розробленого за замовленням ОСОБА_2 .

При цьому після реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161 га, та внесення відомостей до Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, у Державному земельному кадастрі відсутня.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 22 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами восьмою десятою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Приведені вище норми Земельного кодексу України визначають, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

В спірному випадку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений за замовленням позивача, погоджено територіальним органом Держгеокадастру, як це вимагає частина перша статті 186-1 Земельного кодексу України, відповідно до якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Також наявні відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

В спірному випадку заява позивача про затвердження проекту землеустрою фактично не розглянута компетентним органом, яким на час виникнення спірних правовідносин був саме відповідач ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у такому затвердженні не прийнято, позивача не повідомлено про результати розгляду заяви.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем приписів Земельного кодексу України у питанні затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач у спірних правовідносинах діяв протиправно, порушивши спосіб реалізації владних управлінських функцій, тому є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність дій ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які полягають у залишенні без розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007 та передання у власність гр. ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що під час апеляційного перегляду справи відповідачем повідомлено про інформування позивача про результати розгляду її клопотання про затвердження проекту землеустрою листом від 02.06.2021 р.

Так, у листі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02.06.2021 р. № К-2168/0-115/0/20-21 на адресу ОСОБА_4 зазначено, що у зв`язку із набранням чинності Законом України від 28.04.2021 р. № 1423-ІХ розпорядження запроектованою земельною ділянкою знаходиться поза межами повноважень відповідача, тому задовольнити заяву стосовно затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність неможливо.

Ця обставина, на думку суду, черговий раз свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у питання розгляду клопотання позивача, зокрема, в частині не розгляду у встановлений законодавством строк (2 тижня) питання про затвердження проекту землеустрою.

Щодо висновку суду першої інстанції про протиправність наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким третій особі ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням (01.03) - для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що заяву ОСОБА_1 про

затвердження документації із землеустрою зареєстровано відповідачем 20.05.2021 р., наказ № 4-3445/15-21-СГ «Про надання у власність» видано 20.05.2021 р., тобто після того, як позивач звернулась до відповідача з питання затвердження проекту землеустрою, яка так й не розглянуто відповідачем.

За відомостями Публічної кадастрової карти (посилання map.land.gov.ua) земельна ділянка з кадастровим номером 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161, яка передана у власність ОСОБА_1 , є частиною земельної

ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, яку

зареєстровано територіальним відділом Держгеокадастру 19.04.2021 р. та внесено до

Державного земельного кадастру на підставі погодження проекту землеустрою, розробленого за замовленням ОСОБА_2 .

При цьому саме після реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1223781700:01:001:0156, площею 0,3161 га, та внесення даних до Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1223781700:01:001:0007, площею 1,4819 га, у Державному земельному кадастрі відсутня.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29.09.2020 р. у справі №688/2908/16-ц висловлена наступна правова позиція.

«…може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи….

… неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам.

Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що законодавець, запроваджуючи регулювання щодо надання землі у користування, не міг мати на меті стимулювання зловживань, посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі. Отже, відповідне законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність - право власності такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах.».

Зазначене правозастосування враховується судом при вирішенні цієї справи відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Враховуючи, що позивачем дотримано усіх вимог законодавства у питанні отримання у власність земельної ділянки, подавши на затвердження проект землеустрою, позивач мала правомірні очікування щодо оформлення правовідносин щодо земельної

ділянки, а відповідачем документація із землеустрою, подана позивачем на затвердження, не розглянута, не прийнято будь-якого рішення, навпаки, відповідачем частина земельної ділянки, яку позивач бажала отримати, передана у власність третій особі ОСОБА_1 , якою проект землеустрою подано на затвердження пізніше, є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач в цьому випадку діяв недобросовісно, надавши перевагу у питанні передачі земельної ділянки у власність третій особі, без належного мотивування.

Відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 .

Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 28.04.2021 року № 301032-015582-216-13-2021 про затвердження проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, суд зазначає таке.

Основним доводом апелянта в цій частині є те, що у зв`язку з набранням чинності з 27.05.2021 р. Законом України № 1423-ІХ припинено повноваження ГУ Держгеокадастру щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів, крім випадків, зазначених у п. 24 розділу Х «Перехідні положення».

З цього питання суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 р., який набув чинності 27.05.2021 р., внесено певні зміни до Земельного кодексу України.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції Закону № 1423-ІХ) встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом частини восьмої статті 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом № 1423-ІХ розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 наступного змісту:

« 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.».

Приведені положення законодавства дають підстави вважати, що в контексті спірних правовідносин з 27.05.2021 р. саме до компетенції сільських, селищних, міських рад належить питання прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою, що не була затверджена на день набрання чинності. При цьому надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними, а особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом.

Відтак, в межах цієї справи на виконання рішення суду про зобов`язання відповідача ГУ Держгеокадастру повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою відповідач має прийняти рішення в межах наявної у нього компетенції.

Суд звертає увагу, що суд першої інстанції не зобов`язував відповідача прийняти конкретне рішення, а іншого способу захисту порушеного права позивача не існує, з огляду на те, що відповідна сільська рада не була учасником цієї справи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 р. в справі № 160/12020/21 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 р. в справі № 160/12020/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 23.05.2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.05.2022 р.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко