ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/9113/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 р. (суддя Петренко О.С.) в адміністративній справі №340/9113/21 за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність /шляхом безоплатної передачі/ для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " від 19.05.2021 р. №1102; зобов`язати Кетрисанівську сільську раду на найближчій сесії, з дня набрання законної сили рішенням суду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки /кадастровий номер 3520881200:02:000:0510 у власність /шляхом безоплатної передачі/ для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (код КВЦПЗ А 01.03) загальною площею 2,00 га за адресою Буховецька сільська рада Бобринецький район Кіровоградська область.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Буховецької сільської ради Кіровоградської області №404 від 12.06.2020 позивачці було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної перпедачі) для ведення особистого селянського господарства. Виготовлений проект землеустрою був поданий позивачкою на затвердження до Кетрисанівської сільської ради, яка є правонаступником Буховецької сільської ради. Однак, спірним рішенням Кетрисанівської сільської ради №1102 від 19.05.2021 позивачці відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без законних підстав.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення 6 сесії 8 скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність /шляхом безоплатної передачі/ для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " від 19.05.2021 р. №1102, зобов`язавши Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /кадастровий номер 3520881200:02:000:0510/ у власність шляхом безоплатної передачі, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А 01.03) загальною площею 2,00 га за адресою Буховецька сільська рада Бобринецький район Кіровоградська область, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник наполягає на правомірності спірного рішення, яке прийнято депутатами з дотриманням правил та норм чинного законодавства України. Суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які надавались відповідачем, на підтвердження віднесення земельної ділянки до громадських пасовищ, тому затвердити проект відведення земельної ділянки позивачу неможливо. Відповідачем прийняті рішення № 156 від 26 лютого 2021 р. про створення громадських пасовищ, № 1866 про внесення змін до рішення № 156 про затвердження переліку земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Буховецької сільської ради Кіровоградської області №404 від 12.06.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.25). Кропивницькою філією «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка розташована на території Буховецької сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 3520881200:02:000:0510. Проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, про що складено висновок від 27.11.2020 №19287/82-20 (а.с.27). Позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою. Рішенням шостої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 19.05.2021 №1102 відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою з таких підстав: з метою уникненням загрози збільшення вітрових та водних ерозійних процесів на території Кетрисанівської сільської ради та, відповідно до рішення п`ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року №156 "Про створення громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради", земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення під пасовищами, які не надані у власність і користування та розташовані за межами населених пунктів на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, відведено під громадські пасовища (КВЦПЗ 18.00) (а.с.32).
Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оскільки мотиви, з яких відповідач відмовив позивачу у затвердженні поданого ним проекту землеустрою є незаконними.
Колегія суддів звертає увагу, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі №160/5989/19, спір у який виник з аналогічних підстав, і колегія суддів застосовує правові висновки, сформульовані у цій справі у постанові від 26 жовтня 2021 р.
Згідно з частиною першою статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України (частину восьму статті 118 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, однак вказана норма була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
У свою чергу, частиною першою статті 186-1 ЗК України (статтю 186-1 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, однак вказана стаття була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У відповідності до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Згідно з частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Тобто, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Результат розгляду з питань затвердження проекту землеустрою оформлюється відповідним органом у формі рішення, що прямо передбачено частиною 9 статті 118 ЗК України.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України норми цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №818/1903/17 та від 16 листопада 2020 року справа № 640/5615/19.
Як встановлено судом першої інстанції, спірними рішеннями відповідачем відмовлено в затвердженні погодженого проекту землеустрою позивачу у зв`язку із створенням громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради.
Однак, такі підстави відмови у затвердженні погоджених проектів землеустрою не ґрунтуються на вимогах закону. Суд першої інстанції детально проаналізував доводи відповідача і вказав на відсутність доказів того, що на момент розгляду Кетрисанівською сільською радою заяви ОСОБА_1 від 25.02.2021 (а.с.31) рішення Кетрисанівської сільської ради №156 від 26.02.2021 було реалізовано та відповідна документацією із землеустрою була затверджена, а на спірній земельній ділянці, яка сформована за проектом землеустрою, розробленим на замовлення позивача, у встановленому порядку було створено громадське пасовище для випасання худоби. Доводи відповідача про невідповідність цільового призначення спірної земельної ділянки суд відхиляє, оскільки такі обставини не були покладені в основу спірного рішення, а зміна цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру відбулося після прийняття цього рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність спірного рішення.
Оскільки позивачем рішення суду в частині, якою йому відмовлено у задоволенні позову, в апеляційному порядку не оскаржено, його перевірка колегією суддів не здійснюється, враховуючи вимоги статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 р.. в адміністративній справі №340/9113/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 травня 2022 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяА.В. Шлай
суддяТ.С. Прокопчук
суддяО.О. Круговий
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104440468 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Шлай А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні