Рішення

від 18.05.2022 по справі 906/1313/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1313/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Шундрик Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Драгіцина Т.М. ордер серія АМ №1018684 від 04.12.2021 (у режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансграніт-Сервіс"

про стягнення 153 910,80грн

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансграніт-Сервіс" про стягнення 153 910,80грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем у повному обсязі своїх зобов`язань за договором №3478 від 12.09.2019 про подачу та забирання вагонів при станції Новоград-Волинський 1 Південно-Західної залізниці щодо оплати послуг з утримання земельної ділянки.

В якості правових підстав позивач зазначає, зокрема, ст.509, 525, 526, 626, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.179, 181, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 13.12.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2022 (у режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.2022 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча з датою, часом і місцем розгляду справи був ознайомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 126). Разом з тим, у матеріалах справи міститься надісланий відповідачем відзив на позовну заяву №25 від 24.12.2021, в якому останній визнає позовні вимоги частково, а саме - в розмірі 128 259,00грн, щодо стягнення суми податку на додану вартість - заперечує (а.с. 99-102).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали Господарського суду Житомирської області у справі №906/1313/21 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому учасники справи могли ознайомитися з їх текстом, оскільки були обізнані з судовим розглядом справи, що вбачається з доданих матеріалів.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що неявка представника останнього, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (Залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансграніт-Сервіс" (Користувач, відповідач) укладено договір №3478 про подачу та зберігання вагонів при станції Новоград-Волинський 1 Південно-Західної залізниці (далі - Договір) (а.с. 10-11).

Відповідно до п.1 Договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, та на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить Залізниці та примикає стрілочним переводом №60 до колії №36 станції Новоград-Волинський 1 Південно-Західної залізниці і обслуговується локомотивом залізниці.

Пунктом 3 Договору встановлено, що в межах смуги відведення залізниці під`їзною колією і спорудами Користувача зайнято ділянку землі площею 2100кв.м.

За змістом п.14 Договору Користувач сплачує Залізниці плату, зокрема, за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці згідно Тарифного керівництва №1 - не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця за ставками, визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1кв.м; К - витрати залізниці на утримання 1кв.м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішування оголошень у товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб, виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під`їзною колією у межах смуги відведення.

Пунктом 20 Договору визначено, що він укладається терміном з 12.09.2019 по 31.12.2021.

З наявних у матеріалах справи довідок від 01.09.2020 та від 01.04.2020, розмір плати за утримання ділянки землі у смузі відведення залізниці становить 5 876,00грн і 8 375,00грн - відповідно (а.с.43-44).

Відповідно до Правил розрахунків та перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (з відповідними змінами), нараховані суми були включені позивачем до накопичувальних карток №18060002 від 18.06.2020, №22070002 від 22.07.2020, №21080003 від 21.08.2020, №21090004 від 21.09.2020, №21100005 від 21.10.2020, №23110006 від 23.11.2020, №22120007 від 22.12.2020, №20010001 від 20.01.2021, №19020002 від 19.02.2021, №19030003 від 19.03.2021, №19040004 від 19.04.2021, №19050005 від 19.05.2021, №19060006 від 19.06.2021, №19070007 від 19.07.2021, №19080008 від 19.08.2021, №21090009 від 21.09.2021, №20100010 від 21.10.2021, №19110011 від 19.11.2021 (а.с. 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79).

У зв`язку з тим, що відповідач не з`явився для підписання накопичувальних карток, позивачем складено відповідні акти загальної форми №1 від 18.06.2020, №2 від 22.07.2020, №3 від 21.08.2020, №5 від 21.09.2020, №6 від 21.10.2020, №7 від 23.11.2020, №8 від 22.12.2020, №1 від 20.01.2021, №2 від 19.02.2021, №3 від 19.03.2021, №4 від 19.04.2021, №5 від 19.05.2021, №6 від 19.06.2021, №7 від 19.07.2021, №8 від 19.08.2021, №9 від 21.09.2021, №10 від 20.10.2021, №11 від 19.11.2021 (а.с.46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80).

Позивачем на адресу відповідача надавалися листи №25 від 17.06.2020, №30 від 24.07.2020, №43 від 27.11.2020, в яких зазначалося про необхідність здійснення відшкодування витрат на утримання смуги відведення залізниці (а.с. 81-83).

Проте, за період з 20.06.2020 по 06.12.2021 відповідач не здійснював відшкодування витрат на утримання смуги відведення залізниці (і такі докази в матеріалах справи відсутні), що призвело до виникнення заборгованості в сумі 153 910,80грн разом з ПДВ.

З огляду на викладене вище, АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Трансграніт-Сервіс" про стягнення 153 910,80грн заборгованості з оплати на утримання смуги відведення залізниці.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України ) зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.68 Земельного Кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Статтею 11 Закону України "Про транспорт" визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

Згідно ст.6 Закону України "Про залізничний транспорт" землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт". До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Отже, обслуговування смуги відведення є обов`язком залізниці згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (з відповідними змінами) (далі - Статут), Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок та умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначається договором.

Так, у відповідності до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (з відповідними змінами) до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам суб`єктам підприємницької діяльності. Залізничні під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним, транспортом загального користування. Під`їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватись в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації залізниць України.

Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів. Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під`їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Згідно ст.77 Статуту залізниць України зазначено, що термін дії договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії і договору на подачу та забирання вагонів визначається сторонами. У випадку зміни технологічного устаткування або технології роботи станції чи залізничної під`їзної колії окремі пункти договору або увесь договір за вимогами однієї із сторін можуть бути переглянуті до закінчення терміну його дії.

Перелік робіт (послуг) за вільними тарифами встановлюється відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (далі - Збірник тарифів) та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009 (з відповідними змінами) (далі - Збірник тарифів) та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №644 від 21.11.2000.

Пункт 32 Збірника тарифів встановлює перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів). Розрахунки за роботи й послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб`єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Вільні тарифи визначаються виходячи з кон`юнктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг. При реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу: підписання протоколу за допомогою засобів зв`язку тощо виходячи з умов реалізації (терміновості реалізації та ін.).

Так, враховуючи загальні вимоги законодавства щодо договірних відносин, норми Збірника тарифів, а також залежність суми плати за примикання під`їзної колії від розміру відповідної земельної ділянки, залізницею в п.3 договору №3478 про подачу та зберігання вагонів при станції Новоград-Волинський 1 Південно-Західної залізниці від 12.09.2019 зазначено, що в межах смуги відведення залізниці під`їзною колією і спорудами Користувача зайнято ділянку землі площею 2100кв.м.

Як судом вказувалося вище, п.14 Договору визначено, що Користувач сплачує Залізниці плату, зокрема, за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці згідно Тарифного керівництва №1 - не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця за ставками, визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1кв.м; К - витрати залізниці на утримання 1кв.м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішування оголошень у товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб, виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під`їзною колією у межах смуги відведення.

Дані умови договору погоджені сторонами шляхом його підписання.

Згідно довідок від 01.09.2020 та від 01.04.2020, позивачем було здійснено розрахунок розміру плати за утримання ділянки землі у смузі відведення залізниці, а саме: 5 876,00грн і 8 375,00грн - відповідно вказаних довідок (а.с.43-44).

На виконання вимог Правил розрахунків та перевезення вантажів нараховані суми були включені Залізницею до накопичувальних карток №18060002 від 18.06.2020, №22070002 від 22.07.2020, №21080003 від 21.08.2020, №21090004 від 21.09.2020, №21100005 від 21.10.2020, №23110006 від 23.11.2020, №22120007 від 22.12.2020, №20010001 від 20.01.2021, №19020002 від 19.02.2021, №19030003 від 19.03.2021, №19040004 від 19.04.2021, №19050005 від 19.05.2021,№19060006 від 19.06.2021, №19070007 від 19.07.2021, №19080008 від 19.08.2021, №21090009 від 21.09.2021, №20100010 від 21.10.2021, №19110011 від 19.11.2021 (а.с. 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79).

Відповідно до п.1 розділу 58 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності накопичувальна картка є документом на підставі якого справляються платежі за надані додаткові послуги з платників.

Пунктом 2.6 Правил, визначено, що облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису). Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п.4 розділу 58 Інструкції всі примірники накопичувальних карток підписуються товарним касиром станції та уповноваженим представником платника. На право підпису у представника повинно бути доручення, один примірник накопичувальної картки надається платнику під розписку на примірнику, що залишається на станції.

Долучені до матеріалів справи накопичувальні картки за період з червня 2020 року по листопад 2021 року містять підпис працівника станції. Підписи працівника вантажовласника на вказаних актах відсутні, про що складено відповідні акти (а.с.46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80).

Отже, умовами Договору та чинним законодавством не передбачено обов`язку залізниці надсилати накопичувальні картки платнику.

При цьому, всі ставки зборів за вільними тарифами, перелік цін на виконання робіт (послуг), які надаються за вільними тарифами АТ "Укрзалізниця" оприлюднюються до відома власників під`їзних колій, в т.ч. і відповідача на офіційному веб-порталі АТ "Українська залізниця" в мережі Інтернет за посиланням www.uz.gov.ua.

Всупереч викладеному вище, відповідачем не було здійснено вчасно відшкодування витрат на утримання смуги відведення залізниці за вказаний вище період, внаслідок чого в нього перед позивачем станом на день подачі позову існувала заборгованість у розмірі 153 910,80грн разом з ПДВ.

Разом з тим, 20.01.2022, тобто, після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем було сплачено 11 500,00грн заборгованості за договором №3478 про подачу та зберігання вагонів при станції Новоград-Волинський 1 Південно-Західної залізниці від 12.09.2019, про що свідчить надана позивачем копія реєстру документів (а.с. 117).

З огляду на зазначене, провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача 11 500,00грн боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Варто зазначити, що судом критично оцінюється посилання відповідача, в якості заперечень проти позовних вимог у частині стягнення суми податку на додану вартість, на їх безпідставність, враховуючи наступне.

За змістом пп.б) п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з п о с т а ч а н н я п о с л у г, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

При цьому, обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є зобов`язанням платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем.

Крім того, відповідно до пункту 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Згідно п.2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

Після присвоєння коду розрахунковий підрозділ видає платнику довідку (додаток 2), у якій вказуються найменування платника і номер присвоєного коду. У всіх перевізних документах, накопичувальних картках, відомостях плати за користування вагонами та контейнерами, відомостях плати за подавання, забирання та маневрову роботу проставляється код платника (пункт 2.4 Правил розрахунків за перевезення вантажів).

Пунктом 2.5 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.

Відповідно до п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує п о д а т о к н а д о д а н у в а р т і с т ь, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Отже, твердження відповідача про безпідставне стягнення суми ПДВ, нарахованої на розмір витрат на утримання смуги відведення залізниці, спростовується вимогами, визначеними чинним законодавством, зокрема, Податкового кодексу України та Правилами розрахунків за перевезення вантажів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.12.2020 у справі №908/3406/19.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме - в частині вимог про стягнення 142 410,80грн заборгованості за утримання смуги відведення залізниці. У частині вимог щодо стягнення 11 500,00грн боргу провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.123, 129, п.2 ч.1 ст.231, ст. 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення 11 500,00грн заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансграніт-Сервіс" (11700, Житомирська область, м. Новогра-Волинський, вул. Героїв Майдану, буд. 24; ідентифікаційний код 38863035) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 4008122):

- 142 410,80грн заборгованості;

- 2 308,66грн витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.05.22

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6) та на електронні пошти: swrailway.gov.ua;

ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Майдану, буд.24) (рек. з пов.)

та на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3