Рішення

від 10.05.2022 по справі 910/13325/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 910/13325/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; (вул.Січових Стрільців, буд.17,Київ,04053) e-mail: fgvfo@fg.gov.ua

до відповідачів: 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); 3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ); 4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ); 5. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ); 6. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );7 ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ); 8. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ); 9. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ) за участтю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ТОВ ЗОКЕМА-ІНВЕСТ (код 36795262, адреса 65026, м. Одеса, вул.Леха Качинського, буд. 12.) про стягнення 142301156,2 грн.;

за участю представників:

Від позивача: Ковалик В.В. - адвокат

Від відповідача1: Гончаров Є.В. - адвокат

Від відповідача2:Волкова М.Ю - адвокат

Від відповідача3:Гончаров Є.В. - адвокат

Від відповідача4: Ігнатьєва І.П. - адвокат

Від відповідача5: Волкова М.Ю - адвокат

Від відповідача6:Волкова М.Ю - адвокат

Від відповідача7: Волкова М.Ю - адвокат

Від відповідача8: Гончаров Є.В. - адвокат

Від відповідача9: Гончаров Є.В. адвокат

Від 3-ої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування шкоди в розмірі 142301156,20 грн., завданої Публічному акціонерному товариства Фінбанк рішеннями відповідачів, як пов`язаними посадовими особами та членами керівних органів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 позовну заяву направлено із усіма додатками за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2021, позовну заяву передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2021 позовну заяву залишено без руху.

04.11.2021 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

08.11.2021 відповідно до приписів ст.. 176 ГПК України та на підставі ч. 6, 7 вказаної статті направлені запити.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/13325/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

10.11.21 до суду від відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області надійшли відповіді відповіді на вищезазначені запити.

02.12.2021 від відповідачів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 надійшов відзив на позов в якому відповідачі проти позовних вимог заперечують та просять відмовити позивачу в задоволені позову з підстав викладених у відзиві.

Крім того, відповідачі просять застосувати строк позовної давності.

Також, у відзиві на позов у прохальній частині було зазначено про залучення до справи в якості третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - правонаступника ПАТ ФІНБАНК - ТОВ ЗОКЕМА-ІНВЕСТ, код 36795262, адреса 65026, м. Одеса, вул.Леха Качинського, буд. 12.

Обгрунтовуючи своє клопотання відповідачі посилаються на те, що 15.11.2018 року всі активи ПАТ ФІНБАНК, в тому числі права вимоги по 18 кредитних договорах (в т.ч. - права вимоги по кредитах ПП ЛОГІСТІК ТРАНС, ТОВ БРЕНОР, ТОВ БРЕТОН ХОЛДИНГЗ, ТОВ ДЕЛЬТА ФІНАНС, ТОВ УКР МЕТ ПЛЮС) було продано на користь TOB ЗОКЕМА-ІНВЕСТ.

Ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування шкоди в розмірі 142301156,20 грн., завданої Публічному акціонерному товариства Фінбанк рішеннями відповідачів, як пов`язаними посадовими особами та членами керівних органів - залишено без руху.

13.12.2021 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.12.2021 справу призначено до розгляду.

21.12.2021 позивач надав відповідь на відзив відповідно якої позовні вимоги підтримує з підстав викладених у відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 02.02.2022 задоволено заяву відповідачів та залучено до участі у справі №916/13325/21 в якості третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ТОВ ЗОКЕМА-ІНВЕСТ.

17.02.2022 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів надійшли письмові пояснення.

Господарським судом Одеської області 14.02.2022р. у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву до 14.03.2022

14.03.2022р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з запровадженням 24.02.2022 воєнного стану указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який 14.03.2022 згідно указу Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено до 25.04.2022.

02.03.2022 року Рада Судів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022 рекомендовано суддям: продовжити розгляд справ раніше знятих з розгляду, зокрема, з участю учасників справ у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням думки учасників справ; відкладати підготовчі та судові засідання в межах розумного строку відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності повідомлення учасників справи або за наявності їх клопотання про це із посиланням на перешкоджання їх явки у зв`язку із введенням воєнного стану; здійснювати розгляд справ у письмовому провадженні;- продовжити видачу судових наказів у наказному провадженні; продовжити видачу наказів на виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Враховуючи перебування судді Літвінова С.В. у відпустці з 28.02.2022 по 08.04.2022, а також враховуючи вимоги ст. 3 Конституції України, господарський суд призначив іншу дату судового засідання у справі №916/13325/21, а саме на 04.05.2022

Ухвалою суду від 04.05.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували.

Представник 3-ої особи в судове засідання не з`явися, але надав заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 11.05.2022р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Правління Національного банку України (надалі - НБУ) № 217-рш/БТ від 07.04.2017 року Публічне акціонерне товариство «ФІПБАНК» (надалі - ПАТ«ФІНБАНК» або Банк) віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування. Фонд, ФГВФО або Позивач) прийнято рішення від 09 квітня 2017 року № 1452 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ФІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до рішення Правління НБУ від 27 квітня 2017 року № 275-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІНБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 27 квітня 2017 року №1810 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ФІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ГІАТ «ФІНБАНК» з 28 квітня 2017 року до 27 квітня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ФІНБАНК» Ірклієнку Юрію Петровичу строком на два роки з 28 квітня 2017 року до 27 квітня 2019 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 06.07.2017р. № 2877 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ «ФІНБАНК» на суму 145 761 797,63 грн. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.11.2018 року №2961 до Переліку (реєстру) вимог кредиторів затверджено зміни №6 за наслідком яких загальна сума вимог становила 145 960 884,78 гри.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 3111 від 20 липня 2017р. був затверджений Акт про формування ліквідаційної маси, відповідно до якого сформовано ліквідаційну масу станом на 01 червня 2017р.: балансова вартість (без врахування резервів) - 907 717 323,86 грн.; ринкова вартість - 111 157 571,85 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2436 від 03.09.2018 р. внесені зміни та затверджено ліквідаційну масу станом на 01.06.2017 року з урахуванням змін на 01.08.2018 року: балансова вартість з урахуванням позабалансового обліку (без врахування резервів) 907 805 269,84 грн.; ринкова вартість 111 184 870,00 гри.

Позивач зазначає, що основна різниця між балансовою та оціночною вартістю майна складається по кредитам, наданим юридичним особам (900 472 282.41 грн. та 107 414 914.00 грн. відповідно).

Позивач стверджує, що 03 січня 2019 року внесено запис № 15561 110041002033 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «ФІНБАНК» як юридичної особи; отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк - ліквідованим.

В процедурі ліквідації ПАТ «ФІНБАНК» за рахунок майна Банку частково задоволено вимоги кредиторів на суму 3 659 728,58 грн. Також, залишились не задоволеними вимоги кредиторів у зв`язку із недостатністю майна для їх задоволення на суму 142 301 156,20 грн. 20 коп.

Позивач вказує, що, під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ «ФІНБАНК», Фондом гарантування виявлено факти прийняття пов`язаними особами банку необгрунтованих рішень з кредитування юридичних осіб, без додержання основних принципів кредитування, у тому числі перевірки кредитоспроможності позичальників та без перевірки наявності ліквідного забезпечення таких кредитів, за результатом яких здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, які прямо протирічили інтересам Банку та його кредиторам, тим самим Банку завдано збитків на суму 347 897 372,82 грн.

Обгрунтовуючи підстави віднесення до пов`язаних з ПАТ «ФІНБАНК» осіб, яким пред`явлені вимоги, їх обов3язки та відповідальність, заподіяння шкоди ПАТ «ФІНБАНК» спільними діями членів Кредитного комітету та Наглядової ради Банку позивач зазначає наступне.

Згідно з п. 4.3 Статуту ПАТ «ФІНБАНК», затвердженого Загальними зборами акціонерів 16 вересня 2013 року (надалі - Статут), Банк здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Банк здійснює свої права через відповідні органи управління Банку, як діють в межах повноважень, визначених цим Статутом та Положеннями про органи управління Банку.

У відповідності до положення про Наглядову раду ПАТ «Фінбанк», яке затверджене Загальними зборами акціонерів ПАТ «Фінбанк», протокол №53 від 16.09.2013 року (надалі - Положения про HP), Наглядова рада є органом управління, що здійснює захист прав акціонерів Банку і в межах компетенції, визначеної Статутом Банку та чинним законодавством України, контролює та регулює діяльність Правління Банку.

Згідно з протоколами Загальних зборів акціонерів ПАТ «ФІНБАНК» №51 від 10.04.2013 та №56 від 01.10.2014 з 2013 по 2014 рік до складу Наглядової Ради входили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до Положення «про Правління ПАТ «ФІНБАНК», яке було затверджене Загальними зборами акціонерів ПАТ «ФІНБАНК» протокол №55 від 16.09.2013р. (надалі - Положення про Правління), Правління Банку є колегіальним виконавчим органом управління Банку. Основним завданням Правління є керівництво і управління поточною діяльністю Банку на підставі виконання рішень Наглядової ради Банку і Загальних зборів акціонерів. Основною метою діяльності Правління є забезпечення прибутковості та конкурентоспроможності Банку, забезпечення його фінансово-економічної стабільності та розвитку.

Формою роботи правління є засідання Правління. Рішення правління приймаються виключно на засіданнях. На засіданні Правління ведеться протокол. Протокол підписується головуючим і секретарем Правління (п. 3.1, 3.11 Положення про Правління).

Голова Правління несе персональну відповідальність за виконання покладених на Правління функцій (п. 4.5 Положення про Правління).

Згідно з протоколами засідання Наглядової ради ПАТ «ФІНБАНК» {копії відповідних документів додаються) у 2014 році до складу Правління та Кредитного комітету Банку входили ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

У відповідності до Положення «Про кредитування юридичних осіб в системі АКБ «ФІНБАНК»», затвердженого рішенням Правління від 25.12.2008 протокол №17 (надалі - Положення про кредитування), «банківський кредит» - вид економічних відносин, в процесі яких банки надають позичальникам грошові кошти на умовах їх повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільової направленості.

До функцій Ради банку, Правління та Кредитного комітету належить контроль за ризиками. Всі керівники банку зобов`язані діяти в інтересах банку, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів банку і несуть відповідальність перед банком за збитки, завдані банку їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом.

Національним банком, який здійснює постійний нагляд за дотриманням банками банківського законодавства, нормативно-правових актів і економічних нормативів, було здійснено перевірку ПАТ «ФІНБАНК».

Так, у Звіті Національного банку України про інспектування ПАТ «ФІНБАНК» за період з 01.10.2012р. по 01.12.2015р. зазначається, що загальний фінансовий стан Банку є незадовільним.

Отже, позивач вважає, що порушуючи вимоги чинного законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх положень Банку, ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , будучи пов`язаними особами ПАТ «ФІНБАНК», приймали та реалізовували необгрунтовані та протиправні рішення (рішення Кредитного комітету та Наглядової ради від 15.04.2014р.) про виведення з-під забезпечення нерухомого майна: нежитлових будівель санаторію «Молдова», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_10 , - та складаються в цілому з будівель літ. літ. «A4», «Е-Е1», «Е2», «З», «К», «Л», «М», заг. площею - 2 421,3 кв.м. грн. та будівлю газової котельні санаторію «Молдова», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 , - та складається в цілому з будівель літ. літ. «Ж- Ж1», заг. площею - 1 037.9 кв. м., які розташовані на земельній ділянці площею 4,68 га. кадастровий №5110136900:00:003:0004, загальною балансовою вартістю 465 500 000,00 грн., без оформлення іншого снівмірного забезпечення.

Розірвання договорів іпотеки відбулось на підставі рішення Кредитного комітету від 15.04.2014р., у складі: Голова Кредитного комітету - Смольський К.В., члени кредитного комітету - ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та рішення Наглядової ради від 15.04.2014р., у складі: Голова Наглядової ради - Кауфман Б.Р., члени Наглядової ради - Мамонтенко О.Б., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Дєордісв В.З.

Протоколом засідання Кредитного комітету від 15.04.2014 (погодженого рішенням Наглядової ради) вирішено дозволити розірвання Іпотечного договору від 27.10.2011 за реєстровим №2251 (Вартість предметів іпотеки становить 364 585 542 ери.) та Іпотечного договору від 29.12.2011 за реєстровим №2886 (Вартість предметів іпотеки становить 100 914 458 гри.), які укладені з ГОВ «Санаторій-профілакторій «Молдова» та забезпечували виконання зобов`язань за наступними кредитними договорами:

- №302/06/08 від 05.06.2008р. TOB «СІГ`НОН», борг за яким в подальшому було переведено на ТОВ «БРЕТОН ХОЛДИНГЗ», ТОВ «ДЕЛЬТА ФИНАНС», TOB «ТД «АЛЬФАТОРГ СЕРВІС»;

- №538/11/08 від 27.11.2008р. ГОВ БК «ПАНТЕОН», борг за яким в подальшому було переведено на ТОВ «БРЕНОР», ПП «ЛОГІСТИК ТРАНС», ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС»;

- №62/06/10 від 10.06.2010р. ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС»;

- №61/06/10 від 10.06.2010р. ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС»;

- №65/07/10 від 08.07.2010р. ТОВ «БОНУМ ІНІТІУМ»;

- №89/06/11 від 30.06.2011р. ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ»;

- №64/06/10 від 21.06.2010р. ТОВ «ДОМ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА».

На момент прийняття протиправних рішень (15.04.2014) розмір заборгованості вищенаведених позичальників за 7 (семи) кредитами становив 474 552 931,81грн.

Одночасно з розірванням Іпотечних договорів. Кредитний комітет дозволив та Наглядова рада погодила вивільнення з-під обтяження нерухомого майна, що визначене положеннями Іпотечного договору за реєстровим №2251 та Іпотечного договору від 29.12.2011 за реєстровим №2886, укладених з ТОВ «Санагорій-профілакторій «Молдова», які посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлосгоцькою М.Л.

Балансова вартість виведеної іпотеки підтверджується відомостями з ОДБ «Б2» ПАТ «ФІНБАНК» (виписки з ОДБ «Б2» ПАТ «ФІНБАНК» додаються). Крім того, наведена вище загальна вартість предметів іпотеки зазначалась в додатку до клопотання Банку на адресу Національного банку України про надання стабілізаційного кредиту від 22.10.2012 вих. №01-24/4196 (копія листа та додатку додається).

При цьому, сума заборгованості за двома кредитними угодами №538/11/08 (первісний позичальник ТОВ БК «ПАНТЕОН») та №302/06/08 (первісний позичальник ТОВ «СІГНОН») за станом на день прийняття вказаних протиправних рішень становила 191 020 344,13 грн. 13 коп.

За вказане рішення щодо розірвання Іпотечних договорів та вивільнення предметів іпотеки з обтяжень Кредитний комітет ПАТ «ФІНБЛНК» одностайно проголосував «ЗА», про що свідчать підписи всіх його членів (відповідачів по справі) на протоколі від 15.04.2014 року.

Наглядова рада ПАТ «ФІНБАНК» (Відповідачів по справі) також одноголосно проголосувала «ЗА», про що свідчить протокол засідання від 15.04.2014 року.

Отже, згідно рішень Кредитного комітету та Наглядової ради від 15.04.2014р. з-під іпотеки було виведено нерухоме майно балансовою вартістю 465 500 000,00 (чотириста шістдесят п`ять мільйонів п`ятсот тисяч) грн., що забезпечувало виконання зобов`язань за 7 (семи) кредитами із сумою боргу на 15.04.2014р. в розмірі 474 552 931,81 (чотириста сімдесят чотири мільйони п`ятсот п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 81 коп. (заборгованість в іноземній валюті враховано в еквіваленті по курсу НБУ - 12,3856 грн. за і долар США).

В той же час, вартість оформленого поточного забезпечення складалась із застави майнових прав на депозитні кошти (заставодавці ОСОБА_13 та ТОВ «ОШЕР») на суму 26 518 867,20 грн. (з урахуванням еквіваленту іноземної валюти по курсу НБУ - 12,3856 грн. за 1 долар США).

Позивач вважає, що розмір збитків завданий Відповідачами внаслідок розірванням іпотеки та оформленням нового забезпечення, що покриває лише частково розмір заборгованості, визначається як різниця між балансовою вартістю на даїл продажу та вартістю продажу прав вимоги за кредитними договорами (347 897 372,82 грн.), зменшена на вартість оформленого забезпечення на депозитні кошти ОСОБА_13 та TOB «ОШЕР» (в сукупному розмірі 26 518 867,20 грн. з урахуванням еквіваленту іноземної валюти), і становить - 321 378 505,62 (триста двадцять один мільйон триста сімдесят вісім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 62 коп.

Отже, позивач стверджує, що вказаний розмір шкоди (321 378 505,62 грн.) значно перевищує суму не задоволених вимог кредиторів, внесених до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, за наслідком завершення процедури ліквідації ПАТ «ФІНБАНК», яка становив 142 301 156,20 грн.

Таким чином, позивач вважає, що Рішення Кредитного комітету та Наглядової ради від 15.04.2014 стосовно вивільнення іпотеки не містили будь-якого обгрунтування та аналізу даних фінансової звітності позичальників, зокрема, інформацію про наявні/відсутні збитки, власний капітал, наявність/відсутність грошових потоків, наявність/відсутність дебіторської заборгованості, відсутні відомості про операційний прибуток/збиток, докази здійснення господарської діяльності, наявність будь-яких засобів/джерел для погашення кредитної заборгованості, відсутність/наявність основних фондів (офісні та виробничі приміщення, склади, транспорт тощо), відомостей про дотримання графіку/строків погашення кредитної заборгованості.

Рішення щодо вивільнення іпотеки прийнято відповідачами без урахування або обгрунтування будь-якої економічної доцільності. Кредитним комітетом та Наглядовою радою проігноровано, що за вказаними вище кредитами до дня прийняття рішення про розірвання іпотечних договорів Позичальникам вже неодноразово продовжувались строки повернення кредитних коштів та надавалась відстрочка по сплаті відсотків.

Отже, відмовляючись в односторонньому порядку від ліквідного забезпечення (іпотеки), Банк в подальшому був позбавлений можливості задовольнити повністю або частково свої кредиторські вимоги за кредитними договорами №302/06/08 від 05.06.2008р. (ТОВ «СІГІ ІОН») та №538/11/08 від 27.11.2008р. (ТОВ БК «ПАНТЕОН»).

В свою чергу, кредитори ПАТ «ФІНБАНК» зазнали збитків в розмірі 142 301 156,20 грн. 20 коп., що дорівнює сукупному розміру вимог кредиторів, які залишились не задоволеними через відсутність активів в неплатоспроможному банку.

Враховуючи вище зазначене та керуючись положеннями ч. 5 ст. 52 Закону про СГВФО, 25 березня 2021 р. Фонд гарантування звернувся до пов`язаних з банком осіб з вимогами про відшкодування заподіяної кредиторам Банку шкоди (збитків).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається із позовної заяви, невизначеному колу кредиторів ПАТ «ФІНАНК» було завдано майнової шкоди на підставі рішення кредитного комітету від 15.04.2014р. виражене в протоколі №15-1/04/14 та рішення наглядової ради від 15.04.2014р. виражене в протоколі б/н, розмір якої дорівнює 142 301 156,20 грн.

Завдання шкоди, позивач підтверджує тим фактом, що в результаті ліквідації ПАТ «ФІНБАНК», яку проводила посадова особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, різниця між активами і пасивами банку склала саме 142 301 156,20 грн., які, у відповідності до загальних правил цивільного законодавства і положень ч.1 ст.52 Закону про систему гарантування вкладів, були визнані погашеними.

На думку позивача підставою завдання шкоди кредиторам банку не є наступні факти несплати позичальниками на користь ПАТ «ФІНБАНК» заборгованості в розмірі 372 492 787,94 грн. і 15 773 485,65 доларів США, а саме:

Факт несплати Приватним підприємством «Логістик Транс» (код 36674570) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №195/11/2013, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 63 127 086,12 грн.;

Факт несплати Приватним підприємством «Логістик Транс» (код 36674570) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №538/11/08, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 11 020 905,07 грн.;

Факт несплати Приватним підприємством «Логістик Транс» (код 36674570) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №91/07/11, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 9 825 867,18 грн.;

Факт несплати Приватним підприємством «СФІНКС» (код 31690100) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №91/07/11, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 654 433,87 доларів США;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНОР» (код 39004641) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №538/11/08, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 2 758 856,65 доларів США;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНОР» (код 39004641) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №538/11/08, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 19 321 262,40 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕТОН ХОЛДИГЗ» (код 39004657) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №302/06/08, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 2 476 799,10 доларів США;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕТОН ХОЛДИГЗ» (код 39004657) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №302/06/08, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 26 332 514,26 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ФІНАНС» (код 36554278) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №302/06/08, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 2 300 744,02 доларів США;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ФІНАНС» (код 36554278) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №77/11/10, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 25 541 077,23 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНФІ» (код 38477852) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №192/11/13, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 68 357 448,60 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ АЛЬАТОРГСЕРВІС» (код 33216105) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №90/07/11, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 43 601 663,01 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФІНАНС» (код 36921299) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №100/11/11, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 70 644 160,02 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР МЕТ ПЛЮС» (код 36851410) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №105/11/11, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 11 119 127,68 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР МЕТ ПЛЮС» (код 36851410) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №538/11/08, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 2 965 403,35 доларів США;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРГІДРОБУД» (код 36610868) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №91/07/11, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 3 605 141,08 доларів США;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРІНВЕСТГРУП» (код 36289815) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №68/07/10, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 23 601 676,37 грн.;

Факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОНМЕТ ГРУП» (код 33652575) на користь ПАТ «ФІНБАНК» за кредитним договором №1/28.02.13-1102/17, заборгованість за яким станом на 15.11.2018 становила 1 012 107,58 грн.

Всі зазначені вище суми заборгованості визначені в договорі від 15.11.2018, укладеному між ПАТ Фінбанк та ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ», що наданий до матеріалів справи в копії в якості додатку №44 до позовної заяви, а також в інших договорах, укладених між ПАТ Фінбанк та ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» того ж дня, 15.11.2018, що доступні до перегляду і скачування на сайті prozorro.sale за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-10-10-000006-b, а саме:

- Договір №15112018/1 від 15.11.2018;

- Договір №15112018/2 від 15.11.2018

- Договір №15112018/3 від 15.11.2018 ;

- Договір №15112018/4 від 15.11.2018.

Так, 15.11.2018 між ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» підприємством і ПАТ «ФІНБАНК» було укладено договір №15112018/1 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, за умовами якого ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» було придбано право вимоги до боржників ПАТ «ФІНБАНК», а саме:

Крім того, 15.11.2018 між ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» підприємством і ПАТ «ФІНБАНК» було укладено договір №15112018/2 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» було придбано право вимоги до наведених в таблиці нижче боржників ПАТ «ФІНБАНК»:

Отже, на підставі двох зазначених договорів ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» придбало у ПАТ «ФІНБАНК» право вимоги до боржників на загальну суму 956 376 797,20 грн. (заборгованість в доларах США перерахована в гривневий еквівалент по курсу НБУ 27,839406, що діяв на дату укладання договорів 15.11.2018), сплативши за зазначені права вимоги 3 091 151,58 грн. (537 382,62 грн. за договором №5112018/1 і 2 553 768,96 грн. за договором №5112018/2), тобто лише 0,3% від номінальної вартості придбаних прав вимоги.

Як визначено пунктами 1 договорів від 15.11.2018 №15112018/1 і №15112018/2, ПАТ «ФІНБАНК» відступив ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» належні ПАТ «ФІНБАНК», а ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» набувало права вимоги ПАТ «ФІНБАНК» до позичальників, зазначених в Додатках №1 до відповідних договорів, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), в тому числі несанкціонованими овердрафтами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до договору та розширеного електронного реєстру, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги.

Як визначено пунктами 2 договорів від 15.11.2018 №15112018/1 і №15112018/2, ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» в день укладення відповідного договору, але в будь-якому разі не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до п.4 договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у відповідних додатках №1 до кожного із договорів та сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених Основними договорами. Права вимоги, які переходять до ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ», вказані у відповідних додатках №1 до цих договорів. Права кредитора за Основними договорами переходять до ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане ПАТ «ФІНБАНК» відповідно до умов Основних договорів.

Отже, аналіз пунктів 1 і 2 договорів від 15.11.2018 №15112018/1 і №15112018/2 дає підстави для висновку, що право вимагати шкоду, завдану ПАТ «ФІНБАНК» неправомірними діями відповідачів щодо положень і умов кредитних договорів №302/06/08 від 05.06.2008 і №538/11/08 від 27.11.2008 (зокрема щодо неправомірної заміни забезпечення за зазначеними кредитними договорами) було правомірно відступлене від ПАТ «ФІНБАНК» до ТОВ «ЗОКЕМА-ІНВЕСТ» в межах предмету договорів від 15.11.2018 №15112018/1 і №15112018/2

Крім того, позивач стверджує, що збитки спричинені Позивачу внаслідок знецінення вартості права вимоги за кредитними договорами: № 302/06/08 від 05.06.2008 р ТОВ «СІГНОН», борг за яким в подальшому було переведено на ТОВ «БРЕТОН ХОЛДИНГЗ» (06.12.2013 р.), ТОВ «ДЕЛЬТА ФИНАНС» (25.02.2015 р.), ТОВ «ТД «АЛЬФАТОРГСЕРВІС»: № 538/11/08 від 27.11.2008 року ТОВ БК «ПАНТЕОН», борг за яким в подальшому було переведено на ТОВ «БРЕНОР» (06.12.2013 р.), ПП «ЛОГІСТИК ТРАНС» (25.02.2015 р.), ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС» (25.02.2015 р.); № 62/06/10 від 10.06.2010 р. ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС»; № 61/06/10 від 10.06.2010 р. ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС»; № 65/07/10 від 08.07.2010 р. ТОВ «БОНУМ ІНІТІУМ»; № 89/06/11 від 30.06.2011 р. ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ»; № 64/06/10 від 21.06.2010 р. ТОВ «ДОМ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА», у зв`язку із виведенням з-під забезпечення нерухомого майна: нежитлових будівель санаторію «Молдова», що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, буд.2.

Проте, зазначені твердження Позивача спростовуються доказами, наданими ТОВ «Зокема-Інвест», а саме:

-право вимог за договорами: № 62/06/10 від 10.06.2010 р. ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС» № 64/06/10 від 21.06.2010 р. ТОВ «ДОМ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА» були відступлені ПАТ «Платинум Банк» по Договору відступлення права вимоги № 20150401 від 01.04.2015 р. за балансовою вартістю

- право вимоги за договорами: № 61/06/10 від 10.06.2010 р. ТОВ «УКР МЕТ ПЛЮС»; № 65/07/10 від 08.07.2010 р. ТОВ «БОНУМ ІНІТІУМ» були відступлені ПАТ «Платинум Банк» по Договору відступлення права вимоги № 20141204 від 04.12.2015 р. за балансовою вартістю.

Крім того, як зазначають вдповідачі, договір № 89/06/11 від 30.06.2011 р. був виконаний ТОВ «АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ» та заборгованість за кредитним договором погашена у повному обсязі.

Таким чином, відсутність забезпечення за вищезазначеними договорами у вигляді нерухомого майна: нежитлових будівель санаторію «Молдова», що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, буд.2 не потягло за собою знецінення права вимоги за ними та дії пов`язаних осіб ПАТ «Фінбанк» не спричинили жодних негативних наслідків для Банку.

Крім того, Національним банком України в якості підстави віднесення банку до категорії неплатоспроможних (рішення правління №217-рш/БТ від 07.04.2017р. про віднесення ПАТ «ФІНБАНК» до категорії неплатоспроможних) визначено:

- зменшення розміру регулятивного капіталу до рівня, що становить менше однієї третини нормативу,

- незабезпечення виконання програми капіталізації у встановлені строки,

- неподання плану заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог законодавства щодо операцій з пов`язаними з банком особами,

- невиконання банком зобов`язань перед кредиторами.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно частини першої статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (починаючи з редакцій цього Закону від 15.02.2011 р.) пов`язаними з банком особами є, зокрема, керівники та члени комітетів правління банку.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції 2013-2014 років) органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції 2013- 2014 років) закріплено, що правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку.

Статтею 43 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що при виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних.

Зокрема, керівники банку зобов`язані: 1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків; 2) приймати рішення в межах наданих повноважень; 3) не використовувати службове становище у власних інтересах; 4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади.

В той же час, згідно частини першої статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції 2013-2014 років) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Згідно частини вісімнадцятої цієї статті Закону (за станом на дату подання позову) керівники банку зобов`язані діяти в інтересах банку, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів банку.

Частина 19 статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (за станом на дату подання позову) передбачає, що керівники банку несуть відповідальність перед банком за збитки, завдані банку їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед банком є солідарною.

Згідно частин п`ятої-шостої ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції за станом на дату подання позову) пов`язана з банком особа за порушення вимог

законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить у цій справі стягнути з відповідачів солідарно шкоду, заподіяну ними як посадовими особами цього банку, тобто йдеться про підстави та умови застосування відповідальності членів органів юридичної особи перед кредиторами такої юридичної особи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Як випливає зі змісту рішення Правління НБУ від 07.04.2017 №217-рш/БТ, віднесення ПАТ «ФІНБАНК» до категорії неплатоспроможних не пов`язано з виною будь-кого із власників істотної участі чи керівників банку. Таким чином, вина відповідачів в цій справі не презумується, отже саме позивач має довести:

(1) факт заподіяння шкоди протиправними діями або бездіяльністю власників істотної участі, контролерів та керівників банку (невиконання передбачених законодавством обов`язків щодо вжиття своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку) та належність відповідачів до вказаних осіб,

(2) розмір завданої шкоди,

(3) причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідачів (їх дій або бездіяльності).

Як випливає зі змісту рішення правління №217-рш/БТ від 07.04.2017р. про віднесення ПАТ «ФІНБАНК» до категорії неплатоспроможних, всі зазначені вище порушення відбулись протягом 2017 року, коли більшість із відповідачів не займали в ПАТ «ФІНБАНК» жодної посади, що підтверджується наступними доказами:

08.01.2015 Відповідач 8 ОСОБА_8 звільнився з посади члена Правління ПАТ Фінбанк, про що на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) було опубліковане відповідне повідомлення - https://smida.gov.ua/db/xml/irregular/42123;

24.12.2014 Відповідач 7 ОСОБА_7 звільнився з посади голови Правління ПАТ Фінбанк, про що на сайті АРІФРУ було опубліковане відповідне повідомлення - https://smida.gov.ua/db/xml/irregular/42008;

01.10.2014 було припинено повноваження Відповідача 2 ОСОБА_2 , Відповідача 4 ОСОБА_14 , Відповідача 3 ОСОБА_3 , Відповідача 6 ОСОБА_6 , Відповідача 5 ОСОБА_5 , про що на сайті АРІФРУ було опубліковане відповідне повідомлення - https://smida.gov.ua/db/xml/irregular/39199.

Наявними в справі матеріалами теза позивача про факт заподіяння шкоди протиправними діями відповідачів та про причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідачів не підтверджена, а навіть спростовується.

Щодо відсутності в діях відповідачів всіх ознак, визначених ч. 8 ст. 52 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Позивач посилається на положення ч.8 ст.52 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, якою визначено, що безпідставне припинення прийнятного забезпечення перед банком за правочином або його заміни на менш ліквідне забезпечення може слугувати для відшкодування завданої шкоди з пов`язаної з банком особи, за умови що такі рішення, дії (враховуючи дії, що відповідають ознакам ризикової діяльності) або бездіяльність прийняті або вчинені з порушенням законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

В якості доказу вчинення відповідачами зазначеного рішення, Позивач наводить наступні рішення органів управління ПАТ «ФІНБАНК» щодо розірвання іпотечного договору від 27.10.2011 та іпотечного договору від 29.12.2011:

Рішення кредитного комітету від 15.04.2014р. виражене в протоколі №15-1/04/14,

Рішення наглядової ради від 15.04.2014р. виражене в протоколі б/н

Позивачем не наведено доказу розірвання зазначених договорів (угода про розірвання, відповідні записи, внесені в державні реєстри тощо).

Позивачем не вказано, яку саме норму законодавства було порушено відповідачами в результаті прийняття спірних рішень. Єдине пояснення, наведене за змістом позовної заяви протиправність дій відповідачів полягає у недобросовісному виконанні покладених на них фідуціарних обов`язків.

Позивачем не наведено доказів безпідставності припинення прийнятого забезпечення. Натомість, існували обґрунтовані підстави заміни забезпечення, оскільки банк з`ясував, що на території Республіки Молдова відбуваються судові процеси, за змістом яких нерухоме майно санаторію Молдова повернуто у власність Республіки Молдова і ризик втрати забезпечення був дуже високий. Реальне існування зазначених ризиків в той період часу підтверджується наступними судовими рішеннями, доступними в реєстрі судових рішень:

Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 12 вересня 2014 року по справі №522/17264/14-ц залишити без розгляду Клопотання Уряду Республіки Молдова про надання дозволу на примусове виконання рішення Вищої судової палати Республіки Молдова від 26 жовтня 2011 року про розірвання договору купівлі-продажу № 17 від 07 серпня 2008 року Дочірнього підприємства «Санаторій «Молдова», укладеного між Агентством публічної власності при Міністерстві економіки Республіки Молдова та ПІК «SDY-Invest Grup». Договір купівлі-продажу № 17 від 07 серпня 2008 року Дочірнього підприємства «Санаторій «Молдова» - це той самий правочин, на підставі якого нерухоме майно санаторію Молдова вибуло із власності Уряд Республіки Молдова.

Південно-Західний Апеляційний господарський суд постановою від 20 березня 2019 року по справі 26-30/109-09-3307 задовольнив апеляційну скаргу Державної канцелярії Республіки Молдова та скасував рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі №26-30/109-09-3307 (зазначеним рішенням було визнано право власності на нерухоме майно санаторію Молдова за ПІК «SDY-Invest Grup»).

Наведені факти беззаперечно свідчать про те, що банком було вжито своєчасних і адекватних заходів щодо виведення ризикового об`єкту нерухомості з балансу банку.

Крім того, Банком не надано жодних належних доказів на підтвердження своєї позиції, зокрема:

- Іпотечний договір від 27.01.2011 року за реєстровим № 2251 та Іпотечний договір від 29.12.2011 року за реєстровим № 2886, які укладені з ТОВ «Санаторій-профілакторій «Молдова». Без з`ясування його умов, які саме зобов`язання забезпечувались майном та на який строк, всебічний та повний розгляд справи не можливий.

- жодних належних доказів, які б містили розрахунок заборгованості, підтверджений відповідними документами, свідчили б про наявність або відсутність належного забезпечення договорів тощо. Відомості з ОДБ «Б2», підписані співробітниками Позивача не є належним доказом, оскільки ОДБ «Б2» є внутрішньою системою Банку, до якої можна вносити зміни та коригування на будь-якому етапі її використання.

Відсутні докази фактичного розірвання іпотечних договорів, хоча на стор. 16-17 позовної заяви позивач і зазначає дату таких договорів 16.04.2014.

Також, до позовної заяви подано копію Рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 12.12.2018 №3352 без звіту про завершення процедури ліквідації ПАТ «ФІНБАНК».

Таким чином, у зв`язку із відсутністю причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням кредитних договорів та спричиненням збитків Позивачу, наявністю належних та допустимих доказів, які доводять вину Відповідачів, суд відмовляє у задоволені позову.

Щодо заяви відповідачів про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 № 590-ІХ, саме Фонд забезпечує організацію роботи щодо вжиття заходів для забезпечення задоволення вимог кредиторів до банку/відшкодування заподіяної шкоди (збитків) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для подальшого спрямування кредиторам (колишнім кредиторам) банку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» від ЗО червня 2021 року № 1588-ІХ внесено зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказаним вище законом ст. 52 Закону № 4452-УІ було доповнено новою частиною сьомою, згідно якої: «Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність)».

Крім того, ст. 52 Закону № 4452-УІ було також доповнено частиною дев`ятою, яка передбачає, що кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з осіб, зазначених у частині п`ятій цієї статті, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, зазначених у пунктах 1-8 частини першої цієї статті, які виникли у зв`язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв`язку із стягненням шкоди (збитків).

Припинення банку як юридичної особи не є підставою та не призводить до закінчення чи припинення процесів, позовів чи проваджень, що були ініційовані відповідно до цієї частини Фондом, та не є підставою для звільнення від відповідальності та/або припинення відповідальності осіб, проти яких такі процеси, позови чи провадження були ініційовані. Усі вимоги Фонду у зв`язку із такими процесами, позовами або провадженнями, у тому числі всі вимоги про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної кредиторам (колишнім кредиторам) банку, не припиняються з припиненням банку.

Відповідно до Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1588-ІХ від ЗО червня 2021 року, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення цього Закону щодо виявлення рішень, дій, бездіяльності, якими завдано шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам (колишнім кредиторам), осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій або бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної банку та/або його кредиторам шкоди (збитків) застосовуються до неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", процедура ліквідації якого була розпочата до набрання чинності цим Законом.

Як зауважено в п. п. 143, 144 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 № 910/12930/18: «...Порядок дій Фонду як ліквідатора Банку, в тому числі вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів Банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування збитків до пов 'язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання до суду є процесуальною, процедурною нормою. Норми ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до правовідносин, у яких бере участь Фонд як ліквідатор неплатоспроможного Банку (виявлення недостатності майна для розрахунків з кредиторами, виявлення нікчемних та сумнівних правочинів, протиправної діяльності пов 'язаних з Банком осіб, збитків, звернення з вимогами до пов 'язаних з Банком осіб, звернення з позовом до суду) мають застосовуватись в редакції ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій».

Згідно з останнім абзацом частини першої ст. 52 Закону № 4452-УІ {в редакції станом на день розгляду даної справи) Фонд має право звертатися до осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за шкоду (збитки), завдану кредиторам, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення процедури ліквідації, - у випадку припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи.

Запис про припинення ПАТ «ФІНБАНК» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.01.2019 (витяг з реєстру додається).

Крім того, частиною шостою ст. 53 ГПК України (в редакції станом на день подання позову) встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди (збитків) у порядку статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діє від імені та в інтересах неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а у разі припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи - в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку".

В рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(І)/2019 зауважено, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12 такого змісту: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не пропустив строки позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення шкоди (збитків), заподіяної банку.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 23 травня 2022 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов