Ухвала

від 23.05.2022 по справі 280/3929/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2022 року

м. Київ

справа № 280/3929/20

адміністративне провадження № К/990/11723/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі №280/3929/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 11.05.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 25.03.2021 у відкритому судовому засіданні і за змістом постанови, у судовому засіданні був присутнім представник ГУ ДПС. У судовому засіданні 25.03.2021 було оголошено вступну і резолютивну частини постанови. Відомості про дату складення повного тексту судового рішення у постанові суду відсутні.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Однак, згідно з частиною п`ятою статті 333 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Третього апеляційного адміністративного суду надіслана для реєстрації 01.07.2021, зареєстрована 02.07.2021, а оприлюднена 05.07.2021.

При вирішенні питання дотримання ГУ ДПС строку звернення до суду з касаційною скаргою, колегія суддів виходить з того, що у порушення вимог пункту 7 частини другої статті 330 КАС України скаржник у касаційній скарзі не зазначив дату отримання ним копії судового рішення апеляційної інстанції, що оскаржується.

Водночас, ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, ухвалою Верховного Суду від 12.08.2021 її було повернуто скаржнику. Наступні касаційні скарги також були повернуті Верховним Судом з мотивів відсутності викладенні у них підстав для касаційного оскарження судових рішень. Звертає увагу, що після повернення касаційної скарги, повторно звернувся з касаційною скаргою без невиправданих затримок та зайвих зволікань, що свідчить про вжиття відповідачем невідкладних заходів щодо повторного подання належним чином оформленої касаційної скарги. Зазначає, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте можливість сплатити судовий збір з`явилася лише 13.12.2021 та при першій можливості судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі було сплачено, про що додається платіжне доручення №2714 від 14.12.2021. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що не сплинув один рік з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 30.07.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 12.08.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування визначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначив, що обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилось до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства та норм КАС України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справою, яка була предметом розгляду касаційним судом, натомість лише зазначає норми права, які, на думку податкового органу застосовані неправильно, а також наводить окремий витяг з постанов Верховного Суду. Верховний Суд роз`яснив скаржникові, саме слід розуміти під подібністю правовідносин. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 19.08.2021.

Аналогічні за змістом касаційні скарги ГУ ДПС подало 21.12.2021, 14.01.2022, 17.02.2022 які Верховний Суд повернув ухвалами від 28.12.2021, 09.02.2022, 11.04.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України, оскільки скаржник так і не врахував роз`яснень, наданих йому Верховним Судом. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 04.01.2022, 14.02.2022, 05.05.2022 відповідно.

Вп`яте касаційну скаргу подано 11.05.2022, однак, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним, тобто, скаржник так і не врахував роз`яснення, надані Верховним Судом, та не усунув недоліків попередніх касаційних скарг, які стали підставою для їх повернення.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги і до моменту повторного звернення сплинуло більше 4 місяців, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на повторне звернення скаржник не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге, втретє, вчетверте і вп`яте так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Посилання скаржника на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Слід зазначити, що підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг слугувала не відсутність документа про сплату судового збору, а відсутність належного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Доводи скаржника, що повторно касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вже було зазначено, річний строк обчислюється з дати виготовлення повного тексту судового рішення, однак, яка у постанові суду не визначена. При цьому, відсутні і відомості про дату отримання скаржником копії судового рішення, що однак, може мати вплив на вирішення питання щодо порушення/не порушення скаржником присічного строку звернення до суду з касаційною скаргою.

Сукупність цих обставин свідчить про неможливість на даний час вирішити питання застосування частини п`ятої статті 333 КАС України, однак, є підстави вважати, що ГУ ДПС допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналогічно попереднім касаційним скаргам, у вп`яте поданій скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, не зазначає обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених при оскарженні судових рішень на цій підставі, а саме: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Фактично ж обґрунтування цієї підстави зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Отже, вп`яте подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі №280/3929/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- зазначити дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції з наданням відповідних доказів на її підтвердження, зокрема, копії розписки про отримання копії постанови апеляційного суду або копії конверта, в якому було направлено копію постанови апеляційного суду;

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко