Постанова

від 23.05.2022 по справі 2-3259/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року м. Київ

Справа № 757/74850/17

Провадження: № 22-ц/824/4147/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Вербової І.М., Нежури В.А.,

секретар Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Цимбал І.К.,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що рішенням Дарницького районного суду від 11 жовтня 2011 року позов ПАТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованостізадоволено та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором. В подальшому, між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджає провадженню у справі, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що вказану заяву судом було розглянуто без присутності сторін, у зв`язку з чим вона не мала можливості надати свої заперечення і докази, оскільки на час розгляду заяви хворіла на короновірусну інфекцію та була на самоізоляції. Після ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості на користь банку відкрито виконавче провадження, накладено арешт на майно, конфісковано квартиру, що була предметом спору, і яку в процесі виконавчого провадження було реалізовано у 2020 році. При цьому, її, як боржника, не повідомлено про вчинені дії, не узгоджено суму заборгованості, або відшкодування у разі її існування між сторонами процесу.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Скаржниця не була позбавлена можливості долучити до апеляційної скарги докази по справі та зазначити в апеляційній скарзі свої заперечення проти доказів, досліджених та оцінених судом першої інстанції, але своїм процесуальним правом не скористалась, що свідчить про відсутність таких доказів та заперечень. Звертав увагу на те, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому, боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. Наголошує, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Реалізація у 2020 році майна, яке не належало боржниці, не позбавляє права стягувача повторно пред`явити на примусове виконання виконавчих листів, виданих Дарницьким районним судом м. Києва 21.03.2013 року. При цьому, в межах поданої ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заяви про заміну стягувача перевіряється лише наявність підстав для процесуального правонаступництва, питання щодо наявності чи відсутності заборгованості судом не вирішується.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

30 квітня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку із її перебуванням за межами міста Києва.

Відповідно до статті 372 ЦПК суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності сторони спору.

Зважаючи на вищевикладене та ту обставину, що у справі достатньо матеріалів для розгляду питання правонаступництва та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.11.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року, позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 002-2915/840-0088 від 23.08.2007 року, яка становить 29 580,14 доларів США, що еквівалентно 234 026,25 грн, та заборгованість за кредитним договором № 002-2915/840-0089 від 23.08.2007 року в сумі 23 596,26 доларів США, що еквівалентно 186 684,18 грн.

На підставі цього судового рішення, що набрало законної сили, Дарницький районний суд м. Києва 21 березня 2013 року видав виконавчі листи.

30.04.2021 року між ПАТ Універсал Банк та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 30/04/21/ФК2, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Універсал Банк» суму фінансування, а АТ «Універсал Банк» зобов`язується відступити факторові право вимоги за кредитними договорами, в тому числі, за договорами № 002-2915/840-0088 від 23.08.2007 року та договором № 002-2915/840-0089 від 23.08.2007 року на суму заборгованості у розмірі 58 342,06 доларів США (а.с. 206-208).

З копії платіжного доручення № 17073 від 30 квітня 2021 року убачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило АТ «Універсал Банк» грошові кошти в розмірі 4 748 778,42 грн (а.с.211).

Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вказаним кредитним зобов`язанням, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про заміну стягувача.

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 55 ЦПК України , у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Також, слід зазначити що, вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Результат аналізу цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20) та у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 року у справі № 0910/2-103/2011 (провадження № 61-13311св20).

Окрім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув заяву про заміну сторони стягувача за її, ОСОБА_1 , відсутності не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження, правом на подання клопотання про відкладення розгляду заяви у зв`язку з хворобою остання не скористалась (т. 1 а.с. 229).

При цьому, ОСОБА_1 не була позбавлена права викласти свої заперечення щодо правонаступництва заявника в апеляційній скарзі та додати відповідні докази в обґрунтування свої позиції, проте таких дій не вчинила.

Безпідставними є і вимоги скаржниці щодо направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки провадження у справі за позовом АТ «Універсал Банк» завершено ухваленням судового рішення, яке залишене судом апеляційної інстанції без змін. Наразі судом вирішуються лише процесуальні питання, пов`язані з виконанням ухваленого судового рішення.

Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, а тому дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

За наведених обставин, апеляційну ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді І.М. Вербова

В.А. Нежура