Рішення

від 24.05.2022 по справі 484/154/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/154/22

Провадження № 2/484/369/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 травня 2022 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Кустос» про визнання договору оренди землі припиненим та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за відсутності учасників справи, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 01.12.2010 року між сторонами було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді 25.12.2010 року за реєстровим номером 041048300346. За умовами договору вона передала в оренду строком на десять років належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7509 га кадастровий номер 4825487600:03:000:0553, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. 22.08.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 01.12.2010 року. Зміни до договору стосувались лише розширення змісту п.3.1 щодо збору урожаю, повернення земельної ділянки та подальшого переважного права продовження орендарем дії договору, а всі інші умови договору залишились без змін. Після закінчення строку дії договору 25.12.2020 року вона повідомила орендаря про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі, або переукладення його на інших умовах. Вона просила орендаря звільнити земельну ділянку, проте орендар повідомив, що додатковою угодою змінено строк дії договору до 25.12.2030 року, про що зроблено рукописний допис на угоді, хоча під час підписання угоди такий запис був відсутній. Вважає, що оскільки договір укладено 01.12.2010 року на десять років, то відповідно термін його дії закінчився 25.12.2020 року. Посилаючись на те, що орендні правовідносини між сторонами припинилися з 25.12.2020 року, а відповідач безпідставно продовжує користуватися земельною ділянкою, чим порушує право власності, просить суд визнати, починаючи з 25.12.2020 року, припиненим договір оренди землі від 01.12.2010 року та повернути належну їй земельну ділянку. Судові витрати у справі покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів тощо.

Відповідач завчасно отримав позовну заяву з доданими до неї документами, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи. Однак у визначений судом строк не надав суду відзиву та доказів на спростування позовних вимог в разі їх наявності.

Ухвалою суду від 14.01.2022 року вжито заходівзабезпечення позову шляхом заборони вчинення усім суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7509 га кадастровий номер 4825487600:03:000:0553, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник в судове засідання не явилися. Представник позивачки - адвокат Ремський Є.В. надав заяву про розгляд справи в їх відсутність; підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити; не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання вдруге не з`явився, хоча відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив.

Сторонами не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог. Усі необхідні підготовчі дії проведені судом на стадії підготовчого розгляду, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне відповідно до статей 211, 223 ЦПК України здійснювати судовий розгляд справи на підставі наданих сторонами письмових доказів.

Ухвалою суду від 25.05.2022 року вирішено проводити заочний розгляд справи.

Вирішуючи справу на основі наявних доказів, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Цією ж статтею визначено і орієнтовний перелік способів захисту. В пункті 7 частини другої статті 16 ЦК України визначено припинення правовідношення, як один із способів захисту цивільних прав.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права або ж інтереси позивачки порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких саме вона звернулася до суду.

При оцінці обраного позивачкою способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Укладення сторонами договору оренди землі стало підставою для виникнення між ними прав та обов`язків з приводу виконання умов вказаного договору. Слід зазначити, що у разі існування між сторонами, які перебувають між собою в певних правовідносинах, спору про припинення зобов`язань за договором, такий спір може бути передано на вирішення суду, а вимога про визнання припиненими зобов`язань за договором по суті є вимогою про припинення правовідносин за цим договором, що відповідає передбаченим статтею 16 ЦК України способам захисту.

Між сторонами виник спір, предметом якого є земельна ділянка, належна позивачці, яка перебуває в користуванні ПП «Кустос», яке, в свою чергу, відмовляється повертати землю після спливу строку дії договору оренди землі. ПП «Кустос», очевидно, заперечує факт припинення договору оренди землі, оскільки не повертає її власнику, а відтак ОСОБА_1 вправі звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 916603 від 25.04.2008 року належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7509 га з кадастровим номером 4825487600:03:000:0553, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що підтверджується копією правовстановлюючого документу.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 зареєструвала право власності на зазначену вище земельну ділянку.

Дана земельна ділянка перебуває в оренді Приватного підприємства «Кустос» на підставі договору оренди землі від 01.12.2010 року, укладеного ОСОБА_1 та ПП «Кустос» строком на десять років з урахуванням ротації культур. Сторонами було визначено, що договір набуває чинності з моменту державної реєстрації. Договір зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді 25.12.2010 року за реєстровим номером 041048300346, що підтверджуєтеся копією зазначеного договору, тобто 25.12.2010 року цей договір набув чинності, а відтак строк його дії до 25.12.2020 року.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.12.2010 року вказана земельна ділянка була передана ПП «Кустос» терміном на десять років. З цього часу відповідач набув право оренди та використовує земельну ділянку за цільовим призначенням.

22.08.2017 року між сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 01.12.2010 року. Зміни стосувались лише розширення змісту п.3.1 щодо збору урожаю, повернення земельної ділянки та подальшого переважного права продовження орендарем дії договору, а всі інші умови договору залишились без змін, що не оспорюється відповідачем.

ПП «Кустос» не повідомляв орендодавця про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі. Після закінчення строку дії договору ОСОБА_1 в усній формі звернулася до ПП «Кустос» та висловила своє небажання продовжувати дію договору оренди землі або переукладати його на інших умовах і просила звільнити земельну ділянку.

З копії додаткової угоди вбачається, що в пункт 3.1 друкованим способом зазначено, що договір оренди укладено на десять років та ручкою зроблено допис навпроти «та діє до 25.12.2030 р.».

Коли іким буливнесені виправленнядо додатковоїугоди,судом невстановлено.Такий дописжодним чиномне засвідченийвідповідною посадовоюособою ПП«Кустос» таорендодавцем.Вказаний допис був відсутній під час укладення додаткової угоди, що не оспорюється відповідачем.

Підписуючи договір оренди землі від 01.12.2010 року, сторони погодили строк дії оренди у десять років. ОСОБА_1 надала згоду щодо строку дії договору у десять років та не узгоджувала з орендарем питання про збільшення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 19, ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що сторони договору відповідно до п.3.1 узгодили строк дії договору у десять років та визначили, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації. З договору оренди землі вбачається, що 25.12.2010 року за реєстровим номером 041048300346 здійснено державну реєстрацію договору, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді зроблено запис.

Тобто, момент укладення договору, а отже, і початок перебігу строку його дії сторони договору визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Таким чином, враховуючи, що строк, на який укладено спірний договір оренди землі закінчився 25.12.2020 року, ПП «Кустос» після закінчення строку не повідомляв орендодавця про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі та не повідомляв письмово в установлений термін про бажання пролонгації договору на новий строк, тому суд вважає, що право позивачки підлягає судовому захисту шляхом визнання договору оренди землі припиненим.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки відповідно до п.7.1 договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві за актом приймання-передачі земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У зв`язку із закінченням строку договору оренди землі земельна ділянка підлягає поверненню власнику. Відповідач не повертає земельну ділянку власнику.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За наведених обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 77-80, 89, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Кустос» про визнання договору оренди землі припиненим та зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати з 25.12.2020 року припиненим договір оренди землі від 01.12.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та Привітним підприємством «Кустос», який зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді 25.12.2010 року за реєстровим номером 041048300346, щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7509 га кадастровий номер 4825487600:03:000:0553, що розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, із змінами, внесеними на підставі додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 01.12.2010 року, укладеної 22.08.2017 року.

Зобов`язати Приватне підприємство «Кустос» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7509 га кадастровий номер 4825487600:03:000:0553, що розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, належну їй на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 916603 від 25.04.2008 року.

Стягнути з Приватного підприємства «Кустос» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачкою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу або заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про сторони:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Привітне підприємство «Кустос», адреса: 55244, Миколаївська область, Первомайський район, с. Тарасівка, вул. Молодіжна, 18; код ЄДРПОУ 36855462.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 травня 2022 року.

СУДДЯ: