Постанова

від 17.05.2022 по справі 912/1888/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2022 року м.Дніпро Справа № 912/1888/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Антонік С.Г. доповідач

судді Березкіна О.В., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2021р., ухвалене суддею Кабаковою В.Г., повний текст якого складений 11.10.2021р. у справі № 912/1888/21

за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Чижевського, 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, в інтересах держави, уповноваженими органами якої є:

Петрівська селищна рада, вул. Святкова, 7, смт. Петрове, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28300

Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" , вул. 8-го Березня, 40А, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп", вул. Соборна, 27, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном та повернення водного об`єкта

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області звернувся Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області з позовною заявою в інтересах держави, уповноваженими органами якої є: Петрівська селищна рада та Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" з вимогами про наступне:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди державі в особі Петрівської селищної ради та КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення використання для цілей спеціального використання водних біоресурсів в режимі рибогосподарської експлуатації водного об`єкту - Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятих ним земельних ділянок водного фонду;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення державі в особі Петрівської селищної ради частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, площею 643,4999 га та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення постійному користувачу - КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 3524982900:02:000:7513, площею 80,4897 га;

- стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 810,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав про те, що відповідач використовує водосховище для потреб своєї господарської діяльності без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, що порушує права держави в особі Петрівської селищної ради та КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" як титульного володільця відповідного майна.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди державі в особі Петрівської селищної ради та Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення використання для цілей спеціального використання водних біоресурсів в режимі рибогосподарської експлуатації водного об`єкту - Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятих ним земельних ділянок водного фонду. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення державі в особі Петрівської селищної ради частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, площею 643,4999 га та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення постійному користувачу - Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" частини Іскрівського водосховища на р. Інгулець (права притока р. Дніпро), розташованого за межами с. Іскрівка колишнього Петрівського району Кіровоградської області, та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером 3524982900:02:000:7513, площею 80,4897 га. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" на користь Кіровоградської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 810,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп", не погодившись з рішенням суду, звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга обґрунтована наступним .

У позові не наведено та відповідно не надано доказів про нездійснення або неналежне здійснення державною адміністрацією Петрівської ОТГ в особі Петрівської селищної ради захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

За відсутності наведеного у прокурора не виникає права на представництво в суді інтересів держави у спірних правовідносинах. Прокурор за поданим у цій справі позовом не може мати статус позивача, відповідно не має адміністративної процесуальної дієздатності для звернення до суду з цим позовом, а твердження прокурора про наявність «суспільного» та «публічного» інтересу є недоведеними.

Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах не передбачається отримання земель водного об`єкта в оренду або укладання договору про співпрацю при рибогосподарській діяльності в Режимі СТРГ, оскільки згідно з договором оренди, користувачам надається в користування водний об`єкт і вони є водокористувачами.

При рибогосподарській діяльності, у тому числі в Режимі СТРГ, використовується ресурс загальнодержавного значення - водні біоресурси і відповідно вони є користувачами водних біоресурсів. При цьому, Режими затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства (Держрибагентство України), а орендодавцями водних об`єктів є Кабінет Міністрів України, державні адміністративні, обласні ради.

Зважаючи на те, що здійснюючи рибогосподарську діяльність в режимі СТРГ, ТОВ «РИБОДОБУВНА КОМПАНІЯ РИБГОСП» використовує водні біоресурси, відповідно до отриманих дозволів та Режиму згідно чинного законодавства України, а водосховище є водосховищем комплексного призначення, у відповідача відсутні законні підстави щодо одержання документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, в зв`язку з чим твердження прокурора про відсутність правовстановлюючих документів, зокрема договору оренди земельної ділянки водного фонду, для користування водосховищем в Режимі СТРГ є необґрунтованими.

Просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову в позові в повному обсязі

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, в адміністративних межах Петрівської селищної ради Олександрійського району (колишнього Петрівського району) Кіровоградської області знаходиться Іскрівське водосховище, площею 1120,9896 га (згідно Паспорту водного об`єкту), розташоване на р. Інгулець (права притока р. Дніпро).

Згідно Публічної кадастрової карти України, водний об`єкт - Іскрівське водосховище розташоване в своїй нижній частині на земельній ділянці, яка сформована та має кадастровий номер 3524982900:02:000:7513 площею 80,4897 га, з цільовим призначенням для експлуатації та догляду за водними об?єктами. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з таким кадастровим номером належить на праві комунальної власності Іскрівській сільській раді колишнього Петрівського району та перебуває у постійному користуванні КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-КР000495.

Частина водосховища площею 397 га знаходиться у межах Державного орнітологічного заказника "Петрівський", відноситься до природно-заповідного фонду, що вбачається з даних Публічної кадастрової карти України, рішення №93 виконкому Петрівської районної Ради народних депутатів від 18.03.1992, рішення №116 Кіровоградської обласної ради від 28.01.2000, Положення про орнітологічний заказник та викопіровки із проекту районної планіровки Петрівського району.

Решта - частина Іскрівського водосховища розташована на несформованій земельній ділянці, тобто без кадастрового номера, речові права на яку на даний час не зареєстровано.

Площа несформованої ділянки дорівнює 643,4999 га, яку обраховано як: 1120,9896 га - 397га - 80,4897га = 643,4999 га.

Водосховище закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію у 1958 році, є русловим в каскаді, має комплексне призначення: для загального користування, технічного водопостачання, зрошення, транзитного пропуску витрат води відповідно до режиму роботи каналу "Дніпро-Інгулець".

ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань з 10.04.2019 з видами економічної діяльності - прісноводне рибництво, оптова та роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками.

На замовлення відповідача, ТОВ "НДО Укрекопроект" (м. Харків) у 2019 році розроблено Науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації Іскрівського водосховища, розташованого на р. Інгулець в межах Петрівського району Кіровоградської області та Режим його експлуатації.

У подальшому Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області та Державним агентством рибного господарства України суб`єкта господарювання - ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" погоджено Режим рибогосподарської експлуатації Іскрівського водосховища, розташованого на р. Інгулець в межах Петрівського району Кіровоградської області.

Термін дії Режиму передбачено від 14.08.2019 до 31.12.2029.

Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області також видано ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" дозвіл №18 від 05.12.2019 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме: вилов водних біоресурсів в спеціальних товарних рибних господарствах. Строк дії дозволу з 05 грудня 2019 року по 05 грудня 2024 року.

Визначені Науково-біологічним обґрунтуванням та Режимом обсяги вселення біоресурсів, тобто зариблення водойм та збільшення, у такий спосіб, рибопродуктивності, а також організація вилову риби вказує на здійснення відповідачем такого виду діяльності як рибництво, або штучне розведення і відтворення риби.

Прокурор звернувся з даним позовом мотивуючи тим, що ТОВ «Рибогосподарська компанія «Рибгосп» здійснює господарську діяльність на водному об?єкті лише на підставі Режиму та Дозволу, без будь-яких правовстановлюючих документів на водний об?єкт (водне плесо) або на земельні ділянки, на яких він розміщений.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у прокурора права представляти в суді інтереси держави у спірних правовідносинах то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного суду у справі № 912/2385/18 від 20.05.2020р. зробила наступні правові висновки.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 6 Водного кодексу України встановлено, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні об`єкти є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування.

Отже користування водним об`єктом всупереч встановленому законодавством порядку, суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів.

Інтереси держави у даному спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на водні об`єкти, додержання законодавчо визначеного порядку їх використання.

Правовідносини, пов`язані з використанням Іскрівського водосховища становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у припиненні використання Іскрівського водосховища для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації та повернення державі водного об`єкта, який відповідач використовує всупереч закону.

У спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати функції держави як власника є Петрівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, а також КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" оскільки земельна ділянка під частиною водного об`єкту з кадастровим номером 3524982900:02:000:7513 (площею 80,4897га) перебуває у останнього в постійному користуванні на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-КР000495.

Зверненню прокурора до суду з вказаним позовом передувало направлення 08.06.2021 на адресу Петрівської селищної ради листа щодо вжиття заходів до поновлення інтересів держави самостійно.

З відповіді Петрівської селищної ради вбачається, що нею не подано позову до ТОВ "Рибогосподарська компанія "Рибгосп" про повернення водного об`єкту чи земельних ділянок під ним та на даний час у провадженні судів такі позови не перебувають. Також Петрівська селищна рада не заперечує проти пред`явлення позову прокурором.

Покурором також направлено лист у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" про вжиття заходів до належного забезпечення усунення порушень, у тому числі у судовому порядку, самостійно.

Листом від 14.06.2021 №2392 КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" повідомлено, що найближчим часом не має наміру подавати подібний позов. Оскільки органи прокуратури наділені функцією представництва інтересів держави, КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" не заперечує проти пред`явлення такого позову прокурором та підтримує позовні вимоги з обґрунтуванням підстав, наведених у запиті.

Оскільки відповідними особами заходів для поновлення порушених інтересів держави самостійно не було вжито та не висловлювалось наміру про вжиття таких заходів то це свідчить про їх бездіяльність і є підставою для втручання органів прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в порядку представництва інтересів держави.

Таки чином прокурор обґрунтовано звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що

використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей;

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

За приписами ст.4 Водного кодексу України, ч.1 ст.58 Земельного Кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Згідно ч. 1-2 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Частинами 1-7, 12 статті 51 Водного кодексу України встановлено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Відповідно до ч. 1 ст.25 вказаного Закону використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Разом з тим, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Частинами 1, 3 статті 36 даного Закону встановлено, що юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Комплексний правовий аналіз вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Проте, вищевказані норми не передбачають можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Як було зазначено вище, за змістом ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, а згідно зі ст. 59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Отже рибогосподарська діяльність відповідача, яку він здійснює на Іскрівському водосховищі р.Інгулець, вимагає надання в користування водного об`єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки.

Тобто, відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на спірному водному об`єкті неправомірно - без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у справі 912/1941/20 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ані Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом. Також судом відзначено, що у розумінні ст. 51 Водного кодексу України спірне водосховище взагалі не може бути об`єктом оренди, а відтак бути рибогосподарським водним об`єктом (є водосховищем комплексного призначення для потреб енергетики, зрошення, рекреації).

У справі 914/1326/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що водні об`єкти мають передаватись в користування суб`єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні Режим рибогосподарської експлуатації та науково - біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації, ні ліцензія на промисловий вилов риби, ні Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об`єктом. Також, касаційний суд вказав на те, що за змістом ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми, такі об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, а згідно зі ст. 59 Земельного кодексу України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. Звідси діяльність, якою займається відповідач на Добротвірському водосховищі, вимагає надання в користування (оренду) водного об`єкта, який надається лише разом із земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибодобувна компанія "Рибгосп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2021р. у справі № 912/1888/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25.05.2022р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М.Кощеєв