Рішення

від 16.02.2022 по справі 908/3617/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/223/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 Справа № 908/3617/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3617/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Дейкало Юрія Михайловича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Приватного підприємства Промавтоматикасервіс (69089, м. Запоріжжя, вул. Алуштинська, б. 37)

про стягнення 142 658,94 грн.

за участю представників:

від позивача Гончаров В.І., ордер АР № 1068971 від 20.10.2021, адвокат

від відповідача Ясир Д.І., ордер АР № 1079331 від 18.01.2022, адвокат

СУТЬ СПОРУ

09.12.2021 через систему Електронний суд до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 09.12.2021 Фізичної особи підприємця Дейкало Юрія Михайловича до Приватного підприємства Промавтоматикасервіс про стягнення 142 658,94 грн, з яких: 124 700,00 грн основна заборгованість, 10 528,41 грн пеня, 2167,33 грн 3% річних та 5263,20 грн інфляційні втрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 14.12.2021 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

16.12.2021 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява від 16.12.2021, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 12/223/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

06.01.2022 на адресу суду від ПП Промавтоматикасервіс надійшла заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.01.2022 заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення, ухвалено перейти до розгляду справи № 908/3617/21 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 31.01.2022 о 10:45.

31.01.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 31.01.2022 розгляд справи відкладено на 17.02.2022 на 10:30.

20.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що відповідачем було укладено договори підряду № 06/10/20 Капітальний ремонт (заміна вікон) житлового будинку №28 по пр. Моторобудівників в м. Запоріжжя від 15.10.2020 та №21/10/20 від 06.11.2020 (на виконання робіт Капітальний ремонт (заміна вікон) житлового будинку №23 по вул. Чумаченка в м. Запоріжжя). Тобто, укладені позивачем з відповідачем договори № 19/11/20 та № 22/12/20 є договорами субпідряду та укладалися на виконання договорів № 06/10/20 та № 21/10/20.

Щодо договору №23/12/20 відповідач зазначає, що у відповідача відсутні зобов`язання за даним договором оскільки підрядні роботи не виконувалися, кошти відповідачем на виконання таких робіт не отримувалися. Відповідач зазначає, що даний договір ним взагалі не укладався.

Щодо оплати виконаних робіт відповідач вказує наступне. Договорами №19/1/20 та 22/12/20 визначено, що обов`язковою умовою для оплати є підписаний сторонами акт виконаних робіт. Всупереч умовам договорів, позивачем акти виконаних робіт надіслані відповідачеві лише 13.10.2021. Разом з тим, до позовної заяви додано два описи вкладення про направлення актів виконаних робіт, але додано лише один фінансовий чек та одну поштову накладну, відтак відсутні докази направлення відповідачу одного з двох актів виконаних робіт. При цьому, згідно відомостей сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення, лист з актом виконаних робіт (невідомо яким) відповідачеві не вручено та повернуто відправнику.

Також відповідач зазначає, що за характером передбачених робіт, вищезазначені договори є договорами підряду, а отже їх виконання додатково регулюється відповідними ДБН та ДСТУ у сфері будівництва, відповідно до приписів яких належним доказом виконання робіт та відповідно підставою для оплати є підписані сторонами акти виконаних робіт саме за формою КБ-2в. Позивачем акти за формою КБ-2в не складалися.

За викладених обставин відповідач вважає позовні вимоги передчасними через відсутність належних доказів документального оформлення виконаних робіт як підстави для проведення розрахунків.

Щодо стягнення пені зазначає, що договорами не передбачено відповідальності за несвоєчасність внесення оплати. Також безпідставними є посилання позивача на Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, оскільки сторонами в договорі взагалі не передбачено відповідальності, а не лише її розміру.

10.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що форма акту КБ-2в не є обов`язковою для звітності в діяльності фізичної особи підприємця.

Також зазначає, що два акти виконаних робіт надсилалися відповідачеві одним листом з двома описами вкладення окремо на кожен акт.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2021 підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти позову заперечив.

По закінченні судового засідання 17.02.2022 судом прийнято рішення, вступну та резолютивну частину якого проголошено представнику позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

19.11.2020 між ПП Промавтоматикасервіс - замовник (відповідач у справі) та ФОП Дейкало Ю.М. - підрядник (позивач у справі) укладено договір підряду №19/11/20 (далі договір №19/11/20), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з виготовлення та встановлення віконних блоків згідно специфікації (додаток №1) на об`єкті Капітальний ремонт (заміна вікон) житлового будинку №28 по проспекту Моторобудівників м. Запоріжжя (включаючи монтажні роботи), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. обумовлено, що вартість робіт за цим договором складає 46000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. договору, розрахунки по даному договору проводяться шляхом попередньої оплати, яка надіється підряднику, у розмірі 5000,00 грн до початку робіт, здійснюється замовником на рахунок підрядника.

Остаточна оплата у розмірі 41000,00 грн не пізніше 25.02.2021. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами Акту виконаних робіт (п. 2.3. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено строки виконання робіт: початок листопад 2020 року, закінчення грудень 2020 року.

В розділі 5 договору сторонами визначено порядок прийому-здачі виконаних робіт.

Так, відповідно до п. 5.2. договору здача та приймання виконаних робіт здійснюється на підставі акту виконаних робіт, який є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами п. 5.3. договору, якщо при прийомі робіт замовником будуть виявлені дефекти і недоліки у роботах, сторони складають протягом 5 робочих днів акт про наявні дефекти та інші недоліки робіт, необхідні доопрацювання з вказівкою порядку і строків їх усунення.

Строк дії договору визначено п. 9.1. договору, а саме: даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15.03.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

22.12.2020 між ПП Промавтоматикасервіс - замовник (відповідач у справі) та ФОП Дейкало Ю.М. - підрядник (позивач у справі) укладено договір підряду №22/12/20 (далі договір №22/12/20), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з виготовлення та встановлення віконних блоків згідно специфікації (додаток №1) на об`єкті Капітальний ремонт (заміна вікон) житлового будинку №23 по вул. Чумаченка у м. Запоріжжя (включаючи монтажні роботи), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. обумовлено, що вартість робіт за цим договором складає 36200,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, не пізніше 31.03.2021.

Пунктом 3.1. договору визначено строки виконання робіт: початок грудень 2020 року, закінчення грудень 2020 року.

В розділі 5 договору сторонами визначено порядок прийому-здачі виконаних робіт.

Так, відповідно до п. 5.2. договору здача та приймання виконаних робіт здійснюється на підставі акту виконаних робіт, який є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами п. 5.3. договору, якщо при прийомі робіт замовником будуть виявлені дефекти і недоліки у роботах, сторони складають протягом 5 робочих днів акт про наявні дефекти та інші недоліки робіт, необхідні доопрацювання з вказівкою порядку і строків їх усунення.

Строк дії договору визначено п. 9.1. договору, а саме: даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

23.12.2020 між ПП Промавтоматикасервіс - замовник (відповідач у справі) та ФОП Дейкало Ю.М. - підрядник (позивач у справі) укладено договір підряду №23/12/20 (далі договір №23/12/20), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати Капітальний ремонт заміна вікон житлового будинку №4 по вул. Північнокільцева м. Запоріжжя, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. обумовлено, що вартість робіт за цим договором складає 47500,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. договору, оплата виконаних робіт здійснюється після підписання акту виконаних робіт

Пунктом 3.1. договору визначено строки виконання робіт: початок грудень 2020 року, закінчення грудень 2020 року.

Строк дії договору визначено п. 9.1. договору, а саме: даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є неналежне невиконання відповідачем зобов`язань за договорами підряду з оплати виконаних позивачем робіт на суму 124000,00 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір підряду. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здачі та приймання робіт, умови оплати робіт, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 875 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони, відбулася.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 1 ст. 854 ЦК України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, а саме: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договорами №19/11/20 та №22/12/20 встановлено строк оплати не пізніше 25.02.20201 та 31.03.2021 відповідно. Договором №23/12/20 визначено строк оплати після підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №29 від 20.11.2020 відповідачем сплачено позивачеві аванс у розмірі 5000,00 грн по договору №19/11/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

На підтвердження виконання робіт за договором №23/12/20 від 23.12.2020 позивачем надано підписаний обома сторонами Акт №2 від 30.12.2020 здачі-прийняття виконаних робіт на суму 47500,00 грн.

На підтвердження виконання робіт за договорами №19/11/20 та №22/12/20 позивачем надано відповідні акти здачі-прийняття виконаних робіт №1 від 28.12.2020 та №2 від 29.12.2020, які відповідачем не підписані. При цьому, позивачем надано докази надсилання відповідачеві зазначених актів описи вкладення із зазначанням реквізитів актів, що надсилаються (описи вкладення містять штампи поштового відділення про прийняття до відправлення та підпис працівника підприємства поштового зв`язку), а також надано поштову накладну №6905903238415 до вказаних описів вкладення.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивачем акти виконаних робіт за договорами №19/11/20 та №22/12/20 були надіслані лише 13.10.2021, тобто після настання строку оплати виконаних робіт. При цьому, за даними сайту Укрпошта, відповідачем зазначені акти взагалі не отримані.

Дослідивши надані відповідачем докази в обґрунтування своїх заперечень, суд звертає увагу на те, що згідно відомостей сайту Укрпошта, на які посилається відповідач, відправлення № 6905903238415 було повернуто відправникові За закінченням терміну зберігання, тобто відповідачем було свідомо не отримано зазначене поштове відправлення. Інших обґрунтованих мотивів не підписання актів виконаних робіт або доказів невиконання відповідних робіт відповідачем не надано.

Також у відзиві на позов відповідач заперечує проти укладання між ним та позивачем договору №23/12/20 та підписання ним акту виконаних робіт до зазначеного договору, припускаючи, що договір та акт є сфальсифікованими позивачем та потребують дослідження судом їх оригіналів.

Безпосередньо в судовому засіданні представником позивача надано для огляду суду і представнику відповідача оригінали договору №23/12/20 від 23.12.2020, який містить підписи та печатки обох сторін по справі та Акт №2 від 30.12.2020. Разом з тим, доказів невиконання позивачем робіт за зазначеним договором відповідачем не надано, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявлялося.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором підряду, а саме не здійснення останнім оплати вартості виконаних будівельних робіт в повному обсязі, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вказаних робіт настав, а наявність заборгованості в сумі 124700,00 грн підтверджується наявними у справі доказами з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач докази оплати вказаної заборгованості суду не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги ФОП Дейкало Ю.М. про стягнення з ПП Промавтоматикасервіс заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 124700,00 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 528,41 грн пені, 2167,33 грн 3% річних та 5263,20 грн інфляційних втрат.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Законодавець встановлює, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96р. за № 543/96-ВР, пеня стягненню не підлягає. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинним законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства.

В даному випадку, сторони в жодному з договорів не передбачили відповідальності замовника перед підрядником за прострочення платежу, договори не містять посилання на конкретний розмір пені, а доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у відносинах сторін відсутні.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 10 528,41 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що стягненню підлягає 3% річних у сумі 750,00 грн та інфляційні втрати у сумі 2945,00 грн. Відтак, позовні вимоги в цій частині задовольняються частково.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2043,03 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Гончаровим В.І. (далі Адвокат) та ФОП Дейкало Ю.М. (далі Клієнт), відповідно до п. 1.1. якого адвокат надає правову допомогу Клієнту з приводу представництва та захисту його інтересів в Господарському суді Запорізької області, Центральному апеляційному господарському суді у справі щодо стягнення заборгованості за договором підряду.

Пунктом 3 Договору визначено, що обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим Договором визначається у відповідному розрахунку, який є невід`ємним додатком до цього Договору і свідчить про виконання сторонами своїх зобов`язань.

Повноваження адвоката підтверджено свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №4845/10 від 19.04.2012 та ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1068971 від 20.10.2021.

Сторонами підписано розрахунок до Договору на надання правової допомоги, в якому визначено перелік виконаних робіт та їх вартість, а саме:

-ознайомлення з наданими документами, визначення правової позиції 2 години 2000 грн;

-складання позовної заяви, формування пакетів документів для відповідача та Господарського суду Запорізької області 6 годин 6 000 грн. Всього до сплати 8000 грн.

Внесення Клієнтом оплати за надану правову допомогу підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №16/15 від 20.10.2021 на суму 8000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позовна заява в даній справі продана адвокатом Гончаровим В.І.

Рішенням у даній справі позовні вимоги задоволено частково.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням зазначених приписів, пропорційним розміром витрат на правову допомогу є сума 7200, грн.

В той же час, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на обставини справи № 908/3617/21, справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи підприємця Дейкало Юрія Михайловича до Приватного підприємства Промавтоматикасервіс задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Промавтоматикасервіс (69089, м. Запоріжжя, вул. Алуштинська, б. 37, ідентифікаційний код юридичної особи 35300586) на користь Фізичної особи-підприємця Дейкало Юрія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 124 700, 00 грн (сто двадцять чотири тисячі сімсот гривень 00 коп.), 3% річних у розмірі 750,00 грн (сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.), інфляційні втрати у розмірі 2 945,00 грн (дві тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 2043,03 грн (дві тисячі сорок три гривні 03 коп.), витрати на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 20.05.2022 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.