Рішення

від 18.05.2022 по справі 910/13237/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2022Справа № 910/13237/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Фонду державного майна України,

2) Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс"

про стягнення 773 796, 44 грн

Представники:

від прокуратури: Корж О.А.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Вознесенська окружна прокуратура Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - позивач 1) та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" (далі-позивач 2) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" (далі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 773 796, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 позовну заяву Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного підприємств "Радгосп "Виноградна долина" залишено без руху. Встановлено Вознесенській окружній прокуратурі Миколаївської обласної прокуратури строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 18.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 позовну заяву Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" та додані до неї документи - повернуто.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 01.11.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 року у справі №910/13237/21 скасовано. Матеріали справи №910/13237/21 повернуто для розгляду до Господарського суду міста Києва.

18.11.2021 матеріали справи №910/13237/21 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.12.2021. Зокрема, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролінс" надати суду оригінал для огляду у судовому засіданні 23.12.2021 та належним чином засвідчену читабельну копію для долучення до матеріалів справи договору № 11 від 07.06.2019 щодо виконання робіт по збиранню озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га, загальною вартістю 773 796, 44 грн.

08.12.2021 до суду надійшло клопотання від Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури про приєднання доказів (надіслане на електронну пошту суду), в додатках до якого прокуратура надала проект договору про надання послуг № 11.

Аналогічне клопотання про приєднання доказів надійшло до суду засобами поштового зв`язку 13.12.2021.

21.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач-1 підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника Фонду державного майна України.

У судовому засіданні 23.12.2021 відкладено розгляд справи на 27.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13237/21 призначено на 24.02.2022.

Судове засідання призначене на 24.02.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці. Крім того, Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 призначено судове засідання на 19.05.2022.

У цьому судовому засіданні представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники позивача-1, позивача-2 у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомили, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу-1 02.05.2022 та відстеженням поштового відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором: 0105492177012 про вручення поштового відправлення позивачу-2 12.05.2022.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду від 18.04.2022 про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представника не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Віктора Ярмоли, 4, офіс 90, м. Київ, 03055, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Тож, приймаючи до уваги, що представники позивача-1, позивача-2 та відповідача були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача-1, позивача-2 та відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.05.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає прокурор, за наслідками позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, проведеної Управлінням південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області встановлено, що у підприємства по розрахункам з ТОВ "Ролінс" рахується дебіторська заборгованість у сумі 8 080 255, 13 грн, яка є незмінною з березня 2020 року, про що складено акт № 15-14-11/11 від 16.04.2021.

Вказана заборгованість виникла внаслідок господарських відносин, що склались між ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс" в 2019 році.

Прокурор також вказує, що під час ревізії, виходячи з інформації з журналів-ордерів № 8, № 3 і банківських виписок, зокрема встановлено, що 07.06.2019 між ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс" було укладено договір № 11, предметом якого було надання послуг по збиранню озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га, загальна вартість наданих послуг (господарських робіт), відповідно до договору складає 773 976, 44 грн, в т.ч. сума ПДВ 128 966, 07 грн. Копія такого договору до ревізії надана не була за її відсутності у ДП "Радгосп "Виноградна долина".

Прокурор вказує, що на виконання умов вказаного договору ДП "Радгосп "Виноградна долина" на користь ТОВ "Ролінс" 07.10.2019 здійснено оплату коштів у сумі 773 796, 44 грн, в т.ч. 128 966 ,07 грн ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 245 від 07.10.2019 та випискою по рахунку.

Проте, передбачені вказаним вище договором роботи ТОВ "Ролінс" виконані не були.

Також, прокурор посилається на Висновок аналітичного дослідження від 07.04.2021 «Про результати дослідження окремих фінансово-господарських операцій Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина", щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів», одержаних злочинним шляхом або фінансуванням тероризму, та/або інших правопорушень за період 2018-2020 роки», в якому зазначено, що у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 2019 року відсутні зареєстровані ТОВ "Ролінс" податкові накладні на залучення сторонніх суб`єктів господарювання для виконання наданих робіт та послуг; згідно відповіді від Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області у ТОВ "Ролінс" не зареєстровані трактори, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка; згідно інформації модуля «Реєстрація платників податків» АІС «Податковий блок» щодо ТОВ "Ролінс", основні засоби та сільськогосподарська техніка по обліку відсутні, а єдиним видом діяльності вказаний код 11.02 «Виробництво виноградних вин», згідно податкової звітності ТОВ "Ролінс" за 2019 за формою № 1-ДФ за І-ІІІ квартали 2019 року зареєстрована одна особа, тобто працівники для виконання сільськогосподарських робіт відсутні.

Тож, як зазначає прокурор, наведе свідчить про невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 11 від 07.06.2019.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивачі зазначають, що Державним підприємством "Радгосп "Виноградна долина" на виконання умов договору про надання послуг № 11 від 07.06.2019 було сплачено відповідачу кошти у розмірі 773 796, 44 грн, проте роботи по збиранню озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га відповідачем не виконані, кошти не повернуто, у зв`язку з чим позивачі просять суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" грошові кошти у розмірі 773 796, 44 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказує, що під час позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, проведеної Управлінням південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області встановлено що 07.06.2019 між ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс" було укладено договір № 11, предметом якого було надання послуг по збиранню озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га, загальна вартість наданих послуг (господарських робіт), відповідно до договору складає 773 976, 44 грн, в т.ч. сума ПДВ 128 966, 07 грн. Копія такого договору до ревізії надана не була за її відсутності у ДП "Радгосп "Виноградна долина".

За наслідками вказаної ревізії складено акт № 15-14-11/11 від 16.04.2021.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня копія договору № 11 від 07.06.2019, укладеного між ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс".

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, листами № 43 від 19.08.2020 та № 103 від 01.12.2020 ДП "Радгосп "Виноградна долина" було повідомлено, що на підприємстві немає договору № 11 від 07.06.2019 укладеного між ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс".

Тож, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 було зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролінс" надати суду оригінал для огляду у судовому засіданні 23.12.2021 та належним чином засвідчену читабельну копію для долучення до матеріалів справи договору № 11 від 07.06.2019 щодо виконання робіт по збиранню озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га, загальною вартістю 773 796, 44 грн.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Варто зазначити, що наведені приписи були розглянуті Конституційним Судом України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012, в якому вказано, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до частин шостої - восьмої статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Приписами частин 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Проте, відповідач вимог ухвали суду не виконав, про причини неможливості подання витребуваного судом доказу не повідомив.

Тож, станом на дату винесення рішення у даній справі у матеріалах справи відсутній оригінал або копія договору № 11 від 07.06.2019, укладеного між ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс".

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 № 910/8861/20.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний акт надання послуг № 14 від 07.10.2019, складений між ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс", в якому міститься посилання на договір про надання послуг № 11 від 07.06.2019, тож виходячи з принципу вірогідності доказів, суд приходить до висновку, що договір № 11 від 07.06.2019 на який посилається прокурор та позивачі мав місце.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, прокурор вказує, що на виконання умов договору № 11 від 07.06.2019 ДП "Радгосп "Виноградна долина" на користь ТОВ "Ролінс" здійснено оплату коштів у сумі 773 796, 44 грн, в т.ч. 128 966 ,07 грн ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 245 від 07.10.2019 та випискою по рахунку.

Також прокурор зазначає, що передбачені вказаним вище договором роботи по збиранню озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га відповідачем виконані не були, на підтвердження чого посилається на акт № 15-14-11/11 від 16.04.2021 позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, проведеної Управлінням південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та Висновок аналітичного дослідження від 07.04.2021 «Про результати дослідження окремих фінансово-господарських операцій Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина", щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів», одержаних злочинним шляхом або фінансуванням тероризму, та/або інших правопорушень за період 2018-2020 роки».

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки в матеріалах справи наявний акт надання послуг № 14 від 07.10.2019 відповідно до якого виконавцем (відповідачем) були виконані наступні роботи (надані послуги) по збиранню врожаю озимих культур (озимий ячмінь) згідно договору № 11 від 07.06.2019 на площі 727, 56 га на суму 773 796, 44 грн, вказаний акт підписаний представниками ДП "Радгосп "Виноградна долина" та ТОВ "Ролінс" і скріплений печатками підприємств.

При цьому, у вказаному акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строком виконання робіт (надання послуг) не має.

Тобто, вказаний акт підписаний ДП "Радгосп "Виноградна долина" без зауважень та заперечень.

Щодо долучених до матеріалів справи акту № 15-14-11/11 від 16.04.2021 позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, проведеної Управлінням південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області та Висновку аналітичного дослідження від 07.04.2021 «Про результати дослідження окремих фінансово-господарських операцій Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина", щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванням тероризму, та/або інших правопорушень за період 2018-2020 роки», суд зазначає наступне.

Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на виконання сторонами своїх зобов`язань за договором і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак поданий позивачем акт позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" № 15-14-11/11 від 16.04.2021, як і висновок аналітичного дослідження від 07.04.2021, самі по собі не можуть бути достатніми доказами порушення ТОВ "Ролінс" зобов`язань щодо виконання робіт по збиранню врожаю озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га на суму 773 796, 44 грн

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17 та від 18.10.2018 у справі № 917/1067/17.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що прокуроом та позивачами у встановленому законом порядку не доведено факт не виконання відповідачем робіт по збиранню врожаю озимих культур (озимий ячмінь) на площі 727, 56 га, як підставу для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 773 796, 44 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України, Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" про стягнення 773 796, 44 грн не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, залишаються за прокуратурою.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 25.05.2022

Суддя С.О. Щербаков