Рішення

від 23.05.2022 по справі 914/3934/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2022 Справа № 914/3934/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Колодій У.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробнича фірма Ремтехгаз, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні Стальні Технології, с.Дуліби Стрийського району Львівської області

про стягнення заборгованості.

Ціна позову 35400,69грн.

За участю представників:

від позивача: Яцків Ігор Миколайович адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробнича фірма Ремтехгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні Стальні Технології про стягнення заборгованості в сумі 35400,69грн., з якої 29000,00грн. основний борг, 1845,64грн. 3% річних, 4555,05грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 02.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 01.03.2022р. Ухвалою суду від 01.03.2022р. відкладено розгляд справи, ухвалою суду від 05.04.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.05.2022р. Ухвалою суду від 03.05.22р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.22р.

В судове засідання 24.05.2022р. представник позивача явку забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити. Позивачем подано клопотання за вх.№10343/22 від 17.05.2022р., в якому позивач повідомляє, що відповідачем оплачено основний борг в сумі 29000,00грн. На підтвердження вказаних обставин до поданого клопотання долучено банківські виписки по рахунку від 08.02.2022р. на суму 1000,00грн., від 28.04.2022р. на суму 2000,00грн., від 03.05.2022р. на суму 1000,00грн., від 11.05.2022р. на суму 25000,00грн.

В судове засідання 24.05.2022р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414547438, №7901414547420, яка вручена адресату (відповідачу).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору на поставку №470/19 від 30.10.2019р. оплати згідно видаткових накладних №РН-0003319 від 04.11.2019р., №РН-0003791 від 19.12.2019р., в повному обсязі не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 29000,00грн. заборгованості. Також позивач в позовній заяві просить стягнути 3% річних в розмірі 1845,64грн. та інфляційні втрати в розмірі 4555,05грн.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

30.10.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробнича фірма Ремтехгаз (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні Стальні Технології (покупець) укладено договір поставки №470/19, згідно із п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується постачати покупцеві продукцію згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Специфікацією №1 від 30.10.2019р. до договору поставки №470/19 від 30.10.2019р. сторонами погоджено, продукцію зварювальна газова суміш ДСТУ ІSO 14175:2004 (Ar 82%, CO2 18%), одиниця виміру м3, місткість 1 балона (40л) 7,00м3, ціна за одиницю виміру без/з ПДВ 49,20грн./59,04грн., ціна з ПДВ (1 балон) 413,28грн.

Відповідно до п. 1.2 договору №470/19 від 30.10.2019р. покупець зобов`язується купувати у постачальника та сплачувати за продукцію, а також, за послуги на умовах цього договору.

За умовами п.п.3.2, 3.4 договору №470/19 від 30.10.2019р. ціна на продукцію та послуги зазначена у Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору та переглядається автоматично у разі зростання чи зменшення ціни на сировину та паливно-мастильні матеріали не менше 2% від попередньої ціни. Загальна вартість кожної партії продукції визначається у накладній, складеній постачальником в момент її поставки, та податковій накладній. Ціну договору становить загальна вартість продукції, отриманої покупцем протягом терміну дії цього договору. Орієнтовна ціна цього договору на момент укладання складає: 500 000,00грн. включаючи ПДВ.

Пунктами 3.6, 3.7 договору №470/19 від 30.10.2019р. розрахунки здійснюються на умовах 100% передплати, отриманої на поточний рахунок постачальника на підставі виданого постачальником рахунка-фактури на продукцію (факсимільна копія). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно із п.4.4 прийом-передача продукції від постачальника до покупця проводиться шляхом виписки накладної, в якій зазначається дата передачі у власність продукції покупцю. Разом із продукцією постачальник передає покупцю оригінальні супровідні документи. Покупець зобов`язаний передати постачальнику оригінал довіреності.

Відповідно до п.10.1 договору №470/19 від 30.10.2019р. договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2020р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов договору №470/19 від 30.10.2019р. позивач передав, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 41328,00грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0003319 від 04.11.2019р. на суму 20664,00грн. (з ПДВ), №РН-0003791 від 19.12.2019р. на суму 20664,00грн. (з ПДВ), які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень. Позивачем виписано рахунки-фактури №СФ-0001889 від 04.11.2019р. на суму 20664,00грн. та №СФ-0002269 від 19.12.2019р. на суму 20664,00грн.

Відповідачем повернуто позивачу продукцію на загальну суму 4132,80грн., що підтверджується актом повернення №1 від 25.08.2020р. на суму 4132,80грн., який підписано сторонами та скріпленим їх печатками.

Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 8195,20грн., що підтверджується виписками АТ «Правекс Банк» за період з 05.01.2021р. по 22.12.2020р., зокрема 22.12.2020р. 1195,20грн., 05.01.2021р. здійснено оплату на суму 1000,00грн., 29.01.2021р. 500,00грн., 23.02.2021р. 500,00грн., 20.04.2021р. 1000,00грн., 07.07.2021р. 1000,00грн., 30.07.2021р. 1000,00грн., 06.09.2021р. 1000,00грн., 12.05.2021р. 1000,00грн. Тобто заборгованість за поставлену продукцію згідно договору №470/19 від 30.10.2019р. становить 29000,00грн. Заборгованість в розмірі 37195,20грн. визначена стороною відповідача станом на 31.10.2020р. та погоджена в акті звірки взаєморозрахунків складеному станом на 31.10.2020р., який підписано та скріплено печатками обох сторін. Листом №034 від 20.12.2019р. відповідач гарантував позивачу до кінця 2019р. оплатити поставку зварювальної газової суміші згідно рахунку №СФ-001889 від 04.11.2019р.

У процесі розгляду даного спору, відповідачем було здійснено оплату за поставлену продукцію згідно договору №470/19 від 30.10.2019р. на суму 29000,00грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку від 08.02.2022р. на суму 1000,00грн., від 28.04.2022р. на суму 2000,00грн., від 03.05.2022р. на суму 1000,00грн., від 11.05.2022р. на суму 25000,00грн.

Відтак, у зв`язку із повною оплатою основного боргу та відсутністю предмета спору в частині основного боргу, позовні вимоги в частині 29000,00грн. основного боргу підлягають закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідачем здійснено повне погашення суми основного боргу, проте, відповідачем допущено порушення строків проведення розрахунків за поставлену продукцію, встановлених договором №470/19 від 30.10.2019р.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, нарахував відповідачу на заборгованість 3% річних в розмірі 1845,64грн. за період з 19.12.2019р. по 06.12.2021р. та інфляційні втрати в розмірі 4555,05грн. за період з січня 2020р. по жовтень 2021р. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних розпочавши розозрахунок з дня складення та підписання видаткової накладної. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір 3% річних становить 1843,94грн. В решті позовних вимог, щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат суду не надано, доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо 3% річних у розмірі 1843,94грн., інфляційних втрат в розмірі 4555,05грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29000,00грн. провадження у справі належить закрити в зв`язку із оплатою. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, п.2 ч.1 ст.231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Закрити провадження у справі №914/3934/21 в частині стягнення 29000,00грн. основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні Стальні Технології (82434, Львівська область, Стрийський район, с.Дуліби, вул.Польова, буд.26; ідентифікаційний код 39773461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробнича фірма Ремтехгаз (50106, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Коломойцівська, 28; ідентифікаційний код 30299519) 1843,94грн. 3% річних, 4555,05грн. інфляційних втрат та 2269,89грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 25.05.2022р.

Суддя Іванчук С.В.