ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2022 р. Справа № 924/1180/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький
до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму", с.
Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , с. Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаРелігійна організація "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви", м. Хмельницький
про визнання недійсними статуту релігійної організації у відповідних редакціях
Представники сторін:
від позивача: Пасічник Я.С. - згідно ордера №0016544 від 23.12.2021р.;
від відповідача: ОСОБА_3 - згідно ордера №1021737 від 22.12.2021р.;
від третьої особи: Пасічник Я.С. - згідно ордера №0016545 від 23.12.2021р.;
від третьої особи: ( ОСОБА_2 ) Пасічник Я.С. - згідно ордера №0017633 від 23.12.2021р.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: з оголошенням перерви в судовому засіданні від 16.05.2022р.
03.12.2021р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м.Хмельницький до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму", с. Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Релігійна організація "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви", м. Хмельницький про визнання недійсними статуту релігійної організації у відповідних редакціях.
Ухвалою суду від 06.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.02.2022р. прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 , до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Релігійна організація «Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» про визнання недійсними статуту релігійної організації у відповідних редакціях (03.02.2019р., 04.10.2020р.).
Залучено ОСОБА_2 до участі у справі № 924/1180/21 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Православного, храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Релігійна організація «Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» про визнання недійсними статуту релігійної організації у відповідних редакціях (03.02.2019р., 04.10.2020р.).
Розгляд справи № 924/1180/21 вирішено здійснювати з початку.
Ухвалою суду від 02.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Оскільки Статут релігійної організації в редакціях від 03 лютого 2019 року та 04 жовтня 2020 року відповідно було прийнято із порушенням компетенції органу, що видав цей акт, зокрема особами, що не є членами релігійної організації, за відсутністю кворуму, без дотримання процедур, передбачених діючим на той час Статутом; із порушенням компетенції органу, що затвердив нову редакцію Статуту, зокрема посадовими особами ОДА не було перевірено відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та статуту релігійної громади, чинному на момент внесення змін у статут, а також прийнято документи за неповним переліком; із порушенням прав позивача та членів Релігійної громади, що висловились за духовну і канонічну єдність з Українською православною церквою під предстоятельством Блажейнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, позивач вважає, що наявні всі належні та достатні підстави для визнання Статуту в редакціях від 03 лютого 2019 року та 04 жовтня 2020 року недійсним.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача у своїх усних поясненнях та у поданому суду відзиві на позов від 23.12.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 вважає безпідставною та необгрунтованою, такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви» створена у 1991 році з ініціативи громадян-жителів с. Гвардійське. Дата державної реєстрації 20.11.1991р., номер запису 1 668 176 0000 003259.
07.05.2017 року парафіяльними зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.06.2017 року № 434/2017-р.
03.02.2019 року загальними (парафіяльними) зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2019року № 258/2019-р.
04.10.2020 року загальними (парафіяльними) зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.11.2020року № 812/2020-р.
Підставами для визнання акту, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 922/2200/19).
Відповідач вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним Статуту у редакції від 03.02.2019 року.
Статут у редакції від 03.02.2019 року не суперечить вимогам чинного законодавства та з цих підстав не оспорюється.
Статут у редакції від 03.02.2019 року права або охоронювані законом інтереси позивача не порушує.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ОП КГС ВС від 16 жовтня 2020 року по справі № 910/12787/17).
ОСОБА_1 був запрошений на загальні (парафіяльні) збори, був присутній на них, однак головувати або брати у них участь позивач відмовився.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб (постанова ВС від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).
Відповідач не здійснив протиправного обмеження або втручання у права позивача, а лише прийняв рішення, яке суперечить інтересам останнього.
Держава визнає право релігійної громади на вільну зміну цієї підлеглості. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду (ст. 8 Закону № 987-ХІІ).
Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної-Церкви» є неприбутковою релігійною організацією, первинним канонічним підрозділом Української Православної Церкви та знаходиться в організаційному підпорядкуванні Хмельницької єпархії УПЦ (п. 1 Статуту у редакції від 07.05.2017 року).
Вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель (п. 15 Статуту).
До складу Парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті (п. 16 Статуту).
Парафіяльні збори можуть вивести будь-кого з числа своїх членів, якщо більшістю буде визнана невідповідність даної особи нормам християнської моралі та становищу, яке вона займає, або невідповідності пункту 16 цього Статуту (п. 17 Статуту).
Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за благословення єпархіального архієрея благочинним або іншим представником єпархіального архієрея, у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік (п. 18 Статуту).
Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів (п. 19 Статуту).
Парафіяльні збори на яких розглядається питання про зміну підлеглості релігійної громади вважаються чинними за умови присутності усіх членів Парафіяльних зборів (п. 21 Статуту).
Рішення Парафіяльних зборів про зміну підлеглості релігійної громади приймається шляхом консенсусу за згодою усіх членів Парафіяльних зборів (п. 22 Статуту).
Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим) і секретарем (п. 25 Статуту).
31 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статутом юридичної особи» від 17.01.2019 року № 2673-УІІ (далі - Закон № 2673-УП).
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону № 2673-УІІ статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.
Законом № 2673-УІІ статтю 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987-ХІІ) викладено в такій редакції:
Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.
Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.
Положення Статуту у редакції від 07.05.2017 року суперечили приписам Закону № 2673-VII. Релігійна організація зобов`язана була привести Статут у відповідність із Законом № 2673-VII упродовж одного року. До приведення статуту у відповідність, встановлена перевага норм закону над положеннями статуту.
Загальні (парафіяльні) збори, які відбулися 03.02.2019 року, скликані з ініціативи членів релігійної організації.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту ухвалено не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Статут у редакції від 03.02.2019 року прийнятий в межах компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, та в порядку передбаченому законом.
Членами релігійної організації були 511 осіб, які були присутні та брали участь у загальних (парафіяльних) зборах, та 64 особи, які були запрошені на загальні збори, знаходилися на території церкви та відмовилися брати участь у прийнятті рішень.
Усі особи, які були присутні та брали участь у загальних (парафіяльних) зборах 03.02.2019 року визнавали обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно брали участь у богослужінні, сповідувалися та причащалися, перебували у канонічному послухові до настоятеля і не перебували під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Жодна особа не була виключена із членів релігійної організації (парафіяльних зборів) у порядку, передбаченому п. 17 Статуту в редакції від 07.05.2017 року.
Статут не передбачав ведення жодних списків членів релігійної організації.
Рішення парафіяльних зборів релігійної організації про створення фіксованого членства релігійної громади, оформлене протоколом №3 від 15.02.2019 року, є неналежним доказом.
Відповідно до ст. 8 Закону № 987-XII у редакції від 31.01.2019 року членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
З 31.01.2019 року питання щодо членства у релігійній організації визначається виключно статутом та не може бути врегульовано шляхом прийняття рішень парафіяльними зборами.
Статут у редакції від 07.05.2017 року не передбачав фіксованого членства у релігійній організації, прийняття нових членів на підставі рішення парафіяльних зборів.
На думку відповідача рішення парафіяльних зборів релігійної організації про прийняття 70 членів до релігійної організації, оформлене протоколом №4 від 17.02.2019 року, є неналежним доказом.
Зі змісту протоколу №3 від 15.02.2019 року вбачається, що за прийняття у члени релігійної організації проголосували 88 осіб.
Зі змісту протоколу №4 від 17.02.2019 року вбачається, що на зборах уже присутні та голосували 95 осіб.
До протоколу додається список членів парафіяльних зборів із 163 осіб.
Проведення парафіяльних зборів повинно було відбуватись з повним дотриманням вимог Статуту у редакції 07.05.2017 року.
Зі змісту протоколу слідує, що головою зборів є ОСОБА_4 .
Настоятель, який в силу вимог статуту повинен був головувати на таких зборах, навіть не приймав у них участі.
Участь у зборах релігійної громади взяли особи, які лише через 15 днів прийняли себе у члени релігійної організації відповідача.
Недійсність Статуту у редакції від 04.10.2020 року позивачем обґрунтована його прийняттям тими ж особами, які протиправно прийняли статут у редакції від 03.02.2019 року.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовна вимога про визнання недійсним Статуту у редакції від 04.10.2020 року є похідною від вимоги про визнання недійсним Статуту у редакції від 03.02.2019 року.
Відповідно до п. 5.2. Статуту у редакції від 03.02.2019 року Парафіяльні збори складаються з настоятеля, православних віруючих, кліриків та мирян, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту ПЦУ, регулярно відвідують богослужіння та приступають до таїнств Церкви, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті парафії, відомі своєю ревністю до православної віри, провадять християнський спосіб життя, беруть активну участь у вирішенні парафіяльних справ.
Позивач не визнає обов`язковість Статуту ПЦУ.
Позивач з 03.02.2019 року припинив членство у релігійній організації (парафіяльних зборах) та не володів корпоративними правами, які б могли бути порушені при прийнятті статуту у редакції від 04.10.2020 року.
Позивачем не доведено наявності фактичних та юридичних підстав для задоволення його позовних вимог.
Також, представником відповідача долучено до матеріалів справи заперечення від 26.01.2022р. в якому викладені у відповіді на відзив вважає безпідставними та необгрунтованими з огляду на наступне.
Позивач необгрунтовано заперечує свою присутність на загальних зборах, запрошення членів Релігійної організації брати у них участь та головувати на таких.
Фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які посвідчені приватним нотаріусом Твердохлібом В.П. від 18.01.2022р. підтверджується, що настоятель ОСОБА_1 неодноразово запрошувався членами Релігійної Організації брати участь та головувати на загальних (парафіяльних) зборах, які були скликані на 03.02.2019 року.
Однак, настоятель категорично та неодноразово відмовлявся.
Згідно заяви ОСОБА_6 від 18.01.2022р. повідомила, що ОСОБА_1 переконував членів Релігійної' організації не брати участі в загальних зборах при вирішенні питань зміни канонічної та організаційної підлеглості, прийняття статуту в новій редакції.
Згідно заяви ОСОБА_5 вбачається, що 03.02.2019 року він особисто запропонував ОСОБА_1 брати участь у загальних зборах. Таку пропозицію настоятель проігнорував.
03.02.2019 року загальні збори Релігійної організації проводились відкрито біля будівлі церкви за адресою АДРЕСА_1 (за місцезнаходженням Релігійної організації) в присутності настоятеля, який стояв поруч та спостерігав за проведенням загальних (парафіяльних) зборів, будучи обізнаним про їх проведення та свідомо відмовившись від участі у них.
Отже, посилання позивача у позовній заяві на порушення його права на вільне волевиявлення щодо питань, які стосуються діяльності Релігійної організації, є необгрунтованим. Відмова настоятеля від участі у загальних зборах не може свідчити про порушення його права на участь у діяльності Релігійної організації.
Безпідставним є твердження позивача, що 03.02.2019 року відбулися не загальні збори членів Релігійної організації, а збори жителів села.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були членами Релігійної організації, підтвердили, що 03.02.2019 року у загальних (парафіяльних) зборах взяли участь 511 членів Релігійної організації (парафіяльних зборів).
ОСОБА_1 та ще 63 члена Релігійної організації відмовились брати участь у загальних (парафіяльних) зборах, хоча також запрошувались та були присутні на території церкви ( АДРЕСА_1 ) 03.02.2019 року.
У зв`язку із відмовою настоятеля ОСОБА_1 головувати та навіть брати участь у загальних (парафіяльних) зборах, останніми прийнято рішення про обрання головою зборів ОСОБА_5 , а секретарем - ОСОБА_7 .
Загальними (парафіяльними) зборами одноголосно прийнято рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації та перехід під канонічне підпорядкування до Управління Хмельницької єпархії Православної Церкви України, а також про внесення змін до статуту Релігійної організації шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної громади на таку: Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної церкви України с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області».
Усі присутні власноручно підписались у додатках № 1 та № 2 до протоколу № 3 загальних (парафіяльних) зборів Релігійної організації від 03.02.2019 року.
Станом на 03.02.2019 року інших членів Релігійної організації, крім тих що зазначені в додатках 1, 2, 5 до протоколу № 3 загальних (парафіяльних) зборів від 03.02.2019 року - не було.
Оскаржувані статути прийняті уповноваженим органом Релігійної організації - загальними (парафіяльними) зборами, на яких брали участь члени Релігійної організації.
Наявні в матеріалах справи протоколи від 15.02.2019 року, 17.02.2019 року, 10.03.2019 року, 14.04.2019 року, 07.07.2019 року свідчать про фактичний поділ релігійної громади відповідача на дві частини.
Особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що 15.02.2019 року, 17.02.2019 року, 10.03.2019 року, 14.04.2019 року, 07.07.2019 року загальні (парафіяльні) збори Релігійної організації не скликались та не проводились. ОСОБА_6 з членів Релігійної організації не виключали. Рішення про створення фіксованого членства не приймалось.
Після поділу членів Релігійної організації на тих, хто підтримав рішення від 03.02.2019 року про зміну підлеглості та перехід під канонічне підпорядкування до Управління Хмельницької єпархії Православної Церкви України, а також про внесення змін до статуту, та на тих, хто не згоден з прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 продовжив очолювати частину релігійної громади не згідну з прийнятими рішеннями.
Частина громади, яку очолив ОСОБА_1 , почала вести самостійну релігійну діяльність, керуватись статутом Релігійної організації від 07.05.2017 року, називатись Релігійною громадою Свято-Успенського храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, скликати власні загальні збори, приймати у члени своєї громади нових членів та обирати власні органи управління.
Отже, при прийнятті оскаржуваних статутів права та законні інтереси позивача порушені не були.
Необгрунтованими є доводи позивача, що оскаржувані статути прийняті неправомочними загальними (парафіяльних) зборами.
Протоколом №1 від 16.12.2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 провів засідання парафіяльних зборів Релігійної організації серед, на яких були присутні 14 осіб. Списку осіб, які брали участь у даних зборах не надано. Дані парафіяльні збори проведені без належного скликання та за відсутності кворуму. Зборами прийнято рішення про повну підтримку ОСОБА_8 та про залишення вірними УПЦ.
Протоколом № 1 від 19.01.2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 знову провів засідання парафіяльних зборів Релігійної організації, на яких були присутні 14 чоловік. Списку осіб, які брали участь у даних зборах не надано. Дані парафіяльні збори знову проведені без належного скликання та за відсутності кворуму. На зборах вирішено провести збори релігійної громади 27.01.2019 року.
Дані протоколи свідчать про реальну кількість членів Релігійної організації, які підтримували настоятеля та виступали проти зміни канонічного та організаційного підпорядкування, прийняття статуту в новій редакції.
Жоден учасник зборів церковної громади рішення загальних (парафіяльних) зборів Релігійної організації від 03.02.2019 року не оскаржив.
Протоколами №3 від 15.02.2019 року, №4 від 17.02.2019 року, колективним зверненням до Хмельницької ОДА від 09.11.2021 року підтверджується, що після поділу релігійної громади настоятель ОСОБА_1 почав активно приймати нових членів до релігійної громади, які в подальшому не погоджувались з прийнятими рішеннями загальних зборів.
Станом на 03.02.2019 року (дата проведення оскаржуваних загальних (парафіяльних) зборів) кількість членів парафіяльних зборів, які відмовились брати участь у загальних зборах, становила 64 особи, в тому числі настоятель ОСОБА_1 .
Станом на 15.02.2019 року (дата проведення зборів особами, які вирішили прийняти до членів Релігійної організації) кількість членів релігійної громади позивача збільшилась до 88 осіб. При цьому, перелік осіб, які приймали себе до членів Релігійної організації - невідомий. У протоколі містяться підписи лише позивача та ОСОБА_9 .
Станом на 17.02.2019 року (дата чергового проведення зборів ОСОБА_1 ) кількість членів релігійної громади позивача уже становила 95 осіб та рішенням зборів збільшилась до 165 осіб. При цьому, розмежувати осіб, які вже були членами релігійної громади (голосували) та осіб, яких на даних зборах було прийнято у члени релігійної громади - неможливо. До протоколу додається лише загальний список членів релігійної громади.
Станом на 09.11.2021 року (дата написання колективного звернення до Хмельницької ОДА) кількість членів релігійної громади позивача вже становила 298 осіб.
Також, представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву третьої особи ОСОБА_2 в якому позовну заяву ОСОБА_2 вважає безпідставною та необгрунтованою, такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Третя особа підставами свого позову зазначає порушення належного їй права на участь в управлінні Релігійною організацією 03.02.2019 року, 04.10.2020 року, та участь у загальних зборах Релігійної організації осіб, які не були її членами.
Права ОСОБА_2 на участь в управлінні Релігійною організацією 03.02.2019 року порушені не були.
Твердження ОСОБА_2 про те, що її право на участь у загальних (парафіяльних) зборах Релігійної організації 03.02.2019 року порушене, спростовується її ж діями та фактичними обставинами справи.
03.02.2019 року усі члени Релігійної організації, в тому числі ОСОБА_2 , зібрались для проведення загальних (парафіяльних) зборів на території Свято-Успенського храму по АДРЕСА_1 .
Безпосередньо перед початком парафіяльних зборів 03.02.2019 року члени релігійної громади фактично поділились на тих, хто підтримував перехід Релігійної організації під підпорядкування ПЦУ та прийняття статуту в новій редакції, та на тих, хто хотів залишитись вірним УПЦ та виступав проти будь-яких змін.
Члени Релігійної організації, які підтримували настоятеля ОСОБА_1 та виступали проти зміни Релігійною організацією свого підпорядкування, прийняття статуту в новій редакції, - вирішили відмовились від участі у загальних зборах 03.02.2019 року.
При цьому, ОСОБА_2 відмовившись голосувати та брати участь у парафіяльних зборах була присутня на цих зборах, під час проведення зборів стояла біля голови загальних зборів ОСОБА_5 , спостерігала за ходом прийняття рішень, закликала не змінювати підпорядкування та не приймати статут у новій редакції. Від підпису в додатках до протоколу відмовилась.
Добровільна відмова ОСОБА_2 від участі у загальних зборах 03.02.2019 року не свідчить про порушення Релігійною організацією її права на участь в загальних зборах.
Право ОСОБА_2 на участь в управлінні Релігійною організацією порушене не було.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова ВС від 24 лютого 2021 року по справі №233/3 516/18-ц).
Статут Релігійної організації від 03.02.2019 року визнанню недійсним не підлягає у зв`язку із недоведеністю порушення прав третьої особи на участь в управлінні Релігійною організацією під час його прийняття.
На загальних (парафіяльних) зборах Релігійної організації 03.02.2019 року брали участь лише члени Релігійної організації.
Відповідно до п. 16 Статуту у редакції від 07.05.2017 року до складу Парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Згідно з п. 17 Статуту парафіяльні збори можуть вивести будь-кого з числа своїх членів, якщо більшістю буде визнана невідповідність даної особи нормам християнської моралі та становищу, яке вона займає, або невідповідності пункту 16 цього Статуту.
Так, членами парафіяльних зборів Релігійної організації були 511 осіб, які були присутні та брали участь у загальних (парафіяльних) зборах, та 64 особи, які були запрошені на загальні збори, знаходилися на території церкви та відмовилися брати участь у прийнятті рішень.
Усі особи, які були присутні та брали участь у загальних (парафіяльних) зборах 03.02.2019 року визнавали обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно брали участь у Богослужінні, сповідувалися та причащалися, перебували у канонічному послухові до настоятеля і не перебували під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Жодна особа не була виключена із членів Релігійної організації (парафіяльних зборів) у порядку, передбаченому п. 17 Статуту в редакції від 07.05.2017 року.
Статут не передбачав ведення жодних списків членів Релігійної організації.
Факт невизнання деякими особами (меншістю) прав інших осіб (більшості) на участь в управлінні Релігійною організацією не тягне жодних правових наслідків.
Отже, усі учасники загальних (парафіяльних) зборів 03.02.2019 року були членами Релігійної організації.
511 членів Релігійної організації, які підписались у додатках до протоколу від 03.02.2019 року, визнавали членство один одного у Релігійній організації, а відповідно, і відповідність вимогам п. 16 Статуту.
27.01.2019 року парафіяльні збори Релігійної громади не проводились.
Наведене також підтверджується відповідним протоколом від 27.01.2019 року, зі змісту якого вбачається, що ним зафіксовано проведення зборів церковної громади, а не парафіяльних зборів Релігійної організації.
Станом на 04.10.2020 року ОСОБА_2 не була членом Релігійної організації та корпоративними правами, які б могли бути порушені, не володіла.
Відповідно до п. 5.2. Статуту у редакції від 03.02.2019 року Парафіяльні збори складаються з настоятеля, православних віруючих, кліриків та мирян, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту ПІДУ, регулярно відвідують богослужіння та приступають до таїнств Церкви, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті парафії, відомі своєю ревністю до православної віри, провадять християнський спосіб життя, беруть активну участь у вирішенні парафіяльних справ.
ОСОБА_2 обов`язковість Статуту ПЦУ не визнавала, залишившись вірною УПЦ, у канонічному послухові настоятеля Релігійної організації не перебувала, залишившись у канонічному послухові ОСОБА_1 .
Статут Релігійної організації від 04.10.2020 року не підлягає визнанню недійсним у зв`язку із відсутністю порушеного права особи, яка звернулась з позовом.
Доводи позовної заяви ОСОБА_2 є необгрунтованими, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Присутній в судовому засіданні представник третіх осіб позовні вимоги підтримав.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» була створена у 1991 році відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» як релігійна організація віруючих громадян села Гвардійське, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. З моменту створення Релігійна громада належала до Хмельницької єпархії Української Православної Церкви.
Відповідно до Протоколу парафіяльних зборів громади Української Православної Церкви с. Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області від 02 серпня 1991 року голова зборів ОСОБА_2 та інші громадяни, які утворили релігійну громаду (всього 10) звернулися до виконкому обласної ради про реєстрацію Статуту парафії, затвердженого, керуючим Хмельницькою єпархією Української Православної Церкви Єпископом Хмельницьким і Кам`янець-Подільським Ніфонтом.
Указом Керуючого Хмельницької єпархії УПЦ від 02.12.1992 р. № 862 настоятелем Свято-Успенської церкви с. Гвардійське, Хмельницького району, призначено священника Миколу Мординського.
В подальшому відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: дата державної реєстрації: 20.11.1991р. Дата запису: 06.11.2012р. Номер запису: 16681200001003259..
07 травня 2017 року Парафіяльними зборами Релігійної громади с. Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької єпархії Української Православної Церкви затверджено назву та Статут Релігійної громади у новій редакції. Серед віруючих громадян, які брали участь у зборах як члени релігійної організації - релігійної громади: помічник голови Парафіяльної ради ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та ін.
Статут Релігійної організації в новій редакції було затверджено керуючим Хмельницькою єпархією Української Православної Церкви Митрополитом Хмельницьким і ОСОБА_12 та розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації № 434/2017-р від 16.06.2017р.
Викладене підтверджується протоколами загальних зборів релігійної організації та іншими документами, оригінали яких містяться в реєстраційній справі релігійної організації у Хмельницькій обласній державній адміністрації, а копії в матеріалах даної справи.
Згідно з п. п. 1, 3 Статуту, зареєстрованого розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації № 434/2017-р від 16.06.2017р., Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» є неприбутковою організацією, первинним канонічним підрозділом Української Православної Церкви та знаходиться в організаційному підпорядкуванні Хмельницької єпархії УПЦ. Парафія, об`єднує громадян православного віросповідання для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширенні православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання.
Діяльність парафії поширюється на с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області (п. 11 Статуту).
Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької єпархії Української Православної Церкви була зареєстрована відповідно до чинного законодавства України, про що свідчить інформація у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
27 січня 2019 року парафіяльними (церковними) зборами Релігійної громади було прийнято рішення, на яких наголошено про важливість збереження вірності канонічній УПЦ і підтримку Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію. Також заявлено про підтримку і повну довіру настоятелю митрофорному протоієрею ОСОБА_13 .
Як вбачається з протоколу № 2 від 27.01.2019 р. усі рішення прийняті одноголосно 147 членами парафіяльних (церковних) зборів Релігійної громади. Особи та підписи головуючої Пиріжок В.І. та секретаря Ящишиної Л.М. перевірено та засвідчено секретарем виконавчого комітету Гвардійської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області.
Рішення Парафіяльних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» про необхідність проведення зборів Релігійної громади 27 січня 2019 року, щоб дізнатися ставлення членів Релігійної громади відносно переходу до новостворено ПЦУ, оформлене протоколом № 1 від 19.01.2019р.
16 грудня 2018 року рішенням Парафіяльних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» виявлено довіру і повну підтримку Блаженнішому Онуфрію, предстоятелю Української Православної Церкви, постановлено залишитися вірними прихожанами, канонічної Української Православної Церкви.
Про проведення вищезазначених зборів і прийняті рішення, було повідомлено Хмельницьку обласну державну адміністрацію.
03.02.2019р. у с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області відбулися збори жителів села, частина з яких висловила вимоги, як зазначається в протоколі:
-про результати проведення опитування вірян с Гвардійське та с. Нафтулівки про, зміну підпорядкованості та перехід до Православної Церкви України с. Гвардійське;
-про недовіру настоятелю Української православної Церкви України с. Гвардійське ОСОБА_1 ;
-про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної Церкви».
У протоколі №3 цих зборів, який був поданий у Хмельницьку Державну адміністрацію, було зазначено: «На зборах, присутні 511 (п`ятсот одинадцять) членів (вірян) релігійної громади. Списки із підписами членів (вірян) релігійної громади присутніх на загальних (парафіяльних) зборах додаються.
Згідно з положеннями п. 16 Статуту Організації в редакції від 07.05.2017 року зазначається, що до складу парафіяльних зборів належать також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
12 квітня 2019 року розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 258/2019-р зареєстровано Статут Релігійної громади Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви у новій редакції із новою назвою Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області.
Підставою для винесення розпорядження стала заява від 12.03.2019 року подана від імені релігійної, громади за підписом уповноважених осіб ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , та протокол загальних (парафіяльних), зборів членів (вірян) релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви», від 03.02.2019р., оформлене протоколом № 3 від 03.02.2019р.
Протоколом № 3 засідання Парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви від 15.02.2019р. оформлене рішення про створення фіксованого членства релігійної громади та прийняття до складу релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» 88 осіб згідно з поданими заявами.
Протоколом № 4 засідання Парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» від 17.02.2019р. оформлене рішення про прийняття 70 членів до релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької, єпархії Української Православної Церкви», згідно з поданими заявами.
Протоколом № 5 засідання Парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» від 10.03.2019р. оформлене рішення про обрання Ревізійної комісії релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» у складі: Смигур Є.П., ОСОБА_2 , Василишина З.І.
Протоколом № 6 засідання Парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське, Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» від 14.04.2019р. оформлене рішення про облаштування місця для проведення Божественної літургії біля храму.
Протоколом № 9 засідання Парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» від 07.07.2019р. оформлене рішення про виключення з членів Релігійної громади Овчарук Н.П.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006284751 станом на 19.07.2019р. державним реєстратором Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації Западенко О.І. внесено такі записи до Реєстру:
1. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 01.08.2019 р. 17:00:15, 16731050003009882, Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
2. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 01.08.2019р., 16:47:26, 16731070002009882, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження, юридичної, особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
3.Актуалізація реєстраційної дії 01.08.2019р. 17:03:59, 16733330005009882. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
4.Актуалізація реєстраційної дії 01.08.2019р. 17:07:19, 16733330007009882, Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
5.Актуалізація реєстраційної дії, 02.08.2019р. 15:51:43, 16733330009009882, Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
6.Актуалізація, реєстраційної дії 21.08.2019р. 10:45:09, 16733330011009882, Зміна найменування юридичної особи (повного га/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму, Хмельницької обласної державної адміністрації.
7.Виправлення помилок, 01.08.2019р. 17:03:24, 16737770004009882, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
8.Виправлення помилок, 01.08.2019р. 17:06:58, 16737770006009882, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
9.Виправлення помилок, 02.08.2019р. 15:51:19, 16737770008009882, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
10. Виправлення помилок, 21.08.2019р. 10:44:31, 16737770010009882, Западенко О.І., Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
Відповідно, до, п. п. 1, 3 Статуту, зареєстрованого розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації № 434/2017-р від 16:06.2017, парафія об`єднує громадян православного віросповідання, для сумісного здійснення права на свободу сповідання. та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання.
З цією метою парафією здійснюються така діяльність:
а)богослужіння, обряди, ходи та церемонії;
б)поширення релігійних, переконань, безпосередньо, або через засоби масової інформації, в тому числі власні;
в)місіонерська діяльність;
г)справи милосердя та добродійності, релігійна освіта, навчання і виховання;
д)інша діяльність, що відповідає правилам і традиціям Української Православної Церкви та не суперечить чинному законодавству України (п. 3).
До обов`язків настоятеля належить:
а)духовна опіка віруючих;
б)керівництво парафією;
в)керівництво у виконанні ним богослужбових та пастирських обов`язків;
ж)організація катехізаторської, благодійної, церковно-суспільної, освітньої та просвітницької діяльності парафії;
з)скликання Загальних (парафіяльних) зборів та головування на них;
і) нагляд за втіленням у життя рішень Загальних (Парафіяльних) зборів та за роботою Парафіяльної ради;
н) представлення інтересів парафії перед органами державної влади і місцевого самоврядування;
о) виконання інших обов`язків відповідно до внутрішніх настанов Української Православної Церкви (п. 13).
Захист порушених прав і законних інтересів позивача пов`язується із правовідносинами, які носять комплексний характер та включають в себе правовідносини з питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної організації, захисту релігійних прав позивача як учасника релігійної громади, правовідносини, пов`язані з порядком користування будівлею храму через неможливість проведення там релігійних обрядів тощо.
4 жовтня 2020 року було оформлено новий протокол № 18 загальних (парафіяльних) зборів членів релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України село Гвардійське Хмельницького району, Хмельницької області», згідно з яким було прийнято рішення:
1) змінити підлеглість релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України село Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області» з канонічного підпорядкування «Управління Хмельницької єпархії УПЦ (ПЦУ)» та продовжити діяльність як незалежна православна релігійна організація;
2) внести зміни до Статуту, релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України село Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області» шляхом прийняття Статуту в новій редакції зі зміною назви релігійної організації на таку "Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму село Гвардійське Хмельницькогорайону Хмельницької області»;
3) уповноважити Цімара Сергія Олександровича підписати Статут релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму село Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області» у новій редакції та заяву до Хмельницької ОДА про його реєстрацію, а також провести реєстраційні дії у державного реєстратора щодо внесення змін до відомостей, які містяться у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з правом подання заяв та інших документів, отримання виписок, витягів, тощо з правом підпису про їх отримання, здійснення необхідних платежів.
Статут у новій редакції зареєстровано розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.11.2020р. №812/2020-р.
Державним реєстратором Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Баланюком Д.В. внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 09.11.2020р. 07:59:47, 1009461070012000005, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
У своїх постановах ВП ВС неодноразово визначала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикціями, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах про спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
Положеннями частин 1-5 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації визначено, що релігійна громада є місцевою Релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.
ВП ВС у постанові від 06.04.2021 по справі №910/10011/19 також звернула увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України. (Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах ВП ВС від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 15.04.2020 у справі №804/14471/15, від 03.11.2020 у справі №922/88/20).
Верховний Суд у постанові від 26.05.2021 року у даній справі зазначив, що фактично підставою позову є незгода релігійної організації з рішенням загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленим протоколами від 23 лютого 2019 року № 1 та від 27 лютого 2019 року № 2, оскільки, на думку цієї організації, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, за відсутності необхідного кворуму, всупереч раніше прийнятому на загальних парафіяльних зборах релігійної громади рішенню. Позивач убачає порушення своїх прав в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту.
Тобто, має місце спір між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), який відноситься до спорів щодо управління такою юридичною особою.
Відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
У пункті 3.4 вказаного Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. «Одним з проявів верховенства права, - підкреслюється у підпункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, - є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
Всі ці елементи права об`єднуються.
З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Як стверджується з матеріалів справи, позивач просить суд визнати недійсним Статут Релігійної, організації «Релігійна» громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області» (нова редакція), прийнятий на підставі рішення окремих осіб від імені Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви», оформленого протоколом № 3 від 03.02.2019р., на підставі якого державним реєстратором внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2019р. № № 16731050003009882, 16731070002009882, 16733330005009882, 16733330007009882, 16737770004009882, 16737770006009882; від 02.08.2019р. № № 16733330009009882, 16737770008009882; від 21.08.2019р., № № 16733330011009882, 16737770010009882; визнати недійсним Статут Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області» (нова редакція), прийняття якого оформлене протоколом № 18 від 04.10.2020р., на підставі якого державним реєстратором внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2020р. №1009461070012000005.
Рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт (аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 20.03.2018 року у справі №916/375/17).
Рішення, які були прийняті загальними зборами релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.
Таким чином, рішення про зміну канонічної належності зачіпає права виключно членів релігійної громади (постанова ВС від 24.02.2021 року у справі №233/3516/18-ц).
Як вбачається із матеріалів справи Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви» створена у 1991 році з ініціативи громадян-жителів с. Гвардійське. Дата державної реєстрації 20.11.1991р., номер запису 1 668 176 0000 003259.
07.05.2017 року парафіяльними зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.06.2017 року № 434/2017-р.
03.02.2019 року загальними (парафіяльними) зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2019 року № 258/2019-р.
04.10.2020 року загальними (парафіяльними) зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.11.2020 року № 812/2020-р.
Підставами для визнання акту, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 922/2200/19).
Статут у редакції від 03.02.2019 року не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ОП КГС ВС від 16 жовтня 2020 року по справі № 910/12787/17).
ОСОБА_1 був запрошений на загальні (парафіяльні) збори, був присутній на них, однак головувати або брати у них участь позивач відмовився.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб (постанова ВС від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).
Обґрунтування позовних вимог позивача зводяться до незгоди з прийнятим релігійною організацією рішенням, однак не стосуються порушення його прав.
Відповідач не здійснив протиправного обмеження або втручання у права позивача, а лише прийняв рішення, яке суперечить інтересам останнього.
Держава визнає право релігійної громади на вільну зміну цієї підлеглості. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду (ст. 8 Закону № 987-ХІІ).
Позивачем не доведено порушень його прав оскаржуваним рішенням релігійної організації.
Статут у редакції від 03.02.2019 року прийнятий в межах компетенції органу управління юридичної особи.
Статут у редакції від 03.02.2019 року прийнятий на загальних (парафіяльних) зборах релігійної організації.
Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної-Церкви» є неприбутковою релігійною організацією, первинним канонічним підрозділом Української Православної Церкви та знаходиться в організаційному підпорядкуванні Хмельницької єпархії УПЦ (п. 1 Статуту у редакції від 07.05.2017 року).
Вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель (п. 15 Статуту).
До складу Парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті (п. 16 Статуту).
Парафіяльні збори можуть вивести будь-кого з числа своїх членів, якщо більшістю буде визнана невідповідність даної особи нормам християнської моралі та становищу, яке вона займає, або невідповідності пункту 16 цього Статуту (п. 17 Статуту).
Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за благословення єпархіального архієрея благочинним або іншим представником єпархіального архієрея, у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік (п. 18 Статуту).
Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів (п. 19 Статуту).
Парафіяльні збори на яких розглядається питання про зміну підлеглості релігійної громади вважаються чинними за умови присутності усіх членів Парафіяльних зборів (п. 21 Статуту).
Рішення Парафіяльних зборів про зміну підлеглості релігійної громади приймається шляхом консенсусу за згодою усіх членів Парафіяльних зборів (п. 22 Статуту).
Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим) і секретарем (п. 25 Статуту).
31 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статутом юридичної особи» від 17.01.2019 року № 2673-УІІ (далі - Закон № 2673-УП).
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону № 2673-УІІ статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.
Законом № 2673-УІІ статтю 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987-ХІІ) викладено в такій редакції:
Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.
Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.
Таким чином, положення Статуту у редакції від 07.05.2017 року суперечили приписам Закону № 2673-VII. Релігійна організація зобов`язана була привести Статут у відповідність із Законом № 2673-VII упродовж одного року. До приведення статуту у відповідність, встановлена перевага норм закону над положеннями статуту.
Загальні (парафіяльні) збори, які відбулися 03.02.2019 року, скликані з ініціативи членів релігійної організації.
Статут у редакції від 03.02.2019 року прийнятий в межах компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, та в порядку передбаченому законом.
Необгрунтованим є твердження позивача про участь у загальних (парафіяльних) зборах осіб, які не є членами релігійної організації.
Членами релігійної організації були 511 осіб, які були присутні та брали участь у загальних (парафіяльних) зборах, та 64 особи, які були запрошені на загальні збори, знаходилися на території церкви та відмовилися брати участь у прийнятті рішень.
Усі особи, які були присутні та брали участь у загальних (парафіяльних) зборах 03.02.2019 року визнавали обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно брали участь у богослужінні, сповідувалися та причащалися, перебували у канонічному послухові до настоятеля і не перебували під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Жодна особа не була виключена із членів релігійної організації (парафіяльних зборів) у порядку, передбаченому п. 17 Статуту в редакції від 07.05.2017 року.
Статут не передбачав ведення жодних списків членів релігійної організації.
Отже, усі учасники загальних (парафіяльних) зборів 03.02.2019 року були членами релігійної організації.
Відповідно до ст. 8 Закону № 987-XII у редакції від 31.01.2019 року членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Отже, з 31.01.2019 року питання щодо членства у релігійній організації визначається виключно статутом та не може бути врегульовано шляхом прийняття рішень парафіяльними зборами.
Статут у редакції від 07.05.2017 року не передбачав фіксованого членства у релігійній організації, прийняття нових членів на підставі рішення парафіяльних зборів.
Рішення деяких осіб про створення фіксованого членства не може бути взяте до уваги.
Крім того, у парафіяльних зборах 15.02.2019 року брали участь 88 осіб, які голосували про прийняття у члени релігійної організації.
Зі змісту протоколу №3 від 15.02.2019 року вбачається, що за прийняття у члени релігійної організації проголосували 88 осіб.
Зі змісту протоколу №4 від 17.02.2019 року вбачається, що на зборах уже присутні та голосували 95 осіб.
До протоколу додається список членів парафіяльних зборів із 163 осіб.
Проведення парафіяльних зборів повинно було відбуватись з повним дотриманням вимог Статуту у редакції 07.05.2017 року.
Відсутні підстави для визнання недійсним Статуту у редакції від 04.10.2020 року.
Недійсність Статуту у редакції від 04.10.2020 року позивачем обґрунтована його прийняттям тими ж особами, які протиправно прийняли статут у редакції від 03.02.2019 року.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовна вимога про визнання недійсним Статуту у редакції від 04.10.2020 року є похідною від вимоги про визнання недійсним Статуту у редакції від 03.02.2019 року.
Відповідно до п. 5.2. Статуту у редакції від 03.02.2019 року Парафіяльні збори складаються з настоятеля, православних віруючих, кліриків та мирян, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту ПЦУ, регулярно відвідують богослужіння та приступають до таїнств Церкви, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті парафії, відомі своєю ревністю до православної віри, провадять християнський спосіб життя, беруть активну участь у вирішенні парафіяльних справ.
Позивач з 03.02.2019 року припинив членство у релігійній організації (парафіяльних зборах) та не володів корпоративними правами, які б могли бути порушені при прийнятті статуту у редакції від 04.10.2020 року.
Заявами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується, що настоятель ОСОБА_1 неодноразово запрошувався членами Релігійної Організації брати участь та головувати на загальних (парафіяльних) зборах, які були скликані на 03.02.2019 року.
Однак, настоятель неодноразово відмовлявся брати участь та головувати на загальних (парафіяльних) зборах.
Фізична особа ОСОБА_6 у заяві свідка від 18.01.2022р. повідомила, що ОСОБА_1 переконував членів Релігійної організації не брати участі в загальних зборах при вирішенні питань зміни канонічної та організаційної підлеглості, прийняття статуту в новій редакції.
ОСОБА_5 у заяві свідка від 18.01.2022р. вказав, що 03.02.2019 року він особисто запропонував ОСОБА_1 брати участь у загальних зборах. Таку пропозицію настоятель проігнорував.
03.02.2019 року загальні збори Релігійної організації проводились відкрито біля будівлі церкви за адресою АДРЕСА_1 (за місцезнаходженням Релігійної організації) в присутності настоятеля, який стояв поруч та спостерігав за проведенням загальних (парафіяльних) зборів, будучи обізнаним про їх проведення та свідомо відмовившись від участі у них.
Отже, посилання позивача у позовній заяві на порушення його права на вільне волевиявлення щодо питань, які стосуються діяльності Релігійної організації, є необгрунтованим. Відмова настоятеля від участі у загальних зборах не може свідчити про порушення його права на участь у діяльності Релігійної організації.
Безпідставним є твердження позивача, що 03.02.2019 року відбулися не загальні збори членів Релігійної організації, а збори жителів села.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були членами Релігійної організації, підтвердили, що 03.02.2019 року у загальних (парафіяльних) зборах взяли участь 511 членів Релігійної організації (парафіяльних зборів).
ОСОБА_1 та ще 63 члена Релігійної організації відмовились брати участь у загальних (парафіяльних) зборах, хоча також запрошувались та були присутні на території церкви ( АДРЕСА_1 ) 03.02.2019 року.
У зв`язку із відмовою настоятеля ОСОБА_1 головувати та навіть брати участь у загальних (парафіяльних) зборах, останніми прийнято рішення про обрання головою зборів ОСОБА_5 , а секретарем - ОСОБА_7 .
Загальними (парафіяльними) зборами одноголосно прийнято рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації та перехід під канонічне підпорядкування до Управління Хмельницької єпархії Православної Церкви України, а також про внесення змін до статуту Релігійної організації шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної громади на таку: Релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної церкви України с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області.
Усі присутні власноручно підписались у додатках № 1 та № 2 до протоколу № 3 загальних (парафіяльних) зборів Релігійної організації від 03.02.2019 року.
Усі учасники загальних (парафіяльних) зборів визнавали обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно брали участь у богослужінні, сповідувалися та причащалися, перебували у канонічному послухові до настоятеля і не перебували під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Станом на 03.02.2019 року інших членів Релігійної організації, крім тих що зазначені в додатках 1, 2, 5 до протоколу № 3 загальних (парафіяльних) зборів від 03.02.2019 року - не було.
Отже, оскаржувані статути прийняті уповноваженим органом Релігійної організації - загальними (парафіяльними) зборами, на яких брали участь члени Релігійної організації.
Наявні в матеріалах справи протоколи від 15.02.2019 року, 17.02.2019 року, 10.03.2019 року, 14.04.2019 року, 07.07.2019 року свідчать про фактичний поділ релігійної громади відповідача на дві частини.
Особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно заяв від 18.01.2022р. повідомили, що 15.02.2019 року, 17.02.2019 року, 10.03.2019 року, 14.04.2019 року, 07.07.2019 року загальні (парафіяльні) збори Релігійної організації не скликались та не проводились. ОСОБА_6 з членів Релігійної організації не виключали. Рішення про створення фіксованого членства не приймалось.
Після поділу членів Релігійної організації на тих, хто підтримав рішення від 03.02.2019 року про зміну підлеглості та перехід під канонічне підпорядкування до Управління Хмельницької єпархії Православної Церкви України, а також про внесення змін до статуту, та на тих, хто не згоден з прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 продовжив очолювати частину релігійної громади не згідну з прийнятими рішеннями.
Незгода настоятеля з прийнятими загальними зборами Релігійної організації рішеннями не є порушення прав останнього.
Отже, при прийнятті оскаржуваних статутів права та законні інтереси позивача порушені не були.
Необгрунтованими є доводи позивача, що оскаржувані статути прийняті неправомочними загальними (парафіяльних) зборами.
Протоколом №1 від 16.12.2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 провів засідання парафіяльних зборів Релігійної організації серед своїх прихильників, на яких були присутні 14 осіб. Списку осіб, які брали участь у даних зборах не надано. Дані парафіяльні збори проведені без належного скликання та за відсутності кворуму. Зборами прийнято рішення про повну підтримку ОСОБА_8 та про залишення вірними УПЦ.
Протоколом № 1 від 19.01.2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 знову провів засідання парафіяльних зборів Релігійної організації серед своїх прихильників, на яких були присутні 14 чоловік. Списку осіб, які брали участь у даних зборах не надано. Дані парафіяльні збори проведені без належного скликання та за відсутності кворуму. На зборах вирішено провести збори релігійної громади 27.01.2019 року.
Дані протоколи свідчать про реальну кількість членів Релігійної організації, які підтримували настоятеля та виступали проти зміни канонічного та організаційного підпорядкування, прийняття статуту в новій редакції.
Особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що 27.01.2019 року загальні (парафіяльні) збори Релігійної організації не скликались та не проводились.
Жоден учасник зборів церковної громади рішення загальних (парафіяльних) зборів Релігійної організації від 03.02.2019 року не оскаржив, оскільки більшість із них не були членами Релігійної організації і права брати участь у парафіяльних зборах не мали, порушень своїх прав не зазнали.
Станом на 03.02.2019 року (дата проведення оскаржуваних загальних (парафіяльних) зборів кількість членів парафіяльних зборів, які відмовились брати участь у загальних зборах, становила 64 особи, в тому числі настоятель ОСОБА_1 .
Станом на 15.02.2019 року (дата проведення зборів особами, які вирішили прийняти до членів Релігійної організації) кількість членів релігійної громади позивача збільшилась до 88 осіб. При цьому, перелік осіб, які приймали себе до членів Релігійної організації - невідомий. У протоколі містяться підписи лише позивача та ОСОБА_9 .
Станом на 17.02.2019 року (дата чергового проведення зборів ОСОБА_1 ) кількість членів релігійної громади позивача уже становила 95 осіб та рішенням зборів збільшилась до 165 осіб. При цьому, розмежувати осіб, які вже були членами релігійної громади (голосували) та осіб, яких на даних зборах було прийнято у члени релігійної громади - неможливо. До протоколу додається лише загальний список членів релігійної громади.
Станом на 09.11.2021 року (дата написання колективного звернення до Хмельницької ОДА) кількість членів релігійної громади позивача вже становила 298 осіб.
Станом на 03.02.2019 року усі члени Релігійної організації були запрошені брати участь у загальних (парафіяльних) зборах. ОСОБА_1 та 63 члена Релігійної організації брати участь у зборах відмовились з різних причин. Проведення церковних зборів та подальше зарахування групою осіб під головуванням ОСОБА_1 до членів Релігійної організації після проведення загальних (парафіяльних) зборів Релігійної організації 03.02.2019 року, не свідчить про неправомочність останніх та не впливає на законність прийнятих рішень.
Взаємовідносини церкви й держави визначаються Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України та Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Правовою формою цих відносин є режим відокремлення від церкви.
Статтею 35 Конституції України передбачено, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Однією із особливостей ставлення держави до церкви (релігійних організацій) та законодавчі положення, які характеризують правовий зміст відокремлення церкви від держави в Україні, є те, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, тобто держава не втручається і не забороняє діяльності конфесійних організацій, якщо останні не порушують чинного законодавства, не посягають на життя, здоров`я, гідність особи, права інших громадян та організацій тощо.
Згідно частин першої та другої статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Європейським судом по справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» досліджувалися питання щодо наявності втручання у право на свободу віросповідання скаржника, відповідності цього втручання закону, а також те, чи переслідувало втручання легітимну мету та чи було необхідним у демократичному суспільстві.
У зазначеному рішенні встановлено, що за результатами розгляду спору в межах національної судової процедури було порушено статтю 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) витлумачену у світлі пункту 1 статті 6 та статті 11 Конвенції.
Водночас право на свободу віросповідання не було виправданим і брак гарантій проти свавільних рішень органів реєстрації не був виправлений національними судами, оскільки відсутність узгодженості та передбачуваності законодавства не дозволяла їм дійти інших висновків у справі.
Надаючи тлумачення статей 9 та 11 Конвенції в контексті обмеження передбачених ними прав, Європейський суд визнав, що в демократичному суспільстві дійсно може виникнути необхідність обмежити свободу віросповідання задля узгодження інтересів різних релігійних груп.
Зі змісту пункту 2 статті 9 Конвенції випливає, що свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише обмеженням, встановленим законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У своєму рішенні по справі «Коккінакіс проти Греції» Європейський суд зазначив, що як визначено у статті 9 Конвенції, свобода думки, совісті та релігії виступає однією з підвалин «демократичного суспільства» у значенні, що вживається у пункті 31 Конвенції. Основоположний характер прав, гарантованих його пунктом 1 статті 9 Конвенції, знаходить своє відображення, зокрема, у формулюванні параграфа, що передбачає обмеження на них. На відміну від других параграфів статей 8, 10 і 11 Конвенції, які охоплюють права, що перераховуються в перших параграфах цих статей, у другому параграфі статті 9 Конвенції згадується лише про «свободу сповідувати релігію чи переконання» (пункт 33).
Перелік таких обмежень, за вказівкою Європейського суду у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», є вичерпним, вони мають чітко тлумачитись в межах обмеженої самостійної оцінки, наданої державі, і лише переконливі та нездоланні причини можуть виправдовувати запровадження таких обмежень. При цьому держава має незначні межі для власної самостійної оцінки в цих питаннях.
Таким чином, при вирішенні спору по суті національні суди мали дослідити, чи було втручання у право на свободу віросповідання необхідним у демократичному суспільстві, тобто здійсненим в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Отже, здійснюючи правову оцінку обставин справи, суди повинні спиратися на положення статті 9 Конвенції, а також на прецедентне право Європейського суду, що є джерелом тлумачення вказаної статті, надаючи її приписам більш конкретного характеру.
У даній справі встановлено, що на зборах релігійної громади жителів села у с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області 03.02.2019р., частина з яких висловила вимоги, як зазначається в протоколі:
-про результати проведення опитування вірян с Гвардійське та с. Нафтулівки про, зміну підпорядкованості та перехід до Православної Церкви України с. Гвардійське;
-про недовіру настоятелю Української православної Церкви України с. Гвардійське ОСОБА_1 ;
-про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського Храму с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної Церкви.
4 жовтня 2020 року було оформлено новий протокол № 18 загальних (парафіяльних) зборів членів релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України село Гвардійське Хмельницького району, Хмельницької області, згідно з яким було прийнято рішення:
1) змінити підлеглість релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України село Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області з канонічного підпорядкування Управління Хмельницької єпархії УПЦ (ПЦУ) та продовжити діяльність як незалежна православна релігійна організація;
2) внести зміни до Статуту, релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України село Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області шляхом прийняття Статуту в новій редакції зі зміною назви релігійної організації на таку "Релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму село Гвардійське Хмельницькогорайону Хмельницької області;
3) уповноважити Цімара Сергія Олександровича підписати Статут релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму село Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області у новій редакції та заяву до Хмельницької ОДА про його реєстрацію, а також провести реєстраційні дії у державного реєстратора щодо внесення змін до відомостей, які містяться у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з правом подання заяв та інших документів, отримання виписок, витягів, тощо з правом підпису про їх отримання, здійснення необхідних платежів.
Статут у новій редакції зареєстровано розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.11.2020р. №812/2020-р.
Будь - якого рішення щодо відвідування церкви на зборах не приймалось. Доказів заборони для вірян відвідувати храм в селі Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області матеріали справи не містять.
Тобто відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право позивача на свободу віросповідання. До аналогічних висновків дійшов ВС у постанові від 27.01.2020 року у справі №598/157/15-ц.
31 січня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статутом юридичної особи" від 17.01.2019 року № 2673-VІІ, згідно якого визнано право релігійної громади на вільну зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні і за її межами релігійним центрам (управлінням) та встановлена нова процедура державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи.
Відповідно до п. 2, 3 Прикінцевих положень до Закону встановлено, що у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна організація повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до ст. 13 Закону, релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Згідно до ч. 3 ст. 14 Закону для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються: 1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади; 2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.
До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються: 1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів; 2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).
Відповідно до ч.19 ст.14 Закону орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 30 Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом: здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них.
Матеріалами справи стверджується, що 07.05.2017 року парафіяльними зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.06.2017 року № 434/2017-р.
03.02.2019 року загальними (парафіяльними) зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2019року № 258/2019-р.
04.10.2020 року загальними (парафіяльними) зборами релігійної організації прийнято Статут у новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 02.11.2020року № 812/2020-р.
Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю - голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства). У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.
Позивачем не доведено наявності фактичних та юридичних підстав для задоволення його позовних вимог.
Судом вище встановлено, що рішення парафіяльних зборів від 03.02.2019р. та 04.10.2020р., на яких прийнято оскаржуваний статут в новій редакції, є чинними; позивачем не наведено, а судом не здобуто доказів суперечності статуту у новій редакції нормам законодавства, відтак, відсутні підстави для визнання його недійсним, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 , м. Хмельницький до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму", с.Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , с. Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Релігійна організація "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви", м. Хмельницький про визнання недійсним Статут Релігійної, організації «Релігійна» громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області» (нова редакція), прийнятий на підставі рішення окремих осіб від імені Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви», оформленого протоколом №3 від 03.02.2019р., на підставі якого державним реєстратором внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2019р. № № 16731050003009882, 16731070002009882, 16733330005009882, 16733330007009882, 16737770004009882, 16737770006009882; від 02.08.2019р. № № 16733330009009882, 16737770008009882; від 21.08.2019р., № № 16733330011009882, 16737770010009882; визнати недійсним Статут Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області» (нова редакція), прийняття якого оформлене протоколом № 18 від 04.10.2020р., на підставі якого державним реєстратором внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.1.1.2020р. №1009461070012000005 слід відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2022 року
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 5 прим.:
1- до справи
2- позивачу - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ;
3 - відповідачу - Релігійній організації "Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму", 31352, с. Гвардійське, Хмельницького району, Хмельницької області, вул.Соборна, 58;
4 - третій особі - Релігійній організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви", 29013, м. Хмельницький, вул.Володимирська, 113;
5 - третій особі - ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 24.05.2022р.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104453241 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про визнання недійсними установчих документів, внесення змін до них |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Вибодовський О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні