Ухвала

від 22.05.2022 по справі 922/2765/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2765/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022

та рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2021

у справі № 922/2765/20

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест"

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.04.2022 надійшла касаційна скарга Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 (повний текст складено 28.01.2022) та рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2021 у справі № 922/2765/20, подана до Суду 22.02.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст.287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження заявник визначив п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20.

При цьому саме лише посилання скаржника на невідповідність висновків апеляційного господарського суду висновкам, викладеним у вказаній вище постанові не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки скаржник не навів чіткого формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована. У свою чергу, скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, навів лише постанову Верховного Суду, однак, не вказав, який саме висновок щодо застосування якої норми права та в яких правовідносинах не враховано апеляційним господарським судом, а також у чому саме полягає відмінність його висновків від висновків Верховного Суду. Зазначення лише постанови без належного правового обґрунтування подібності правовідносин без зазначення того, в чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження.

Загальне посилання на невідповідність оскарженого судового рішення позиції Верховного Суду без конкретизації норм (норми) права, неправильно застосованих/порушених судом апеляційної інстанції та висновку Суду щодо їх застосування не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, Суд звертає увагу Харківської міської ради, що у тексті касаційної скарги датою оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області зазначено 19.10.2020, тоді як вказане рішення прийнято 19.10.2021.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно належним чином обґрунтувати наявність підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Крім того згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2021 у справі № 922/2765/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 в задоволенні позову відмовлено. Предметом позову у цій справі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у сумі 2 001 723, 40 грн.

В касаційній скарзі заявник просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, отже належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку є 60 051, 70 грн (2 001 723, 40 грн *1,5%)* 200%.

Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 60 051, 70 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Харківської міської ради підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та належним чином обґрунтувати наявність підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України із урахуванням змісту цієї ухвали; 2) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 60 051, 70 грн.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд зазначає, що воно буде розглянуте після усунення зазначених вище недоліків.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, та Указом від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), дана ухвала винесена в межах розумних строків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2021 у справі № 922/2765/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.