Постанова

від 17.05.2022 по справі 296/685/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 296/685/20

провадження № 61-11691св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року в складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі, про стягнення 2 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнено з головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 1 500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено неправомірні дії головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відносно нього, які полягали в незаконній відмові у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Керуючись принципом розумності та справедливості, а також враховуючи вік позивача, зміст спірних правовідносин, ступінь, характер, тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач, час та зусилля витрачені останнім для відновлення порушеного права, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню сума у відшкодування моральної шкоди 1 500 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі, про відшкодування моральної шкоди до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом цивільної справи № 296/3125/20 та цивільної справи № 296/699/20.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що спірні правовідносини в цій справі та у справах № 296/3125/20 та № 296/699/20 (що є предметом перегляду Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду) є подібними.

Судом апеляційної інстанції установлено, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 296/3125/20 (касаційне провадження № 61-411св21); ухвалою Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження по справі № 296/699/20 (касаційне провадження № 61-8042св21). Предметом позовів у зазначених справах є відшкодування моральної шкоди, а відповідачем - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Враховуючи пункт 10 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), апеляційний суд вважав, що наявні підстави для зупинення провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку вказаних цивільних справ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

02 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року та справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду апеляційної інстанції.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована, тим що форма і зміст апеляційної скарги головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а також до неї не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2021 року головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало на безпідставність доводів касаційної скарги та просило залишити її без задоволення.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнено з головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 1 500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до апеляційного суду із апеляційною скаргою, просивши скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року зупинено провадження у справі № 296/685/20 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі, про відшкодування моральної шкоди, до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом цивільної справи № 296/3125/20 та цивільної справи № 296/699/20.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив із того, що оскільки спірні правовідносини в цій справі та у справах № 296/3125/20 та № 296/699/20 (що є предметом перегляду Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду) є подібними, то наявні підстави для зупинення провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку вказаних цивільних справ. З цих підстав апеляційний суд вважав за необхідне зупинити провадження, посилаючись напункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції не врахував наступне.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може

за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення

у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Тлумачення пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними справи до свого провадження.

Така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Відповідні правові висновки щодо застосування норм процесуального права викладені у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 265/2189/20 (касаційне провадження № 61-14007св20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не врахував, що цивільні справи № 296/3125/20 (касаційне провадження № 61-411св21) та № 296/699/20 (касаційне провадження № 61-8042св21), до закінчення перегляду яких у касаційному порядку апеляційним судом зупинено провадження у цій справі, перебували на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду та колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно, а не палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду.

За таких обставин підстави, передбачені пунктом 10 частини першої

статті 252 ЦПК України, для зупинення провадження у цій справі

до закінчення розгляду у касаційному порядку цивільних справ № 296/3125/20 та № 296/699/20 відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у цій справі з підстав, визначених в оскаржуваній ухвалі.

З урахуванням наведеного, ухвала Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково та скасування ухвали суду апеляційної інстанції, яка постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки відсутні підстави для направлення справи для продовження розгляду, як просив заявник, оскільки ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року розгляд справи поновлено.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук