Постанова

від 18.05.2022 по справі 756/9457/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 травня 2022 року

м. Київ

справа № 756/9457/16-ц

провадження № 61-13897св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Садівницьке товариство «Чорнобилець-2001»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Садівницького товариства «Чорнобилець-2001» на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садівницького товариства «Чорнобилець-2001» (далі - СТ «Чорнобилець-2001», садівницьке товариство) про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що з грудня

2001 року він є одним із засновників СТ «Чорнобилець-2001» та до 27 листопада 2014 року обіймав посаду голови правління СТ «Чорнобилець-2001».

Загальними зборами членів СТ «Чорнобилець-2001» від 30 квітня 2002 року розглянуто пропозицію про те, щоб зараховувати його заробітну плату у вигляді оплати вступних, цільових та членських внесків членами його сім`ї, а саме: ОСОБА_2 (дружиною), ОСОБА_3 (сином), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (доньками).

Згідно з наказом від 03 січня 2002 року № 1 «Про затвердження штатного розпису» та рішенням правління СТ «Чорнобилець-2001» затверджено штатний розпис товариства на 2003 рік, враховано зміну встановленого розміру мінімальної заробітної плати, і визначено для голови правління заробітну плату за місяць у розмірі 3 500,00 грн на місяць.

Відповідно до наказу від 04 березня 2005 року № 3-к «Про затвердження штатного розкладу» затверджено кошторис садівницького товариства

на 2005 рік та визначено для голови правління заробітку плату в розмірі

5 000,00 грн на місяць.

Відповідно до наказу від 10 січня 2007 року № 3-к «Про затвердження штатного розкладу», прийнятого на підставі рішення правління СТ «Чорнобилець-2001» затверджено кошторис садівницького товариства на 2007 рік та визначено розмір заробітної плати голови правління в сумі 5 000,00 грн на місяць.

Відповідно до наказу від 08 січня 2010 року № 2-к, прийнятого на підставі рішення правління СТ «Чорнобилець-2001», затверджено штатний розпис садівницького товариства та кошторис на 2010 рік і визначено розмір заробітної плати голови правління у сумі 5 000,00 грн на місяць.

Позивач зазначив, що ці накази були доведені до відома головного бухгалтера товариства для врахування їх у роботі.

Посилаючись на те, що за період з 03 січня 2003 року до 27 листопада 2014 року йому за виконання обов`язків на посаді голови правління СТ «Чорнобилець-2001» нараховувалася заробітна плата, а саме: з 03 січня 2003 року до 03 березня 2005 року у розмірі 84 000,00 грн., з 04 березня 2005 року до 27 листопада

2014 року у розмірі 583 710,00 грн, у загальному розмірі 667 710,00 грн, але

не виплачувалася, ОСОБА_1 просив суд стягнути з СТ «Чорнобилець-2001» на його користь невиплачену заробітну плату в розмірі 666 710,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року позов задоволено.

Стягнено із СТ «Чорнобилець-2001» на користь ОСОБА_1 667 710,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 про те, що за період

з 03 січня 2003 року до 27 листопада 2014 року йому за виконання обов`язків

на посаді голови правління СТ «Чорнобилець-2001» нарахована та не виплачена заробітна плата в розмірі 667 710,00 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

В апеляційному порядку справа переглядалась неодноразово.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року скасовано,

у справі прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Стягнено з СТ «Чорнобилець-2001» на користь ОСОБА_1 заборгованість

із невиплаченої заробітної плати за період з 03 січня 2003 року до 27 листопада 2014 року у розмірі 95 584,00 грн (без урахування обов`язкових податків

та платежів).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позов, апеляційний суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та СТ «Чорнобилець-2001» існували трудові відносини, тому

з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути заробітну плату

в межах мінімальної заробітної платі за період з 03 січня 2003 року

до 27 листопада 2014 року в сумі 95 584,00 грн без урахування обов`язкових податків та основних платежів.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У серпні 2021 року СТ «Чорнобилець-2001» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило частково скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким стягнути

із садівницького товариства на користь ОСОБА_1 заборгованість

з невиплаченої заробітної плати за період з 03 січня 2003 року до 27 листопада 2014 року у розмірі 47 350,50 грн.

СТ «Чорнобилець-2001» вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права

та зазначає, що суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийняти у цій же справі № 756/9457/16-ц постановах Верховного Суду

від 04 вересня 2019 року (провадження № 61-33038св18) та від 25 листопада 2020 року у справі (провадження № 61-22062св19).

Зазначає про неправильність висновків апеляційного суду щодо наявність між сторонами трудових правовідносин, оскільки ОСОБА_1 у спірний період працював на іншому підприємстві як на основному місці роботи, тому

у СТ «Чорнобилець-2001» він міг працювати лише за сумісництвом, з огляду

на що неправильним є обрахунок розміру заробітної плати, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Оболонського районного суду

м. Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що відповідно до статуту СТ «Чорнобилець-2001», затвердженого установчими загальними зборами членів СТ «Чорнобилець-2001» 01 грудня

2001 року та Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва

28 лютого 2002 року, СТ «Чорнобилець-2001» є добровільним об`єднанням громадян України, яке створене для ведення громадянами колективного

та індивідуального садівництва і будівництва на наданих їм земельних ділянках з метою задоволення матеріальних та духовних потреб садівників і членів їхніх сімей.

ОСОБА_1 є одним із засновників СТ «Чорнобилець-2001».

Із 28 лютого 2002 року до 27 листопада 2014 року ОСОБА_1 обіймав посаду голови правління СТ «Чорнобилець-2001».

Відповідно до пунктів 5.3, 5.4.9 статуту СТ «Чорнобилець-2001» вищим органом управління товариства є загальні збори. Загальні збори товариства вирішують питання про заохочення членів правління та активу товариства.

30 квітня 2002 року рішненям загальних зборів СТ «Чорнобилець-2001» ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено

від оплати всіх вступних, цільових та членських внесків.

Рішеннями загальних зборів СТ «Чорнобилець-2001» від 30 квітня 2002 року № 2, від 19 листопада 2003 року № 4 та від 21 травня 2009 року № 7 підтверджено,

що відповідно до рішення загальних зборів СТ «Чорнобилець-2001»

ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не сплачують вступні, цільові та членські внески.

Відповідно до протоколу загальних зборів СТ «Чорнобилець-2001» від 21 травня 2009 року № 7 ОСОБА_1 з початку створення СТ «Чорнобилець-2001»

не отримує заробітну плату, вона зараховується йому як сплата за земельні ділянки.

Згідно зі звітами за формою № 1 ДФ (раніше за формою № 8 ДР) про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків, подані СТ «Чорнобилець-2001» до Державної податкової інспекції

у Оболонському районі м. Києва, які були підписані ОСОБА_1 як головою правління, навпроти ідентифікаційного коду 1972820112, який належить позивачу, відсутня сума як нарахованого так і виплаченого доходу у вигляді заробітної плати (ознака доходу 01). Звіти за 4 квартал 2007 року і 4 квартал 2008 року містять суму нарахованого і сплаченого доходу, які були виплачені

за ознакою доходу 14 «інші доходи», яка стосувалась виплат за оренду транспортного засобу.

07 квітня 2016 року № 190/13 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що страхувальник СТ «Чорнобилець-2001» не надавав відомості до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на позивача. Аналогічну інформацію в листі від 28 березня 2016 року № 5774/03 надало Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районні м. Києва.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, протягом 2008-2014 років за основним місцем роботи на інших підприємствах ОСОБА_1 нараховувалась і виплачувалась заробітна плата.

Згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1 , відповідно до наказу

від 28 лютого 2002 року № 2-к він був призначений на посаду голови правління СТ «Чорнобилець-2001» на громадських засадах з 28 лютого 2002 року,

а відповідно до наказів від 03 січня 2003 року № 1 та від 01 лютого 2008 року

№ 5 до дня звільнення - 27 листопада 2014 року, його було зараховано на посаду голови правління та призначено заробітну плату в розмірі 3 500,00 грн

та 5 000,00 грн відповідно.

У СТ «Чорнобилець-2001» немає протоколів засідань та рішень щодо встановлення позивачеві заробітної плати в розмірі 3 500,00 грн або 5 000,00 грн. Вказані факти підтверджено показами свідків.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на наявність наказів про встановлення йому розміру заробітної плати, і зазначав,

що заробітна плата за весь час перебування його на посаді голови правління

СТ «Чорнобилець-2001» не виплачувалась.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю,

що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право

на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частинами першою, четвертою, п?ятою статті 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється

і переглядається відповідно до статей 9, 10 Закону України «Про оплату праці»

та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права

в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці,

що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (частина четверта статті 97 КЗпП України).

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Задовольняючи касаційну скаргу СТ «Чорнобилець-2001», скасовуючи рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року та передаючи справу

на новий судовий розгляд, Верховний Суд (постанові від 04 вересня 2019 року) зазначив про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача заробітної плати.

Разом з тим, Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що апеляційний суд

не встановив підстави, за наявності яких таке стягнення може мати місце.

Апеляційний суд під час нового розгляду справи встановив, що між позивачем

та СТ «Чорнобилець-2001» фактично існували трудові відносини.

Урахувавши, що належних і допустимих доказів на підтвердження розміру заробітної плати сторонами суду не надано, однак розмір заробітної плати

не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, апеляційний суд вважав, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заробітна плата в межах мінімальної заробітної плати за період з 03 січня

2003 року до 27 листопада 2014 року без урахування обов`язкових податків

та основних платежів у сумі 95 584,00 грн.

Касаційний суд погоджується з таким розрахунком розміру заробітної плати, вважає його законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач працював за сумісництвом судом касаційної інстанції до уваги не беруться, оскільки не підтверджені матеріалами справи, зокрема відомостями трудової книжки та звітами податкової інспекції,

а також індивідуальними даними застрахованої особи, в яких не відображено, що позивач працював за сумісництвом. Саме по собі обіймання різних посад

на різних підприємствах закон не забороняє, натомість працевлаштування

на роботу за сумісництвом обов`язково вказується у повідомленнях при прийнятті на роботу.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують,

на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законним та обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог процесуального і матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Садівницького товариства «Чорнобилець-2001» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська