Постанова

від 25.11.2020 по справі 756/9457/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 756/9457/16-ц

провадження № 61-22062св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Садівницьке товариство Чорнобилець-2001 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Садівницького товариства Чорнобилець-2001 (далі - СТ Чорнобилець-2001 ) про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що він є одним із засновників

СТ Чорнобилець-2001 , що підтверджується протоколом установчих зборів

СТ Чорнобилець-2001 від 13 грудня 2001 року № 1, та обіймав посаду голови правління СТ Чорнобилець-2001 до 27 листопада 2014 року. З початку створення товариства він працював на громадських засадах. 30 квітня

2002 року загальними зборами членів СТ Чорнобилець-2001 було вирішено пропозицію про те, що оскільки обіймаючи посаду голови правління товариства, він не отримує заробітну плату, то вирішено зараховувати не отриману ним заробітну плату у вигляді оплати вступних, цільових та членських внесків членами його сім`ї, а саме: ОСОБА_2 (дружиною), ОСОБА_3 (сином), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (доньками). Згідно із наказом від 03 січня

2002 року № 1 Про затвердження штатного розпису відповідно до рішення правління СТ Чорнобилець-2001 затверджено штатний розпис товариства на 2003 рік та зміни встановленого розміру мінімальної заробітної плати,

і нарахування для голови правління - 3 500 грн на місяць, а відповідно до наказу від 04 березня 2005 року № 3-к Про затвердження штатного розкладу , затверджено кошторис садівницького товариства на 2005 рік та розрахунок для голови правління - 5 000 грн на місяць, на підставі рішення правління

СТ Чорнобилець-2001 . Наказом від 10 січня 2007 року № 3-к Про затвердження штатного розкладу затверджено кошторис садівницького товариства на 2007 рік та нарахування ОСОБА_1 - 5 000 грн на місяць, на підставі рішення правління. Згідно із наказом від 08 січня 2010 року № 2-к затверджено штатний розпис садівницького товариства та кошторис на 2010 рік, і розрахунок для голови правління у розмірі 5 000 грн на місяць залишено до наступних загальних зборів садівницького товариства, на підставі рішення правління СТ Чорнобилець-2001 .

При цьому позивач зазначав, що ці накази були доведені до відома головного бухгалтера товариства для врахування їх у роботі.

Таким чином, за період з 03 січня 2003 року до 27 листопада

2014 року йому за виконання обов`язків на посаді голови правління

СТ Чорнобилець-2001 нараховувалася заробітна плата, а саме: з 03 січня

2003 року по 03 березня 2005 року у розмірі 84 000,00 грн, з 04 березня

2005 року по 27 листопада 2014 року - 583 710,00 грн, що разом становить

667 710,00 грн. Заробітна плата у розмірі 667 710,00 грн, яка була йому нарахована як голові правління СТ Чорнобилець-2001 не виплачувалася, що підтверджується відповіддю з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07 квітня 2016 року № 190/13.

Посилаючись на вказані обставини , ОСОБА_1 просив суд стягнути

з СТ Чорнобилець-2001 на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 667 710,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Справу суди переглядали неодноразово.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з СТ Чорнобилець-2001 на користь ОСОБА_1 заборгованість

з невиплаченої заробітної плати у розмірі 667 710 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 надав докази на підтвердження того, що за період з 03 січня 2003 року до 27 листопада 2014 року йому за виконання обов`язків на посаді голови правління СТ Чорнобилець-2001 нарахована та не виплачена заробітна плата

у розмірі 667 710,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу СТ Чорнобилець-2001 задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року в частині стягнення судового збору скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення

з СТ Чорнобилець-2001 на користь держави судового збору у розмірі 6 670,00 грн. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що доводи

СТ Чорнобилець-2001 про те, що ОСОБА_1 працював на громадських засадах, спростовуються наказами товариства про встановлення певних розмірів заробітної плати, яка нараховувалася позивачу, але не сплачувалася,

а також рішеннями судів про стягнення цільових членських внесків за позовами СТ Чорнобилець-2001 до членів родини позивача. Встановивши обставини справи та дослідивши надані суду докази, апеляційний суд погодився

з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати. Разом з цим, встановивши, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору на користь ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року касаційну скаргу

СТ Чорнобилець-2001 задоволено, рішення Апеляційного суду м. Києва від

19 вересня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача заробітної плати, однак вважає, що під час визначення її суми суди допустили неповноту і однобічність у дослідженні доказів і не перевірили усі обставини, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу СТ Чорнобилець-2001 задоволено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які рішення загальних зборів або рішення правління СТ Чорнобилець-2001 про встановлення ОСОБА_1 заробітної плати в розмірі 3 500,00 грн

і 5 000,00 грн, а наявні в матеріалах справи копії наказів без номеру рішенні загальних зборів і дати, які ніхто із членів правління СТ Чорнобилець-2001 не приймав, не є належними доказами.

Аргументи учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав неправильну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, однобічно

і упереджено підійшов до вирішення цього спору, не з`ясував обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення питання про стягнення невиплаченої заробітної плати, повністю проігнорувавши всі рекомендації Верховного Суду, яким виключно з процесуальних підстав було скасоване рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив представника

СТ Чорнобилець-2001 Букрєєва В. А., в якому зазначено, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і фактів, встановлених судом апеляційної інстанції, і свідчать про намагання позивача ввести суд в оману, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що відповідно до статуту СТ Чорнобилець-2001 , затвердженого установчими загальними зборами членів СТ Чорнобилець-2001 01 грудня 2001 року та Оболонською районною державною адміністрацією

м. Києва 28 лютого 2002 року, СТ Чорнобилець-2001 є добровільним об`єднанням громадян України, яке створене для ведення громадянами колективного та індивідуального садівництва і будівництва на наданих їм земельних ділянках з метою задоволення матеріальних та духовних потреб садівників і членів їхніх сімей.

Згідно з пунктом 1.1. статуту товариство є складовою частиною системи кооперації .

ОСОБА_1 є одним із засновників СТ Чорнобилець-2001 , що підтверджується протоколом установчих зборів СТ Чорнобилець-2001 від

13 грудня 2001 року № 1.

З 28 лютого 2002 року до 27 листопада 2014 року ОСОБА_1 обіймав посаду голови правління СТ Чорнобилець-2001 .

Відповідно до пунктів 5.3, 5.4.9 статуту СТ Чорнобилець-2001 вищим органом управління товариства є загальні збори. Загальні збори товариства вирішують питання про заохочення членів правління та активу товариства.

30 квітня 2002 року загальними зборами СТ Чорнобилець-2001 ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено від оплати всіх вступних, цільових та членських внесків, що підтверджується протоколом загальних зборів СТ Чорнобилець-2001 від 30 квітня 2002 року № 2.

21 травня 2009 року загальними зборами СТ Чорнобилець-2001 членами товариства підтверджено, що відповідно до рішення загальних зборів

СТ Чорнобилець-2001 від 30 квітня 2002 року № 2 та від 19 листопада

2003 року № 4 ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не сплачують вступні, цільові та членські внески.

Відповідно до протоколу загальних зборів СТ Чорнобилець-2001 від 21 травня 2009 року № 7 встановлено, що ОСОБА_1 з початку створення

СТ Чорнобилець-2001 не отримує заробітну плату, вона зараховується йому як сплата за земельні ділянки.

СТ Чорнобилець-2001 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва подавались звіти за формою № 1ДФ (раніше за формою № 8ДР) про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих

з них податків. Звіти підписані позивачем як головою правління Товариства, при цьому навпроти ідентифікаційного коду 1972820112, який належить позивачу, відсутня сума як нарахованого так і виплаченого доходу у вигляді заробітної плати (ознака доходу 01), а наявні в матеріалах справи звіти за 4 квартал

2007 року і 4 квартал 2008 року містять суму нарахованого і сплаченого доходу, проте такі доходи були виплачені за ознакою доходу 14 інші доходи , яка стосувалась виплат за оренду транспортного засобу.

Відповідно до відповіді від 07 квітня 2016 року № 190/13 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що страхувальник СТ Чорнобилець-2001 не надавав дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на позивача. Аналогічну інформацію в листі № 5774/03 від 28.03.2016 надало Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районні м. Києва.

В матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану особу які було надано Центральним об`єднаним управління Пенсійного фонду України

в м. Києві, що ОСОБА_1 нараховувалась і виплачувалась заробітна плата протягом 2008-2014 років за основним місцем роботи на інших підприємствах.

Серед наявних у СТ Чорнобилець-2001 протоколів засідань Правління відсутні рішення щодо встановлення позивачу заробітної плати в розмірі 3500 грн. або 5000 грн. Зазначене підтвердили допитані свідки ОСОБА_9 - бухгалтер, ОСОБА_6 - Голова правління СТ Чорнобилець-2001 , які працювали

з позивачем з моменту заснування СТ Чорнобилець-2001 .

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

У частинах першій, четвертій, п?ятій статті 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України Про оплату праці та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності

і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права

в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (частина четверта статті 97 КЗпП України).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду апеляційної інстанції) визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилався на наявність наказів про встановлення йому розміру заробітної плати, яка за весь час перебування його на посаді голови правління СТ Чорнобилець-2001 йому не виплачувалась.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову за недоведеністю суд апеляційної інстанції зазначив, що ні загальні збори

СТ Чорнобилець-2001 , ні правління цього товариства питання щодо встановлення позивачу заробітної плати не приймали, СТ Чорнобилець-2001 ніколи не нараховувалася і не виплачувалася ОСОБА_1 заробітна плата, не здійснювалися відрахування у відповідні фонди.

Разом з цим апеляційний суд не встановив, що відносини між позивачем та

СТ Чорнобилець-2001 при виконанні обов`язків голови правління цього товариства мали цивільно-правовий характер. Разом з тим, якщо такі відносини були трудовими - не врахував положень статті 43 Конституції України, статей 94, 95, частини четвертої статті 97 КЗпП України, відповідних положень статей 1, 3, 7, 8, 22 Закону України Про оплату праці , згідно яких право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом (мінімальна заробітна плата) є державною гарантією, а власник не вправі в односторонньому порядку приймати рішення

з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством; не з`ясував особливостей режиму його роботи, враховуючи зайнятість позивача по трудовим договорам на інших підприємствах у відповідний період.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене судове рішення апеляційного суду скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року скасувати.

Передати справу № 756/9457/16-ц на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук