Рішення

від 24.05.2022 по справі 420/26755/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26755/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автобус 365 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00061500019, № 00060500019 від 15.11.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним, оскільки в акті перевірки відсутній виклад, з підтвердженням відповідними первинними документами або іншими матеріалами, надання ТОВ Автобус 365 недостовірних документів чи недостовірної інформації, або інших протиправних дій декларанта, які спричинили заниження обов`язкових платежів під час митного оформлення, невідповідності даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, не вказано на наявність первинних документів та інших матеріалів, що свідчать про наявність порушень. Висновки контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ Автобус 365 права на преференцію базуються виключно на листі уповноваженого органу Словаччини від 08.06.2021 року, в якому зазначено, що сертифікат є автентичним, втім експортер транспортного засобу не надав відповідні документи, що підтверджують його статус походження. Однак, такий лист не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме ТОВ Автобус 365 митних правил, оскільки до митного оформлення надані всі документи визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право ТОВ Автобус 365 на преференцію. В матеріалах справи відсутні докази про визнання недійсним сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 № А658518 від 21.10.2019 року чи притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів.

Представником відповідача Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову та вказує, що у відповіді уповноваженого органу Словаччини від 08.06.2021 року чітко вказано про не підтвердження преференційного походження товару зазначеного у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 № А658518 від 21.10.2019 року за результатами проведеної перевірки. За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) після звільнення від оподаткування, з урахуванням отриманої інформації (документів), від уповноваженого органу Словаччини відповідно до ч. 14 ст. 354 МКУ під час перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг та підстав для звільнення від оподаткування встановлено факт неправомірного застосування режиму вільної торгівлі та застосування зменшеної ставки мита до товарів, оформлених за МД від 05.11.2019 №UA500060/2019/035838, у розумінні доповнення 1 до Конвенції в рамках Угоди. Встановлені порушення призвели до заниження ТОВ Автобус 365 податкових зобов`язань по сплаті митних платежів за МД від 05.11.2019 №UA500060/2019/035838 на загальну суму 34257,53 грн. (ввізного мита на суму 28547,94 грн. та податку на додану вартість на суму 5709,59 грн.). Таким чином, Одеська митниця діла у відповідності до вимог законів, інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що відповідачем не додано будь-яких доказів, що підтверджують факт подання недостовірних документів ТОВ Автобус 365 під час здійснення митного контролю та митного оформлення та визнання недійсним сертифікату № А658518 від 21.10.2019 року.

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.03.2019 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю Автобус 365.

02 листопада 2019 року декларантом ТОВ Автобус 365 до митного органу подано електронна митна декларація № UA500060/2019/035570 з метою митного оформлення імпортованого товару за контрактом № 1/5675 від 05.07.2019 року (а.с. 55).

В графі 31 митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки MAN, модель NL273 LPG, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік - 2009. Номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . Тимчасовий транзитний номер - НН 040057. Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи зрідженим нафтовим газом, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12816 куб.см. Потужність двигуна - 200 кВт. Фактичний пробіг - 581571 км. Колір - червоний. Колісна формула 4x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць - 42. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 18000 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT. Країна виробництва DE.

В графі 33 Код товару декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.

В графі 42 митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ АВТОБУС 365 Товару у розмірі 4 500,00 євро.

Разом з митною декларацію ТОВ АВТОБУС 365, на виконання вимог статті 335 та 53 Митного кодексу України, було подано наступні документи: контракт № 1/5675 від 05.07.2019 р., інвойс № 122019 від 06.07.2019 р., сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А658518 від 21.10.2019 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.10.2019 р., платіжне доручення № 1 від 07.08.2019р., платіжне доручення № 1 від 18.10.2019 р., звіт № 11/1 від 01.11.2019р. про визначення ринкової вартості КТЗ MANA 21LIONSCITY, (VIN) - WMAA21ZZX9R005675, 2009 р.в., ФОП ОСОБА_1 , договір поручения (про надання послуг митного брокеру) № 0404 від 23.05.2019 р., заява декларанта про продовження строку оформлення декларації від 05.11.2019 р., митна експортна декларації країни відправлення № 19SK5264EX91645700 від 21.10.2019 р..

04 листопада 2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000226/2 за митною декларацією № UA500060/2019/035570 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення № UA 5000б0/2019/00757 (а.с. 56-58).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 року по справі № 420/3387/20, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000226/2 від 04 листопада 2019 року за митною декларацією UA500060/2019/035570, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00757 Одеської митниці ДФС (а.с. 61-68).

05 листопада 2019 року декларантом ТОВ Автобус 365 до митного органу подано електронну митну декларацію № UA500060/2019/035838, згідно якої товар - Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки MAN, модель NL273 LPG, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік - 2009. Номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . Тимчасовий транзитний номер - НН 040057. Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи зрідженим нафтовим газом, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12816 куб.см. Потужність двигуна - 200 кВт. Фактичний пробіг - 581571 км. Колір - червоний. Колісна формула 4x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць - 42. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 18000 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT. Країна виробництва DE, було випущено у вільний обіг (а.с. 55).

В митній декларації № UA500060/2019/035838 від 05.11.2019 року в графі 34 «Код країни походження» зазначено «DE», у графі 36 «Преференція» вказано « 410» (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), у зв`язку з чим застосовано преференційну ставку ввізного мита - 0%.

Під час декларування товару згідно декларації № UA500060/2019/035838 від 05.11.2019 року декларантом ТОВ Автобус 365 надавався сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А658518 від 21.10.2019 року.

06 липня 2021 року на адресу Одеської митниці надійшов лист Державної митної служби України від 16.07.2021 № 15/15-03/7.10/2790, до якого додано лист уповноваженого органу Словаччини від 08.06.2021 року № 272697/2021-2000102/183Не з результатами перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 № А658518 від 21.10.2019 року (а.с. 112-114).

20 серпня 2021 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України Одеською митницею видано наказ № 197 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ Автобус 365 вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезені на митну територію України товарів за митною декларацією від 05.11.2019 року № UA500060/2019/035838 тривалістю 5 робочих днів з 06 вересня 2021 року, який направлено на адресу ТОВ Автобус 365 разом з повідомленням про проведення перевірки (а.с. 101-103).

17 вересня 2021 року посадовими особами Одеської митниці складено акт № 11/7.10-19-19/42855926, яким зафіксовано порушення ТОВ Автобус 365 ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 281 МК України, пп. «а» п. 1 ст. 15 Доповнення 1 до Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, та неправомірне застосування режиму вільної торгівлі та неправомірно застосовано преференцію до товару, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 28547,94 грн.; п. 190.1 ст. 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 5709,59 грн. (а.с. 105-114).

15 листопада 2021 року Одеською митницею винесено податкове повідомлення-рішення № 00061500019, яким збільшено ТОВ Автобус 365 суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 6280,55 грн. та податкове повідомлення-рішення № 00060500019, яким збільшено ТОВ Автобус 365 суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозиться на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 31402,73 грн. (а.с. 123-124).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Згідно ч. 1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Питання перевірки походження товарів регулює також Регіональна конвенція, якою передбачено можливість проведення таких перевірок митними органами країни-експортера у наступних випадках: при видачі сертифіката EUR.1; у подальшому - у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

У тексті Регіональної конвенції зазначені положення викладені у наступним чином: - митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR.MED, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї Статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена графа, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню (стаття 7 розділу 2 Доповнення 1); - сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR.MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником (стаття 16 розділу 5 Доповнення 1); - подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції (стаття 32 розділу 6 Доповнення 1).

Відповідно до ч. 2, 6 ст. 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди, ратифікувати (додається) з такою заявою: "Зобов`язання України, які випливають із статті 8 Угоди, щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України".

Відповідно до ст. 26 глави 1 розділу Угоди про асоціацію положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Згідно ч. 1 ст. 2 розділу 2 Протоколу І з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: 1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; 2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до ч. 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: 1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1; 2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 передбачена статтею 17 розділу 5 Підтвердження походження Протоколу 1, згідно з якою сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Відповідно до стаття 28 Протоколу І до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, interalia (переклад - також), в тому числі: (a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку; (b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни; (c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни; (d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом; (e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» №2187-VIII від 08.11.2017 Верховна Рада України постановила приєднатися до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (для України набрала чинності 01.02.2018).

Частиною 1 ст. 15 Регіональної конвенції встановлено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару ЕІЖ. 1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару ЕІЖ-МЕО, зразок якого наведений у Додатку III Ь; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься декларацією походження або декларацією походження ЕUR-МЕD ), надана експортером до інвойса. повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV а і Ь.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Доповнення І Визначення поняття Походження товарів і методів адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції, сертифікат з перевезення товару ЕUR.1 або ЕUR-МЕD має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Згідно ч. 7 ст. 16 Доповнення митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару ЕUR.1 або ЕUR-МЕD, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї Статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена графа, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Підпунктом 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп. 54.4 ст. 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

З аналізу вищевикладеного слідує, що органи митного контролю після завершення митного оформлення набувають повноваження на проведення перевірки правильності розмитнення певного товару за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску такого товару і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі № 820/2466/13-а (№ К/9901/616/18).

В той же час, з аналізу положень Регіональної конвенції слідує, що можливість проведення подальших перевірок (після митного оформлення) у довільному порядку передбачено для митного органу країни експортера, а для органу митного контролю України необхідною умовою подальших перевірок є наявність обґрунтованих сумнівів.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження преференційного походження товарів заявлених за митною декларацією від 05.11.2019 року № UA500060/2019/035838 декларантом ТОВ Автобус 365 до митного органу було надано, зокрема, сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А658518 від 21.10.2019 року.

Відповідно до пунктів 1, 4, 5 статті 17 Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 Розділу V Підтвердження походження Протоколу І Угоди, Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

З акту перевірки від 17 вересня 2021 року № 11/7.10-19-19/42855926 слідує, що листом Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Держмитслужби від 16.07.2021 № 15/15-03/7.10/2790 до Одеської митниці направлено відповідь уповноваженого органу Словаччини від 08.06.2021 № 272697/2021-2000102/183Не щодо результату перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 № А658518 від 21.10.2019 року. відповідно до наданої відповіді уповноваженого органу Словаччини від 08.06.2021 № 272697/2021-2000102/183Не сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 було видано та схвалено митницею Братислави. Оскільки експортер транспортного засобу, на який поширюється сертифікат, не надав відповідні документи, що підтверджують його статус походження, товар, що зазначений у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 не являється товаром з Європейського Союзу в розумінні Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила проходження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами і не має права на застосування преференційного режиму.

З копії листа уповноваженого органу Словаччини від 08.06.2021 № 272697/2021-2000102/183Не, наданого представником відповідача до суду, слідує, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 було видано та завірено митним органом Братислави. Оскілки експортер транспортного засобу, на який поширюється сертифікат, не надав відповідні документи, що підтверджують його статус походження, транспортний засіб не може вважатися продуктом походження відповідно до положень Додатку І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила проходження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, тому даний транспортний засіб не може вважатися продуктом походження з ЄС, перевірений сертифікат EUR.1 не відповідає вимогам щодо точності, тому не є дійсним доказом походження (а.с. 112-113).

Згідно листа компанії AUTOBUSPARTNER від 10.12.2021 року, адресованого ТОВ Автобус 365, компанія підтверджує, що поставлений товар є товаром, що походить з Європейського Союзу. Сертифікат EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 підтверджує походження товару з Європейського Союзу та був дійсний як на момент митного оформлення товару, так і станом на сьогоднішній день, його не було скасовано та не було визнано недійсним. В період з 21.10.2019 по день отримання запиту 10.12.2021 року до AUTOBUSPARTNER жодний державний орган (як України та і Словаччини), організації, підприємства, товариства, установи, посадові особи тощо не звертались із запитами щодо надання документів на підтвердження походження товару (транспортного засобу марки MAN, модель NL273 LPG, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік - 2009. Номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 ) та перевірки відповідності сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 від 21.10.2019 № А658518. Додатково повідомлено, що концерн MAN (Німеччина) є європейською компанією де був виготовлений товар, придбаний за контрактом № 1/5675 від 05.07.2019 року (автобус MAN А 21, 2009 випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 ). Виробничі потужності концерну MAN знаходяться у місті Гамбург (Німеччина). Походження товару саме Європейського союзу підтверджується серед іншого технічним паспортом де зазначено країну виробництва товару (а.с. 43-44).

В той же час, в листі уповноваженого органу Словаччини від 08.06.2021 № 272697/2021-2000102/183Не не міститься посилань на те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 був підробленими чи нечинним на час здійснення позивачем, ТОВ Автобус 365, імпорту товару з Європейського Союзу в Україну, в ньому лише зазначається про ненадання експортером на вимогу компетентних органів Словаччини документів на підтвердження преференційного походження такого товару.

Разом з тим, сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 був виданий експортеру AUTOBUSPARTNER (Словаччина) за його звернення, а тому саме він несе відповідальність за достовірність інформації, викладеної у цих сертифікатах, необхідної для підтвердження походження товару.

При цьому, сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 містить повну інформацію щодо задекларованого товару, будь-які розбіжності в документах про країну походження товару відсутні.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що під час проведення перевірки встановлено факт неправомірного застосування ТОВ Автобус 365 режиму вільної торгівлі та застосування зменшеної ставки мита до товарів, оформлених за МД від 05.11.2019 №UA500060/2019/035838, оскільки акт перевірки від 17 вересня 2021 року № 11/7.10-19-19/42855926 не містить будь-яких належних та допустимих доказів того, що товар, оформлений за МД від 05.11.2019 №UA500060/2019/035838, не має преференційного походження, а лист уповноваженого органу Словаччини не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом такого порушення.

Крім того, положення пункту 2 частини 2 статі 351 МК України, які стали підставою для проведення документальної невиїзної перевірки визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Таким чином, проведення документальної невиїзної перевірки з підстави, наведеної у пункті 2 частини 2 статті 351 МК України, можливе лише за умови, якщо інформація, що надійшла від уповноважених органів іноземних держав, свідчить про непідтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів або про недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

При цьому, основні вимоги до оформлення документальних перевірок, закріплені у Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727.

Відповідно до пункту 5 розділу 2 Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно підпунктом 7 пункту 4 розділу 3 Порядку № 727 результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства. У разі встановлення перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків; зазначити невідповідність даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, на підставі первинних документів платника податків; вказати первинні документи та інші матеріали, що свідчать про наявність порушень. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості та країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті (довідці) документальної перевірки.

Разом з тим, в акті перевірки акт перевірки від 17 вересня 2021 року № 11/7.10-19-19/42855926 відсутній виклад з підтвердженням відповідними первинними документами або іншими матеріалами надання ТОВ Автобус 365 недостовірних документів чи недостовірної інформації, або інших протиправних дій декларанта, які спричинили заниження обов`язкових платежів під час митного оформлення; невідповідності даних, які містяться в документах, поданих платником податків для здійснення митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки; не вказано на наявність первинних документів та інших матеріалів, що свідчать про наявність порушень. Відповідно й наведеного не встановлено в ході розгляду справи.

При цьому, зі змісту акту перевірки не можливо встановити, що спричинило перевірку достовірності сертифікату з перевезення товару EUR.1 та правильності інформації, що міститься в цьому документі, які обґрунтовані сумніви в достовірності такого документу, статусі походження відповідних товарів мали митні органи країни імпорту.

Відповідачем суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 21.10.2019 № А658518 скасований або визнаний недійсним, як і не надано доказів, які б вказували на походження товару з іншої країни, яка не відноситься до Європейського Союзу.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Одеської митниці № 00061500019, № 00060500019 від 15.11.2021 року є неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автобус 365слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копію договору про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ Автобус 365 та АО «Мітракс Юг» (а.с. 78-84), копію замовлення (а.с. 86), копію розрахунку гонорару (а.с. 85), копію платіжного доручення (а.с. 87).

Згідно розрахунку гонорару за надання правової допомоги від 29.11.2021 року на суму 20000,00 грн., він складається з:

-Надання усних та письмових консультацій, висновків, дослідження актуальної судової практики, підготовка позиції стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень 1000,00 грн.

-Збирання доказів для подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень 1000,00 грн.

-Складання та подання: заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заяв та будь-яких інших процесуальних документів необхідних для здійснення захисту інтересів замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень 8000,00 грн.

-Представництво інтересів замовника в Одеському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень 10000,00 грн.

При цьому, відповідно до замовлення на надання правничої допомоги від 29.11.2021 року слідує, що надання правничої допомоги АО «Мітракс Юг» включає в себе надання правової допомоги як в Одеському окружному адміністративному суді так і в П`ятому апеляційному адміністративному суді (а.с.86).

В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи та те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку, що з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автобус 365 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Автобус 365 (код ЄДРПОУ 42855926, адреса місцезнаходження: 67512, Одеська область, Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, 3) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленнярішення Одеської митниці № 00061500019, № 00060500019 від 15.11.2021 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автобус 365 (код ЄДРПОУ 42855926, адреса місцезнаходження: 67512, Одеська область, Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, 3) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук