ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/10340/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Садошенко А.П.,
представника відповідача Дудника В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за заявою ОСОБА_1 питання про витрати, пов`язані з розглядом справи №440/10340/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
06 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС України, у якій просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №UA806020/2021/00046 від 20.08.2021 та рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2021 №UA806020/2021/000008/1.
У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору та витрати на послуги адвоката.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997576, вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, 36022) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806020/2021/000008/1 від 20 серпня 2021 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2021/00046 від 20 серпня 2021 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень). Призначено судове засідання для вирішення питання про витрати, пов`язані з розглядом справи, в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 11:00 03 березня 2022 року (за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26). Встановлено позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, до 21 лютого 2022 року.
Судове засідання, призначене на 11:00 03 березня 2022 року, перенесено на 10:30 24 травня 2022 року.
Позивач та представник позивача у судове засідання 24 травня 2022 року не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Представник позивача подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності /а.с. 230/.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведені вище норми, суд вирішив провести судове засідання за відсутності позивача та представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні 24 травня 2022 року заперечував проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про витрати, пов`язані з розглядом справи №440/10340/21, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частин 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, сторона зобов`язана подати до суду до закінчення судових дебатів у справі докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи або, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, вона зобов`язана подати до суду до закінчення судових дебатів у справі заяву про стягнення судових витрат та протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у даній справі ухвалено 16 лютого 2022 року.
18 лютого 2022 року представник позивача подала до суду розрахунок витрат №5 від 18.02.2022, підписаний адвокатом Калько В.В., та копію квитанції № 1 від 17.02.2022 на суму 5000 грн. /а.с. 210-212/.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У встановлений частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та рішенням суду строк позивачем не надано до суду договору про надання правничої (правової) допомоги із зазначенням розміру та умов оплати послуг адвоката, як не зазначено і причин неможливості надання такого договору до суду.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частиною 1 статті 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, належним доказом на підтвердження факту здійснення господарської операції щодо надання послуг (виконання) робіт є первинний документ бухгалтерського обліку, зокрема, акт виконаних робіт (наданих послуг), вимоги до обов`язкових реквізитів якого встановлені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Позивачем не надано до суду акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаного сторонами договору, який є первинним документом бухгалтерського обліку, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує факт здійснення господарської операції зі здачі-прийняття відповідних послуг (робіт).
Оскільки позивачем не надано до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на послуги адвоката у справі №440/10340/21 підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на послуги адвоката у справі №440/10340/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 25 травня 2022 року.
СуддяС.С. Сич
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104460199 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.С. Сич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні