Ухвала

від 24.05.2022 по справі 400/1980/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/1980/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бойко А.В., суддів: Федусика А.Г. , Єщенка О.В. , розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021р. по справі №400/1980/21 за позовом приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021р. задоволено позов приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу.

На зазначене рішення суду Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 року було залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 року апелянту продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги до 30.04.2022 року.

19.05.2022 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання Міністерства освіти і науки України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що відповідно до інформації наданої управлінням бухгалтерського обліку та звітності від 22.02.2022 року № 16/20-вн-22 на запит департаменту правового забезпечення від 21.02.2022 року № 14/104-вн-22 у період з жовтня-грудня 2021 року оплата за поставлені товари, надані послуги здійснювалась Державною казначейською службою України із значною затримкою, що призвело до виникнення кредиторської заборгованості МОН та затримки у наданні послуг контрагентами через наявність заборгованості. У зв`язку з вказаним Міністерство освіти і науки України просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду було постановлено в порядку письмового провадження 12.10.2021 р., та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано апелянтом 26.10.2021 року.

Отже, останнім днем строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 25.11.2021р., водночас апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, згідно відомостей поштового конверту передано апелянтом до відділення поштового зв`язку лише 17.12.2021 року, тобто з порушення строку встановленого ч.1 ст. 295 КАС України.

На підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом було надано до суду апеляційної інстанції лист Департаменту правового забезпечення МОН України від 21.02.2022 року, адресований начальнику управління -головному бухгалтеру Поливач Л., направлений з метою з`ясування причин пропуску строку на апеляційне оскарження. У вказаному листі в.о. директора Департаменту правового забезпечення зазначив про те, що апеляційна скарга Департаментом була зареєстрована та передана на відправлення 24.11.2021 року, однак до відділення поштового зв`язку вона була передана лише 17.12.2021 року. У зв`язку з чим в.о. директора Департаменту просив надати інформацію щодо кошторисних призначень Міністерства освіти і науки України за період з 01.11.2021 року по 17.12.2021 року для сплати послуг поштового зв`язку.

У відповідь на вкзаний лист Управління бухгалтерського обліку і звітності МОН України листом від 22.02.2022 року повідомило, що в жовтні-грудні 2021 року оплата за поставлені товари, надані послуги здійснювалась Державною казначейською службою України із значною затримкою, що призвело до виникнення кредиторської заборгованості МОН та затримки у наданні послуг контрагентами через наявність заборгованості.

Дослідивши подані апелянтом докази, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинні вчиняти усі можливі та залежні від них дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Суб`єкти владних повноважень є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

З огляду на викладене, сплата судових витрат не може бути перешкодою для звернення особи з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та не є перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, апелянт як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Колегія суддів вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

На переконання судової колегії, наведені скаржником причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не є об`єктивними перешкодами для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку, а отже у апелянта було достатньо часу для оформлення на направлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, у строки, встановлені ч. 1 ст. 295 КАС України.

Враховуючи, що апелянтом не наведено жодного обґрунтованого аргументу та не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою, колегія суддів вважає, що зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказані апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки, протягом встановленого судом строку, апелянт не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, поважних причин пропуску строку на апеляційну оскарження не вказав та їх документального підтвердження не надав, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Визнати не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, зазначені Міністерством освіти і науки України у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерством освіти і науки України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року по справі №400/1980/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Бойко А.В.Судді Федусик А.Г. Єщенко О.В.