Постанова

від 07.12.2022 по справі 400/1980/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа №400/1980/21

адміністративне провадження № К/990/25185/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 (постановлена у складі головуючого судді: Бойко А.В., суддів: Федусика А.Г., Єщенка О.В.) у справі за позовом Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

У березні 2021 року Приватний заклад вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" (далі - позивач, Університет) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, МОН України), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ МОН України №34-л від 22.03.2021 "Про результати планової перевірки Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" та Коледжу приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" в частині пункту 1, яким анульовано ліцензії Університету на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти для підготовки здобувачів: на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти із спеціальностей: 013 Початкова освіта з ліцензованим обсягом 60 осіб (наказ МОН від 22.02.2018 № 110-л); 241 Готельно-ресторанна справа-60 осіб (наказ МОН від 27.01.2017 № 13 л); 226 Фармація, промислова фармація - 120 осіб (наказ МОН від 03.07.2017 №138 л); на другому (магістерському) рівні вищої освіти із спеціальностей: 123 Комп`ютерна інженерія з ліцензованим обсягом 30 осіб (з урахуванням строків навчання) (наказ МОН від 13.07.2018 № 1371-л); 241 Готельно-ресторанна справа- 15 осіб (наказ МОН від 21.11.2016 № 1497-л); 229 Громадське здоров`я - 50 осіб (із урахуванням строків навчання) (наказ МОН від 07.05.2019 № 466-л); 226 Фармація, промислова фармація - 30 осіб (наказ МОН від 22.05.2017 № 100 л); 242 Туризм - 15 осіб (наказ МОН від 25.11.2016 № 1499л), у зв`язку із виявленням недостовірних відомостей у документах, поданих Приватним закладом вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" до органу ліцензування разом із заявою про отримання ліцензій на провадження освітньої діяльності (розширення провадження освітньої діяльності), що зазначені в Акті від 15.03.2021 року № 10.3-12-47 (п. 1 оскаржуваного наказу).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 задоволено позов Приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції після отримання 26.10.2021 його копії, 17.12.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Одночасно заявником апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 визнані неповажними наведені МОН України причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2021, апеляційна скарга залишена без руху. Заявнику судом встановлений десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду апеляційної інстанції для усунення недоліків.

Копія ухвали апеляційного суду від 01.02.2022 вручена МОН України 14.02.2022.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 судом продовжений строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі від 01.02.2022 до 30.04.2022.

Копія ухвали апеляційного суду від 31.03.2022 вручена відповідачу 06.04.2022.

19.05.2022 на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання МОН України про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору від 22.02.2022 за №73.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення і зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що останнім днем строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом ухвалою від 01.02.2022 було 24.02.2022. Однак, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги МОН України не отримувало, а 19.05.2022 Міністерство направило до суду заяву про усунення недоліків. Однак ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою МОН України.

25.11.2022 до Верховного Суду надійшов відзив Університету на касаційну скаргу відповідача, відповідно до якого позивач заперечує проти її задоволення.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2022 касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та документу на підтвердження сплати судового збору.

Верховний Суд ухвалою від 31.10.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою Міністерства освіти і науки України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення прийняте 12.10.2021 в порядку письмового провадження.

Копія повного тексту рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 вручена відповідачу 26.10.2021.

Апеляційна скарга подана до суду 17.12.2021, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження, не вказуючи причини пропуску такого строку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 апеляційна скарга залишена без руху. Заявнику судом встановлений десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду апеляційної інстанції для усунення недоліків, в тому числі шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

Копія ухвали апеляційного суду від 01.02.2022 вручена МОН України 14.02.2022.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 суд за власною ініціативою продовжив МОН України строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі від 01.02.2022 до 30.04.2022.

Копія ухвали апеляційного суду від 31.03.2022 вручена відповідачу 06.04.2022.

19.05.2022 на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання МОН України про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору від 22.02.2022 за №73.

У доводах вказаного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилався на те, що відповідно до інформації наданої управлінням бухгалтерського обліку та звітності від 22.02.2022 № 16/20-вн-22 на запит департаменту правового забезпечення від 21.02.2022 № 14/104-вн-22 у період з жовтня-грудня 2021 року оплата за поставлені товари, надані послуги здійснювалась Державною казначейською службою України із значною затримкою, що призвело до виникнення кредиторської заборгованості МОН та затримки у наданні послуг контрагентами через наявність заборгованості. У зв`язку з вказаним Міністерство освіти і науки України просило визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2021.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.05.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2021.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Доводи касаційної скарги про те, що заявнику не вручена копія ухвали суду апеляційної інстанції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, які свідчать про вручення відповідачу копії цієї ухвали 06.04.2022, а також не впливають на правомірність висновків П`ятого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги, через те, що подана відповідачем 19.05.2022 заява про усунення недоліків та викладені у ній доводи заявника враховані судом при постановленні ухвали від 25.05.2022.

Щодо посилання на введення воєнного стану в період з 24.02.2022 на всій території України колегія суддів зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Понад це, Верховний Суд враховує, що останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 було 12.11.2021. Враховуючи дату (26.10.2021) отримання повного тексту рішення від 12.10.2021, відповідач мав право на безумовне поновлення строку апеляційного оскарження за умови звернення з апеляційною скаргою протягом тридцяти з цієї дати, тобто до 25.11.2021. З апеляційною скаргою МОН України звернулось до суду 17.12.2021, тобто з пропуском строку.

При цьому, як строк, встановлений процесуальним законодавством для оскарження рішення суду першої інстанції, так і тридцятиденний строк з дати отримання копії рішення суду, а також і дата звернення з апеляційною скаргою сплинули та передували обставинам введення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022, через що ці обставини жодним чином не вплинули на можливості реалізації права заявника на оскарження рішення суду першої інстанції у строки, передбачені КАС України.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Суб`єкти владних повноважень є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що сплата судових витрат не може бути перешкодою для звернення особи з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та не є перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, МОН України не наведено.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Верховний Суд враховує, що судом для заявника були забезпечені умови, за яких відповідач як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля оскарження судового рішення у встановлені процесуальним законодавством строки.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко