П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/44404/21
Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
25 травня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в особі Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради до Житомирської асоціації "ФАБ-Замкова гора" про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
у грудні 2021 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту містобудування з позовом до Житомирської асоціації "Фаб-Замкова гора" про зобов`язання Житомирської асоціації "ФАБ-Замкова гора" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради за погодженням з Міністерством культури та інформаційної політики України охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку національного значення з охоронним № 1091 "Келії єзуїтського монастиря", розташовану за адресою: м. Житомир, вул. Леха Качинського,12, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 позовну заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах державив особі Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради до Житомирської асоціації "Фаб-Замкова гора" про зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що заступник керівника Житомирської окружної прокуратури подаючи та підписуючи позов реалізував конституційну функцію представництва інтересів держави, а не діяв від імені органу прокуратури як юридичної особи.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення вимог ч. 8ст. 59 КАС України, до позовної заявиЖитомирської окружної прокуратури, підписаної Г. Кравцовим, не додано жодного документу, який підтверджує, що вказана особа наділена повноваженнями на здійснення представництва інтересів Житомирської окружної прокуратури в суді.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Згідно з ч.3 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
За правилами ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161 цього Кодексу.
Положенням статті 53 КАС України врегульовано питання участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Ч.3 ст.53 КАС України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом ч.1 та 2 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво", що означає особисту участь та "представницво інтересів", тобто участь у судовому процесі через представника.
Згідно з пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
З врахуванням наведеного вище, представником у суді може бути адвокат та, в інтересах держави у виключних випадках у порядку, що визначені законом, - прокурор.
За приписами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абз.1 ч.3 та абз.1, 2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
В силу ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції виходив з того, що заступник керівника Житомирської окружної прокуратури не уповноважений підписувати позовну заяву, оскільки жодного доказу на підтвердження того, що Г. Кравцов займає посаду заступника керівника обласної прокуратури та має право підписувати позови, матеріали справи не містять, як і не містять доказів на підтвердження того, що керівник та перший заступник керівника Житомирської окружної прокуратури станом на день підписання позовної заяви та її подання до суду були відсутніми.
Тобто, суд першої інстанції вказав на відсутність у особи, яка підписала позовну заяву (заступника прокурора області) повноважень на здійснення самопредставництва.
Разом з тим, судом не враховано, що самопредставництво передбачає особисту участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тоді як позовна заява, подана у цій справі за підписом заступника прокурора області в порядку, передбаченому пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області, не надав оцінки обґрунтованості підстав та наявності обставин, що свідчать про виключність випадку у цій справі для представництва прокурором інтересів держави, а виходив саме з відсутності повноважень у заступника керівника окружної прокуратури на підписання позовної заяви в інтересах держави.
Щодо наявності у заступника керівника окружної прокуратури повноважень на підписання позовної заяви в цьому випадку, колегія суддів зазначає, що таке право звернення до суду надано прокурору положеннями статті 131-1 Конституції України, статті 53 КАС України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до п.16 ч.1 ст.15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є, зокрема, заступник керівника обласної прокуратури.
Ч.2 ст.15 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів зазначає, що заступник керівника окружної прокуратури у цій справі подав позовну заяву, діючи у статусі прокурора, якому надані такі повноваження, а тому висновок суду першої інстанцій про те, що заступник керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області не був уповноважений підписувати позовну заяву, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження цих повноважень, є необґрунтованим.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо повернення адміністративного позову з вказаних підстав.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові №822/589/17 від 17 лютого 2021 року.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов неправильного висновку.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області та скасування ухвали суду першої інстанції від 11 січня 2022 року, і як наслідок направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження відповідно до ч.3 ст.312 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в особі Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради до Житомирської асоціації "ФАБ-Замкова гора" про зобов`язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104466020 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Романченко Євген Юрійович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Романченко Євген Юрійович
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Біла Л.М.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Романченко Євген Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні