Постанова

від 24.05.2022 по справі 340/4117/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

справа № 340/4117/20

адміністративне провадження № К/9901/45898/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду 05.02.2021 (суддя Брегей Р.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 05.07.2021 (колегія суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Круговий О.О.) у справі №340/4117/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Квартирно- експлуатаційний відділ м. Кропивницький, про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії,

УСТАНОВИВ:

29.09.2020 позивач звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії від 16.12.2015, яке міститься у протоколі №18 та заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.02.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом відмовлено, позов залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, а наведені причини його пропуску є неповажними.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду були відсутні. Вказує на неодноразове звернення до суду із цим позовом, тому строк звернення до суду пропущено у зв`язку зі зміною судової практики щодо юрисдикції цієї категорії справ.

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами встановлено, що рішенням житлової комісії військової частини від 16.12.2015, яке міститься у протоколі №18 ОСОБА_2 знято з квартирного обліку у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 .

Про це рішення позивач дізнався 11.06.2016, після чого 21.06.2016 оскаржив його у порядку адміністративного судочинства до Кіровоградського окружного адміністративного суду, при цьому не сплатив судовий збір, вважаючи, що закон звільняє від такого обов`язку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016, позовну заяву повернуто позивачу через неусунення недоліків щодо несплати судового збору.

Ухвали суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2017.

Позивач в місячний строк з дня отримання ухвали суду касаційної інстанції повторно звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав непідсудності позову про захист житлових прав суду адміністративної юрисдикції, роз`яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

При в постановленні ухвали суд першої інстанції керувався правовим висновком Верховного Суду України від 02.12.2014 по справі №21-530а14 стосовно розгляду спору про захист житлових прав в порядку цивільного судочинства відповідно до приписів ст.15 ЦПК України.

В червні 2020 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із тим же предметом позову, ухвалою суду від 17.06.2020 позивачу відмовлено у відкритті провадження з підстав, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, яка позивачем не оскаржена в апеляційному порядку.

Позивач втретє 25.09.2020 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із цим позовом.

При цьому заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, зазначив, що строк звернення до суду пропустив з поважних причин, якими є спір судів щодо підсудності справи, проходження військової служби та тривале лікування.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачем пропущено строки звернення до суду як встановлені ст. 122 КАС України, так і трирічний строк звернення до суду, встановлений приписами ч. 1 ст. 257 ЦК України.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

На підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшли висновку, що причини пропуску строку звернення до суду до 12.06.2019 є поважними, оскільки позивач розраховував на трирічний строк, вважаючи, що спір відноситься до цивільного судочинства. Водночас позивачем не наведено поважних причин пропуску строку з 13.06.2019 по червень 2020 року.

Однак матеріалами справи підтверджується, що позивач тривалий час перебував в стані тимчасової непрацездатності внаслідок травми, що пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, зокрема з 13.11.2017 по 05.12.2017, з 18.09.2018 по 09.10.2018, з 16.10.2018 по 08.11.2018, з 22.12.2018 по 23.01.2019, з 17.04.2019 по 10.05.2019, з 19.06.2019 по 12.07.2019, 02.10.2019 по 19.11.2019, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого.

Також згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках 13.06.2019 з ОСОБА_1 стався страховий випадок травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, після якої позивач переніс хірургічне втручання.

Крім того, з моменту відмови у відкритті провадження за правилами цивільного судочинства (17.06.2020) позивачем у розумні строки подано цей позов.

Проаналізувавши факт звернення позивача до суду з позовом вперше з дотриманням строків звернення, дотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання позовної заяви, неодноразове звернення до суду, поведінку позивача після отримання рішення суду про закриття провадження у справі у зв`язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства, який в розумні строки звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства, суд вважає, що своїй сукупності ці обставини в рамках спірних правовідносин не можуть не свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду через об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій помилково оцінили наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду як неповажні для його поновлення.

Частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду 05.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 05.07.2021 скасувати.

Справу № 340/4117/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук