Постанова

від 24.05.2022 по справі 520/12757/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

справа № 520/12757/19

адміністративне провадження № К/9901/36868/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/12757/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Зоркіна Ю. В.) від 07 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: П`янова Я. В., Присяжнюк О. В., Спаскін О. А.) від 30 листопада 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» (далі - ТОВ «Харків-Еко») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 жовтня 2019 року за № 00000390518 та № 00000400518.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстрованими платниками податку на додану вартість; установчі документи зазначених підприємств не були визнані у судовому порядку недійсними, правовідносини відбувалися на підставі укладених договорів про надання послуг, належне виконання яких підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними, а сплата коштів - відповідними виписками банківського рахунку. Актом не наведено жодних об`єктивних і достовірних обґрунтувань, які б підтверджували неможливість здійснення господарських операцій. Висновки акту побудовані на податковій інформації.

Зауважено на необхідності дотримання принципу індивідуальної відповідальності, зміст якого у спірних правовідносинах полягає в тому, що право позивача на віднесення до податкового кредиту наступного звітного періоду сплачених сум податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами (іншими суб`єктами господарювання).

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 31 жовтня 2019 року № 00000390518 та № 00000400518.

Стягнуто на користь ТОВ «Харків -Еко» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 4082,03 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 31 грудня 2020 року Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Харків-Еко» в задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 05 березня 2021 року до Верховного Суду від ТОВ «Харків -Еко» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року залишити без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Харків - Еко» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Дьюринг Монтаж» за грудень 2016 року, ТОВ «Норте Трейд» за грудень 2017 року, січень 2018 року, ТОВ «Фортуна-Побутторг» за лютий 2018 року, ТОВ «Компанія Електромаш» за березень, травень-вересень 2018 року, ТОВ «Кріосед» за листопад 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

9. За результатами перевірки складено акт від 07 жовтня 2019 року за № 260/20-40-05-18-09/36626459 (надалі також «акт перевірки»), яким встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту «а» пункту 198.1, абзаців першого та другого пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 217 300 грн, у тому числі у IV кварталі 2017 року у сумі 44 220 грн, у І кварталі 2018 року у сумі 36 760 грн у II кварталі 2018 року у сумі 39 720 грн, у III кварталі 2018 року у сумі 84 440 грн та у IV кварталі 2018 року у сумі 12 160 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 217 300 грн, в т.ч. у IV кварталі 2017 року у сумі 44 220 грн, у І кварталі 2018 року у сумі 36 760 грн, у II кварталі 2018 року у сумі 39 720 грн, у III кварталі 2018 року у сумі 84 440 грн та у IV кварталі 2018 року у сумі 12 160 грн;

- пункту 121.1 статті 121 ПУ України - платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів, за що передбачено штраф 510 грн.

10. Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень: форми «Р» № 00000390518 від 31 жовтня 2019 року, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 271 625 грн (податкове зобов`язання - 217 300 грн, штрафна санкція - 54 325 грн); форми «ПС» № 00000400518 від 31 жовтня 2019 року, яким на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України на позивача накладено штраф 510 грн.

11. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що господарські операції позивача з визначеними контрагентами мають реальний характер, здійснені позивачем із дотриманням норм чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

13. При цьому суди зауважили, що посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також на податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів позивача, а отже, не є належним доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

14. Щодо посилання позивача на порушення кримінальних справ відносно контрагентів позивача суди зауважили, що відповідачем не надано до матеріалів справи вироків у кримінальних провадженнях, висновки яких б мали спроможність підтвердити нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Норте Трейд», ТОВ «Компанія Електромаш», ТОВ «Фортуна-Побутторг», та були обов`язковими для урахування адміністративним судом відповідно до приписів частини шостої статті 78 КАС України.

15. Водночас, щодо податкового повідомлення-рішення № 00000400518 від 31 жовтня 2019 року, яким на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України на позивача накладено штраф у сумі 510 грн, суди зауважили, що відповідачем не доведено факту порушення ТОВ «Харків-Еко» пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, а тому застосування до позивача штрафу у сумі 510 грн у зв`язку із ненаданням до перевірки частини первинних документів, є неправомірним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

17. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

18. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 198 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 16 квітня 2020 року у справі № 520/1536/19, від 06 вересня 2019 року у справі № 820/2835/18, від 22 січня 2019 року у справі № 826/18174/13-а, від 31 березня 2020 року у справі № 520/8893/18.

19. Скаржник в обґрунтування висновків про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами покликається на наявну податкову інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій та вказує на дефектність наданих актів здачі-приймання виконаних робіт.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

21. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

22. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

23. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

24. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

25. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

26. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

27. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

28. За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

29. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

30. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

31. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 листопада 2017 року між ТОВ «Харків-Еко» (як Замовником) та ТОВ «Норте Трейд» (як Виконавцем) укладено Договір поставки № 2011, відповідно до пункту 1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати вантажні послуги (послуги з навантаження, розвантаження непридатних до використання відходів) Замовника. Вантажні послуги здійснюються на території Замовника за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7-А силами та технічними засобами Виконавця в присутності та під контролем представника Замовника.

33. Вартість робіт є договірною і залежить від кількості відходів та їх пакування. Оплата здійснюється в безготівковій формі на підставі договору, рахунків, виставлених Виконавцем, або актів виконаних робіт. Форма оплати - безготівкова. Після завершення виконання робіт Виконавець та Замовник підписують акт виконаних робіт.

34. На виконання вимог договору в грудні 2017 року та січні 2018 року ТОВ «Харків-Еко» отримало від ТОВ «Норте Трейд» вантажні послуги на загальну суму 334 320 грн.

35. На підтвердження фактичного отримання послуг позивачем надано акти виконаних робіт від 04 грудня 2017 року за № 1, від 11 грудня 2017 року за № 2, від 29 грудня 2017 року за № 3, від 25 січня 2018 ро за № 1.

36. Розрахунки за вантажні послуги між підприємствами ТОВ «Харків-Еко» та ТОВ «Норте Трейд» здійснювалися у безготівковій формі та згідно з платіжними дорученнями від 11 грудня 2017 року за № 262, від 14 грудня 2017 року за № 266, від 10 січня 2018 року за № 1, від 26 січня 2018 року за № 11 ТОВ «Харків-Еко» перераховано грошові кошти у сумі 334 320 грн.

37. Отримані позивачем вантажні послуги від ТОВ «Норте Трейд» оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку № 631, шо підтверджується карткою рахунку № 631 за грудень 2017 року та січень 2018 року.

38. За фактом настання першої з подій (отримання вантажних послуг) позивач отримав від ТОВ «Норте Трейд» податкові накладні від 04 грудня 2017 року за № 1, від 11 грудня 2017 року за № 3, від 29 грудня 2017 року за № 16, від 25 січня 2018 року за № 13, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН.

39. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія Електромаш».

40. 19 березня 2018 року між ТОВ «Харків-Еко» (як Замовником) та ТОВ «Компанія Електромаш» (як Виконавцем) укладено Договір поставки № 1903, відповідно до пункту 1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати вантажні послуги (послуги по навантаженню, розвантаженню непридатних до використання відходів) Замовника. Вантажні послуги здійснюються на території Замовника за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7-А силами та технічними засобами Виконавця в присутності та під контролем представника Замовника.

41. Вартість робіт є договірною і залежить від кількості відходів та їх пакування. Оплата здійснюється в безготівковій формі на підставі договору, рахунків, виставлених Виконавцем, або актів виконаних робіт. Форма оплати - безготівкова. Після завершення виконання робіт Виконавець та Замовник підписують акт виконаних робіт.

42. На виконання вимог договору в період з березня по вересень 2018 року ТОВ «Харків-Еко» отримало від ТОВ «Компанія Електромаш» вантажні послуги на загальну суму 832 320 грн.

43. На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано акти виконаних робіт від 29 березня 2018 року за № 2903, від 14 травня 2018 року за № 1405, від 15 травня 2018 року за № 1505, від 08 червня 2018 року за № 0806, від 10 серпня 2018 року за № 1008, від 30 серпня 2018 року за № 3008, від 14 вересня 2018 року за № 1409, від 22 вересня 2018 року за № 2209, від 22 вересня 2018 року за № 2209/1.

44. Розрахунки за вантажні послуги між ТОВ «Харків-Еко» та ТОВ «Компанія Електромаш» здійснені у безготівковій формі та згідно з платіжними дорученнями від 02 квітня 2018 року за № 69, від 29 травня 2018 року за № 112, від 30 травня 2018 року за № 114, від 19 червня 2018 року за № 129, від 17 липня 2018 року за № 148, від 15 серпня 2018 року за № 174, від 31 серпня 2018 року за № 187, від 27 вересня 2018 року за № 204, від 12 жовтня 2018 року за № 218, від 12 жовтня 2018 року за № 219 ТОВ «Харків-Еко» перераховано грошові кошти у сумі 656 400 грн.

45. Отримані позивачем вантажні послуги від ТОВ «Компанія Електромаш» оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку № 631, що підтверджується карткою рахунку № 631 за березень-жовтень 2018 року.

46. За фактом настання першої з подій (отримання вантажних послуг) ТОВ «Харків-Еко» отримало від ТОВ «Компанія Електромаш» податкові накладні від 29 березня 2018 року за № 8, від 14 травня 2018 року за № 13, від 15 травня 2018 року за № 21, від 08 червня 2018 року за № 8, від 10 липня 2018 року за № 11, від 10 серпня 2018 року за № 11, від 30 серпня 2018 року за № 41, від 14 вересня 2018 року за № 15, від 26 вересня 2018 року за № 42, від 28 вересня 2018 року за № 59, які зареєстровані Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН.

47. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Фортуна-Побутторг».

48. 01 лютого 2018 року між ТОВ «Харків-Еко» (як Замовником) та ТОВ «Фортуна-Побутторг» (як Виконавцем) укладено Договір поставки № 18/02-1, відповідно до пункту 1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати вантажні послуги (послуги по навантаженню, розвантаженню непридатних до використання відходів) Замовника. Вантажні послуги здійснюються на території Замовника за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7-А силами та технічними засобами Виконавця в присутності та під контролем представника Замовника.

49. Вартість робіт є договірною і залежить від кількості відходів та їх пакування. Оплата здійснюється в безготівковій формі на підставі договору, рахунків, виставлених Виконавцем, або актів виконаних робіт. Форма оплати - безготівкова. Після завершення виконання робіт Виконавець та Замовник підписують акт виконаних робіт.

50. На виконання вимог договору ТОВ «Харків-Еко» отримало від ТОВ «Фортуна-Побутторг» вантажні послуги у лютому 2018 року на загальну суму 64 200 грн, на підтвердження чого надано акт виконаних робіт від 15 лютого 2018 року за № 1.

51. Розрахунки за вантажні послуги між підприємствами ТОВ «Харків-Еко» та ТОВ «Фортуна-Побутторг» здійснені у безготівковій формі та згідно з платіжним дорученням від 22 лютого 2018 року за № 36 ТОВ «Харків-Еко» перераховано грошові кошти у сумі 64 200 грн.

52. Отримані позивачем вантажні послуги від ТОВ «Фортуна-Побутторг» оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку № 631, що підтверджується карткою рахунку № 631 за лютий 2018 року.

53. За фактом настання першої з подій (отримання вантажних послуг) ТОВ «Харків-Еко» отримало від ТОВ «Фортуна-Побутторг» податкову накладну від 15 лютого 2018 року за № 15, яка попередньо зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН.

54. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Кріосед».

55. 29 жовтня 2018 року між ТОВ «Харків-Еко» (як Замовником) та ТОВ «Кріосед» (як Виконавцем) укладено Договір поставки № 10-29/4, відповідно до пункту 1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати вантажні послуги (послуги по навантаженню, розвантаженню непридатних до використання відходів) Замовника. Вантажні послуги здійснюються на території Замовника за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7-А силами та технічними засобами Виконавця в присутності та під контролем представника Замовника.

56. Вартість робіт є договірною і залежить від кількості відходів та їх пакування. Оплата здійснюється в безготівковій формі на підставі договору, рахунків, виставлених Виконавцем, або актів виконаних робіт. Форма оплати - безготівкова. Після завершення виконання робіт Виконавець та Замовник підписують акт виконаних робіт.

57. На виконання вимог договору ТОВ «Харків-Еко» отримало від ТОВ «Кріосед» вантажні послуги у листопаді 2018 року на загальну суму 72 960 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи позивачем надано акт виконаних робіт від 06 листопада 2018 року.

58. Розрахунки за вантажні послуги між ТОВ «Харків-Еко» та ТОВ «Кріосед» проводились у безготівковій формі та згідно з платіжним дорученням від 20 листопада 2018 року за № 258 ТОВ «Харків-Еко» перераховано грошові кошти у сумі 72 960 грн.

59. Отримані позивачем вантажні послуги від ТОВ «Кріосед» оприбутковані та відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку № 631, що підтверджується карткою рахунку № 631 за листопад 2018 року.

60. За фактом настання першої з подій (отримання вантажних послуг) ТОВ «Харків-Еко» отримано від ТОВ «Кріосед» податкову накладну від 06 листопада 2018 року за № 9, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН.

61. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «Харків-Еко», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що отримання позивачем послуг від перелічених вище контрагентів, здійснення розрахунків, використання їх у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки.

62. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

63. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

64. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

65. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

66. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

67. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

68. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у ТОВ «Харків-Еко» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Норте Трейд», ТОВ «Компанія Електромаш», ТОВ «Фортуна-Побутторг».

69. Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження також об`єктивно не прийнято до уваги судовими інстанціями, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

70. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

71. Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

72. Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

73. Також, суди правомірно відзначили, що незначні недоліки у заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів, а саме - актів виконаних робіт, не роблять їх недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, оскільки зазначені акти містять усі необхідні реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону № 996-ХIV, та дають можливість встановити учасників господарської операції, її кількісний та вартісний вираз тощо.

74. За таких обставин доводи судових інстанцій про необ`єктивність твердження відповідача щодо неправомірності відображення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за оспорюваними господарськими операціями ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

75. Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

76. Щодо посилання контролюючого органу у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не враховано висновки викладені у постановах Верховного Суду 16 квітня 2020 року у справі № 520/1536/19, від 06 вересня 2019 року у справі № 820/2835/18, від 22 січня 2019 року у справі № 826/18174/13-а, від 31 березня 2020 року у справі № 520/8893/18 колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справи, установлених судами, а тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними.

77. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 520/12757/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов